Особливості прояву почуття гумору в осіб різних типів темпераменту

Abstract

Стаття присвячена дослідженню прояву почуття гумору у представників різних типів темпераменту. Проаналізовано взаємозв'язок різних стилів гумору із типом нервової діяльності. Доведено, що сангвініки мають високий рівень управління своїми та чужими емоціями, високий рівень розуміння своїх і чужих емоцій при середньому рівні контролю над експресією. Холерики характеризуються низьким рівнем управління своїми емоціями, часто неможливістю контролювати експресивні прояви, середньою вираженістю здатності до розуміння власних емоцій і високим рівнем розуміння чужих емоцій. Меланхолік добре розуміє чужі емоції, вміє контролювати свої експресивні прояви, втім погано управляє емоціями інших людей і часто неадекватно розуміє власні емоційні прояви. За результатами проведеного психодіагностичного дослідження, найвищій рівень екстраверсії та нейротизму виявлено у холериків, а найнижчий – у флегматиків, найвищі показники за шкалою психотизму мають флегматики, найнижчий – сангвініки. Холерики мають низький рівень емоційного інтелекту, флегматики – дуже низький, меланхоліки – середній і сангвініки характеризуються високим рівнем емоційного інтелекту. Результати діагностики за методикою Р.Мартіна демонструють, що у сангвініків(що становлять більшість) переважає самостверджуючий стиль гумору, що характеризує схильність до оптимізму, тенденцію зберігати позитивне бачення життя, а у стресових ситуаціях – використання гумору для захисту від негативних переживань. Частині властивий афіліативний стиль гумору, що свідчить про використання гумору з метою покращення міжособистісних стосунків, гумор виступає як засіб звертання на себе уваги та вирішення (точніше уникання) конфліктів. Сангвінікам практично не властивий агресивний стиль гумору і зовсім не властивий самознищувальний стиль гумору. Холерикам притаманний самостверджуючий стиль гумору, та також афіліативний та агресивний. Результати діагностики схильності до гелотофобії свідчать про те, що найбільше впевнені у власній сміхотворності меланхоліки, а найменше – сангвініки, насмішки у дитинстві переживали переважно флегматики та меланхоліки, а виражена фобія спостерігається у одного досліджуваного меланхоліка. При цьому флегматики та меланхоліки часто сприймають сміх, навіть якщо він є позитивним, достатньо критично, часто ображаються і намагаються уникати ситуацій, де потрібно почуття гумору.

Статья посвящена исследованию проявления чувства юмора у представителей разных типов темперамента. Проанализирована взаимосвязь различных стилей юмора с типом нервной деятельности. Доказано, что сангвиники имеют высокий уровень управления своими и чужими эмоциями, высокий уровень понимания своих и чужих эмоций при среднем уровне контроля над экспрессией. Холерики характеризуются низким уровнем управления своими эмоциями, часто невозможностью контролировать экспрессивные проявления, средней выраженности способности к пониманию собственных эмоций и высоким уровнем понимания чужих эмоций. Меланхолик хорошо понимает чужие эмоции, умеет контролировать свои экспрессивные проявления, впрочем плохо управляет эмоциями других людей и часто неадекватно понимает собственные эмоциональные проявления. По результатам проведенного психодиагностического исследования, самый высокий уровень экстраверсии и нейротизма выявлено у холериков, а самый низкий у флегматиков, высокие показатели по шкале психотизма имеют флегматики, самый низкий сангвиники. Холерики низкий уровень эмоционального интеллекта, флегматики очень низкий, меланхолики средний и сангвиники характеризуются высоким уровнем эмоционального интеллекта. Результаты диагностики по методике Р.Мартина показывают, что у сангвиников (составляющие большинство) преобладает самоутверждающего стиль юмора, характеризующий склонность к оптимизму, тенденцию сохранять позитивное видение жизни, а в стрессовых ситуациях - использование юмора для защиты от негативных переживаний. Некоторым присущий афилиативний стиль юмора, свидетельствует об использовании юмора с целью улучшения межличностных отношений, юмор выступает как средство обращения на себя внимания и решения (точнее ухода) конфликтов. Сангвиникам практически не свойственен агрессивный стиль юмора и совсем не свойственный самоуничтожающего стиль юмора. Холерикам присущ самоутверждающего стиль юмора, и также афилиативний и агрессивный. Результаты диагностики склонности к гелотофобии свидетельствуют о том, что больше всего уверены в собственной смехотворности меланхолики, а меньше всего - сангвиники, насмешки в детстве переживали преимущественно флегматики и меланхолики, а выраженная фобия наблюдается у одного исследуемого меланхолика. При этом флегматики и меланхолики часто воспринимают смех, даже если он является положительным, достаточно критически, часто обижаются и стараются избегать ситуаций, где нужно чувство юмора.

The article investigates the existence of a sense of humour in representatives of different types of temperament. It is analysed the relationship of the different styles of humour to the type of nervous activity. It is proved that sanguinics have a high level of management of their own and others’ emotions, and a high level of understanding of their own and others’ emotions, with an average level of control over expression. Cholerics are characterized by a low level of their emotion control, frequent inability to control their expressive displays, the average severity of the ability to understand their own emotions and a high level of understanding of other people’s emotions. Melancholics are well aware of other people’s emotions, are able to control their expressive manifestations, however manage other people’s emotions badly and often inadequately understand their own emotional manifestations. As a result of psycho-diagnostic research, the highest level of extraversion and neuroticism was found among cholerics, and the lowest level among the phlegmatics, high performance on a scale of psychoticism belongs to phlegmatics, the lowest one to sanguinics. Cholerics have low level of emotional intelligence; phlegmatics have the lowest level; melancholics have medium one and sanguinics are characterized by high level of emotional intelligence. The results of the diagnosis by the method of R. Martin show that sanguinics (the majority) have dominated self-affirming style of humour that is characterised by the propensity to optimism, the tendency to maintain a positive vision of life, and the usage of humour to protect from negative experiences in stressful situations. A part of representatives has an affiliate style of humour, which shows the usage of humour in order to improve interpersonal relationships, where humour serves as a means of attracting attention and solving (avoiding exactly) conflicts. Sanguinics are not characterised by aggressive style of humour and self-destructive style of humour. Cholerics have self-reinforcing style of humour and affiliate, aggressive style as well as. The diagnostic results of predisposition to gelotophobia indicate that melancholics are the most confident in their own ridiculousness and sanguinics are the least confident, mostly melancholics and phlegmatics experienced ridicules in childhood, and severe phobia is occurred in one investigated melancholic. At the same time melancholics and phlegmatics often perceive laughing, even if it is positive, quite critically, often take offense and try to avoid situations where it is necessary to have a sense of humour.