Факультет математики, фізики і комп'ютерних наук
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/44f877e6-8cc7-4edf-aef2-c07df95ea018
Browse
6 results
Search Results
Item Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів(Львів: ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2019) Коломієць, К.О.; Kolomiets, K.O.; Сільвейстр, А.М.; Сильвейстр, А.Н.; Silveіstr, А.М.У статті розглянуто питання пов’язанні з проблемою розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів. Проаналізовано особливості розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів під час проведення навчальних занять. З’ясовано, що розвиток пізнавального інтересу у молодших школярів традиційно пов’язують з ігровими і емоційними прийомами організації занять.Item Тенденції розвитку сучасної професійної освіти у світі й Україні(Запоріжжя: КПУ, 2019) Сільвейстр, А.М.; Сильвейстр, А.Н.; Silveіstr, А.М.; Моклюк, М.О.; Moklіuk, М.О.У статті розглянуто стан дослідженості проблеми з позицій реформування і вдосконалення системи вищої освіти. Визначено тенденції, що характеризують розвиток системи вищої освіти у світі й Україні у контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів. Проаналізовано та уточнено зміст понять: «освіта», «професійна освіта» та «тенденція». Наголошується, що у нашому дослідженні будуть мати місце тенденції, що віддзеркалюють професійну підготовку майбутніх учителів, а саме: гуманізація, фундаменталізація, інтеграція, інформатизація, комп’ютеризація, віртуалізація, та компетентнісний підхід. З’ясовано, що ці тенденції сприяли встановленню основних світових вимог до спеціальної підготовки фахівців: запровадження кредитно-трансферної системи, підвищення якості навчання, забезпечення мобільності, навчання протягом життя, перехід до індивідуального навчання тощо, які, в свою чергу, призводять до модернізації державних освітніх стандартів, навчальних планів і програм з метою орієнтації їх на фахову спрямованість. Виявлено, що врахування цих тенденцій допоможе нам закласти основу для розроблення нових методичних прийомів та підходів до підготовки майбутніх учителів, які, на наш погляд, забезпечать підвищення якості їх освітнього процесу, а відповідно й професійної підготовки. Установлено, що зміна в галузі вищої освіти передбачає перегляд концепції підготовки спеціалістів у кожній конкретній галузі діяльності, тому модернізація змісту освіти вимагає істотного оновлення навчально-методичної бази (цілей, змісту, методів, форм і засобів), через яку в подальшому буде здійснюватися реалізація сучасних інноваційних підходів. З’ясовано, що поставлені вимоги до майбутнього вчителя не можуть бути реалізовані лише на основі традиційного навчання, яке на сьогодні у багатьох випадках ще переважає, а необхідне впровадження інтерактивного як важливого чинника підвищення доступності, ефективності і якості освіти.Item Мотивація як засіб підвищення якості знань молодших школярів на уроках природознавства(Вінниця ТОВ «Твори», 2018) Колодько, С.А.; Kolodko, S.A.; Сільвейстр, А.М.; Сильвейстр, А.Н.; Silveіstr, А.М.У статті розглядаються питання пов’язані з проблемою мотивації навчальної діяльності як засобу підвищення якості знань молодших школярів на уроках природознавства. З’ясовано, що пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань у пізнанні навколишньої природи з її зв’язками і залежностями.Item Активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках математики за допомогою навчальних завдань(Вінниця ТОВ «Твори», 2018) Ставнійчук, О.А.; Stavniychuk, O.A.; Сільвейстр, А.М.; Сильвейстр, А.Н.; Silveіstr, А.М.У статті розглядаються питання, які пов’язані з проблемою активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках математики. З’ясовано, що успішне засвоєння змісту навчального матеріалу в більшості залежить від широкого застосування ряду дидактичних прийомів, які активізують пізнавальну діяльність учнів.Item Міжпредметна інтеграція як чинник розвитку природничо-наукового мислення учнів загальноосвітніх навчальних закладів(Вінниця: ТОВ «Меркьюрі Поділля», 2019) Черниш, В.М.; Chernysh, V.M.; Сільвейстр, А.М.; Сильвейстр, А.Н.; Silveіstr, А.М.У статті проаналізовано та теоретично обґрунтовується поняття міжпредметної інтеграції та її вплив на розвиток природничо-наукового мислення учнів загальноосвітніх навчальних закладів. З’ясовано та виділено найзагальніші закономірності, які можуть бути основою у науці для реалізації інтеграції знань про природу.Item Особливості підготовки майбутніх учителів хімії і біології з фізики у педагогічних університетах(Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017) Сільвейстр, А.М.; Сильвейстр, А.Н.; Silveystr, А.М.У статті розглянуто основні підходи до підготовки майбутніх учителів хімії і біології з фізики у педагогічних університетах. Особливість підготовки дозволяє студентам отримати належний рівень природничо-наукових знань і застосовувати їх для подальшого вивчення навчальних дисциплін та у професійній діяльності. Як показує практика, система підготовки студентів даних спеціальностей орієнтована переважно на інформаційне навчання та слабо озброєна їх досвідом практичних відношень в сфері вибраної професії. У навчанні фізики для даних спеціальностей, як правило, відсутні міждисциплінарні зв’язки, фаховий, прикладний, практичний та доступний характер курсу, що створює роз’єднаність, блокує процес формування у студентів цілісного уявлення про сучасну картину світу та про майбутню професійну діяльність. Підготовка з фізики розглядається як педагогічна система, що представляє собою сукупність взаємопов’язаних педагогічних дій, спрямованих на досягнення мети, завдань, результату навчання, виховання і розвитку студентів. Відповідно до запропонованих методичних підходів, підготовка майбутніх учителів хімії і біології з фізики на всіх етапах проводиться як в традиційній, так в інноваційній формах. На наш погляд, підготовка з фізики на основі інноваційного підходу (використання засобів мультимедіа) у більшій мірі розвиває мотивацію навчання, пізнавальні інтереси, науково-природниче мислення та формує науково-природничий світогляд і єдину наукову картину світу у студентів даних спеціальностей.