Сільське господарство Вінниччини у 1945 р.: характерні риси, тенденції розвитку

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати характерні соціально-економічні процеси і тенденції розвитку сільського господарства Вінниччини крізь призму ситуації у колективних господарствах. Методологічною основою дослідження є принципи: науковості, ретроспективний, порівняльно-історичний, аналізу і синтезу, узагальнення, історико-критичний, історико-системний, конкретно-проблемний, системний. Наукова новизна роботи. Автори, на основі дослідження, аналізу вперше введених нових джерел, критичного осмислення партійно-совєтських документів 1945 р. розкрили типові характерні риси соціально-економічної ситуації, що склалася у колгоспах у рік закінчення Другої світової війни. Висновки. Другий рік функціонування відновленого, колоніального по своїй суті, комуністичного совєтського режиму на Вінниччині не приніс змін на краще у соціальному та економічному становищі колгоспного села. Знекровлене війною сільське господарство було піддано посиленій експлуатації з боку сталінського режиму, який не враховував реальний стан речей. Відсутність економічних стимулів, матеріальної зацікавленості у результатах праці, посилення податкового тиску сприяли подальшому падінню продуктивності праці, зростанню байдужості. Вихід із ситуації режим вбачав у посиленні репресій. Все це у комплексі стало передумовою та причиною голоду 1946-1947 рр. Окремі питання теми потребують подальшого вивчення та аналізу.The paper aims to define characteristic social and economic processes and analyze trends in the development of agriculture in Vinnytsia region through the prism of the situation in collective farms. The research methodology is based on the principles of scientific, retrospective, comparative and historical analysis; principles of analysis and synthesis, generalization, historical- criticism, of historical-systemic, specific-problematic, and systemic research. The scientific novelty of the work lies in the fact that the authors base their research on newly introduced sources and critically examine the Party-Soviet documents of 1945, revealing typical features of the social and economic situation that developed in collective farms in the final year of World War II. Conclusions. The second year of the restored colonial, essentially communist Soviet regime in Vinnytsia region did not bring positive changes in the social and economic situation of the collective farms. Agriculture, utterly exhausted after the war, was further subjected to increased exploitation by the Stalinist regime, which did not take into account the real state of affairs in the village. Lack of economic incentives and material interest in the results of work, as well as increased tax pressure contributed to the further decrease in labor productivity and the growth of indifference. The regime saw a way out of the situation in the strengthening of repression. Altogether, this preconditioned and caused the famine of 1946-1947. Certain issues of this topic require more detailed study and analysis.