Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
3 results
Search Results
Item Педагогічні умови виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики(Вінниця : ВДПУ, 2023) Білик, Т. С.; Bilyk, T. S.У дисертації обґрунтовано актуальність упровадження педагогічних умов виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики та доведено їх ефективність. Детально проаналізовано сучасний стан виховного процесу, визначено наявність суперечностей, окреслено мету, об’єкт, предмет та гіпотезу дослідження, сформульовано завдання дослідження, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, апробацію результатів дослідження, впровадження результатів, структуру й обсяг дисертації. У першому розділі «Теоретичні основи організації виховної роботи з молодшими школярами на матеріалах математики» уточнено поняття «виховна робота», охарактеризовано розумове, моральне, етичне, екологічне, патріотичне та інші види виховання. Запропоновано низку форм, методів, прийомів роботи на уроках і в позакласній роботі з математики, що дозволять педагогові ефективно реалізувати виховний процес. З’ясовано та проаналізовано дефінітивну основу дисертаційного дослідження. До неї увійшли такі категорії: «виховна робота», «виховна робота на заняттях математики», «вихованість молодших школярів». Ґрунтуючись на різнобічних доробках науковців щодо визначення поняття «виховна робота на заняттях з математики» та «вихованість» було сформульовані авторські визначення. Поняття «виховна робота на заняттях з математики – це комплекс цілеспрямованих педагогічних впливів на 3 особистість дитини, що забезпечує в неї взаємодію інтелектуальних, морально-етичних, патріотичних, екологічних якостей засобами математичної теорії, математичних методів та засобів, застосування вмінь та навичок на практиці. «Вихованість – це властивість особистості, що характеризується сукупністю сформованих соціально значущих якостей, які відображають ставлення школяра до людей, суспільства, до навчання і праці, до культури і до самого себе. Зі свого боку вихованість молодшого школяра ми розуміємо як: наявність знань про правила поведінки, морально-етичних норм, вміння спілкуватися в колективі тощо (для успішного розв’язання завдань); мотивів та цінностей; спрямованості до подолання труднощів. Здійснено аналіз провідних видів виховання, що реалізуються в освітньому процесі початкової школи засобами математичної діяльності (розумове виховання, естетичне виховання, екологічне виховання, трудове виховання, економічне виховання, патріотичне виховання, валеологічне виховання, моральне виховання). У даному розділі обґрунтовано важливість реалізації виховного потенціалу в процесі занять з математики. Запропоновано низку форм, методів, прийомів роботи на уроках, у позакласній і позаурочній роботі з математики, що дозволять педагогові ефективно реалізувати виховний процес. У другому розділі «Реалізація педагогічних умов виховної роботи в процесі занять з математики» виокремлено педагогічні умови та створена модель реалізації виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики. Визначені педагогічні умови, що сприяють вихованню особистості на основі матеріалів з математики: реалізація провідних видів виховання молодших школярів на основі використання математичних матеріалів. Дана педагогічна умова визначає, що важливим завданням початкової школи є реалізація усіх видів виховання молодших школярів, зокрема, із застосуванням математичних матеріалів. Навчальна діяльність з математики розкриває широкий простір для виховного процесу. Особливу увагу ми приділили таким видам виховання: розумове, моральне, патріотичне, екологічне, естетичне. Друга педагогічна умова полягає у поєднанні форм урочної та позаурочної роботи з математики у аудиторному, дистанційному та змішаному форматі. Важливими завданнями Нової української школи є робота з формування в молодших школярів навичок самостійної діяльності, творчого потенціалу та здатності використання знань на практиці. Тому названі якості учнів можуть розвиватися та формуватися на уроках математики, але і у позаурочній роботі. У процесі поєднання урочної аудиторної та позаурочної роботи вчитель може використовувати сюжетно- рольові ігри, ігри-драматизації, ігри-інсценізації, театралізовану діяльність, використання фінансово-економічної освітньої програми «Афлатот», створення веб-квестів на платформі «Всеосвіта». У третій педагогічній умові забезпечення системної роботи учителів початкової школи в процесі пошуку нових шляхів організації виховного процесу в математичній освітній галузі виділені основні шляхи підвищення кваліфікації педагогів у процесі реалізації виховного процесу в позаурочній діяльності на матеріалах математики (взаємовідвідування уроків, інтерактивних лекцій, участь у курсах підвищення кваліфікації, у майстер- класах, конференціях, вебінарах, відвідування круглих столів). На основі педагогічних умов створено модель реалізації виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики. Модель складається з п’яти блоків: цільового, теоретико-методологічного, змістовно- організаційного, діагностичного, результативного. Цільовий блок передбачає забезпечення ефективності використання педагогічних умов виховної роботи у процесі занять з математики. Теоретико-методологічний блок ґрунтується на підходах (системному, аксіологічному, діяльнісному, середовищному, інтеграційному, праксеологічному, компетентнісному, інтеграційному), принципах (системності, цілеспрямованості, дитиноцентризму, зв’язку виховання з життям, гуманізації, виховання особистості в колективі) та визначених педагогічних умовах. Змістовно-організаційний блок містить етапи організації дослідження (особистісно-мотиваційний, змістово- когнітивний, практично-діяльнісний, ціннісно-рефлексивний), завдання кожного етапу дослідження (мотиваційного, когнітивного, процесуального, когнітивного), форми, методи, прийоми реалізації дослідження (уроки, позаурочна діяльність, позакласна діяльність, квести, вікторини, нестандартні уроки, естафети, челенджі тощо). Діагностичний блок базується на компонентах (когнітивний, емоційно-ціннісний,поведінковий), критеріях (когнітивному, рефлексивному, емоційному, аксіологічному, мотиваційному, діяльнісному), рівнях (високому, середньому, низькому). Результативний блок передбачає моніторинг ефективності використання педагогічних умов виховної роботи у процесі занять з математики та отримання позитивної динаміки вихованості молодших школярів. У третьому розділі «Експериментальна перевірка ефективності реалізації педагогічних умов організації виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять математики» розглянута організація експериментального дослідження та здійснена перевірка ефективності педагогічних умов виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики. Заґрунтовуючись на проаналізованих підходах до визначення структурних компонентів, критеріїв та показників вихованості молодшого школяра виокремлені такі компоненти: когнітивний, емоційно- ціннісний, поведінковий, що ідентифікуються за такими критеріями – когнітивним, рефлексивним, емоційним, аксіологічним, мотиваційним, діяльнісним. Відповідно до завдань констатувального етапу експерименту та виокремлених критеріїв сформованості вихованості учням початкових класів було запропоновано 6 субетапів діагностичних процедур, спрямованих на визначення рівнів сформованості структурних компонентів вихованості особистості. Сформованість критеріїв вихованості було визначено за рівнями – високим, середнім і низьким. Для реалізації педагогічних умов у процесі занять з математики ми використовували різноманітні методи та технології, а саме: уроки, позаурочну та позакласну діяльність, інноваційні технології, ігрові технології, методи ментальних карт, математичні проєкти, бесіди, математичні мандали, веб-квести на освітніх платформах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше визначено педагогічні умови успішної виховної роботи молодших школярів в процесі занять з математики; визначено компоненти (когнітивний, емоційно- ціннісний, поведінковий), критерії (когнітивний, рефлексивний, емоційний, аксіологічний, мотиваційний, діяльнісний), показники та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) вихованості молодших школярів у процесі занять з математики; визначені прийоми організації виховного процесу з дітьми молодшого шкільного віку на заняттях математики; розроблено модель використання виховного потенціалу математики в початковій школі, що відображає взаємозв’язки сукупності блоків (цільовий блок, теоретико- методологічний блок, організаційний блок, діагностичний блок і результативний блок), передбачає активну реалізацію педагогічних умов виховної роботи; на основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури нами охарактеризовані компоненти, критерії, показники та рівні вихованості молодших школярів у процесі занять з математики; визначено форми, методи та засоби організації урочної, позакласної та позаурочної виховної роботи з молодшими школярами на матеріалах математики; уточнено зміст поняття «виховний потенціал» та «виховна робота» на заняттях математики; подальшого розвитку набуло апробація методичних матеріалів щодо організації виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці моделі виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики; системи творчих завдань і вправ виховної спрямованості. Здобуті результати та висновки експериментального дослідження сприятимуть подальшому використанню для удосконалення освітнього процесу в урочний та позаурочний час з молодшими школярами. Основні положення та висновки проведеного дослідження висвітлено в методичних рекомендаціях «Виховна математика (виховання молодших школярів на математичному матеріалі)». Результати дослідження можуть бути використані викладачами методики викладання предметів галузі «Математика» на педагогічних факультетах у навчальних закладах І – ІV рівнів акредитації, які здійснюють підготовку вчителів початкових класів, вчителями початкових класів для підвищення ефективності організації виховної роботи в процесі занять з математики. Запропоновані в дисертаційному дослідженні теоретичні й методичні матеріали можуть бути корисними в освітньому процесі молодших школярів, фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи; методичній практиці вчителів початкових класів, під час розробки навчальних програм і курсів, навчально-методичних посібників, робочих зошитів, методичних рекомендацій для учнів початкової школи тощо.Item Формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності у студентів педагогічного коледжу(Вінниця : ВДПУ, 2023) Подуфалова, К. Ю.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, Вінниця, 2023. Аналіз вітчизняних і зарубіжних педагогічних, психологічних, соціологічних і наукових джерел засвідчив, що проблема формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності є однією з найбільш актуальних і пріоритетних в системі вищої педагогічної освіти України. У дисертаційному дослідженні аргументовано доведено, що важливим аспектом формування відповідального ставлення здобувача вищої освіти до педагогічної діяльності є його діяльнісний характер, що виявляється в здатності до мобілізації вольових зусиль при виборі відповідальної стратегії поведінки з усвідомленням наслідків власних дій. Під відповідальним ставленням до педагогічної діяльності ми розуміємо важливу особистісно- професійну якість педагога, що формується в ході взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу і виявляється в готовності передбачати результати своєї діяльності, реалізованої з дотриманням принципів професійної етики, на основі свободи вільного вибору і усвідомлення своїх соціальних та професійних зобов’язань. Відповідальне ставлення як характеристика особистості має інтегративний характер, виявляючись в єдності знань, умінь, навиків соціально схвалюваної і доцільної поведінки, яка базується на передбаченні наслідків власних дій особистістю. У зв’язку з цим відповідальне ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу визначається нами як комплексна характеристика особистості майбутнього фахівця, в якій поєднуються спрямованість на відповідальну взаємодію з усіма суб’єктами освітнього процесу, знання й уміння виконувати свої професійні та громадянські функції та обов’язки і виявляється в здатності до відповідальної поведінки на основі свободи власного вільного вибору з урахуванням інтересів інших людей. У дисертаційному дослідженні визначено сутність і структуру поняття «відповідальне ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу», визначено компоненти, критерії і показники сформованості цього особистісно-професійного утворення, виокремлено три його структурні компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний і поведінковий. У процесі дослідження з’ясовано, що формування відповідального ставлення студентів педагогічного коледжу до педагогічної діяльності в середовищі закладу вищої освіти забезпечується реалізацією таких видів активності майбутнього педагога: навчально-професійної, дослідницької, самовиховної, культурно-дозвіллєвої, громадянської. На основі аналізу психолого-педагогічних наукових джерел визначені критерії і показники сформованості відповідального ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу, що відображають зміст структурних компонентів цього комплексного особистісно-професійного утворення. Показниками когнітивного критерію є: обізнаність з морально-етичними нормами професійного спілкування та культури педагогів; знання у галузі професійних обов’язків педагога; уявлення про особистісні і професійно важливі якості педагога; гнучкість і критичність мислення у розв’язанні педагогічних ситуацій; рефлексивні вміння, здатність прогнозувати наслідки обраних стратегій професійної поведінки. Показниками мотиваційного критерію відповідального ставлення визначено: інтерес до професії; неупередженість, справедливість, орієнтація на педагогічну творчість, здатність і готовність до самовдосконалення. Аксіологічний критерій характеризується: усвідомленням цінності навчання, виховання та розвитку дитини; гуманістичною спрямованістю діяльності; розумінням значущості етичних норм спілкування для успішної професійної діяльності педагога; здатністю враховувати інтереси усіх суб’єктів освітнього процесу; розумінням власної ролі, функцій і суспільної місії в середовищі закладу освіти. У якості показників діяльнісно-стратегічного критерію ми розглядаємо готовність до виконання професійних обов’язків різноманітними способами; сформованість дій з попередження дисциплінарних і технологічних порушень; уміння конструктивно розв’язувати і попереджувати конфлікти; володіння прийомами вербального та невербального спілкування; уміння налагоджувати конструктивні міжособистісні стосунки; вміння створювати емоційно комфортні умови для здобувачів освіти. Вольовий критерій проявляється через вольові якості майбутнього фахівця (цілеспрямованість, рішучість, самостійність, наполегливість, ініціативність, стресостійкість), уміння саморегуляції. Відповідно до визначених критеріїв і показників було підібрано комплекс діагностичних методик, які дали можливість на констатувальному етапі дослідження визначити й описати три рівні сформованості відповідального ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу: високий (рефлексивний), середній (виконавський) і низький (формальний). Узагальнення результатів аналізу науково-методичних джерел, даних констатувального етапу експериментального дослідження, сучасних освітніх практик підготовки майбутнього фахівця в педагогічному коледжі, власного досвіду роботи дало підстави для визначення педагогічних умов формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу: організація педагогічного супроводу становлення суб’єктної позиції як основи відповідального ставлення студентів до професійної діяльності; моделювання ситуацій відповідального вибору на різних етапах професійної підготовки майбутніх педагогів; створення в освітньому середовищі педагогічного коледжу системи взаємостосунків між суб’єктами освітнього процесу, що сприяє інтеріоризації досвіду відповідальної поведінки. Створено та впроваджено структурно-функціональну модель формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу, яка складається з п’яти блоків (цільового, теоретико- методологічного, операційно-змістового, критеріально-оцінювального та результативного) і комплексно відображає мету, завдання, принципи, педагогічні умови, форми, методи, етапи та рівні формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу. На основі узагальнення результатів констатувального етапу дослідження виявлено, що високий (рефлексивний) рівень сформованості відповідального ставлення до педагогічної діяльності притаманний лише 15% студентів педагогічного коледжу (15,2% – ЕГ, 14,8% – КГ), середній (виконавський) рівень демонструють 43,7% учасників експерименту (44% – ЕГ, 43,4 % – КГ), на низькому (формальному) рівні перебувають 41,3% студентів (40,8% – ЕГ, 41,8 – КГ). Аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив невисокий рівень сформованості відповідального ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу, і виявив необхідність пошуку нових методичних підходів і визначення педагогічних умов цілеспрямованого формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності здобувачів освіти під час їхньої професійної підготовки у педагогічному коледжі. Ефективними формами розвитку відповідального ставлення до педагогічної діяльності виявилися: на першому етапі формування відповідального ставлення – адаптаційному – педагогічний факультатив; педагогічні ігри, екскурсії педагогічного спрямування; розв’язання педагогічних ситуацій з прикладами відповідальної поведінки педагога; на другому етапі – етапі навчальної діяльності – спілкування з представниками педагогічної професії; рефлексивні вправи; аналіз різних типів педагогічних ситуацій; групові дискусії; ігрове проєктування; на третьому етапі – навчально-професійної діяльності – педагогічний коучинг; творчі проєкти; соціальні проєкти; участь у спільнотах підтримки; участь у трансформації освітнього середовища коледжу. Психологічними механізмами, що забезпечують формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності на різних етапах особистісно-професійного становлення майбутнього педагога, виявилися вживання в соціальну роль, ідентифікація з представниками професійної спільноти, наслідування зразків відповідальної поведінки, рефлексія власного етичного вибору. Експериментальна перевірка визначених педагогічних умов формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності та відповідної моделі їх реалізації здійснювалася на базі Комунального закладу «Балтський педагогічний фаховий коледж», Комунального закладу «Вінницький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж». Для експерименту було відібрано експериментальну (184 осіб) та контрольну (182 особи) групи студентів з однаковим складом і вихідним рівнем сформованості відповідального ставлення до педагогічної діяльності. Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили, що реалізація обґрунтованих педагогічних умов і структурно-функціональної моделі забезпечує розвиток усіх структурних компонентів відповідального ставлення до педагогічної діяльності: когнітивного, мотиваційно-ціннісного та поведінкового. В експериментальній групі, на відміну від контрольної, на статистично значущому рівні збільшилася кількість студентів з високим, рефлексивним, рівнем сформованості відповідального ставлення до педагогічної діяльності – з 15,2% до 31,5%, середнім (виконавським) – з 44 % до 53,3% і водночас зменшилася з низьким, формальним, рівнем – з 40,8 % до 15,2%. Проведене дослідження довело ефективність обґрунтованих педагогічних умов формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності у студентів педагогічного коледжу і підтвердило істинність висунутої гіпотези. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше: теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності у студентів педагогічного коледжу (організація педагогічного супроводу становлення суб’єктної позиції як основи відповідального ставлення студентів до професійної діяльності; моделювання ситуацій відповідального вибору на різних етапах професійної підготовки майбутніх педагогів; створення в освітньому середовищі педагогічного коледжу системи взаємостосунків між суб’єктами освітнього процесу, що сприяє інтеріоризації досвіду відповідальної поведінки); - визначено критерії (когнітивний, мотиваційний, аксіологічний, діяльнісно-стратегічний, вольовий), показники та рівні (рефлексивний, виконавський, формальний) сформованості відповідального ставлення до педагогічної діяльності у студентів педагогічного коледжу; - уточнено зміст понять «відповідальне ставлення до педагогічної діяльності», «педагогічна відповідальність вчителя», розроблене авторське визначення поняття «відповідальне ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу»; - подальшого розвитку набули форми і методи формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності студентів педагогічного коледжу. Практична значущість дослідження: полягає у відборі і систематизації діагностичного інструментарію, що надає можливість здійснювати моніторинг формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності у майбутніх педагогів; у розробці і впровадженні в освітній процес педагогічних коледжів методичного забезпечення реалізації моделі і педагогічних умов формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності майбутніх педагогів; розробленні і використанні в освітньому процесі педагогічного коледжу методичних рекомендацій щодо успішного формування відповідального ставлення до педагогічної діяльності здобувачів освіти.Item Формування ціннісного ставлення студентів вищих аграрних навчальних закладів до майбутньої професійної діяльності(Вінниця, 2014) Лебедєва, Наталія Анатоліївна; Lebedieva, N. A.; Лебедева, Н. А.