Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
7 results
Search Results
Item Педагогічні умови виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики(Вінниця : ВДПУ, 2023) Білик, Т. С.; Bilyk, T. S.У дисертації обґрунтовано актуальність упровадження педагогічних умов виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики та доведено їх ефективність. Детально проаналізовано сучасний стан виховного процесу, визначено наявність суперечностей, окреслено мету, об’єкт, предмет та гіпотезу дослідження, сформульовано завдання дослідження, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, апробацію результатів дослідження, впровадження результатів, структуру й обсяг дисертації. У першому розділі «Теоретичні основи організації виховної роботи з молодшими школярами на матеріалах математики» уточнено поняття «виховна робота», охарактеризовано розумове, моральне, етичне, екологічне, патріотичне та інші види виховання. Запропоновано низку форм, методів, прийомів роботи на уроках і в позакласній роботі з математики, що дозволять педагогові ефективно реалізувати виховний процес. З’ясовано та проаналізовано дефінітивну основу дисертаційного дослідження. До неї увійшли такі категорії: «виховна робота», «виховна робота на заняттях математики», «вихованість молодших школярів». Ґрунтуючись на різнобічних доробках науковців щодо визначення поняття «виховна робота на заняттях з математики» та «вихованість» було сформульовані авторські визначення. Поняття «виховна робота на заняттях з математики – це комплекс цілеспрямованих педагогічних впливів на 3 особистість дитини, що забезпечує в неї взаємодію інтелектуальних, морально-етичних, патріотичних, екологічних якостей засобами математичної теорії, математичних методів та засобів, застосування вмінь та навичок на практиці. «Вихованість – це властивість особистості, що характеризується сукупністю сформованих соціально значущих якостей, які відображають ставлення школяра до людей, суспільства, до навчання і праці, до культури і до самого себе. Зі свого боку вихованість молодшого школяра ми розуміємо як: наявність знань про правила поведінки, морально-етичних норм, вміння спілкуватися в колективі тощо (для успішного розв’язання завдань); мотивів та цінностей; спрямованості до подолання труднощів. Здійснено аналіз провідних видів виховання, що реалізуються в освітньому процесі початкової школи засобами математичної діяльності (розумове виховання, естетичне виховання, екологічне виховання, трудове виховання, економічне виховання, патріотичне виховання, валеологічне виховання, моральне виховання). У даному розділі обґрунтовано важливість реалізації виховного потенціалу в процесі занять з математики. Запропоновано низку форм, методів, прийомів роботи на уроках, у позакласній і позаурочній роботі з математики, що дозволять педагогові ефективно реалізувати виховний процес. У другому розділі «Реалізація педагогічних умов виховної роботи в процесі занять з математики» виокремлено педагогічні умови та створена модель реалізації виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики. Визначені педагогічні умови, що сприяють вихованню особистості на основі матеріалів з математики: реалізація провідних видів виховання молодших школярів на основі використання математичних матеріалів. Дана педагогічна умова визначає, що важливим завданням початкової школи є реалізація усіх видів виховання молодших школярів, зокрема, із застосуванням математичних матеріалів. Навчальна діяльність з математики розкриває широкий простір для виховного процесу. Особливу увагу ми приділили таким видам виховання: розумове, моральне, патріотичне, екологічне, естетичне. Друга педагогічна умова полягає у поєднанні форм урочної та позаурочної роботи з математики у аудиторному, дистанційному та змішаному форматі. Важливими завданнями Нової української школи є робота з формування в молодших школярів навичок самостійної діяльності, творчого потенціалу та здатності використання знань на практиці. Тому названі якості учнів можуть розвиватися та формуватися на уроках математики, але і у позаурочній роботі. У процесі поєднання урочної аудиторної та позаурочної роботи вчитель може використовувати сюжетно- рольові ігри, ігри-драматизації, ігри-інсценізації, театралізовану діяльність, використання фінансово-економічної освітньої програми «Афлатот», створення веб-квестів на платформі «Всеосвіта». У третій педагогічній умові забезпечення системної роботи учителів початкової школи в процесі пошуку нових шляхів організації виховного процесу в математичній освітній галузі виділені основні шляхи підвищення кваліфікації педагогів у процесі реалізації виховного процесу в позаурочній діяльності на матеріалах математики (взаємовідвідування уроків, інтерактивних лекцій, участь у курсах підвищення кваліфікації, у майстер- класах, конференціях, вебінарах, відвідування круглих столів). На основі педагогічних умов створено модель реалізації виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики. Модель складається з п’яти блоків: цільового, теоретико-методологічного, змістовно- організаційного, діагностичного, результативного. Цільовий блок передбачає забезпечення ефективності використання педагогічних умов виховної роботи у процесі занять з математики. Теоретико-методологічний блок ґрунтується на підходах (системному, аксіологічному, діяльнісному, середовищному, інтеграційному, праксеологічному, компетентнісному, інтеграційному), принципах (системності, цілеспрямованості, дитиноцентризму, зв’язку виховання з життям, гуманізації, виховання особистості в колективі) та визначених педагогічних умовах. Змістовно-організаційний блок містить етапи організації дослідження (особистісно-мотиваційний, змістово- когнітивний, практично-діяльнісний, ціннісно-рефлексивний), завдання кожного етапу дослідження (мотиваційного, когнітивного, процесуального, когнітивного), форми, методи, прийоми реалізації дослідження (уроки, позаурочна діяльність, позакласна діяльність, квести, вікторини, нестандартні уроки, естафети, челенджі тощо). Діагностичний блок базується на компонентах (когнітивний, емоційно-ціннісний,поведінковий), критеріях (когнітивному, рефлексивному, емоційному, аксіологічному, мотиваційному, діяльнісному), рівнях (високому, середньому, низькому). Результативний блок передбачає моніторинг ефективності використання педагогічних умов виховної роботи у процесі занять з математики та отримання позитивної динаміки вихованості молодших школярів. У третьому розділі «Експериментальна перевірка ефективності реалізації педагогічних умов організації виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять математики» розглянута організація експериментального дослідження та здійснена перевірка ефективності педагогічних умов виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики. Заґрунтовуючись на проаналізованих підходах до визначення структурних компонентів, критеріїв та показників вихованості молодшого школяра виокремлені такі компоненти: когнітивний, емоційно- ціннісний, поведінковий, що ідентифікуються за такими критеріями – когнітивним, рефлексивним, емоційним, аксіологічним, мотиваційним, діяльнісним. Відповідно до завдань констатувального етапу експерименту та виокремлених критеріїв сформованості вихованості учням початкових класів було запропоновано 6 субетапів діагностичних процедур, спрямованих на визначення рівнів сформованості структурних компонентів вихованості особистості. Сформованість критеріїв вихованості було визначено за рівнями – високим, середнім і низьким. Для реалізації педагогічних умов у процесі занять з математики ми використовували різноманітні методи та технології, а саме: уроки, позаурочну та позакласну діяльність, інноваційні технології, ігрові технології, методи ментальних карт, математичні проєкти, бесіди, математичні мандали, веб-квести на освітніх платформах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше визначено педагогічні умови успішної виховної роботи молодших школярів в процесі занять з математики; визначено компоненти (когнітивний, емоційно- ціннісний, поведінковий), критерії (когнітивний, рефлексивний, емоційний, аксіологічний, мотиваційний, діяльнісний), показники та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) вихованості молодших школярів у процесі занять з математики; визначені прийоми організації виховного процесу з дітьми молодшого шкільного віку на заняттях математики; розроблено модель використання виховного потенціалу математики в початковій школі, що відображає взаємозв’язки сукупності блоків (цільовий блок, теоретико- методологічний блок, організаційний блок, діагностичний блок і результативний блок), передбачає активну реалізацію педагогічних умов виховної роботи; на основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури нами охарактеризовані компоненти, критерії, показники та рівні вихованості молодших школярів у процесі занять з математики; визначено форми, методи та засоби організації урочної, позакласної та позаурочної виховної роботи з молодшими школярами на матеріалах математики; уточнено зміст поняття «виховний потенціал» та «виховна робота» на заняттях математики; подальшого розвитку набуло апробація методичних матеріалів щодо організації виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці моделі виховної роботи з молодшими школярами у процесі занять з математики; системи творчих завдань і вправ виховної спрямованості. Здобуті результати та висновки експериментального дослідження сприятимуть подальшому використанню для удосконалення освітнього процесу в урочний та позаурочний час з молодшими школярами. Основні положення та висновки проведеного дослідження висвітлено в методичних рекомендаціях «Виховна математика (виховання молодших школярів на математичному матеріалі)». Результати дослідження можуть бути використані викладачами методики викладання предметів галузі «Математика» на педагогічних факультетах у навчальних закладах І – ІV рівнів акредитації, які здійснюють підготовку вчителів початкових класів, вчителями початкових класів для підвищення ефективності організації виховної роботи в процесі занять з математики. Запропоновані в дисертаційному дослідженні теоретичні й методичні матеріали можуть бути корисними в освітньому процесі молодших школярів, фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи; методичній практиці вчителів початкових класів, під час розробки навчальних програм і курсів, навчально-методичних посібників, робочих зошитів, методичних рекомендацій для учнів початкової школи тощо.Item Формування основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості(Вінниця : ВДПУ, 2023) Мнишенко, К. В.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, МОН України. – Вінниця, 2023. Дисертаційна праця присвячена актуальній проблемі формування основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості, адже в умовах реалізації Базового стандарту дошкільної освіти (2021) актуалізується потреба у творчій самореалізації особистості на основі взаємопов’язаної трансляції гуманітарних цінностей суспільства, культури й мистецтва, долучення дітей дошкільного віку до творчої спадщини українського народу. Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування основ художньо-естетичної культури у здобувачів дошкільної освіти засобами народної творчості. У процесі дослідження уточнено сутність ключових понять: «художньо-естетична культура», «художньо-естетична культура здобувачів дошкільної освіти», «формування основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості». Художньо-естетичну культуру розглядаємо як цілісну систему сприйняття художньо-естетичних цінностей та надбань, формування естетичної свідомості, художньо-естетичного смаку, втілення емоцій та почуттів, викликаних художньо-естетичним змістом творів мистецтва, у власній творчій діяльності. Стрижневою категорією художньо-естетичної культури є мистецтво, яке, з одного боку, є засобом формування художньо-естетичної культури через сприйняття існуючих творів мистецтва, а з іншого боку, через мистецтво як діяльність створюються нові художні твори. Поняття «художньо-естетична культура здобувачів дошкільної освіти» визначено як частину загальної культури особистості, що об’єднує систему уявлень про художню красу світу, художньо-естетичні цінності, певні вміння в галузі художньо-естетичних технологій і потреби в їхньому використанні, творчий підхід до здійснення художньої діяльності. Термін «формування основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості» трактуємо як взаємодію педагогів із дітьми з метою передачі й засвоєння здобувачами дошкільної освіти уявлень і знань про естетичні цінності, втілені в народному мистецтві, розвиток емоційно-чуттєвої сфери дітей, формування в них прагнення до самореалізації в естетично-творчій діяльності, заснованій на народних традиціях. Розкрито специфіку формування художньо-естетичної культури на етапі дошкільного дитинства як сенситивного періоду життя дитини. Багатий освітньо-виховний потенціал народної творчості, художньо-образна виразність української народної культури є цінним дидактичним матеріалом у формуванні основ художньо-естетичної культури здобувачів дошкільної освіти. Виокремлено й охарактеризовано структурні компоненти (емоційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний), визначено критерії (емоційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, діяльнісно-творчий) та рівні (низький, середній і високий) сформованості основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості. Обґрунтовано педагогічні умови формування основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості: інтегрування у змісті виховної роботи з дошкільниками різних видів художньої творчості (літературної, музичної, театральної, хореографічної, образотворчої); застосування проєктної освітньої технології, яка активізує проблемно-пошукову діяльність дітей і забезпечує формування у них досвіду емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва у тісному зв'язку з життєвою практикою; організація партнерської взаємодії з батьками як референтними особами, котрі сприяють інтеріоризації дітьми цінностей народної культури та зразків художньо-естетичної творчості. Розроблено педагогічну модель формування основ художньо-естетичної культури дітей дошкільного віку засобами народної творчості, в основі якої лежить системний, діяльнісний, особистісний, культурологічний, компетентнісний та інтегрований підходи. Модель охоплює п’ять блоків: цільовий, концептуальний, організаційно-змістовий, технологічний, аналітико-результативний. Вона характеризується цілісністю, оскільки всі зазначені компоненти взаємопов’язані, відображають змістове навантаження і працюють на кінцевий результат; відкритістю, оскільки модель є самостійною ланкою у системі формування основ художньо-естетичної культури дітей дошкільного віку; прагматичністю, тому що модель забезпечує практичну реалізацію поставленої мети. Відповідно до визначених педагогічних умов розроблено методику формування основ художньо-естетичної культури у вихованців закладів дошкільної освіти засобами народної творчості, що включала використання технології роботи з фольклорними творами, методику навчання дітей переказу народних казок за допомогою карток В. Проппа, методи і прийоми роботи з казкою Дж. Родарі; технологію організації образотворчої, музичної, проєктної, театралізованої, ігрової діяльності здобувачів дошкільної освіти, інформаційно-комунікаційні технології навчання. На основі обробки даних та оцінки отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики на всіх етапах експерименту доведено дієвість та ефективність педагогічних умов формування основ художньо-естетичної культури у здобувачів дошкільної освіти засобами народної творчості. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано педагогічні умови формування основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості; спроєктовано модель формування основ художньо-естетичної культури у здобувачів дошкільної освіти засобами народної творчості; уточнено поняття «художньо-естетична культура», «художньо-естетична культура здобувачів дошкільної освіти», «формування основ художньо-естетичної культури вихованців дошкільних установ засобами народної творчості»; виокремлено й охарактеризовано компоненти, критерії й рівні сформованості основ художньо-естетичної культури дітей дошкільного віку засобами народної творчості; набули подальшого розвитку форми, методи й засоби формування основ художньо-естетичної культури дітей дошкільного віку використанням сучасних педагогічних технологій. Практичне значення результатів дослідження полягає в створенні і впровадженні в освітній процес закладів дошкільної освіти методики реалізації педагогічних умов формування основ художньо-естетичної культури здобувачів дошкільної освіти засобами народної творчості. Запропоновано для практичного використання методичні рекомендації «Формування основ художньо-естетичної культури здобувачів дошкільної освіти засобами народної творчості». Розроблено і впроваджено в освітній процес закладів дошкільної освіти комплекс творчих завдань, сценаріїв, проведення розважальних заходів, спрямованих на реалізацію освітніх напрямів «Дитина у світі мистецтва», «Мовлення дитини» Базового стандарту дошкільної освіти (2021). Основні положення та висновки проведеного дослідження впроваджено в освітній процес підготовки майбутніх вихователів під час вивчення навчальних дисциплін «Методика проведення занять з народознавства», «Педагогічна майстерність з методикою організації і проведення свят у закладах дошкільної освіти» у Вінницькому державному педагогічному університеті. Запропоновані в дисертації теоретичні та методичні матеріали можуть бути використані під час організації освітньої роботи в закладах дошкільної освіти, для написання курсових та дипломних робіт здобувачами вищої освіти, для створення навчально-методичних посібників і написання наукових праць.Item Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування SMART-технологій у професійній діяльності(Вінниця: ВДПУ, 2020) Кушнір, А. С.; Kushnir, A. S.У дисертації досліджено сутність професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів. Проведений аналіз дефініцій «підготовка», «професійна підготовка» дозволив схарактеризувати професійну підготовку вчителя-філолога як спеціально організований процес набуття професійних знань, умінь і навичок й норм поведінки та розвитку соціально-значимих і професійно-особистісних якостей, зокрема адаптивності до використання Smart-технологій, що сприяє формуванню готовності до діяльності в межах філологічної спеціальності. З’ясовано, що суттєвим є не тільки рівень теоретичних знань і практичних навичок з усіх лінгвістичних і літературознавчих дисциплін, що вивчалися впродовж навчання в університеті, а й уміння працювати із Smart-технологіями. Розглянуто такі поняття як: «Smart-суспільство», «Smart-навчання» і «Smart-технології», запропоновано авторський розподіл інструментів Smart-технологій по групам (Smart store, Smart interaction, Smart trainer, Smart response), проаналізовано переваги та недоліки використання Smart-технологій майбутніми учителями-філологами на заняттях дисциплін філологічного циклу. Розкрито сутність і зміст готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності, визначено її компоненти, критерії та показники, обґрунтовано, що готовність виступає як стійка, багатовимірна характеристика особистості майбутніх учителів, що включає сукупність мотиваційно-цільового, когнітивного та рефлексивного компонентів. На основі компонентної структури готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності виокремлено критерії (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) досліджуваної готовності, кожен із яких містить показники, які відображають його сутність у межах дослідження. Для об’єктивного проведення експериментального дослідження, а також з урахуванням необхідності якісної оцінки, визначено рівні (низький, середній, високий) готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів-філологів, яка обумовлює модифікацію цільового, змістово-діяльнісного, діагностичного та результативного блоків та є основою для реалізації таких педагогічних умов: 1) підвищення пізнавального інтересу майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій; 2) розвиток когнітивних здібностей студентів із використанням онлайн-квестів з елементами гейміфікації; 3) апробування студентами Smart-технологій у процесі педагогічної практики. Перевірено ефективність упровадження в освітній процес педагогічних умов, а саме: застосування інструментів Smart-технологій дозволяє значно розширити традиційні методи навчання та осучаснити освітній процес, сприяє підвищенню пізнавального інтересу та мотивації студентів до навчання; онлайн-квест з елементами гейміфікації тренує мовні навички та мовленнєві уміння, формує волю, відповідальність, емоційність та співпереживання, що обумовлено прийомом сторітеллінгу, вдосконалює слухове сприйняття, вербальне мислення і вербальну пам’ять, розвиваючи при цьому когнітивні здібності студентів; педагогічна практика передбачає роботу студентів в умовах учительського та учнівського колективу і дає можливість апробувати Smart-технології під час самостійного проведення навчальних занять з учнями. Окреслено зміст і програму проведення експерименту, виокремлено діагностичні методики перевірки компонентів готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності, проаналізовано результати констатувального та формувального етапів експерименту. Експериментально перевірено та підтверджено методами математичної статистики ефективність упровадження в освітній процес ЗВО розроблених педагогічних умов і моделі підготовки майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше: ‒ виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови: підвищення пізнавального інтересу майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій; розвиток когнітивних здібностей студентів із використанням онлайн-квестів з елементами гейміфікації; апробування студентами Smart-технологій у процесі педагогічної практики; ‒ розроблено і представлено модель формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання Smart-технологій у професійній діяльності; ‒ визначено компоненти (мотиваційно-цільовий, когнітивний та рефлексивний), критерії, показники та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності; уточнено поняття «професійна підготовка майбутніх учителів-філологів», «Smart-технології», «Smart-суспільство», «Smart-освіта», «онлайн-сервіс», «онлайн-квест»; компонентну структуру, критерії, показники та рівні прояву досліджуваного феномену; подальшого розвитку набули методи та засоби професійної підготовки студентів; компонентний склад та показники готовності майбутніх учителів-філологів до застосування Smart-технологій у професійній діяльності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що у процесі роботи розроблено та впроваджено в освітній процес систему вправ та онлайн-квести («Christmas Quest», «Travelix»), створені за допомогою інструментів Smart-технологій, здійснено авторський розподіл інструментів Smart-технологій за групами, створено блог і розроблено фрагмент програми педагогічної практики для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література); укладено методичні рекомендації й дидактичні матеріали викладачів і студентів закладів вищої освіти, що можуть використовуватися в освітньому процесі для підвищення ефективності й якості підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування Smart-технологій у професійній діяльності.Item Формування лідерської позиції майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах(2018) Костиря, Ірина Валентинівна; Костыря, Ирина Валентиновна; Kostyria, I.V.У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої освіти технічного профілю. В дисертації вперше визначено поняття лідерської позиції майбутнього інженера, як усвідомленої готовності до виконання ролі лідера та сукупності всіх відносин його особистості до дійсності, що склалася в певну систему групових взаємовідносин, породжених цим усвідомленням. Базовими компонентами лідерської позиції визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і особистісний. Експериментально доведено, що педагогічними умовами формування лідерської позиції майбутнього інженера у закладі вищої технічної освіти є: залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь і зумовлює прояв їх лідерської позиції; моделювання професійно-орієнтованих завдань, що вимагають від студентів вибору оптимальних способів лідерського впливу у ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; виховання ціннісного ставлення до лідерської позиції в позааудиторній та аудиторній роботіItem Педагогічні умови громадянського виховання офіцерів служби порятунку(Вінниця: ВДПУ, 2018) Великий, Я. Б.; Velykyj, Y. B.У дисертації обґрунтовано концептуальні засади громадянського виховання майбутніх офіцерів служби порятунку та визначено відповідні педагогічні умови. Показано, що система громадянського виховання майбутніх офіцерів служби порятунку є багатоаспектною проблемою і поєднується з патріотичним, національним, моральним, правовим, трудовим, фізичним, екологічним, волонтерським напрямами виховання тощо. Доведено, що громадянське виховання є інтегрованим поняттям, що відображає процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості та акцентовано роль на сучасному етапі волонтерського виховання. Сформульовано низку концептуальних положень щодо формування громадянської вихованості майбутніх офіцерів служби порятунку: формування громадянської вихованості як необхідної складової професійних якостей; забезпечення усвідомлення значущості громадянської діяльності у майбутній професійній діяльності; виявлення особливостей громадянського виховання майбутніх офіцерів служби порятунку; розробка концепції громадянського виховання майбутніх офіцерів служби порятунку на основі інтегративного підходу тощо. Виявлено відповідні педагогічні умови: конструювання змісту громадянського виховання з урахуванням специфіки професійної діяльності; розвитку професійно ціннісних орієнтацій курсантів на основі концепції громадянського виховання майбутніх офіцерів служби порятунку; реалізації форм і методів громадянського виховання майбутніх офіцерів служби порятунку на основі інтегративного підходу.Item Формування культури педагогічного спілкування у студентів гуманітарно - педагогічного коледжу.(Вінниця, 2008) Дусь, Наталія Анатоліївна; Дусь, Н. А.; Dus, N. A.Item Теорія і практика формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи: автореф. та дис. ... д-ра пед. наук : [спец.] 13.00.07 "Теорія і методика виховання"(Вінниця (ВДПУ), 2016) Ягоднікова, Вікторі вікторівна; Yahodnikova, V. V.; Ягодникова, В. В.У дисертації науково обґрунтовано й розроблено концепцію формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи, що ґрунтується на засадах особистісно-діяльнісного, аксіологічного та системного підходів. Розроблено й обґрунтовано модель системи формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи, яка охоплює цільову, концептуальну, організаційну, процесуальну та результативну підсистеми. Визначено і систематизовано чинники, що впливають на формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи, визначено критерії з їх показниками та схарактеризовано рівні сформованості інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи, схарактеризовано принципи, виокремлено етапи та розкрито педагогічні умови цього процесу. Розроблено й апробовано науково-методичний супровід формування інноваційної процесу загальноосвітньої школи. Доведено, що практична реалізація системи формування інноваційної спрямованості виховного процесу загальноосвітньої школи сприяє ефективної творчої взаємодії суб’єктів виховання, в ході якої здійснюється пошук, створення чи перетворення, опанування, впровадження і поширення інновацій, які забезпечують розв’язання виховних проблем, оновлення виховного процесу загальноосвітньої школи, особистісний розвиток учнів і особистісний і професійний розвиток педагогів