Анатомо-морфологічна характеристика функцій росту томатів за дії гібереліну та ретардантів різних типів

Abstract

Вивчено вплив гібереліну та ретардантів на анатомо-морфологічні характеристики рослин томатів сорту Солероссо. Встановлено, що за дії гібереліну та ретардантів відмічалося достовірне збільшення кількості листків, їх маси та загальної листкової поверхні внаслідок загальної стимуляції росту під впливом фітогормону та посиленого галуження стебла за дії триазолпохідного препарату та етиленпродуценту. За дії гібереліну та фолікуру відбувалася оптимізація мезоструктури листків рослини томатів, збільшувалася товщина листка за рахунок збільшення об’єму стовпчастої паренхіми - основної фотосинтетичної тканини листка. Застосування есфону призводило до погіршення анатомічних характеристик листка у порівнянні з контролем. З’ясовано, що застосування 0,025 %-ого фолікуру та 0,005 %-ої гіберелової кислоти призводило до формування більш потужної донорної сфери рослини, ніж у контролі, що є важливою передумовою підвищення врожайності культури. Найбільш ефективним було застосування триазолпохідного препарату фолікуру.

Изучено влияние гиббереллина и ретардантов на анатомо-морфологические характеристики растений томатов сорта Солероссо. Установлено, что за действия гиббереллина и ретардантов отмечалось достоверное увеличение количества листьев, их массы и общей листовой поверхности вследствие общей стимуляции роста под влиянием фитогормона и усиленного ветвления стебля за действия триазолпроизводного препарата и этиленпродуцента. За действия гиббереллина и фоликура происходила оптимизация мезоструктуры листьев растения томатов, увеличивалась толщина листа за счет увеличения объема столбчатой паренхимы - основной фотосинтетической ткани листа. Применение эсфона приводило к ухудшению анатомических характеристик листа по сравнению с контролем. Установлено, что применение 0,025 %-ного фоликура и 0,005 %-ной гибберелловой кислоты приводило к формированию более мощной донорной сферы растения, чем в контроле, что является важной предпосылкой повышения урожайности культуры. Наиболее эффективным было применение триазолпроизводного препарата фоликура.

It was studied the influence of gibberellin and retardants on the anatomical and morphological characteristics of tomatoes cv. Solerosso. It was found that application of gibberellin and retardants increase the number of leaves, their mass and total leaf surface due to the general stimulation of growth under the influence of phytohormone and enhanced branching of the stem under the actions of triazole derivative and ethylene producer. It was optimized the mesostructure of leaves of tomatoes under gibberellin and folicur treatment, the leaf thickness was increased by increasing the volume of palysade parenchyma - the main photosynthetic tissue of leaf. Application of esphon led to decrease the anatomical characteristics of leaf compared with the control. It has been established that the application of 0,025% folicur and 0,005% gibberellic acid led to formation of more powerful donor sphere of the plant than in the control, which is an important prerequisite for increasing the crop yield. The most effective was the application of triazole derivative compound folicur.