Автореферати та дисертації

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Програмування тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Буй, І. В.
    У дисертації вперше розроблено та науково обґрунтовано методологію добору й упровадження новітніх тренувальних засобів для розвитку і вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих біатлоністок. Сформовано технологію програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки у макроцикл у проєкції диференційованого підходу. Зв’язок роботи з науковими з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконано згідно з Планом науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на 2016–2020 рр. за темою «Теоретико-методичні основи програмування і моделювання підготовки спортсменів різної кваліфікації» на 2016–2020 рр. (номер державної реєстрації 0116U005299) та за темою «Організаційно-методичні засади програмування тренувального процесу кваліфікованих та висококваліфікованих спортсменів» на 2021–2025 рр. (номер державної реєстрації 0121U109550). Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність побудови тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок на основі програмування структурних утворень річного макроциклу. Для досягнення поставленої в дисертації мети передбачено виконання таких завдань: 1. Вивчити сучасний стан проблеми щодо побудови тренувального процесу біатлоністок у річному циклі підготовки. 2. Установити особливості структури та змісту тренувального процесу біатлоністок на різних етапах річного циклу підготовки. 3. Обґрунтувати основні положення та розробити експериментальну програму побудови тренувального процесу біатлоністок у річному циклі підготовки. 4. Визначити ефективність програмування тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі. Об’єктом дослідження є навчально-тренувальний процес кваліфікованих біатлоністок. Предмет дослідження – програмування структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у межах річного макроциклу. У проєкції мети дисертації та виконання її завдань послуговувалися комплексом методів, який утворюють: теоретичний аналіз науково- методичної і спеціальної літератури, даних іnternet; анкетування тренерів; експертне оцінювання; педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності; відеознімання змагальної діяльності біатлоністок; педагогічне тестування; методи функціонального діагностування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Наукова новизна отриманих результатів: – уперше розроблено алгоритм упровадження технології програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – уперше розроблено та науково обґрунтовано технологію програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – уперше сформульовано теоретико-методичні засади програмування тренувального процесу біатлоністок із використанням сучасних тренажерних технології, як-от: тредбан і лижний концепт; – уперше практично обґрунтовано особливості впровадження сучасних фітнес-технологій, а саме: балансування, пілатесу, стретчингу, силового фітнесу, функціонального фітнесу, у тренувальний процес біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – проаналізовано навчальну програму з підготовки лижників у країнах Євросоюзу, виявлено характерні відмінності та подібності підготовки спортсменів у різних країнах; – доповнено дані про особливості застосування засобів загальної фізичної підготовки, запозичених у різних видах спорту, зокрема в легкій атлетиці, у тренувальному процесі біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – доповнено дані про взаємозв’язок показників функціональної підготовленості та показників фізичної підготовленості біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – розроблено та практично обґрунтовано комплекси тренувальних засобів із використанням фітнес-технологій, спрямованих на покращення технічної підготовленості біатлоністок. Практичне та теоретичне значення полягає в розробленні нових підходів до вдосконалення тренувального процесу; побудові алгоритму й окресленні шляхів упровадження технології програмування у тренувальний процес біатлоністок упродовж макроциклу в руслі диференційованого підходу до особистості біатлоністок; у пошуку новітніх тренувальних засобів і тренажерних пристроїв для поліпшення умов тренування біатлоністок. Теоретичні положення, отримані в процесі проведеного дослідження, знайдуть застосовання в освітньому процесі студентів факультету фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського під час викладання навчальних дисциплін професійного спрямування: «Теорія і методика викладання зимових видів спорту», «Спортивно-педагогічне спрямування», «Теорія і методика тренування спортсменів високої кваліфікації», «Теорія і методика спортивної підготовки». Результати впроваджено у процес практичної підготовки спортсменів комунального закладу «Вінницький регіональний центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»; у навчально-тренувальний процес «Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15» (м. Київ), в освітній процес студентів факультету фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, де, зокрема, доповнено програми спеціальної фізичної підготовки новітніми засобами вдосконалення тренувального процесу біатлоністок. У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, вказано особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації результатів дослідження, названо кількість публікацій автора. У першому розділі «Сучасні тенденції підготовки кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі» опрацьовано наукову та методичну літературу для розкриття особливостей управління практичною підготовкою кваліфікованих біатлоністок. Проаналізовано структуру мікроциклів, які є специфічними для тренувального процесу біатлоністок. Проаналізовано теоретичні відомості щодо використання програмування у підготовці спортсменів різної кваліфікації загалом і біатлоністок зокрема. Структуровано дані про специфіку застосування інноваційних технологій фізичного виховання в річному макроциклі. У другому розділі «Методи й організація дослідження» обґрунтовано методологію наукового дослідження, а саме – доцільність залучення обраних методів наукового пошуку, логічність і прозорість останніх у проєкції мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження. Для ефективної організації етапів дослідження послуговувалися такими методами, як: теоретичний аналіз науково-методичної і фахової літератури, даних іnternet; анкетування тренерів; експертне оцінювання; педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності; відеознімання змагальної діяльності біатлоністок; педагогічне тестування; методи функціонального діагностування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. У третьому розділі «Обґрунтування характерних особливостей тренувального процесу біатлоністок» сформовано уявлення про стан функціональної та фізичної підготовленості біатлоністок, виконано порівняльний аналіз відповідності отриманих даних із чинними нормативами навчальної програми. Проаналізовано дані експертного оцінювання фізичних якостей біатлоністок. Розглянуто та схарактеризовано програму підготовки лижників зарубіжжя. Узагальнено відомості про опитування тренерів- викладачів різної кваліфікації та діагностовано особливості підготовки біатлоністів різного рівня та віку протягом багаторічного тренування. У четвертому розділі «Результати програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки» висвітлено результати впровадження технології програмування у тренувальний процесу біатлоністок. Наведено алгоритм побудови річного макроциклу та впровадження технології програмування. Обґрунтовано доцільність використання сучасних фітнес-технологій у процесі підготовки біатлоністок на кожному етапі річного макроциклу. Осмислено вплив новітніх інноваційних тренажерів на показники технічної, функціональної та фізичної підготовленості спортсменок. Розроблено модельні тренувальні комплекси розвитку фізичних якостей, притаманних біатлоністкам; сформовано модельні мікроцикли; розкрито зміст технології програмування й особливості використання різних зон навантаження у процесі підготовки біатлоністок за різних умов. У п’ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» узагальнено дані, отримані в ході дослідження. У висновках до дослідження подано нижчевикладену інформацію. 1. У дисертації на основі виконаного теоретичного аналізу фахової наукової та методичної літератури, інтернет-ресурсів і навчальних програм із підготовки лижників закордоном постала очевидною актуальність і, відтак, нагальна потреба розроблення сучасних, новітніх систем організації навчально-тренувального процесу біатлоністок, спроєктованих на високу динаміку розвитку царини біатлону в усьому світі. Попри вищезгадану актуальність удосконалення навчально- тренувального процесу лижників на етапі їхньої спеціалізованої базової підготовки для повноцінного функціонування галузі фізичного виховання і спорту України, його система залишається недостатньо висвітленою в доробках учених. Обстоювані останніми позиції щодо організації тренувань біатлоністів на етапі їхньої спеціалізованої базової підготовки є вичерпними та заангажованими, що детермінує логіку звернення до питань застосування програмування та технології у процесі спеціалізованої базової підготовки спортсменів вказаної спеціалізації. 2. У ході пошуку й аналізу фахової літератури, дотичної до задекларованої в дослідженні проблеми, розкрито методичні особливості процесу програмування як ґрунтовного та дієвого способу організації, контролю діяльності спростменів різних спеціалізацій. Науково стратифіковану інформацію про поняття програмування в роботі викладено стисло, позаяк імовірність ефективності його як системи організації процесу тренування у біатлоні на сьогодні вимагає експериментальної перевірки. 3. Проведений у межах дослідження зіставний аналіз тренувального процесу біатлоністок в Україні та за кордоном дав змогу виокремити спільні й відмінні його особливості, що опосередковано відображають рівень розвитку царини біатлону в нашій державі. Безсумнівно, що на тлі належного визнання в усьому світі засадничих принципів процесу підготовки спортсменів цієї спеціалізації, способи реалізації останніх в Україні та інших державах світу суттєво різняться з огляду на брак фінансування, обмеженість ресурсів і специфіку бачення цінностей загальнодержавного рівня. 4. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та встановлено на практиці основні ознаки технологічності технології програмування, перевірено критерії ефективності останньої, розкрито доцільність її впровадження за сформованим алгоритмом дій, а також укладено схему організації тренувального процесу біатлоністок із використанням технології програмування. 5. Обґрунтовано раціональність і логіку застосування запропонованих у дослідженні параметрів тренувальної роботи біатлоністок, як-от: календаря змагань, співвідношення обсягу й інтенсивності навантажень, послідовності застосування різних компонент тренування. Шляхом систематизації даних, належних до блокової системи підготовки спортсменів спеціалізації «біатлон», увиразнено її спрямованість на формування і вдосконалення недостатньо розвинених фізичних якостей. Доведено, що блокова система підготовки біатлоністок уможливлює логічну побудову мезо- та мікроструктур їхнього тренування, а також припускає розподіл за навантаженням у кожному із циклів підготовки таких спорсменок. Зокрема, у першому циклі підготовки біатлоністок загальний обсяг роботи склав:у І зоні – 1595,0 км, ІІ зоні – 275,0 км; ІІІ зоні – 67,0 км; IV зоні – 26,0 км, V зоні – 34,6 км, силова підготовка – 98,0 т, стрибкова підготовка – 7000 разів; у другому циклі підготовки загальний обсяг роботи біатлоністок у різних зонах навантаження став більшим: І зона – 1670,0 км, ІІ зона – 240,0 км, ІІІ зона – 68,0 км, IV зона – 68,0 км, V зона – 35,0 км, силова підготовка – 107,0 т, стрибкова підготовка – 10200 разів. 6. Одним із векторів дослідницького пошуку в дослідженні обрано аналіз параметрів тренувальної роботи за технологією програмування. Так, підрахований обсяг роботи за видами підготовки у першому циклі становив 40,0% загальної фізичної підготовки, 45,0% спеціальної фізичної підготовки, 10,0% технічної та стрілецької підготовки, 5,0% тактичної підготовки, тоді як у другому циклі обсяг роботи за видами підготовки зазнав певних змін і сягнув рівня 45,0% загальної фізичної підготовки, 45,0% спеціальної фізичної підготовки, 7,0 % технічної та стрілецької підготовки, 3,0% тактичної підготовки. Окремий аспект склало визначенння співвідношення тренувальної роботи в різних зонах навантаження: І зона – 45,2 %, ІІ зона – 22,1%, ІІІ зона – 13,1%, IV зона – 9,4 %, V зона – 10,2%. 7. Відповідно до обраного в дисертації алгоритму наукового пошуку та на основі результатів констатувального експерименту визначено рівень сили, гнучкості, спритності, швидкості та витривалості біатлоністок досліджуваної групи, а також установлено рівень їхньої спеціальної та швидкісної витривалості, виявлено й оцінено функціональну підготовленість. Це дало підстави стверджувати про невідповідність отриманих показників загальної фізичної та спеціальної фізичної підготовленості охоплених експериментом біатлоністок нормативам навчальної програми з лижного спорту. Констатовано про те, що виявлені в ході констатувального експерименту показники функціональної підготовленості 75,0% експериментованих біатлоністок на рівні «вище за середній» і 25,0% залучених до експерименту біатлоністок на рівні «високий» розкривають специфіку підготовки останніх у різних кліматичних умовах і належний рівень їхньої адаптації до умов тренування у високогір’ї. 8. У дослідженні простежено й обґрунтовано, що впровадження технології програмування детермінує зростання показників фізичної та функціональної підготовленості задіяних у експерименті біатлоністок. Це розкриває статистично достовірний приріст результатів у групі (p<0,01). Йдеться про покращення на 31,7% силових здібностей біатлоністок за тестом «підтягування у висі», на 24,2% за тестом «згинання розгинання рук в упорі лежачи», на 8,34% за тестом «стрибок у довжину з місця»; зростання здатності швидко орієнтуватись у просторі, співвідносної зі спритністю, на 3,92% за тестом «човниковий біг 4х9 м»; приріст на 36,4 % гнучкості за тестом «нахил тулуба вперед з положення сидячи». Позитивний вплив упровадження технології програмування відображає зростання швидкісних можливостей біатлоністок на 6,56% за тестом «біг на 100 м» і на 12,4 % за тестом «подолання 100 м на лижоролерах»; підвищення рівня загальної витривалості на 3,95 % за тестом «біг на 2000 м» і на 6,92% за тестом «проходження 5000 м на лижоролерах», спроєктованого на оцінювання спеціальної витривалості (повторне тестування розвитку швидкісної витривалості продемонструвало збільшення часу на виконання тесту «проходження на лижоролерах 500 м» на 15,53 %). 9. Установлено позитивну динаміку приросту показників функціональної підготовленості біатлоністок, зокрема зафіксовано зростання середнього показника фактичного ЖЄЛ до х=4390,0 мл; збільшення середнього значення ЖІ до х=62,3%, що на 2,0% перевищує табличні дані та свідчить про високий рівень розвитку дихальної системи; підвищення середнього значення показника МСКвідн до 70,2 мл/кг/хв і середнього значення абсолютного показника МСКабс до х = 3991,27 мл; зростання показника фізичної працездатності за ІГСТ до рівня «вище за середній», відповідно х = 84,3%. Ефективність впливу технології програмування тренувального процесу біатлоністок перевірено в розрізі їхніх адаптаційних змін, які відображає зміна показників функціональної підготовленості. 10. Позитивна динаміка показників підготовленості, які визначають провідні фізичні якості біатлоністок протягом проведення експерименту, обумовлюють доцільність, практичність використовуваної технології програмування із індивідуальним диференційованим підходом до тренувального процесу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Програмування тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки
    (Вінниця: ВДПУ, 2020) Турлюк, В. В.; Turliuk, V. V.
    У дисертації вперше розроблено концепцію підбору засобів і методів спеціальної фізичної підготовленості в навчально-тренувальний процес легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки. Також, розроблено модель спеціальної фізичної та технічної підготовленості легкоатлеток-бар’єристок, на основі програмування тренувального процесу бар’єристок протягом року, оптимізації фізичних навантажень і фізичного стану спортсменів. Проведений педагогічний експеримент підтвердив високий ступінь достовірності та ефективності програмування навчально-тренувального процесу на етапі спеціалізованої базової підготовки. Це дає підставу рекомендувати розроблену технологію програмування та її окремих компонентів до практичного використання в системі підготовки легкоатлетів різної кваліфікації. Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність програмування тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої-базової підготовки. Практичне та теоретичне значення полягає в упровадженні заходів, які передбачають нові підходи до програмування й організації навчально-тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок, а саме – використанні сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій з урахуванням диференційованого підходу, застосуванні засобів, методів, спортивного тренування, різних режимів роботи. Результати дослідження впроваджено в навчально-тренувальний процес Вінницької міської дитячо-юнацької спортивної школи №1; Козятинської дитячо-юнацької спортивної школи «Колос»; до планування та організації освітнього процесу, зокрема вдосконалення навчальних дисциплін у Комунальному закладі вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» («Легка атлетика з методикою викладання»), Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського («Теорія і методика викладання легкої атлетики», «Спортивно-педагогічне вдосконалення», «Підвищення спортивної майстерності», «Сучасні фітнес-технології у фізичному вихованні студентів»), що підтверджують відповідні акти впровадження. Наукова новизна отриманих результатів: - розроблено технологію підбору засобів і методів спеціальної фізичної підготовленості в навчально-тренувальний процес легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки; - розроблено та обґрунтовано технологію програмування тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки; - виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови впровадження сучасних фітнес-технологій (3D фітнес, стретчинг, йога, силовий тренінг) у навчально-тренувальний процес легкоатлеток-бар’єристок; - визначено структуру та зміст спеціальної підготовки бар’єристок на етапі спеціалізованої-базової підготовки; - обґрунтовано методичні підходи до індивідуалізації тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої-базової підготовки з урахуванням особливостей жіночого організму; - розроблено модель спеціальної фізичної та технічної підготовленості легкоатлеток-бар’єристок на основі програмування навчально-тренувального процесу; - доповнено дані оптимального розвитку спеціальної фізичної та технічної підготовки бар’єристок на етапі спеціалізованої-базової підготовки; - доповнено уявлення, щодо структури підготовки та змісту тренувального процесу із врахуванням динаміки спортивного результату; - виявлено взаємозв’язок між показниками спеціальної фізичної підготовки в різних зонах інтенсивності та обсягами фізичних навантажень; - доповнено дані про взаємозв’язок обсягів фізичного навантаження та спортивних результатів бар’єристок.. У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, наведено дані щодо переліку наукових конференцій, на яких було апробовано результати дослідження, зазначено кількість публікацій автора. У першому розділі «Сучасні підходи до програмування та організації тренувального процесу в легкій атлетиці» зроблено огляд останніх теоретико-методичних досягнень щодо специфіки, умов та сучасних технологій запровадження програмування навчально-тренувального процесу у різних видах спорту. На підставі аналізу науково-методичної літератури визначено актуальність дослідження, особливостей програмування тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки та основні проблеми в підходах програмування тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки. У другому розділі «Методи та організація дослідження» розкрито зміст і доцільність використаних методів дослідження, їх адекватність щодо об’єкту, предмету, мети та завдань роботи, наведено дані щодо організації та етапів дослідження. Використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; метод експертних оцінок; педагогічні тестування; медико-біологічні методи; психодіагностика; методи математичної статистики. У третьому розділі дисертації «Індивідуально-типологічні особливості легкоатлеток-бар’єристок» наведені дані щодо традиційної системи підготовки легкоатлеток-бар’єристок. Проведено експертну оцінку фізичних якостей та технічних здібностей легкоатлеток-бар’єристок. Проведено оцінку особливостей тілобудови, антропометричних показників та протікання оваріально-менструального циклу, функціональних можливостей бар’єристок, рівня фізичної та психологічної підготовленості. Визначено середні значення індексів Кетле та Піньє, кистево-вагового силового індексу та індексу довжини ноги, що дало змогу доповнити існуючу модель антропометричних показників легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки. У четвертому розділі «Експериментальне обґрунтування програмування тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок та його ефективності на етапі спеціалізованої базової підготовки» обґрунтовано сучасні підходи програмування тренувального процесу, алгоритм та зміст програмування, технологію програмування, ефективність впровадження технології програмування тренувального процесу бар’єристок. Розроблені та впроваджені в тренувальний процес програми мікроциклів, модельні комплекси вправ з фітнес-технологіями, модельні комплекси вправ для удосконалення технічної підготовленості, комплекси вправ загальної фізичної підготовки, розподіл тренувальних засобів за періодами підготовки, контроль навантаження підвищили ефективність тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки. У п’ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» представлені дані, отримані у ході дослідження. У результаті проведених досліджень було визначено високий взаємозв’язок між результатом у бігу на 400 м з бар’єрами і 400 м; швидкісно-силовими показниками та спеціальної витривалості у певних режимах бігової роботи, а також фазовість розвитку спортивної форми, що виявляється в динаміці показників підготовленості бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки. Матеріали представленого дослідження доповнюють і розширюють дані щодо особливостей двоциклового планування тренувального процесу бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки у межах річного циклу підготовки; щодо структури техніко-тактичної підготовки бар’єристок; щодо інтегральної оцінки змагальної діяльності бар’єристок. Отримали подальший розвиток знання щодо характеру тренувальних навантажень (обсягу, величини, інтенсивності, спрямованості тощо) та їх динаміки в макроциклі. Новими даними є: - науково обґрунтовані теоретико-методичні основи цілісного підходу до розробки програм структурних утворень тренувального процесу (тренувальних завдань і занять, логічної блок-схеми мікроциклів, програм окремих циклів) бар’єристок у межах річного макроциклу; - експериментально перевірений механізм практичної реалізації програмування тренувального процесу бар’єристок на різних етапах річного макроциклу й доведено його ефективність. Висновки підтвердили думку, що побудова тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки на основі програмування з врахуванням основ теорії періодизації спортивного тренування є ефективною.