Факультет іноземних мов
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8b3994c0-270f-4e57-9a3a-6609126fc292
Browse
3 results
Search Results
Item Гендерні та інтермедіальні виміри постмодерністського тексту (на матеріалі оповідань Анджели Картер)(Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації., 2021) Прадівлянна, Л.М.; Прадивлянная, Л.Н.; Pradivlianna, L.M.Стаття присвячена творчому доробку британської письменниці Анджели Картер. Зокрема, увагу зосереджено на вивченні одної із головних тем, яку розробляла письменниця у своїх творах – темі гендерних ролей. Розвиваючи гендерну тематику та переосмислюючи концепти любові, сексуальності, насильства у класичній опозиції active male – passive female, у збірці «Кривава кімната» А. Картер використовує класичні, знайомі з дитинства сюжети старих казок, відкривши в них певний прихований зміст та переосмисливши звичні стереотипні та архетипічні образи створює новий міф про героїню, що відкидає традиційні уявлення про слабкість жінки, «розриває» із клішированістю у зображенні жіночих характерів та надає нового змісту канонічним жіночім образам. У статті зроблена спроба проаналізувати проблеми гендерних відносин в оповіданнях письменниці крізь призму постмодерністського феномену інтермедіальності. Інтертекстуальні та інтермедіальні елементи, які представляють собою внутрішньолітературні та інтерсеміотичні відсилання, допомагають Картер, з одного боку, розширити зображально-виражальні можливості художнього слова, а з іншого, створити, спираючись на світову літературу та мистецтво, новий просвітницький образ жінки. Виявлено, що Картер, створюючи образ чоловіка, Синьої Бороди, використовує головним чином живописні інтермедіальні вкраплення, які не лише свідчать про його вподобання, інтереси та відношення до своїх дружин, але й суттєво доповнюють його внутрішній портрет, розкривають його характер та сутність. Образ юної маркізи Картер створює за допомогою музичних елементів, спираючись на характеристики цього виду мистецтва. Саме через музичні алюзії письменниця проводить свою героїню на шляху від дитячої недосвідченості до зрілого розуміння своєї жіночої природи, сили та слабкостей.Item Автоматические стихи Бориса Поплавского(Київ, 2017) Прадівлянна, Л.М.; Прадивлянная, Л. Н.; Pradivlianna, L.M.Стаття присвячена аналізу сюрреалістичних тенденцій в творчості російського поета - емігранта Бориса Поплавського. Розглянуто розвиток принципів французького сюрреалізму в його збірці «Автоматичні вірші» (1930), яка була вперше видана в 1999 р,, проаналізовано мовні домінанти його поезії: метафоричність, синестезія, поєднання взаємовиключних понять в єдиний сугестивний образ, точне дотримання мовних норм.Item Birth of a Surreal Image in Attributive Constructions(Київ, 2019) Прадівлянна, Л.М.; Прадивлянная, Л. Н.; Pradivlianna, L.M.Introduction. The article focuses on the problems of the surreal images in the poetry of David Gascoigne – one of the leaders of surrealist movement in Great Britain. Surrealist image remains a complex phenomenon with weird, fantastic, dream-like qualities. To create surreality, it must conform to rigid criteria of juxtaposing distant realities. Purpose of this paper is to define the types of semantic connections between the elements in the adjective/participle-noun constructions in Gascoigne’s poetry and to analyze the linguistic mechanisms of creating a surreal image. Methods. The research was carried out by means of the methods of structural, semantic and contextual analysis. Results. Despite the fact that British surrealism was less automatic than the French original, the poems of David Gascoyne show the avant-garde tendency to the liberation of the language from the established norms and freeing the poems of narrative contexts. Reading surrealist poetry involves constant and systematic decoding of strange, sometimes absurd, often violent images. The paper looks at various types of adjective-noun constructions in Gascoigne’s poetic collection created both in accordance with the system of the language and by its violation, and analyses the ways of rendering the unconscious and creating the surreality. Conclusions. Analyses of adjective/participle-noun combinations shows the mechanisms of image creation the poet uses in his works – expressions with literal meaning in inappropriate, metaphorical, hallucinatory contexts where they acquire new semantic shades of meaning, and combinations of lexemes that belong to incompatible semantic groups. The most complicated surrealist images are born of the interlocking of several tropes or are the product of the poet’s appeal to dream-like states and his contacts with the artists. The links of meaning in these word-combinations are hard to find, which doesn’t lead to the destruction of the image but inspires readers’ spontaneous associations.