Факультет права, публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/679f6d45-111b-4d96-8e48-13b1d8f93e4b
Browse
91 results
Search Results
Item Економічне значення та оптимізація використання енергетичних ресурсів(2015) Климчук, О. В.Мета. визначити економічну сутність паливноенергетичних ресурсів, щоб оптимізувати процес їх використання та розпочати масштабний перехід України до відновлюваних енергоносіїв. Методи. Системний аналіз, графічний та абстрактно-логічний. Результати. Система ефективного управління виробничими процесами має враховувати територіальні особливості та здійснювати споживання мінімальної виробничодоцільної кількості енергоресурсів, надаючи пріоритет біопаливу. Висновки. У процесі свого нарощування промислове використання відновлюваних видів ресурсів дасть змогу задовольняти значну частину енергетичних потреб різних галузей економіки України. Найбільшими потенційними споживачами біологічного палива (тверде біопаливо, біоетанол, біодизель та біогаз) стануть аграрний сектор економіки, транспорт та житлово-комунальне господарство.Item Ціннісно-нормативні уявлення в системі "митець – публіка"(Вінниця, 2016) Гриб, В. І.Художнє життя це система діяльності і відносин, які в сукупності забезпечують функціонування художньої культури. Відносини в художньому житті не можуть бути зведені лише до ціннісно-нормативних орієнтацій, бо суспільне буття включає поряд з ними широкий спектр організаційних, економічних, правових, технічних відносин (як внутрішніх для художнього життя, так і зовнішніх), які забезпечують його взаємодію з іншими сферами суспільного життя. Але важливо зазначити, що в межах художнього життя колективні та індивідуальні суб'єкти, соціальні інститути завжди є носіями художньої свідомості, а їхні відносини є відносинами з приводу художніх цінностей і норм. Цінності й норми, спільні для соціальних суб'єктів і відтворені у їхній діяльності, створюють предметний та змістовний бік художнього життя і художньої культури.Item Філософські ідеї Фрідріха Ніцше та їх суперечливий вплив на громадську думку(Вінниця, 2012) Бевза, В. Ю.; Гриб, В. І.Філософія Ніцше несе на собі відбиток, з одного боку, західно-європейської раціоналістичної класики, з другого, у дусі свого часу – другої половини ХІХ століття, тяжіє до ірраціоналістичного напрямку думки.Item Трагічне, піднесене і комічне в ментальності українського народу(Вінниця, 2015) Гриб, В. І.Українська ментальність як наслідок специфічної історично зумовленої духовно-психологічної орієнтації українців ставить на перший план людські переживання, бажання, потреби, розуміє їх як первинні, бо всі вони виходять з «серця», почуття. Тому, коли ми звертаємось до художньої спадщини нації, то бачимо, що поняття комічного в українському мистецтві за виключенням деяких творів не виходять за межі гумору та іронії. Такі види комічного як сатира та сарказм майже не присутні в українському мистецтві, бо вони повʼязані з оцінкою комічного, головним чином, на інтелектуально-розумовому рівні, що не є суттєвою рисою світосприйняття українців. Бачення світу через «серце» знаходить своє відображення в понятті трагічного буття. Розуміння трагічного в українському мистецтві як трагедії душі, трагедії почуттів більш поширено, ніж соціальний аспект трагічного. Поняття піднесеного частіше виглядає як радість з приводу спілкування з «ненькою-землею», радість кохання, аніж як соціально-героїчний пафос.Item Структурно-функціональний підхід в соціології мистецтва(Одеса, 2018) Гриб, В. І.В статті розглядається інституціональний підхід в соціології мистецтва ХХ ст. як приклад застосування загально-соціологічної методології структурно-фунціонального аналізу до вивчення мистецтва. «Інституціональний підхід» досліджується як напрям, що історично продовжує тенденції розвитку соціології мистецтва; його зв’язок з іншими течіями в соціології мистецтва: «соціологічним редукціонізмом» та «емпіричною соціологією»; вказується на суперечливий характер поєднання філософсько-естетичної, соціологічної та мистецтвознавчої методології. Резюмується, що сучасна ситуація в соціології мистецтва це результат нагальної потреби подолати наповнене ілюзіями уявлення про те, що соціологічні проблеми можуть бути розв’язані лишень шляхом вдосконалення формальних та аналітичних процедур, а теоретичні пошуки соціологів, мистецтвознавців та філософів зумовлені об’єктивною потребою дати відповідь на актуальні запитання, які ставить перед ними практика художнього життя сучасного суспільства.Item Душа и дух в природе человека(Одеса : Одеська юридична академія, 2017) Гриб, В. І.В философии понятие «душа» имеет два измерения - космологическое и антропологическое. Предмет данной статьи есть второе, присущее природе человека. Единичность, простота и неделимость как общие атрибутивные свойства души. Самосознание, самоопределение, самочувствие как положительные свойства человеческой души. Душа человека и душа животного – жизнь духовная и жизнь организменная. В человеке душа и тело образуют единство противоположностей, две противоположные природы соединенные в одно бытие. Временной характер развития явлений души в отличие от пространственности физиологических процессов. Различие явлений души и тела по критериям духовных и органических законов. Следует отличать, что свойственно душе по ее природе от того, что она представляет по своей зависимости от тела. Два периода жизни души человека: первая половина жизни занята собиранием материалов и обращена наружу, а вторая более занята их внутренней переработкой. Идея неисчезаемости всего, что приобретено и сосредоточено в душе человека. Содержание и отношение понятия «духа» к природе человеческой души. Дух как высшая степень развития души человека и деятельное начало, которое создает и оценивает свою жизнь следуя идеям истины, добра и красоты.Item Гуманітарний компонент освіти(Вінниця, 2018) Гриб, В. І.Унікальність особистості проявляється не в її вузькому професіоналізмі, а в більш широкому контексті повсякденної діяльності, тобто в світі культури. Стрижнем культури є філософська культура, яка як ефір проникає і проявляється в самих різноманітних явищах людської культури. Особі, щоб сформувати у собі філософську культуру, важливо пройти декілька основних етапів у своєму фізичному, емоційному і розумовому розвитку, сформувати відповідні якості, що піднімуть її на вищі щаблі еволюції. Вуз повинен допомагати у вихованні цих якостей. Необхідно, щоб вузівські предмети були вписані в соціокультурний контекст. Для цього потрібно розширювати, а не звужувати гуманітарну підготовку майбутніх фахівців.Item Глобальне інформаційне суспільство: проблема становлення(Львів : Львівська фундація суспільних наук, 2017) Гриб, В. І.В процесі розвитку соціуму неминучі катастрофи і біфуркації. Антиентропійними факторами соціуму є наука, освіта, культура. Перед техногенною цивілізацією постає проблема пошуку обмежень і засобів стримування, які допоможуть пом'якшити руйнівні наслідки біфуркацій на певних фазах еволюції. Багато дослідників в світі вважають, що саме інформаційне суспільство, яке йде на зміну техногенній цивілізації, покликане вирішити цю проблему. Повноцінне інформаційне суспільство не може утвердитися саме по собі, без цілеспрямованого впливу людей, без затвердження нових наукових парадигм і нового світогляду, які народжуються в результаті обговорення і вирішення розглянутих проблем.Item Аксиологічні паралелі моралі та права(Вінниця, 2019) Гриб, В. І.Мораль та право взаємодоповнюють себе як цінності. Історія свідчить про доречність такого взаємодоповнення. Так, ще давньогрецькі філософи говорили про законопокірність як про найвищу доброчинність. Вони не розділяли правове та моральне, а навпаки підкреслювали їхню єдність як поєднанність потрібного зі справедливим. Слід наголосити, що взаємозалежність моралі та права, представленої такими міркуваннями, не має причинно-наслідкового характеру, а мислиться як строго логічна залежність, а саме, коли одне поняття є необхідною основою для іншого. Таким чином, ще в давнину виникла потреба необхідності існування серед форм суспільної свідомості ще й такої форми як правосвідомість. Її значимість полягає в тім, що в даному понятті фіксується взаємодія права та моралі, стверджується, що юридичні норми повинні спиратись не лише на практичну доцільність, а й на моральні цінності. Якщо ж такого не відбудеться, то цінність юридичних норм буде падати, з ними перестануть рахуватись, не будуть їх виконувати. Прикладом такої ситуації є революції та інші кризи в історії людства, коли правові норми перестають діяти саме через те, що вони втрачають свою моральну опору.Item Свобода суб’єктивності в громадянському суспільстві та адміністративно-правове регулювання службових стосунків(Київ : НАДУ, 2019) Гриб, В. І.Адміністративно-правове регулювання службових стосунків покликане сприяти їх інтеграції в гуманітарний світовий простір, розвитку в нашій країні інформаційного суспільства через забезпечення комунікаційної сфери, доступу до культури, науки, залучення до політики, скорочення дистанції між країнами і континентами, вирішуючи проблеми правового і духовного розвитку.