Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
7 results
Search Results
Item Підготовка майбутніх учителів до професійної мобільності в процесі вивчення педагогічних дисциплін : дисертація(Вінниця : ВДПУ, 2024) Фрицюк, А. В.У дисертації обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. На основі аналізу наукових джерел обґрунтовано авторське визначення професійної мобільності майбутніх учителів як інтегративної, динамічної особистісної характеристики, що виявляється у сформованості ключових, загальнопрофесійних компетентностей, здатності удосконалювати та самостійно здобувати професійні знання; активності, гнучкості адаптації до нових умов професійно-педагогічної діяльності й успішного переходу на інші види діяльності; здатності знаходити потрібні способи і форми професійно-педагогічної діяльності, приймати самостійні і нестандартні рішення; готовності до інновацій у професійній діяльності, що призводить до якісних перетворень у професійній діяльності, забезпечує успішну професійну самореалізацію й конкурентоздатність на сучасному ринку праці. З’ясовано, що термінологічний дискурс проблеми формують такі терміни та терміносполуки, як «мобільність», «професійна мобільність», «професійна мобільність майбутніх учителів», «професійний саморозвиток», «формування професійної мобільності», «формування професійної мобільності майбутніх учителів». Аналіз вітчизняних і закордонних досліджень засвідчив, що ступінь розроблення проблеми формування професійної мобільності майбутніх учителів не відповідає рівню її теоретичної і практичної значущості. Визначено потенційні можливості педагогічних дисциплін щодо формування професійної мобільності майбутніх педагогів. У дисертаційному дослідженні розкрито структуру професійної мобільності майбутніх учителів як комплексної характеристики, визначено її компоненти: мотиваційний, знаннєвий, праксеологічний, особистісний, рефлексивний. Відповідно до вказаних компонентів було визначено критерії й показники досліджуваної якості. Показниками ціннісно-мотиваційного критерію визначено: ціннісні орієнтації та установки на професійну мобільність; внутрішню потребу в професійній мобільності; мотивацію професійного вдосконалення; відкритість до змін (до нового). Показниками інформаційно-змістового є: володіння професійно-педагогічними знаннями, що лежать в основі професійної компетентності; усвідомлення необхідності професійної мобільності для майбутньої професійної діяльності; поінформованість щодо особливостей професійної мобільності вчителя; здібність до самостійного оволодіння психолого-педагогічними та фаховими знаннями. Процесуально-операційний критерій характеризують такі показники: здатність самостійно розв’язувати проблеми у квазіпрофесійній діяльності; гнучкість у розв’язанні педагогічних ситуацій; здатність творчо застосовувати здобуті знання на практиці; здатність адаптуватися до умов, що змінюються в професійній діяльності. Для рефлексивно-комунікативного критерію визначено показники: уміння проаналізувати й оцінити професійно-педагогічну ситуацію; здатність до осмислення власних професійно-педагогічних можливостей; самооцінка потенційної готовності до роботи в нових умовах; комунікативні навички. Показниками регулятивно-суб’єктного критерію є креативність, творча активність; толерантність до невизначеності, адаптивність; вольові якості: рішучість, наполегливість, ініціативність; прогностичні уміння. Визначено сукупність взаємопов’язаних, взаємозалежних, взаємодоповнюваних педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів: доповнення змісту педагогічних дисциплін інформацією про специфіку професійної мобільності вчителя з огляду на сучасні вимоги професійної діяльності; розвиток стійкої мотивації та ціннісного ставлення студентів до професійної мобільності засобами технологій інтерактивного навчання; педагогічна підтримка здобувачів з метою стимулювання надситуативної активності та побудови особистої професійної перспективи; розвиток самостійності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання із застосуванням імітаційного моделювання предметно-соціального ті. Визначені й обґрунтовані в дисертації педагогічні умови уможливили розроблення моделі формування професійної мобільності майбутніх учителів, що ґрунтується на положеннях методологічних підходів (акмеологічного, діяльнісного, компетентнісного, особистісного, системного, синергетичного) та принципів (загальнодидактичних: систематичності та послідовності; свідомості й активності студентів; міцності засвоєння знань, умінь і навичок; індивідуального і диференційованого підходу; зв’язку навчання з життям; специфічних: безперервності, контекстності, рефлексивної спрямованості, креативності, проблематизації освітнього процесу), реалізується в межах концептуального, процесуально-технологічного, діагностувально-результативного блоків у процесі трьох послідовних етапів. Розроблена методика поетапної реалізації педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів (організаційно-мотиваційний, практично-орієнтований, рефлексивно-регулятивний етапи) комплексно відображає мету, завдання, принципи, форми й методи розвитку досліджуваної якості. На кожному з етапів здійснювалося послідовне впровадження обґрунтованих педагогічних умови формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Організаційно-мотиваційний етап був спрямований на розвиток ціннісних орієнтацій та установок здобувачів на професійну мобільність, їхньої внутрішньої потреби в професійній мобільності тощо. Основними формами і методами на цьому етапі були: моделювання ситуацій; мікровикладання, кейс-метод, метод проєктів («Педагогічний форсайт») тощо. Практично-орієнтований етап передбачав поглиблення професійно-педагогічних знань студентів, що лежать в основі професійної компетентності, підвищення рівня їхньої поінформованості щодо особливостей професійної мобільності вчителя, здатності самостійно розв’язувати проблеми у квазіпрофесійній діяльності, гнучкості у розв’язанні педагогічних ситуацій, адаптуватися до умов, що змінюються тощо. Серед основних форм і методів, що використовувалися на цьому етапі були такі: бесіди, дискусії, розв’язання педагогічних ситуацій, моделювання ситуацій; самостійні творчі завдання, навчально-дослідні завдання тощо. Рефлексивно-регулятивний етап був спрямований на розвиток умінь студентів аналізувати й оцінювати професійно-педагогічні ситуації, осмислювати власні професійно-педагогічні можливості, оцінювати потенційну готовність до роботи в нових умовах тощо. Мета цього етапу реалізовувалася за допомогою таких форм і методів: рольові, імітаційні ігри; мікровикладання, кейс-метод, метод проєктів («Педагогічний фронезис») тощо. Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що розроблені педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів і методика їх реалізації забезпечують структурну перебудову всіх компонентів досліджуваної особистісної якості, що виявилося у загальній якісній та кількісній динаміці її сформованості. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (доповнення змісту педагогічних дисциплін інформацією про специфіку професійної мобільності вчителя з огляду на сучасні вимоги професійної діяльності; розвиток стійкої мотивації та ціннісного ставлення студентів до професійної мобільності засобами технологій інтерактивного навчання; педагогічна підтримка здобувачів з метою стимулювання надситуативної активності та побудови особистої професійної перспективи; розвиток самостійності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання із застосуванням імітаційного моделювання предметно-соціального контексту професійної діяльності); етапи формування професійної мобільності майбутніх учителів: організаційно-мотиваційний, практично-орієнтований, рефлексивно-регулятивний; розроблено компоненти (мотиваційний, знаннєвий, праксеологічний, рефлексивний, особистісний), критерії (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-змістовий, процесуально-операційний, рефлексивно-комунікативний, регулятивно-суб’єктний) та рівні (творчий, достатній, адаптивний) професійної мобільності майбутніх учителів; уточнено сутність поняття «професійна мобільність майбутніх учителів» відповідно до проблеми дослідження; подальшого розвитку набули діагностичні методики дослідження професійної мобільності майбутніх учителів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні авторської методики реалізації педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів, в укладанні авторського навчально-методичного посібника: «Професійна мобільність майбутнього вчителя», методичних рекомендацій «Діагностика професійної мобільності майбутніх учителів», «Методика формування професійної мобільності вчителя», робочих зошитів для практичних занять з педагогічних дисциплін («Розвиваємо професійну мобільність. Педагогіка», «Розвиваємо професійну мобільність. Основи педагогічної майстерності», «Розвиваємо професійну мобільність. Методика виховної роботи», «Розвиваємо професійну мобільність. Історія педагогіки»), що можуть бути використані з метою формування професійної мобільності майбутніх учителів. Сформульовані в дослідженні теоретичні положення та одержані експериментальні результати можна використовувати в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти, закладів післядипломної педагогічної освіти.Item Система інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету(Вінниця, 2013) Осадчий, Вячеслав Володимирович; Осадчий, Вячеслав Владимирович; Osadchyi, V.V.; Диссертация содержит обоснованную, разработанную и экспериментально проверенную систему информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущих учителей в условиях педагогического университета. Проанализированы базовые понятия исследования, которые разделены на три семантические группы: понятия для определения концептуальных подходов к исследованию профессиональной подготовки будущего учителя как педагогической системы; понятия, характеризующие специфику профессиональной подготовки будущего учителя; понятия о специфике информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущего учителя. Проведен анализ современных требований к профессиональной подготовке будущих учителей, отечественной практики использования информационно-коммуникационных технологий в профессиональной подготовке будущих учителей. Проанализирован опыт использования информационно-коммуникационных технологий в профессиональной подготовке будущих учителей в странах Европы (Австрия, Бельгия, Великобритания, Германия, Нидерланды, Польша, страны Балтии, Франция), США, Канаде, России и странах Востока (Вьетнам, Израиль, Индия, Китай, Сингапур, Турция, Южная Корея, Япония). Обоснованы основные концептуальные положения системы информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущих учителей в условиях педагогического университета, которые включают концепцию системного информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущих учителей, структуру системы информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущих учителей, содержание информатических дисциплин профессиональной подготовки будущих учителей. В системе информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущих учителей акцентировано внимание на компьютерно-ориентированных формах, методах и средствах профессиональной подготовки будущих учителей. Обоснованы организационно-педагогические условия функционирования системы информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущих учителей с учетом направления и специальности подготовки учителей: системное использование информационно-технологического обеспечения в процессе профессиональной подготовки будущих учителей; обеспечение эффективной циркуляции информационного потока между субъектами учебного процесса и структурными элементами системы информационно-технологического обеспечения; использование форм и методов мультимедийного обучения в профессиональной подготовке будущих учителей в педагогическом университете; использование электронных изданий в процессе профессиональной подготовки будущих учителей; введение в учебно-воспитательный процесс педагогического университета образовательных средств Интернет; интеграция дистанционного обучения в профессиональную подготовку будущих учителей. Разработаны критерии эффективности системы информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущих учителей, на основе которых осуществляется мониторинг качества профессиональной подготовки в педагогическом университете. Доказана эффективность разработанной системы информационно-технологического обеспечения профессиональной подготовки будущих учителей в условиях педагогического университета.Дисертація містить обґрунтовану, розроблену та експериментально перевірену систему інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету. Проаналізовано базові поняття дослідження, сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів, вітчизняну та зарубіжну практику використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів і стан цієї підготовки в Україні. Обґрунтовано основні концептуальні положення системи інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету. Запропоновано зміст інформатичних дисциплін професійної підготовки майбутніх учителів. Акцентовано увагу на комп’ютерно-орієнтованих формах, методах і засобах професійної підготовки майбутніх учителів. Виокремлено організаційно-педагогічні умови функціонування системи інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету. Розроблено критерії ефективності системи інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів, на основі яких здійснюється моніторинг якості професійної підготовки майбутніх учителів в педагогічному університеті.Item Система професійного становлення майбутнього вчителя в процесі загальнопедагогічної підготовки в педагогічних університетах(Вінниця: ВДПУ, 2019) Каплінський, В. В.; Каплинский, В. В.; Kaplinskіy, V. V.У дисертаційній роботі науково обґрунтовано концептуальні засади, розроблено систему професійного становлення майбутнього вчителя в процесі загальнопедагогічної підготовки в педагогічних університетах та створено її модель. Розкрито сутність і визначено складові компоненти, критерії, показники та рівні загальнопедагогічної компетентності як результату професійного становлення. Запропоновано, теоретично обґрунтовано і експериментально підтверджено організаційно-педагогічні умови, що забезпечують успішність професійного становлення майбутнього вчителя. Доведено, що застосування авторської технології сприяє як професійному, так і особистісному зростанню студентів у процесі загальнопедагогічної підготовки. Результати проведеного дослідження свідчать, що запропонований системний підхід до організації професійного становлення створює для студентів реальні можливості віднайти свій власний шлях професійного вдосконалення, поступово здійснюючи перехід на більш високий його рівень: з низького – на базовий, з перетворення репродуктивної діяльності на базовому рівні в реконструктивну на середньому, поступово зростаючи до найвищого творчого рівня. Ключові слова: майбутні вчителі, професійне становлення, система професійного становлення, загальнопедагогічна підготовка, суб’єкт-суб’єктні відносини, загальнопедагогічна компетентність, педагогічні відеофрагменти, проблемні педагогічні ситуації, професійне самовиховання.Item Система інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету(Вінниця, 2013) Осадчий, Вячеслав Володимирович; Осадчий, В.В.; Osadchyi, V. V.Дисертація містить обґрунтовану, розроблену та експериментально перевірену систему інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету. Проаналізовано базові поняття дослідження, сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів, вітчизняну та зарубіжну практику використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів і стан цієї підготовки в Україні. Обґрунтовано основні концептуальні положення системи інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету. Запропоновано зміст інформатичних дисциплін професійної підготовки майбутніх учителів. Акцентовано увагу на комп’ютерно-орієнтованих формах, методах і засобах професійної підготовки майбутніх учителів. Виокремлено організаційно-педагогічні умови функціонування системи інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету. Розроблено критерії ефективності системи інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів, на основі яких здійснюється моніторинг якості професійної підготовки майбутніх учителів в педагогічному університеті.Item Формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи(Вінниця, 2014) Брижак, Надія Юріївна; Брижак, Н. Ю.; Bryzhak, N. U.У дисертації розглянуто питання про шляхи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи. Визначено педагогічні умови підвищення ефективності процесу (забезпечення можливості формування у майбутніх учителів високого рівня готовності до творчої педагогічної діяльності; застосування інтерактивних методів навчання під час формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи; використання мультимедійних засобів навчання та залучення майбутніх учителів до створення авторських презентаційних матеріалів на мультимедійній основі; посилення мотивації майбутніх учителів початкових класів до власного професійного зростання та самовдосконалення) Розроблено модель реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи зі складовими: мета, типи завдань, специфічні принципи, методи, форми і засоби, педагогічні підходи, освітні лінії , на яких базується краєзнавча робота, педагогічні умови, компоненти і критерії, рівні готовності, способи корекції підготовки і результат. Доведена ефективність використання педагогічних умов.Item Теоретичні і методичні основи формування проофесійної ідентичності майбутніх учителів засобами інформаційних технологій(Вінниця, 2016) Романишина, Оксана Ярославівна; Romanyshyna, O. Ya.; Романишина, О. Я.Item Студентське самоврядування як фактор формування організаторських здібностей майбутніх учителів(Вінниця, 2015) Бровчак, Людмила СидорівнаУ дисертації на основі аналізу психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми з’ясовано сутність і структуру організаторських здібностей майбутніх учителів, визначено критерії (когнітивний, діяльнісний, особистісний), показники та рівні їх сформованості. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови розвитку організаторських здібностей майбутніх учителів у процесі діяльності студентського самоврядування. Розроблено методику розвитку організаторських здібностей майбутніх учителів, яка містить чотири блоки (мотиваційно-цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний, оцінювально-результативний) і комплексно відображає мету, завдання, педагогічні умови, принципи, етапи, форми й методи формування організаторських здібностей майбутніх учителів. Створено орієнтовану на розвиток організаторських здібностей студентів програму «Школа молодого лідера», що є освітньо-виховним комплексом, котрий залучає студентів до діяльності самоврядування на всіх структурно-організаційних рівнях ВНЗ (групи, потоку, факультету, інституту, гуртожитку, університету) і функціонує на основі розробленого нормативно-правового забезпечення.