Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
14 results
Search Results
Item Особливості мезоструктурної організації листка та анатомічної будови стебла тютюну за дії інгібіторів росту.(Біологія та екологія, 2021) Рогач, В. В.; Талалаєва, О. С.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rohach, V. V.; Talalayeva, O. S.; Kuryata, V. G.; Rohach, T. I.Рослини тютюну сорту Тернопільський 14 обробляли інгібіторами гібереліну 2-ХЕФК, EW-250 та CCC-750. Під впливом антигіберелінів потовщувалися листкові пластинки тютюну за рахунок розростання хлоренхіми. Найбільше зростання товщини листків встановлено після застосування 2-ХЕФК та EW-25. Ці самі препарати збільшували об’єм клітин стовпчастої паренхіми. Розміри клітин губчастої паренхіми за дії інгібіторів гібереліну достовірно зменшувалися. Встановлено, що ССС-750 збільшував кількість клітин епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, а 2-ХЕФК і EW-250 зменшували. Усі інгібітори росту зменшували кількість продихів та збільшували площу продихів. Усі препарати потоншували шар первинної перидерми, а ретарданти потовщували шар коленхіми. EW-250 збільшував розміри клітин склеренхімних волокон, тоді як інші препарати їх зменшували. Усі антигібереліни потовщували оболонки клітин склеренхіми. Етиленпродуцент збільшував товщину шару вторинної перидерми, а інші препарати цей показник зменшували. EW-250збільшував, 2-ХЕФК зменшувала, а ССС-750 не змінював товщину шару ксилеми. Діаметр найбільших судин зменшувався за дії 2-ХЕФК та ССС-750 і не змінювався після обробки EW-250.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність перцю (Capsicum annuum L.) за впливу регуляторів росту з різними напрямами та механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2022) Рогач, В. В.; Кірізій, Д. А.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Kuryata, V. G.; Rogach, T. I.; The peculiarities of growth processes, leaves formation, their mesostructure, photosynthesis, respiration, transpiration, as well as productivity of sweet pepper plants under the impact of synthetic analogues of growth stimulant hormones, and retardants, which differ in mechanisms of action, were studied. It was shown that treatment with growth stimulants increased, and gibberellin inhibitors — decreased the linear size of sweet pepper plants Antey variety. It was found that 6-benzylaminopurine (6-BAP), gibberellic acid (GA3) and tebuconazole (EW-250) increased the number of leaves on the plant, while under the treatment by ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA) and chloromequate chloride (ССС-750) this index was lower than the control, and the action of 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA) did not change it. All growth stimulants, and retardants EW-250 and CCC-750 increased the leaves, stems and roots fresh weight, as well as the dry mass of the whole plant, while the treatment with 2-CEPA reduced them. All growth regulators (except 2-CEPA) increased the average leaf area and the total leaf area on the plant during the fruit formation stage. Gibberellin inhibitors and 6-BAP significantly increased the amount of chlorophyll in pepper leaves. Under the action of GA3 this index decreased, and the treatment by 1-NAA did not significantly change it. 2-CEPA, EW-250, CCC-750, and 6-BAP thickened the pepper leaves chlorenchyma. Under the action of all growth substances (except 1-NAA) the columnar parenchyma cells volume increased, and under the influence of GA3, 6-BAP and EW-250, the spongy parenchyma cells size increased also. Growth promotors 1-NAA and GA3, and retardants EW-250 and CCC-750 significantly reduced the number of stomatal cells on leaf surface, and treatment by 6-BAP and 2-CEPA showed a tendency to reduce them. Photosynthesis, photo- and dark respiration rates showed a steady tendency to increase under the action of growth substances (except GA3), while transpiration, on the contrary — to decrease. In general, treatment with growth substances (except 2-CEPA) intensified the flowering of plants and increased their economic productivity. The use of 6-BAP and EW-250 was the most effective.Вивчали особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінюва¬ла. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки — до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їхню господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.Item Вплив регуляторів росту екзогенних рослин на морфогенез, фізіологічні та біохімічні характеристики та продуктивність солодкого перцю Capsicum annuum L.(Фізіологія рослин та генетика, 2021) Рогач, В.В.; Войтенко, Л.В.; Щербатюк, М.М.; Кур’ята, В.Г.; Косаківська, І.В.; Рогач, Т.І.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Rogach, T. I.В умовах ґрунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біо¬хімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувались площа листкових плас¬тинок, у фазу утворення плодів — загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзоген¬ним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприску¬вання 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним аукси¬ном. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричинювали зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів — 6-БАП.Item Morphogenesis, pigment content, phytohormones and yield of tomatoes under the action of gibberellin and tebuconazole(Biosystems Diversity, 2022) Rogach, V. V.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Voitenko, L. V.; Shcherbatyuk, M. M.; Rogach, T. I.One of the main tasks of contemporary plant physiology is regulation of growth and development of cultivated plants in order to optimize the productive process. The scientific community focuses its attention on the use of natural activators and growth inhibitors. We investigated the effect of foliar treatment with 0.005% solution of gibberellic acid and 0.025% solution of the anti-gibberellic preparation tebuconazole on morphogenesis, leaf mesostructure, content of photosynthetic pigments, balance of endogenous phytobrybrides and lymphocyte B and productivity of tomatoes. The vegetation experiment was carried out in the conditions of soil-sand culture in vessels with a 10-liter volume. The treatment was carried out in the budding phase. Morphometric parameters were measured every 10 days. The mesostructure of the middle tier leaves was studied in the fruit formation phase, and the chlorophyll content was determined in the raw material by spectrophotometric method. Analytical determination of endogenous phytohormones – indolyl-3-acetic (IAA), gibberellic acid and abscisic (ABA) acids and cytokinins – zeatin (Z), zeatin-O-glucoside (ZG), zeatinribozide (Znila) and isopentenyladenosine (iPA) was performed by high performance liquid chromatography – mass spectrometry (HPLC-MS). With gibberellic acid treatment plant height increased significantly, while with tebuconazole it decreased. Gibberellic acid increased the number of leaves per plant, and tebuconazole did not change it. The preparations increased the number of leaf blades per leaf, the total number of leaf blades per plant, the weight of the raw material of leaves, the area of leaf blades and the area of the leaves at the end of the study period. The dry matter weight of stems and roots under the action of gibberellic acid increased, and during the treatment of tebuconazole decreased. Gibberellic acid increased the dry matter of the whole plant, and tebuconazole did not change it. Under the action of tebuconazole the content of chlorophyll in the leaves increased, while under the action of gibberellic acid it decreased. Both regulators increased the volume of columnar parenchyma cells. Gibberellic acid increased the size of spongy parenchyma cells, while tebuconazole did not change them. It is revealed that the action of exogenous gibberellic acid in stems and leaves increased the content of endogenous IAA and gibberellic acid, and tebuconazole decreased their content. The ABA content in stems and leaves increased with tebuconazole treatments and decreased with exogenous gibberellic acid. The total cytokinin content in the leaves was higher than in the stems in both the control and the experiment samples. Growth regulators induced an increase in the cytokinin pool in leaves and a decrease in stems. Gibberellic acid increased the content of all five forms of cytokinins in the leaves, and tebuconazole increased only two isoforms. In the stems under the action of both growth regulators the content of Z decreased and iP increased. The content of ZR and iPA in stems increased after the application of the retardant and decreased under the action of growth stimulant. The ZG content exceeded the control after gibberellic acid treatment and was in trace concentrations under the action of tebuconazole. Growth regulators optimized the productivity of tomato plants: under the action of gibberellic acid there was a considerable increase in the number of fruits per plant, and after the use of tebuconazole the average weight of one fruit significantly increased. The obtained results demonstrated that anatomical-morphological and structural-functional rearrangements in tomato plants under the action of exogenous gibberellic acid and tebuconazole occurred against the background of changes in the balance and distribution of endogenous hormones. Increased photosynthetic activity, stimulation of growth processes of some plant organs and inhibition of others increased the biological crop capacity.Item Morphogenesis, pigment content, phytohormones and productivity of sweet pepper under the action of gibberellin and tebuconazole(Regulatory Mechanisms in Biosystems, 2021) Rogach, V. V.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Voitenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Rogach, T. I.One of the main tasks of modern plant physiology is regulation of growth and development of cultivated plants in order to optimize the productive process. The attention of the scientific community is focused on the use of natural activators and growth inhibitors. We investigated the effect of foliar treatment with 0.005% solution of gibberellic acid (GA3) and 0.025% solution of the antigibberellic preparation tebuconazole (EW-250) on morphogenesis, leaf mesostructure, the content of photosynthetic pigments, the balance of endogenous phytohormones and productivity of Capsicum annuum L., Antey variety. The vegetation experiment was carried out in the conditions of soil-sand culture in vessels with a volume of 10 L. Treatment of plants was carried out in the budding phase. Morphometric parameters were determined every 10 days. The mesostructure of the middle tier leaves was studied in the fruit formation phase, and the chlorophyll content was determined in the raw material by spectrophotometric method. Analytical determination of endogenous phytohormones – indolyl-3-acetic (IAA), gibberellic (GA3) and abscisic (ABA) acids and cytokinins – zeatin (Z), zeatin-O-glucoside (ZG), zeatinribozide (ZR), isopentenyladenine (iP) and isopentenyladenosine (iPA) were performed by high performance liquid chromatography – mass spectrometry (HPLC-MS). With GA3 treatment, plant height increased considerably, while with EW-250, it decreased. Both regulators led to an increase in the number of leaves on the plant, the leaf raw biomass, stems and roots and the dry matter of the whole plant, the area of a single leaf blade and the total area of leaves on the plant. Under the action of EW-250, the chlorophyll content in the leaves surged, while under the action of GA3 it tended to decrease or did not change at all. Both regulators thickened the chlorenchyma and boosted the volume of the columnar parenchyma cells. GA3 treatment induced a rise in the thickness of the upper and lower epidermis, and EW-250 led, on the contrary, to a decrease. It is shown that after treatment with exogenous GA3, the content of endogenous IAA and ABA decreased and GA3 in plant stems increased. Instead, EW-250 caused a decrease in the levels of GA3, IAA and ABA in the stems. Exogenous GA3 enhanced the accumulation of endogenous GA3 and IAA and inhibited ABA in the leaves. Under the action of the retardant, the level of ABA in the leaves did not change, while GA3 and IAA decreased. Treatment of plants with the studied growth regulators caused a decrease in the pool of cytokinins (CK) in stems. EW-250 showed a significant rise in the hormone content in the leaves. After spraying with GA3 solution, the level of ZG, Z and ZR grew. Under the action of the retardant, the increase in the CK pool occurred exclusively due to the iP. Growth regulators optimized the productivity of sweet pepper plants: under the action of GA3 there was an increase in the number of fruits per plant, and after the use of EW-250 there was a rise in the average weight of one fruit. The obtained results showed that anatomical-morphological and structural-functional rearrangements of sweet pepper plants under the action of exogenous gibberellic acid and EW-250 took place against the background of changes in the balance and distribution of endogenous hormones. Increased photosynthetic activity, stimulation of growth processes of some plant organs and inhibition of others enlarged biological productivity of the culture.Item Physiological and biochemical basics of application of retardants in plant Growing: monograph(Karlsruhe, 2022) Kuryata, V. G.; Poprotska, I. V.The monograph summarizes the results of the study of the effect of different groups of retardants on the morphogenesis, formation and functioning of the donor-acceptor system of plants in connection with productivity of agricultural crops. It is discussed the mesostructural features of leaves and the activity of photosynthetic processes under artificial inhibition of linear growth and different plant loads with fruits and seeds. The influence of retardants on the donor-acceptor relations at the heterotrophic phase of development in the conditions of skoto- and photomorphogenesis was investigated. Issues of hormonal regulation of plant morphogenesis, features of accumulation, temporary storage and distribution of assimilates and nutrients between acceptors – processes of vegetative growth and carpogenesis are considered under the influence of retardant with various mechanisms of action. The monograph is for plant physiologists, graduate students, students of higher education institutions.Item Особливості використання резервних сполук кінських бобів за умов ското- та фотоморфогенезу(Вінниця, 2021, 2021) Куц, Б.О.; Кур’ята, В.Г.; Андрушко, Я.О.; Даценко, О.М.; Коваль, А.Л.; Хмельницька, Я.Ю.; Kuts, B.O.; Kuryata, V. G.; Andrushko, Ya.O.; Datsenko, O.M.; Koval, A.L.; Khmelnytska, Ya.Iu.Principal changes in source-sink system performance of Vicia faba L. during germination periods under light and darkness influence were studied. The linear sizes of organs and total seedling increased under darkness influence. The indicators of organs’ dry matter were increased and, accordingly, dry matter mass of cotyledons in scotomorphic plants was decreased. Nutritive substances were diverted vigorously under dark conditions. Higher utilization rates for needs of organs formation during germination evidenced by that fact. Germination processes were connected with intensive outflow of resources for Vicia faba organogenesis. The changes indicated intensive protein hydrolysis in dark that started after the starch breakdown. There is no specific impact of mineral matters' outflow for vegetative growth in comparison to dry seeds, which suppose due supply with mineral matters in both experimental variants.Item Дія гібереліну і ретардантів на ростові процеси, морфогенез та продуктивність аґрусу(ТОВ «Друк», 2021) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Kuryata, V. G.; Кур’ята, В.Г.У монографії узагальнено літературні та експериментальні дані про вплив гібереліну та ретардантів на формування і функціонування донорно-акцепторної системи рослин в зв’язку з продуктивністю культури аґрусу. Проаналізовано вплив гібереліну і ретардантів різних типів (триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону) на ростові процеси, фотосинтетичний апарат, морфогенез, накопичення та перерозподіл потоків асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини. Для фізіологів рослин, агрономів, студентів, викладачів, аспірантів, докторантів біологічних спеціальностей.Item Physiological bases of growth regulation and morphogenesis of tomatoes under gibberellin and retardants treatment(Noisiel, France, 2020) Kravets, O.O.; Kuryata, V. G.In the monograph it was studied the features of growth processes, morphogenesis and functioning of donor-acceptor system of tomatoes (Solanum lycopersicum L.) under the influence of gibberellin (gibberellic acid, GA3) and its antagonists – triazole derivative tebuconazole and ethylene releasing compound esphon in the formation of crop productivity. Gibberellic acid (GA3) and retardants caused a clear growth regulating effect on the intensity of plant growth, accompanied by changes in relative proportion of vegetative organs weight. Application of tebuconazole resulted on the formation of a more powerful donor sphere, where relative proportion of leaf weight in the total vegetative weight of plant was higher during whole vegetation stage. The mesostructure measurement of leaves was optimized under gibberellin and tebuconazole treatment: thickness of leave increased by enhancement of linear dimention of spongy parenchyma cells and volume of palisade parenchyma cells. Leaves of tebuconazole and gibberellin treated tomatoes were characterized by the highest measurements of leaf area density value, chlorophyll content and net photosynthetic productivity which created the prerequisites to enhance a gross photosynthetic crop production. The stems and roots are characterized by intensive depositing possibilities of nonstructural carbohydrates that remobilized to carpogenesis needs (fruit formation and growth). Reducing of sucrose content in leaves of treated plants with a simultaneous increase of reducing sugars content at the fruitification stage (brown ripeness) indicated that transport of sugar from leaves to fruits ceased earlier than from root and stem. Preparations treatment significantly influenced on the reutilization of nitrogen, phosphorus and potassium from stem and leaves. This process was more intensive under gibberellin and triazole derivative compound tebuconazole. The most effective in the field condition was the application of 0,025 % tebuconazole. The maximum value of this indicator was under gibberellin in the greenhouse growing condition which indicates the dependence of the growth stimulator on sufficient water supply. Application of ethylene releasing compound esphon at the stage of 25 % fruit ripeness significantly accelerated the rate of fruit ripening, that led to a reduction in the number of harvests and an increase in the share of early crop production. The maturation of tomato fruit was largely determined by the intensity of maceration of fruit tissues, which is based on the processes of hydrolysis of cell wall polysaccharide components – hemicelluloses and pectins.Item Фізіологічні основи регуляції росту та морфогенезу томатів за дії гібереліну і ретардантів(Вінниця, 2020, 2020) Кравець, O.O.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.У монографії представлено результати вивчення особливостей ростових процесів, морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів (Solanum lycopersicum L.) за дії гібереліну та його антагоністів – триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону у зв’язку з продуктивністю культури. Гіберелова кислота (ГК3) та ретарданти проявляють чітку рістрегулюючу дію на інтенсивність росту рослин, що супроводжується змінами співвідношення мас органів рослини. Найбільша донорна сфера формувалася у варіанті з тебуконазолом, де відносна частка листків від загальної маси рослини була найбільшою протягом усього періоду вегетації. За дії гібереліну та тебуконазолу відбувалася оптимізація мезоструктури листків: збільшувалася товщина листка за рахунок збільшення лінійних розмірів губчастої та об’єму клітин стовпчастої паренхіми. У варіанті із застосуванням тебуконазолу та гібереліну листки томатів характеризувалися найбільш високим значенням показника питомої маси листка (ПМЛ), вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), що створює передумови для підвищення валової фотосинтетичної продуктивності культури. Стебла та корені характеризуються інтенсивним депонуванням неструктурних вуглеводів, які реутилізуються на потреби карпогенезу (формування і росту плодів). Зменшення вмісту сахарози у листках дослідних рослин з одночасним зростанням вмісту відновлюючих цукрів на стадії бурого ступеня стиглості плоду свідчить про те, що транспорт цукрів з листків до плодів припиняється раніше, ніж з кореня і стебла. Обробка рослин препаратами суттєво впливала на реутилізацію азоту, фосфору та калію із стебла та листків рослини, при цьому у варіанті з гібереліном та триазолпохідним препаратом тебуконазолом цей процес відбувався інтенсивніше. Найбільш ефективним для підвищення продуктивності насаджень томатів у польових умовах виявився триазолпохідний препарат тебуконазол. За оптимального водного режиму, в умовах вегетаційного досліду максимальне значення цього показника було за дії гібереліну. Використання етиленпродуценту есфону на етапі 25 %-ї стиглості плодів суттєво прискорювало швидкість їх дозрівання, що призводило до скорочення кількості зборів та збільшення частки ранньої продукції у структурі врожаю. Дозрівання плодів томатів значною мірою визначалося інтенсивністю мацерації тканин плоду, в основі якої знаходяться процеси гідролізу полісахаридних компонентів клітинної стінки – геміцелюлоз і пектинів.