Українська наука в Другій Речі Посполитій: огляд сучасної історіографії

Abstract

Мета статті полягає у спробі всебічного дослідження сучасної української історіографії форм і напрямків організації наукової діяльності українських інтелектуалів, які працювали у міжвоєнній Польщі. Методологія дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. Виходячи з принципів об’єктивності та історизму, дослідницький акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі. У статті використано евристичні можливості методів періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна статті полягає у комплексному аналізі історіографії дослідження українського наукового життя у Другій Речі Посполитій. Висновки. Проведений історіографічний аналіз засвідчив чималу популярність серед сучасних дослідників різноаспектної проблематики українського наукового руху в Другій Речі Посполитій. Наукознавці, актуалізуючи перед тим невідомі поклади матеріалів в українських і зарубіжних архівах, послідовно опрацьовують численні інституційні, проблемно- тематичні, персоналістичні, архівознавчі й бібліографічні сюжети цієї багатопланової теми. У підсумку постало показне коло різнопланової літератури (монографії статті, довідкові видання й ін.). Разом із тим, у вічі впадає виразна дисциплінарна диспропорція, що полягає в домінуванні соціогуманітарної проблематики, а найбільше – історіографічної. Ця ситуація пояснюється її ефективнішою інструментальністю у тогочасній боротьбі українців за свої національні й культурні права. Тож на часі збалансування наукознавчого дискурсу працями над внеском зазбручанських представників точних і природничих дисциплін у національну й світову науку міжвоєнного двадцятиліття. Це уможливить підійти до обговорення концепції й структури панорамної студії над феноменом української науки у Другій Речі Посполитій, що має постати як колективний міждисциплінарний проєкт.The purpose of the article is to attempt a comprehensive study of modern Ukrainian historiography, the forms and directions of the organization of scientific activity of Ukrainian intellectuals who worked in interwar Poland. The research methodology relies on the use of an interdisciplinary approach. Based on the principles of objectivity and historicism, the research has d the structural-functional systematic analysis of historiographical facts and the comparative-historical method. The article has used the heuristic possibilities of periodisation, classification and typology methods. The scientific novelty of the article lies in the comprehensive analysis of the historiography of the research of Ukrainian scientific life in the Second Polish Republic. Conclusions. The conducted historiographical analysis proved its considerable popularity among modern researchers of various aspects of the problems of the Ukrainian scientific movement in the Second Polish Republic. Scientists, updating the previously unknown materials in Ukrainian and foreign archives, consistently work out numerous institutional, problem-thematic, personalistic, archival and bibliographic subjects of this multifaceted topic. As a result, an impressive circle of diverse literature appeared (monographs of articles, reference publications, etc.). At the same time, a clear disciplinary disproportion is noticeable, which consists in the dominance of socio-humanitarian issues, and most of all - historiographical. This situation is explained by its more effective instrumentality in the contemporary struggle of Ukrainians for their national and cultural rights. Therefore, it is time to balance the scientific discourse with works on the contribution of STEM sciences to the national and world science of the interwar twenty years. This will make it possible to discuss the concept and structure of a panoramic study on the phenomenon of Ukrainian science in the Second Polish Republic, which should appear as a collective interdisciplinary project.