ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ГРАФІЧНОГО ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PYTHON МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ МАТЕМАТИКИ

Abstract

Стаття присвячена методичним аспектам вивчення особливостей створення користувацького графічного інтерфейсу під час вивчення програмування (на прикладі мови Python), що є необхідним для формування інформатичної компетентності майбутніх учителів математики. Зокрема, у статті продемонстровано авторський методичний підхід до вивчення даної теми, який передбачає комплексну теоретичну і практичну підготовку. Теоретична підготовка забезпечується на лекційних заняттях і передбачає, перш за все, засвоєння сутності поняття «графічний інтерфейс користувача». Для створення графічного інтерфейсу користувача студентам пропонується використання модуля Tkinter, який входить у стандартну бібліотеку Python і має досить потужні графічні можливості. Цей модуль має стандартний набір об’єктів (візуальних елементів керування або віджетів), за допомогою яких створюється графічний інтерфейс. Далі розкривається сутність понять: клас, властивість і метод. Наводиться алгоритм створення графічного інтерфейсу користувача. Вивчаються основні віджети (Button, Label, Entry, Text, Radiobutton, Checkbutton, Listbox, Menu тощо) та відповідні їм властивості і методи. Наводяться приклади програм з цими віджетами та результати їх виконання. Розглядаються можливості створення діалогових вікон. Звертається особлива увага на питання розташування віджетів у вікні. Для цього використовуються так звані менеджери розташування. Вивчаються три основні менеджери розташування: pack(), place(), grid(). Наводяться приклади їх застосування. В кінці цієї теми вивчається питання, яке стосується опрацювання подій. З’ясовується сутність поняття події і наводиться їх класифікація. Описано способи створення обробників подій та їх зв’язування з самими подіями. Наведено відповідні приклади. Практична підготовка студентів з даної теми здійснюється на практичних і лабораторних заняттях. Останні передбачають наявність індивідуальних завдань. Такий комплексний підхід, який поєднує теоретичну і практичну підготовку може сприяти якісному засвоєнню знань, набуттю практичних вмінь і навичок, здатності формулювати і розв’язувати практичні задачі у професійній діяльності.

The article is devoted to the methodological aspects of studying the features of creating a graphical user interface during the study of programming (on the example of Python), which is necessary for the formation of informatical competence of future teachers of mathematics. In particular, the article demonstrates the author's methodological approach to the study of this topic, which provides comprehensive theoretical and practical training. Theoretical training is provided in lectures and involves, above all, mastering the essence of the concept of "graphical user interface". To create a graphical user interface, students are offered to use the Tkinter module, which is part of the standard Python library and has a very powerful graphical capabilities. This module has a standard set of objects (visual controls or widgets) that create a graphical interface. Next reveals the essence of the concepts: class, property and method. The algorithm for creating a graphical user interface is given. The main widgets (Button, Label, Entry, Text, Radiobutton, Checkbutton, Listbox, Menu, etc.) and their corresponding properties and methods are studied. Examples of programs with these widgets are given. Possibilities of creation of dialog windows are considered. Special attention is paid to the location of widgets in the window. For this, so-called location managers are used. Three main location managers are studied: pack (), place (), grid (). Examples of their application are given. At the end of this topic, the question concerning the treatment of events is studied. The essence of the concept of event is clarified and their classification is given. Describes how to create event handlers and associate them with the events themselves. Relevant examples are given. Practical training of students on this topic is carried out in practical and laboratory classes. The latter provide for the presence of individual tasks. Such a comprehensive approach, which combines theoretical and practical training, can contribute to the quality of knowledge acquisition, the acquisition of practical skills, the ability to formulate and solve practical problems in professional activities.