Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa
Browse
8 results
Search Results
Item Становлення гітарної школи в Україні в контексті розвитку музичної освіти(Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2021) Москвічова, Ю.О.; Moskvichova, Yu.O.; Воєводіна, О.Ю.; Voyevodina, O.Yu.У статті здійснено аналіз розвитку української гітарної освіти у контексті культурно-історичних процесів XIX - XX ст. На основі узагальнення попередніх наукових розвідок, розглянуто концертну діяльність виконавців, творчість окремих композиторів, методичні праці провідних гітаристів, що сприяли процесу становлення професійної гітарної освіти в Україні.Item Становлення гітарної школи в Україні в контексті розвитку музичної освіти(Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2021) Москвічова, Ю.О.; Moskvichova, Yu.O.; Воєводіна, О.Ю.; Voyevodina, O.Yu.У статті здійснено аналіз розвитку української гітарної освіти у контексті культурно-історичних процесів XIX - XX ст. На основі узагальнення попередніх наукових розвідок, розглянуто концертну діяльність виконавців, творчість окремих композиторів, методичні праці провідних гітаристів, що сприяли процесу становлення професійної гітарної освіти в Україні.Item Концертно-музичне життя Вінниці першої третини ХХ століття(Київ, 2018) Сізова, Н. С.; Сизова, Н. С.; Sizova, N. S.У статті досліджено специфіку концертного життя міста Вінниці початку ХХ століття. Визначено роль хорових колективів, оркестрів та окремих виконавців у процесі становлення професійного музичного мистецтва Вінниччини. Охарактеризовано особливості творчої діяльності хорових колективів міста та області, зокрема художньої капели Григорія Давидовського та симфонічного оркестру міста. Визначений вплив окремих творчих постатей на концертно-музичне життя міста. Окремо розглянута діяльність Вінницького музичного технікуму, особливості його роботи, вплив викладачів технікуму на творче життя міста. Методологія дослідження полягає у застосуванні культурологічного підходу і системного методу, завдяки чому можна виявити особливості розвитку музичного мистецтва Вінниччини як підсистеми культурної системи регіону та України загалом. Культурологічний підхід дозволяє також проаналізувати особливості професіоналізації музичного мистецтва краю у контексті загальної культурної-історичної ситуації першої третини ХХ століття. Наукова новизна полягає в оприлюдненні матеріалів з архівних фондів, які дозволяють відтворити специфіку музичного життя Вінниччини. Зокрема наведено нові факти з діяльності хорових колективів, оркестрів та окремих виконавців. Висновки. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що концертне життя Вінниччини початку ХХ століття було широко представлене власними колективами міста, гастролюючими колективами і окремими виконавцями та являлося насиченим і різноманітним. Різнобічне дослідження діяльності творчих колективів Вінниччини першої третини ХХ століття, їх орієнтації на певну аудиторію дозволяє усвідомити специфіку процесу професіоналізації хорового мистецтва краю як складової самобутнього образу регіональної музичної культури.Item Формування вокально-виконавської культури майбутнього педагога-музиканта як педагогічна проблема(Київ-Вінниця, 2016) Швець, І. Б.; Швец, И. Б.; Shvets, I. B.У статті розглядається проблема вокально-виконавської підготовки майбутнього педагога-музиканта, в процесі якої основна увага повинна спрямовуватися не на вузькопрофесійний аспект освоєння вокальної техніки, а на формування особистісних якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва зі спрямованістю на поєднання вокально-виконавської діяльності з педагогічною.Item Роль музичної етнопедагогіки у вихованні особистості(Вінниця ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2016) Остапчук, Л. О.; Ostapchuk, L. O.Аналізуючи розвиток народної педагогічної думки, який прийшов до нас як колективний досвід через тисячоліття з фольклором в формі звичаїв, традицій, обрядів та вірувань, автор констатує, що виховна роль музичного мистецтва у всі часи була тим фактором, який в умовах бездержавності, допоміг нашому народу зберегти мовну культуру, духовність, музичну ментальність, національну ідентичність. Народна педагогіка широко використовувала музику для формування особистості. Мета, принципи, методи і форми музичної етнопедагогіки залишаються актуальними і сьогодні та мають стати об’єктом дослідження педагогічної науки, а також широко використовуватися в практичній діяльності.Item До питання історії розвитку російської музичної педагогіки(Вінниця : ФОП Корзун Д.Ю., 2016) Шатковська, І. С.; Шатковская, И. С.; Shatkovska, I. S.; Фрицюк, В. М.; Фрицюк, В. Н.; Frytsiuk, V. M.На материалах эпистолярного наследия, воспоминаний и мемуаров М.Римского-Корсакова и П.Чайковского, рассматривается их педагогическая деятельность, анализируются их взгляды на проблемы музыкального образования и воспитания. Отдельное внимание уделяется учебным пособиям композиторов.Item Вплив педагогічної діяльності П. І. Чайковського на розвиток російської професійної музичної освіти(Вінниця, 2012) Шатковська, І. С.; Шатковская, И. С.; Shatkovska, I. S.; Верещагіна-Білявська, О. Є.; Верещагина-Белявская, О. Е.; Vereshchahina-Biliavska, O. Ye.На матеріалі листування П.Чайковського з С.Танєєвим, М.Римським-Корсаковим та Н. фон Мекк визначається роль його педагогічної діяльності у розвитку російської музичної освітиItem Формування вокально-виконавської культури майбутнього педагога-музиканта як педагогічна проблема(2016) Швець, І. Б.; Shvets, I.Відповідно сучасним вимогам музичної освіти, музично-виконавській, зокрема вокально-виконавській підготовці приділяється значна увага в структурі професійних компетенцій педагога-музиканта. Серед вимог до вокальної підготовки фахівців, що містять формування необхідних вокально-педагогічних знань і умінь для постановки академічної манери виконання, знання об'єктивних закономірностей співочого голосоутворення і основ вокальної методики, особливостей розвитку дитячих голосів і принципів їх охорони, володіння методикою роботи з дитячими голосами, є ще одна актуальна вимога - володіння вокальною культурою виконання. У статті розглядається проблема вокально-виконавської підготовки майбутнього педагога-музиканта, в процесі якої основна увага повинна спрямовуватися не на вузькопрофесійний аспект освоєння вокальної техніки, а на формування особистісних якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва зі спрямованістю на поєднання вокально-виконавської діяльності з педагогічною. Інтеграція загальних педагогічних і спеціальних знань, умінь і навичок в єдиний комплекс музично-педагогічних здібностей майбутнього вчителя музичного мистецтва вимагає ретельного вивчення педагогічних підходів до їх розвитку. Вокально-виконавська культура є домінуючим компонентом в ансамблі виконавських якостей педагога-музиканта. Вокально-виконавські дисципліни - вокальний клас, диригування, вокальний ансамбль передбачають подальшу реалізацію на практиці набутих умінь і навичок, що ґрунтуються на розвитку музичних, художніх, артистичних здібностей і допомагають здійсненню творчої педагогічної діяльності. Виходячи з цієї тези, в статті розкриваються основні поняття, завдання, принципи, педагогічні умови формування вокально-виконавської культури майбутнього педагога-музиканта.