Формування вмінь усного мовлення як педагогічна проблема

Abstract

Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати психолого-педагогічну спадщину вітчизняних та закордонних науковців щодо формування вмінь усного мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Навчальна діяльність дітей і їх спілкування з іншими людьми переплетені в житті найтіснішим чином, і фактично ані те, ані інше не може існувати окремо. І від того, як організоване спілкування дітей, залежить результат навчання, яке, в переважаючому числі випадків, вимагає постійної взаємодії дітей. Хід і результати навчальної діяльності постійно і невідворотно впливають на багато характеристик мовленнєвої діяльності дітей. Отже, не можна працювати над мовленням дітей, не враховуючи виховні можливості їх спілкування.