Наукова періодика. Матеріали конференцій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/7d43c975-0e7c-4333-8f81-4c652ece885c
Browse
10 results
Search Results
Item Спогади Е. Бенеша «Мюнхенські дні» як джерело до політичної історії Першої Чехословацької республіки(Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.У статті проаналізовано книгу спогадів Е. Бенеша «Мюнхенські дні» як джерела до вивчення політичної історії Першої Чехословацької республіки. Акцентовано увагу на розумінні автором: ролі та значення Першої світової війни для утворення нових незалежних держав у Європі; проблем європейської, а також внутрішньої політики чехословацької держави до Мюнхена; подій, що призвели до укладення Мюнхенської угоди та розчленування, а згодом й окупації території Чехословаччини.Item Радянсько-фінляндська війна 1939-1940 рр. за мемуарами К. Ґ. Маннергейма(Вінниця: ВДПУ, 2023) Мельничук, О.У статті проаналізовано події радянсько-фінської війни за мемуарами відомого державного та військового діяча Фінляндії – К. Ґ. Маннергейма. Охарактеризовано перемоги та поразки на дипломатичному фронті. Проведено порівняльний аналіз військових сил сторін напередодні конфлікту. Окреслено загальний перебіг військових дій. Визначено слабкі та сильні сторони в діях супротивників. Розкрито роль та значення міжнародної допомоги ФінляндіїItem Настрої та поведінка червоноармійців під час кампанії ліквідації куркульства як класу на Поділлі в період суцільної колективізації(Вінниця : ВДПУ, 2025) Мельничук, О.; Мельничук, М.Метою статті є аналіз настроїв та поведінки червоноармійців під час кампанії ліквідації куркульства як класу на Поділлі в період суцільної колективізації. Методологія дослідження. Під час дослідження проблеми було використано історичні (хронологічний, порівняльний, історико-генетичний, історико-типологічний), джерелознавчі (аналіз архівних документів, контент-аналіз преси та пропагандистських матеріалів), соціально-психологічні (метод реконструкції соціально-психологічного портрета, метод історичної емпатії) та статистичні (кількісний аналіз, метод соціометрії) методи. Наукова новизна дослідження полягає у спробі на основі аналізу засекречених раніше архівних документів простежити динаміку настроїв та поведінки червоноармійців в умовах боротьби режиму проти селян- власників. Висновки. Прийняте партією рішення про перехід до політики «ліквідації куркульства як класу» в районах суцільної колективізації передбачало об’єднання зусиль партійно-радянських органів та силових структур з його реалізації. В оголошеній більшовиками війні проти селян-власників влада розраховувала на підтримку Червоної армії, яка завжди розглядалася як важлива інституція з насадження комуністичного режиму. На військові підрозділи, розквартировані по всій території України, у тому числі й Поділлі, покладалося завдання силового придушення селянського опору в разі необхідності. Зважаючи на це, перед політвідділами військових частин було поставлене завдання пильно стежити за морально-політичними настроями командного та рядового складу ЧА та їх реакцією на практичне впровадження в життя заходів партії з ліквідації куркульства як класу. Політвідділи зобов’язувались систематично надсилати інформацію до політичного управління Українського військового округу та вживати необхідних заходів. Передбачаючи негативну реакцію червоноармійців на репресивні заходи щодо селянства, політичне керівництво ЧА у своїх директивах військовим частинам пропонувало не лише посилити ідейно-політичну роботу серед особового складу, але й провести «чистки», вилучивши з армії осіб, що походять із заможних селянських родин. В межах військових округів пропонувалось створити «операційні бази злісних антирадянських елементів» та привести спеціальні підрозділи військ у бойову готовність. Червоноармійцям – вихідцям із села рекомендувалось писати листи до рідних, в яких переконувати їх у правильності рішення партії. В листах до сільських рад військовослужбовці мали вказати конкретні прізвища заможних селян з вимогою реквізиції майна та виселення із населених пунктів. В результаті агітаційних заходів, поєднаних із політичним насиллям по відношенню до червоноармійців – вихідців із заможних селянських родин, кількість відкритих протестів червоноармійців значно зменшились. В цілому ж настрої та поведінка червоноармійців були неоднозначними й залежали від багатьох факторів, зокрема від особистих переконань, соціального походження, партійної приналежності та характеру пропагандистської роботи серед військових.Item Особливості боротьби із селянським повстанським рухом на Поділлі у 1920-1923 рр.(Вінниця : ТВОРИ, 2025) Мельничук, О.; Герасимчук, С.У статті на основі аналізу архівних джерел, опублікованих документів та спеціальної літератури висвітлено заходи радянсько влади у боротьбі із селянським повстанським рухом на Поділлі, що полягали у залученні на свій бік комітетів незаможних селян.Item Реакція населення Поділля на «вдосконалене» самообкладання: 1928 рік(Вінниця : ВДПУ, 2024) Кравченко, П.; Мельничук, О.Метою статті є аналіз настроїв сільського населення Поділля у 1928 р., викликаних посиленням наступу більшовицького режиму на приватного власника на селі з метою його ліквідації в контексті сталінської «революції згори», важливою складовою якої було самообкладання. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті авторами недостатньо вивченого в українській історіографії питання реакції сільського населення Поділля на перші кроки більшовицького окупаційного режиму щодо ліквідації українського приватновласницького села і насадження колективного господарства шляхом нав’язування завищених планів самообкладання. Висновки. 1928 р. став періодом загострення боротьби між українськими селянами та більшовицьким режимом, який з метою «соціалістичної перебудови» села свідомо пішов на розорення селянських господарств шляхом посилення фінансового тиску методом «вдосконаленого» самообкладання, чим викликав широке невдоволення, яке в більшості випадків проявлялось у висловлюваннях селян, у їхній відмові брати участь у голосуванні за нав’язані владою розміри самообкладання тощо і загрожувало перерости в силовий опір.Item Віктор Даниленко, Олександр Даниленко, Олександр Добржанський. Степан Смаль-Стоцький. «Заслужений перед усієї Україною». – Київ: Парламентське видавництво, 2023, 336 с.(Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Романюк, І.Метою статті є аналіз монографії відомих українських сучасних істориків В. Даниленка, О. Добржанського та О. Даниленка, в якій висвітлюється життя, діяльність академіка Степана Йосиповича Смаль-Стоцького, відомого українського культурного і громадсько-політичного діяча, педагога, вченого славіста, який зробив вагомий внесок у розвиток української історії, літературознавства, журналістики. Професор Чернівецького і Українського вільного університету у Празі. Почесний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Депутат буковинського сейму і австрійського парламенту. В 1918 р. став одним із перших академіків Української академії наук. Посол Західноукраїнської Народної Республіки у Чехословаччині. Засновник і перший президент Української Могилянсько-Мазепинської академії наук. Автор шкільних підручників з рідної мови, а також наукових розвідок про І. Франка, Ю. Федьковича, І. Котляревського, Т. Шевченка та ін. Він залишив для науковців обширне листування, багаті інформацією спогади.Item Участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі(Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Кравченко, П.Метою статті є, на основі аналізу архівних джерел, загальної та спеціальної літератури, висвітлити участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням як загальнонаукових так і спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті недостатньо вивченої в українській історіографії проблеми, покликаної з’ясувати роль та місце Червоної армії в насадженні більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі. Висновки. Червона армія, з моменту свого створення, розглядалася більшовиками як одна із інституцій впровадження комуністичного режиму. Будучи за соціальним складом на 2/3 селянською, саме вона мала стати школою політичного виховання та культурного просвітництва в дусі комуністичних ідей для колишніх селян-власників. Посилення такої роботи спостерігається наприкінці 1920-х рр., коли спроба режиму відновити «воєнно-комуністичний штурм» наштовхнулась на відчайдушний опір селянства і стала загрозою існуванню комуністичної влади. З цього часу більшовицьке керівництво не лише ставило перед Червоною армією конкретні завдання, але й намагалося здійснювати системний контроль за політико-моральними настроями червоноармійців. Одним із важливих напрямків роботи військових підрозділів було сприяння владі у процесах усуспільнення одноосібних селянських господарств. В умовах суцільної колективізації на армію покладалися завдання не лише просвітницького та пропагандистського характеру, але й безпосередньої участі в колективізації села. Зокрема, військові підрозділи, що дислокувались на Поділлі, залучались до: підготовки кадрів для колгоспного будівництва; взяття шефства над селами, які переходили на суцільну колективізацію; відправлення в колгоспи груп червоноармійців для виконання конкретних завдань; вступу до колективів цілими підрозділами; організації спеціальних червоноармійських колгоспів. Шляхом проведення широкої просвітницької та пропагандистської роботи, застосовуючи методи забезпечення військової дисципліни та практикуючи вибіркові репресії серед командного та рядового складу, більшовицькій владі вдалося не лише подолати опозиційні настрої в армії, але й перетворити її в слухняне знаряддя комуністичної диктатури.Item Боротьба за землю на Поділлі в період військового комунізму.(2023) Мельничук, О.; Федорчук, Я.У статті на основі аналізу джерел та літератури висвітлено заходи більшовиків із проведення землевпорядкування на Поділлі в період військового комунізму.Item Віктор Даниленко. В. І. Вернадський. Простір життя і думки – К. : Академперіодика, 2019. – 352 с.(Вінниця : Твори, 2021) Мельничук, О.У статті прорецензовано монографію відомого українського вченого Віктора Даниленка, присвячену дослідженню життя та діяльності видатного українського і російського вченого-природознавця, філософа і мислителя, громадсько-політичного діяча Володимира Івановича Вернадського. На основі вивчення широкої джерельної бази та наявної спеціальної літератури автор намагається показати всесвітньо відомого вченого не як прихильника політичних ідеалів, а людини, що жила наукою, яка служила справжнім ідеалам людства. Водночас автор вказує як на виключну цілісність його особистості, так і її складність та суперечливість.Item Лук’яненко О.В. «Найближчі друзі партії»: колективи педагогічних вишів України в образах щодення 1920-х – першої половини 1960-х років: Монографія. Полтава: Видавництво «Сімон», 2019. 658 с.(Вінниця : «ТВОРИ», 2019) Мельничук, О.; Melnychuk, O.У статті прорецензовано монографію Лук’яненка Олександра Вікторовича, присвячену комплексному аналізу повсякдення колективів вищої педагогічної школи України 1920-х – першої половини 1960-х рр.. На основі проведеного аналізу визначено наукову новизну дослідження, охарактеризовано його структуру, розкрито повноту використання автором історіографічних джерел, достовірність та репрезентативність залученої джерельної бази, окреслено теоретичну та практичну значущість наукової праці.