Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
9 results
Search Results
Item Т. Г. Масарик и развитие социальной сферы в Закарпатье в период Чехословацкой республики(Praha, 2023) Кравчук, О.У статті розглядається діяльність чехословацької влади в Закарпатті у міжвоєнний період у сфері охорони здоров’я, соціальної політики, підтримки розвитку фізкультурних і спортивних організацій. Чехословацька політика у регіоні здійснювалась у контексті програми гуманної демократії президента Т. Ґ. Масарика, яка у створенні європейської демократичної держави враховувала економічні та соціальні компоненти і у цьому була близька до концепції соціально орієнтованої ринкової економіки. З реалізацією цієї програми під час президентства Т. Ґ. Масарика, у 1919-1935 рр., в Закарпатті активізувались процеси модернізації. Не дивлячись на відкладання здійснення у повному об’ємі політичної форми модернізації – автономії, населення краю здобувало досвід життєдіяльності в умовах демократичної політичної культури. В економіці змістом модернізації було створення умов переходу від феодальних до ринкових відносин. Соціальній сфері краю Т. Ґ. Масарик і чехословацька влада приділяли значну увагу, зокрема, створенню нової системи освіти, розвитку охорони здоров’я (реорганізації управління у цій сфері, будівництву нових лікарень, боротьбі з епідеміями, покращенню медичного обслуговування населення), також здійснювались заходи щодо соціальної опіки, налагодження продовольчого забезпечення, підтримці розвитку фізкультури та спорту. Т. Ґ. Масарик надавав матеріальну допомогу навчальним закладам Закарпаття, студентам із регіону, не залишав без фінансової підтримки національно-культурні товариства. Значний внесок у соціальні заходи здійснювали гуманітарні організації, зокрема – Чехословацький Червоний Хрест. Одним із свідчень позитивного впливу цієї політики стало певне покращення демографічних показників в краї. Спрямовані на перспективу реформи поступово покращували в краї економічне, культурне становище, життєвий рівень населення, сприяли розвитку міст, інфраструктури регіону. Відзначені успіхи не призвели до подолання всіх проблем Закарпаття, яке залишалось аграрним регіоном. Причини цього полягали у важкому соціальному спадку, деструктивному впливові «Великої депресії», наслідках зовнішньополітичного диктату 1938-1939 рр., що не дозволило розв’язати багато проблем Закарпаття за короткий період, відпущений історією чехословацькій демократії. Не дивлячись на незавершений характер модернізації Закарпаття, період президентства Т. Ґ. Масарика відзначений багатьма досягненнями, значущими для регіону.Item Масарик на Волині (серпень 1917 р.). // Матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України»(Хмельницький, 2021, 2021) Кравчук, О. М.У статті висвітлюється перебування лідера чехословацького визвольного руху Т. Ґ. Масарика у серпні 1917 р. на теренах Волині, де відбувалося формування підрозділів І Чехословацької стрілецької дивізії.Item Ідея Чехословацької державності у політичній концепції Т. Ґ. Масарика в період Першої світової війни(Харків, 2019) Кравчук, О. М.Т. Ґ. Масарик зумів максимально використати нові геополітичні можливості воєнного часу. Його політичні рішення, смілива і далекосяжна програма мобілізували чехів і словаків у їх визвольній боротьбі, сформували державотворчу ідею демократичної Чехословацької республіки, що стало важливою частиною реорганізації центральноєвропейського регіону після Першої світової війни.Item Т. Ґ. Масарик про польську державність у праці «Слов’яни після війни» (1922 р.)(Вінниця: ТОВ «Нілан- ЛТД», 2017) Кравчук, О. М.; Кравчук, А. Н.; Kravchuk, O. M.Т. Ґ. Масарик був переконаний, що «Війна і повоєнні відносини спрямовують всі нації в Європі до домовленості, до взаємності і до єдності» [6, s. 297]. Усвідомлюючи, що процес об’єднання всіх держав Європи буде нелегким завданням, тому додавав, що існуючі ускладнення повинні подолати розумні політики та нації. «Сполучені держави Європи вимагають обмірковування і зусилля. Важкі відносини, яких Європа натерпілася, виникли не через нові держави, але через вину старих держав, так званих «імперіалістичних» [7, s. 390]. У силу різних причин реальна європейська історія ХХ ст. розвивалася інакше, ніж очікував Масарик. Проте і Польща, і Чехія враховуючи уроки історії, після падіння соціалістичної системи долучилися до процесів європейської інтеграції, стале членами ЄС. У цьому великому союзі-федерації сьогодні створений дієвий механізм для забезпечення суверенітету малої країни.Item Реконструкція Празького Граду у 1920-1930-х рр.(Кам’янецьПодільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2020) Кравчук, О. М.; Кравчук, А. Н.; Kravchuk, O. M.У статті розкрито реконструкцію Празького Граду – резиденції президента Чехословацької республіки. Висвітлено роль президента Т. Ґ. Масарика в організації реконструкції та визначення її спрямованості на перетворення Граду з монархічного символу на резиденцію голови демократичної республіки. Показано головні результати діяльності головного архітектора Граду Й. Плєчніка.Item Т. Ґ. Масарик і М. С. Грушевський: документи та матеріали(Львів, 2020) Кравчук, О. М.; Кравчук, О. Н.; Kravchuk, O.Т. Ґ. Масарику (1850-1937) і М. С. Грушевському (1866-1934) належать ключові ролі у новітній історії відповідно чеської та української націй. Залишивши значну інтелектуальну спадщину, зазна чені постаті відіграли вагому роль у політичному відродженю Представлена підбірка документів, в основному, стосується різних аспектів відносин Т. Ґ. Масарика і М. С. Грушевського у 1917-1921 рр. – доби боротьби чеської та української націй за власну державність. Також представлені документи з чеського пе-ріоду еміграційної діяльності М. С. Грушевського.Item Масарик і українське питання у документах представництва Західноукраїнської Народної Республіки у Празі(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Кравчук, Олександр; Кравчук, Александр; Kravchuk, Oleksandr M.Мета статті – проаналізувати повідомлення представництва ЗУНР у Празі про ставлення президента Чехословаччини Т. Ґ. Масарика до українського питання. Методологія дослідження ґрунтується на науково-дослідницьких принципах історизму, науковості, об’єктивності, загальних наукових методах (джерелознавчого аналізу, історичного і логічного) та спеціальних історичних методах (наративному та проблемно-хронологічному). Наукова новизна роботи полягає у тому, що у статті на основі архівних і опублікованих матеріалів, зокрема, листів голів представництва Західноукраїнської Народної Республіки у Празі до керівників зовнішньополітичного відомства зазначеного державного утворення, аналізується ставлення першого президента Чехословаччини до українського питання. Висновки. Ставлення Т. Ґ. Масарика до українського питання розглядається у контексті встановлення відносин між Чехословаччиною і Західноукраїнською Народною Республікою наприкінці 1918 – на початку 1919 рр., прагнення представників останньої у 1920-1923 рр. здобути підтримку Праги у забезпеченні визнання країнами Антанти самостійності цієї держави, обговорення справи допомоги українським емігрантам у ЧСР. Відзначено зміни позиції президента ЧСР в українському питанні. У праці «Нова Європа» (1918 р.) він підтримував ідею об’єднання Наддніпрянщини, Східної Галичини та Буковини в єдину українську автономію та перебування її у складі федеративної демократичної російської держави. На початку 1919 р. президент ЧСР був готовий визнати незалежність Української Народної Республіки, яка відродилася під час протигетьманського повстання. Але остаточне рішення він ставив у залежність від позиції держав Антанти на мирній конференції у Парижі. Висвітлення представниками ЗУНР в Празі сприйняття українського питання Т. Ґ. Масариком у 1920-1921 рр. свідчить про його повернення до концепції, викладеної у праці «Нова Європа». Повідомлення представників ЗУНР дозволяють більш повно вивчити обставини, що унеможливили здобуття нею політичної підтримки з боку Чехословаччини. Враховуючи це, а також порушені у звітах представництва питання політики ЧСР в Закарпатті та щодо еміграції, зазначені документи є важливим джерелом вивчення історії чехословацько-українських відносин.Item Розбудова інституту президентства у Чехословацькій республіці у 1918-1919 рр.(Вінниця: Твори, 2019) Кравчук, Олександр; Кравчук, Александр; Kravchuk, OleksandrУ статті висвітлено розбудову інституту президентства у Чехословацькій республіці у 1918-1919 рр. і внесок Т. Ґ. Масарика у цей процес. Наголошено, що завдяки розширенню повноважень президента, на чому наполягав Т. Ґ. Масарик, інститут глави держави перетворився у потужний стабілізаційний елемент у державі. Розбудовуючи інститут президентства, Т. Ґ. Масарик отримав і реалізував можливість спрямовувати політичний розвиток Чехословаччини як демократичної стабільної держави.Item Празький град за президентства Т. Ґ. Масарика(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016) Кравчук, О. М.; Кравчук, А. Н.; Kravchuk, O.У статті висвітлено історію Празького Граду в роки президентства у Чехословаччині Т. Ґ. Масарика. Показано, як Т. Ґ. Масарик визначив спрямованість в організації реконструкції Граду: перетворення з монархічного символу на резиденцію голови демократичної республіки.Висвітлено діяльність головного архітектора Граду Й. Плєчніка. Завдяки реконструкції Град став завершеним замковим ансамблем, що виконує функції резиденції голови чеської держави й історичної пам’ятки, відкритої для громадськості.