Обмеження конституційних прав і свобод людини.

Abstract

Права людини – це її суб’єктивні можливості самостійно, вільно й незалежно від інших осіб визначати міру та спосіб власної поведінки або вид установленої поведінки, що не заборонена законодавством і не порушує права та свободи інших людей. Обмеження прав і свобод людини – це інститут права, який складається з великої кількості взаємопов’язаних, узгоджених між собою норм конституційного, кримінального, цивільного, адміністративного, екологічного й інших галузей права, які встановлюють порядок, підстави, умови, правомірність, механізми звуження змісту й обсягу прав людини. Крім того, усі ці норми законодавства доповнюються судовою практикою національних судів, а також практикою Європейського суду з прав людини.

Human rights are his subjective abilities to independently, freely and independently of other persons determine the extent and manner of his own behavior or the type of established behavior that is not prohibited by legislation and does not violate the rights and freedoms of other people. Restriction of human rights and freedoms is a legal institution that consists of a large number of interrelated, mutually agreed norms of constitutional, criminal, civil, administrative, environmental and other branches of law, which establish the order, grounds, conditions, legality, mechanisms for narrowing the content and scope of human rights. In addition, all these legal norms are complemented by the judicial practice of national courts, as well as the practice of the European Court of Human Rights.