Т. Г. Масарик и развитие социальной сферы в Закарпатье в период Чехословацкой республики

Abstract

У статті розглядається діяльність чехословацької влади в Закарпатті у міжвоєнний період у сфері охорони здоров’я, соціальної політики, підтримки розвитку фізкультурних і спортивних організацій. Чехословацька політика у регіоні здійснювалась у контексті програми гуманної демократії президента Т. Ґ. Масарика, яка у створенні європейської демократичної держави враховувала економічні та соціальні компоненти і у цьому була близька до концепції соціально орієнтованої ринкової економіки. З реалізацією цієї програми під час президентства Т. Ґ. Масарика, у 1919-1935 рр., в Закарпатті активізувались процеси модернізації. Не дивлячись на відкладання здійснення у повному об’ємі політичної форми модернізації – автономії, населення краю здобувало досвід життєдіяльності в умовах демократичної політичної культури. В економіці змістом модернізації було створення умов переходу від феодальних до ринкових відносин. Соціальній сфері краю Т. Ґ. Масарик і чехословацька влада приділяли значну увагу, зокрема, створенню нової системи освіти, розвитку охорони здоров’я (реорганізації управління у цій сфері, будівництву нових лікарень, боротьбі з епідеміями, покращенню медичного обслуговування населення), також здійснювались заходи щодо соціальної опіки, налагодження продовольчого забезпечення, підтримці розвитку фізкультури та спорту. Т. Ґ. Масарик надавав матеріальну допомогу навчальним закладам Закарпаття, студентам із регіону, не залишав без фінансової підтримки національно-культурні товариства. Значний внесок у соціальні заходи здійснювали гуманітарні організації, зокрема – Чехословацький Червоний Хрест. Одним із свідчень позитивного впливу цієї політики стало певне покращення демографічних показників в краї. Спрямовані на перспективу реформи поступово покращували в краї економічне, культурне становище, життєвий рівень населення, сприяли розвитку міст, інфраструктури регіону. Відзначені успіхи не призвели до подолання всіх проблем Закарпаття, яке залишалось аграрним регіоном. Причини цього полягали у важкому соціальному спадку, деструктивному впливові «Великої депресії», наслідках зовнішньополітичного диктату 1938-1939 рр., що не дозволило розв’язати багато проблем Закарпаття за короткий період, відпущений історією чехословацькій демократії. Не дивлячись на незавершений характер модернізації Закарпаття, період президентства Т. Ґ. Масарика відзначений багатьма досягненнями, значущими для регіону.The article deals with the agenda of the Czechoslovak offices in Transcarpathia during the interwar period in the spheres of healthcare, social politics, and the support of physical culture and sports organisations. The Czechoslovak politics in the region were implemented by the programme of humane democracy of President T. G. Masaryk who in the formation of a European democratic state took into account the economic and social components and who favoured the concept of a social-oriented market economy. The implementation of this programme under T. G. Masaryk’s presidency during 1919–1935 resulted in intensified modernisation in Transcarpathia. Although the full implementation of the political form of modernisation was incomplete – autonomy was postponed, and the region’s population experienced life in democratic political culture. In economics, the modernisation created conditions for the transition from feudal relationships to market ones. T. G. Masaryk and the Czechoslovak authorities paid substantial attention to the social issues in the region, especially to the formation of a new educational system and the development of healthcare (management reorganisation in the entire area, building new hospitals, fighting epidemics, improving medical care for the inhabitants); moreover, social care measures were adopted and the development of physical culture and sports were supported. T. G. Masaryk provided material help to the educational institutions in Transcarpathia, and national-cultural associations provided financial support to students from the region. Humanitarian organisations, primarily the Czechoslovak Red Cross contributed to the social development. Demographic indicators of the region provide evidence of the positive effect of these political measures. Future-oriented reforms gradually improved the economic and cultural situation in the region, the standard of living for the inhabitants, and contributed to the development of the towns and infrastructure in the region. The success did not overcome all of the problems of the primarily agrarian Transcarpathia. The reason behind this was a difficult social background, the destructive effect of the Great Depression, and the consequences of the foreign political events from 1938-1939 that disrupted the solution of many problems of the region in the short period of Czechoslovak democracy. Despite the incomplete modernisation of Transcarpathia, the years of T. G. Masaryk’s presidency were distinguished by many significant deeds for the regions.