Show simple item record

dc.contributor.authorСтопчак, Микола
dc.contributor.authorСтопчак, Николай
dc.contributor.authorStopchak, Mykola V.
dc.date.accessioned2021-03-28T19:05:49Z
dc.date.available2021-03-28T19:05:49Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.citationСтопчак М. Політика Польщі та Румунії щодо інтернованої Армії УНР (1921–1924): сучасна вітчизняна історіографія / Микола Стопчак // Наукові записки. Серія: Історія : збірник наукових праць / гол. ред. О. А. Мельничук; Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. – Вінниця : ТВОРИ, 2021. – Вип. 35 – с. 118-129. – DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-35-118-129uk_UA
dc.identifier.urihttp://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/7773
dc.descriptionІсторія України. Сучасна вітчизняна історіографія. Інтернована Армія УНР. Уряди Польщі та Румуніїuk_UA
dc.description.abstractМетою статті є комплексний аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків щодо політики керівництва Польщі та Румунії стосовно інтернованої у таборах цих країн Армії Української Народної Республіки. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний та ін. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі стану вивчення в сучасній вітчизняній історіографії політики керівництва Польщі та Румунії протягом 1921–1924 рр. щодо інтернованої Армії УНР, з’ясовано концептуальні підходи та прийоми, що використовувались сучасними вітчизняними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї політики. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків засвідчив, що ними здійснено значний поступ у вивченні досліджуваної теми. Отримавши доступ до раніше закритих архівних матеріалів, як вітчизняних, так і зарубіжних, налагодивши співпрацю із закордонними фахівцями-істориками, науковці незалежної України відкинули ненаукові, ідеологічно заангажовані підходи та висновки радянської історіографії щодо політики польського та румунського керівництва стосовно інтернованої Армії УНР. Були усунуті недоліки української зарубіжної історіографії з цієї проблеми, які полягали у наявності низки неточностей, слабкій джерельній базі, що призводило до викривлення історичних реалій. Вітчизняні історики чітко показали, що здійснювана урядами Польщі та Румунії політика щодо інтернованої у таборах цих країн Армії УНР була спрямована на забезпечення власних національних інтересів. Вона видозмінювалась залежно від стану взаємовідносин із своїм агресивним північним сусідом – більшовицькою Росією. Значний вплив на спрямованість цієї політики справляла позиція держав Антанти – переможниці у Першій світовій війні, які вбачали в Армії УНР силу, здатну протидіяти експансіоністським устремлінням більшовицької Росії. Водночас попри значне просування у дослідженні цієї теми, особливо у 1990-ті роки – на початку ХХІ ст., в останнє двадцятиріччя вітчизняні історики певною мірою послабили увагу до її вивчення. Низка аспектів залишається малодослідженою і потребує подальшого наукового аналізу.uk_UA
dc.description.abstractЦелью статьи является комплексный анализ историографического наследия современных украинских историков, касающийся политики руководства Польши и Румынии относительно интернированной в лагерях этих стран Армии Украинской Народной Республики. Методологическую основу исследования составляют принципы историзма, объективности, системности. При решении поставленных задач использованы общенаучные и специальные методы исследования: историографического анализа и синтеза, обобщения, количественный, историко-сравнительный, хронологический, ретроспективный и др. Научная новизна работы заключается в комплексном анализе состояния изучения в современной отечественной историографии политики руководства Польши и Румынии на протяжении 1921–1924 гг. по отношению к интернированной Армии УНР, выяснены концептуальные подходы и приемы, которые использовались современными отечественными специалистами с целью научной реконструкции этой политики. Выводы. Анализ историографического наследия современных украинских историков показал, что они добились значительного прогресса в изучении исследуемой темы. Получив доступ к ранее закрытым архивным материалам, как отечественным, так и зарубежным, наладив сотрудничество с зарубежными специалистами-историками, ученые независимой Украины отбросили ненаучные, идеологически заангажированные подходы и выводы советской историографии о политике польского и румынского руководства относительно интернированной Армии УНР. Были устранены недостатки украинской зарубежной историографии по данной проблеме, которые заключались в наличии ряда неточностей, слабой источниковой базе, что приводило к искажению исторических реалий. Отечественные историки четко показали, что осуществляемая правительствами Польши и Румынии политика по отношению к интернированной в лагерях этих стран Армии УНР была направлена на обеспечение собственных национальных интересов. Она видоизменялась в зависимости от состояния взаимоотношений со своим агрессивным северным соседом – большевистской Россией. Значительное влияние на направленность этой политики оказывала позиция государств Антанты – победительницы в Первой мировой войне, которые видели в Армии УНР силу, способную противодействовать экспансионистским устремлением большевистской России. Вместе с тем, невзирая на значительное продвижение в исследовании данной темы, особенно в 1990-ые годы – в начале ХХІ ст., за последнее двадцатилетие отечественные историки в определенной мере ослабили внимание к ее изучению. Между тем, ряд аспектов этой проблемы нуждается в дальнейшем изучении и анализе.ru
dc.description.abstractThe article focuses on a comprehensive analysis of the historiographical achievements of modern Ukrainian historians on the policy of the leadership of Poland and Romania regarding the interned in the camps of these countries, the Army of the Ukrainian People's Republic. The methodological basis of the study comprises the principles of historicism, objectivity and systematics. General scientific and special research methods were used in solving the set tasks: historiographical analysis and synthesis of knowledge development, generalization, quantitative, historical-comparative, chronological, retrospective, etc. The scientific novelty of the work lies in a comprehensive analysis of the state of study in modern domestic historiography of the policy of the leadership of Poland and Romania during 1921-1924s concernig interned Army of the UPR. Conclusions. The analysis of the historiographical achievements of modern Ukrainian historians proved they have made significant progress in studying the scientific field. Having gained access to previously closed domestic and foreignarchival materials, scholars of independent Ukraine cooperated with foreign historians and rejected unscientific, ideologically biased approaches and conclusions of Soviet historiography regarding the policy of the Polish and Romanian leadership towards the interned army. The shortcomings of Ukrainian foreign historiography on this problem, which consisted of a number of inaccuracies and a weak source base, were eliminated, which led to the distortion of historical realities. Domestic historians have clearly shown that the policy pursued by the governments of Poland and Romania regarding the internment of the UPR Army in the camps of these countries was aimed at ensuring their own national interests. It varied depending on the state of relations with its aggressive northern neighbor – Bolshevik Russia. The orientation of this policy was significantly influenced by the position of the Entente states, the victors of the First World War/ They viewed the UPR Army as a force capable of counteracting the expansionist aspirations of Bolshevik Russia. At the same time, despite significant progress in the study of this topic, especially in the 1990s – early XXI century, in the last twenty years, domestic historians didn’t pay enough attention to its study. A number of aspects of this problem remain unexplored and require further scientific analysis.en
dc.publisherВінниця : ТВОРИuk_UA
dc.subjectуряди Польщі та Румуніїuk_UA
dc.subjectсучасна вітчизняна історіографіяuk_UA
dc.subjectісторіографічний процесuk_UA
dc.subjectінтернована Армія УНРuk_UA
dc.subjectукраїнська військова еміграціяuk_UA
dc.subjectправительства Польши и Румынииuk_UA
dc.subjectсовременная отечественная историографияuk_UA
dc.subjectисториографический процессuk_UA
dc.subjectинтернированная Армия УНРuk_UA
dc.subjectукраинская военная эмиграцияuk_UA
dc.subjectgovernments of Poland and Romaniauk_UA
dc.subjectmodern domestic historiographyuk_UA
dc.subjecthistoriographical processuk_UA
dc.subjectinterned Army of the Ukrainian People's Republicuk_UA
dc.subjectUkrainian military emigrationuk_UA
dc.titleПолітика Польщі та Румунії щодо інтернованої Армії УНР (1921–1924): сучасна вітчизняна історіографіяuk_UA
dc.title.alternativeПолитика Польши и Румынии относительно интернированной Армии УНР (1921–1924): современная отечественная историографияuk_UA
dc.title.alternativeThe Policy of Poland and Romania Concerning Interned Army of the Ukrainian People's Republic (1921–1924s): Modern Domestic Historiographyuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record