Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
6 results
Search Results
Item Підготовка майбутніх учителів до професійної мобільності в процесі вивчення педагогічних дисциплін : дисертація(Вінниця : ВДПУ, 2024) Фрицюк, А. В.У дисертації обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. На основі аналізу наукових джерел обґрунтовано авторське визначення професійної мобільності майбутніх учителів як інтегративної, динамічної особистісної характеристики, що виявляється у сформованості ключових, загальнопрофесійних компетентностей, здатності удосконалювати та самостійно здобувати професійні знання; активності, гнучкості адаптації до нових умов професійно-педагогічної діяльності й успішного переходу на інші види діяльності; здатності знаходити потрібні способи і форми професійно-педагогічної діяльності, приймати самостійні і нестандартні рішення; готовності до інновацій у професійній діяльності, що призводить до якісних перетворень у професійній діяльності, забезпечує успішну професійну самореалізацію й конкурентоздатність на сучасному ринку праці. З’ясовано, що термінологічний дискурс проблеми формують такі терміни та терміносполуки, як «мобільність», «професійна мобільність», «професійна мобільність майбутніх учителів», «професійний саморозвиток», «формування професійної мобільності», «формування професійної мобільності майбутніх учителів». Аналіз вітчизняних і закордонних досліджень засвідчив, що ступінь розроблення проблеми формування професійної мобільності майбутніх учителів не відповідає рівню її теоретичної і практичної значущості. Визначено потенційні можливості педагогічних дисциплін щодо формування професійної мобільності майбутніх педагогів. У дисертаційному дослідженні розкрито структуру професійної мобільності майбутніх учителів як комплексної характеристики, визначено її компоненти: мотиваційний, знаннєвий, праксеологічний, особистісний, рефлексивний. Відповідно до вказаних компонентів було визначено критерії й показники досліджуваної якості. Показниками ціннісно-мотиваційного критерію визначено: ціннісні орієнтації та установки на професійну мобільність; внутрішню потребу в професійній мобільності; мотивацію професійного вдосконалення; відкритість до змін (до нового). Показниками інформаційно-змістового є: володіння професійно-педагогічними знаннями, що лежать в основі професійної компетентності; усвідомлення необхідності професійної мобільності для майбутньої професійної діяльності; поінформованість щодо особливостей професійної мобільності вчителя; здібність до самостійного оволодіння психолого-педагогічними та фаховими знаннями. Процесуально-операційний критерій характеризують такі показники: здатність самостійно розв’язувати проблеми у квазіпрофесійній діяльності; гнучкість у розв’язанні педагогічних ситуацій; здатність творчо застосовувати здобуті знання на практиці; здатність адаптуватися до умов, що змінюються в професійній діяльності. Для рефлексивно-комунікативного критерію визначено показники: уміння проаналізувати й оцінити професійно-педагогічну ситуацію; здатність до осмислення власних професійно-педагогічних можливостей; самооцінка потенційної готовності до роботи в нових умовах; комунікативні навички. Показниками регулятивно-суб’єктного критерію є креативність, творча активність; толерантність до невизначеності, адаптивність; вольові якості: рішучість, наполегливість, ініціативність; прогностичні уміння. Визначено сукупність взаємопов’язаних, взаємозалежних, взаємодоповнюваних педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів: доповнення змісту педагогічних дисциплін інформацією про специфіку професійної мобільності вчителя з огляду на сучасні вимоги професійної діяльності; розвиток стійкої мотивації та ціннісного ставлення студентів до професійної мобільності засобами технологій інтерактивного навчання; педагогічна підтримка здобувачів з метою стимулювання надситуативної активності та побудови особистої професійної перспективи; розвиток самостійності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання із застосуванням імітаційного моделювання предметно-соціального ті. Визначені й обґрунтовані в дисертації педагогічні умови уможливили розроблення моделі формування професійної мобільності майбутніх учителів, що ґрунтується на положеннях методологічних підходів (акмеологічного, діяльнісного, компетентнісного, особистісного, системного, синергетичного) та принципів (загальнодидактичних: систематичності та послідовності; свідомості й активності студентів; міцності засвоєння знань, умінь і навичок; індивідуального і диференційованого підходу; зв’язку навчання з життям; специфічних: безперервності, контекстності, рефлексивної спрямованості, креативності, проблематизації освітнього процесу), реалізується в межах концептуального, процесуально-технологічного, діагностувально-результативного блоків у процесі трьох послідовних етапів. Розроблена методика поетапної реалізації педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів (організаційно-мотиваційний, практично-орієнтований, рефлексивно-регулятивний етапи) комплексно відображає мету, завдання, принципи, форми й методи розвитку досліджуваної якості. На кожному з етапів здійснювалося послідовне впровадження обґрунтованих педагогічних умови формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Організаційно-мотиваційний етап був спрямований на розвиток ціннісних орієнтацій та установок здобувачів на професійну мобільність, їхньої внутрішньої потреби в професійній мобільності тощо. Основними формами і методами на цьому етапі були: моделювання ситуацій; мікровикладання, кейс-метод, метод проєктів («Педагогічний форсайт») тощо. Практично-орієнтований етап передбачав поглиблення професійно-педагогічних знань студентів, що лежать в основі професійної компетентності, підвищення рівня їхньої поінформованості щодо особливостей професійної мобільності вчителя, здатності самостійно розв’язувати проблеми у квазіпрофесійній діяльності, гнучкості у розв’язанні педагогічних ситуацій, адаптуватися до умов, що змінюються тощо. Серед основних форм і методів, що використовувалися на цьому етапі були такі: бесіди, дискусії, розв’язання педагогічних ситуацій, моделювання ситуацій; самостійні творчі завдання, навчально-дослідні завдання тощо. Рефлексивно-регулятивний етап був спрямований на розвиток умінь студентів аналізувати й оцінювати професійно-педагогічні ситуації, осмислювати власні професійно-педагогічні можливості, оцінювати потенційну готовність до роботи в нових умовах тощо. Мета цього етапу реалізовувалася за допомогою таких форм і методів: рольові, імітаційні ігри; мікровикладання, кейс-метод, метод проєктів («Педагогічний фронезис») тощо. Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що розроблені педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів і методика їх реалізації забезпечують структурну перебудову всіх компонентів досліджуваної особистісної якості, що виявилося у загальній якісній та кількісній динаміці її сформованості. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (доповнення змісту педагогічних дисциплін інформацією про специфіку професійної мобільності вчителя з огляду на сучасні вимоги професійної діяльності; розвиток стійкої мотивації та ціннісного ставлення студентів до професійної мобільності засобами технологій інтерактивного навчання; педагогічна підтримка здобувачів з метою стимулювання надситуативної активності та побудови особистої професійної перспективи; розвиток самостійності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання із застосуванням імітаційного моделювання предметно-соціального контексту професійної діяльності); етапи формування професійної мобільності майбутніх учителів: організаційно-мотиваційний, практично-орієнтований, рефлексивно-регулятивний; розроблено компоненти (мотиваційний, знаннєвий, праксеологічний, рефлексивний, особистісний), критерії (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-змістовий, процесуально-операційний, рефлексивно-комунікативний, регулятивно-суб’єктний) та рівні (творчий, достатній, адаптивний) професійної мобільності майбутніх учителів; уточнено сутність поняття «професійна мобільність майбутніх учителів» відповідно до проблеми дослідження; подальшого розвитку набули діагностичні методики дослідження професійної мобільності майбутніх учителів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні авторської методики реалізації педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів, в укладанні авторського навчально-методичного посібника: «Професійна мобільність майбутнього вчителя», методичних рекомендацій «Діагностика професійної мобільності майбутніх учителів», «Методика формування професійної мобільності вчителя», робочих зошитів для практичних занять з педагогічних дисциплін («Розвиваємо професійну мобільність. Педагогіка», «Розвиваємо професійну мобільність. Основи педагогічної майстерності», «Розвиваємо професійну мобільність. Методика виховної роботи», «Розвиваємо професійну мобільність. Історія педагогіки»), що можуть бути використані з метою формування професійної мобільності майбутніх учителів. Сформульовані в дослідженні теоретичні положення та одержані експериментальні результати можна використовувати в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти, закладів післядипломної педагогічної освіти.Item Формування готовності до професійного іншомовного спілкування у майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльност(ВДПУ: Вінниця, 2006) Логутіна, Н. В.; Logutina, N. V.У дисертації проведено аналіз теоретичних основ формування готовності до професійного іншомовного спілкування майбутніх менеджерів як соціально-педагогічної проблеми; розкрито зміст, визначено структурні компоненти, показники й рівні її сформованості у студентів вищих навчальних закладів економічного профілю; обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню готовності до професійного іншомовного спілкування майбутніх фахівців у сфері менеджменту; розроблено й доведено ефективність методичної системи з реалізації окреслених педагогічних умов у процесі вивчення курсу ,,Іноземна мова за професійним спрямуванням” у вищих навчальних закладах економічного напрямку.Item Формування готовності до професійного іншомовного спілкування у майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності(Вінниця, 2006) Логутіна, Н. В.; Logutina, N. V.У дисертації проведено аналіз теоретичних основ формування готовності до професійного іншомовного спілкування майбутніх менеджерів як соціально-педагогічної проблеми; розкрито зміст, визначено структурні компоненти, показники й рівні її сформованості у студентів вищих навчальних закладів економічного профілю; обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню готовності до професійного іншомовного спілкування майбутніх фахівців у сфері менеджменту; розроблено й доведено ефективність методичної системи з реалізації окреслених педагогічних умов у процесі вивчення курсу ,,Іноземна мова за професійним спрямуванням” у вищих навчальних закладах економічного напрямку.Item Музично-естетичне виховання підлітків засобами народно-інструментального виконавства у позашкільних навчальних закладах(Вінниця, 2020) Сироєжко, Ольга В’ячеславівна; Сироежко, Ольга Вячеславовна; Syroiezhko, O. V.Дисертацію присвячено проблемі музично-естетичного виховання підлітків засобами народно-інструментального виконавства у позашкільному навчальному закладі. Здійснено аналіз стану розробленості проблеми у філософській, соціальній, психолого-педагогічній вітчизняній та зарубіжній літературі та уточнено зміст ключових понять у контексті проблеми дослідження: «виховання», «музичне виховання», «естетичне виховання», «музично-естетичне виховання», «педагогічні умови». Визначено психолого-педагогічні особливості музично-естетичного виховання підлітків на основі концептуального підходу до позашкільної діяльності, як цілісної педагогічної системи виховання особистості школяра у специфічних умовах її навчання. На основі розроблених критеріїв та їх показників визначено та схарактеризовано три рівні музично-естетичної вихованості підлітків: високий (особистісно-усвідомлений), середній (еталонний рівень), низький (інформаційно-інтуїтивний). Теоретично обґрунтовано та впроваджено педагогічні умови музично-естетичного виховання підлітків засобами народно-інструментального виконавства у позашкільних навчальних закладах.Item Формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму засобами інформаційно-комунікаційних техгологій(Вінниця, 2014) Лоїк, Галина Богданівна; Лоик, Галина Богдановна; Loik, Galyna BogdanivnaУ дисертації охарактеризовано шляхи формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму. Визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють такому процесу: актуалізація мотивів професійного зростання майбутніх менеджерів туризму засобами інформаційно-комунікаційних технологій; використання проектної технології для формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму; упровадження програмованого навчання у процес формування інформаційної компетентності майбутніх менеджерів туризму; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів. Ефективність процесу визначено за сформованістю компонентів: когнітивного, ціннісно-мотиваційного, техніко-технологічного та оцінювального. Розроблено модель формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму, складовими якої є блоки: концептуально-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-технологічний, результативно-аналітичний. Модель є дієвою за наявності педагогічних умов.Item Формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи(Вінниця, 2014) Брижак, Надія Юріївна; Брижак, Н. Ю.; Bryzhak, N. U.У дисертації розглянуто питання про шляхи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи. Визначено педагогічні умови підвищення ефективності процесу (забезпечення можливості формування у майбутніх учителів високого рівня готовності до творчої педагогічної діяльності; застосування інтерактивних методів навчання під час формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи; використання мультимедійних засобів навчання та залучення майбутніх учителів до створення авторських презентаційних матеріалів на мультимедійній основі; посилення мотивації майбутніх учителів початкових класів до власного професійного зростання та самовдосконалення) Розроблено модель реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи зі складовими: мета, типи завдань, специфічні принципи, методи, форми і засоби, педагогічні підходи, освітні лінії , на яких базується краєзнавча робота, педагогічні умови, компоненти і критерії, рівні готовності, способи корекції підготовки і результат. Доведена ефективність використання педагогічних умов.