Кафедра всесвітньої історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/43293824-a13a-4e94-a22d-6a95b1073606

Browse

Search Results

Now showing 1 - 8 of 8
  • Thumbnail Image
    Item
    Т. Г. Масарик и развитие социальной сферы в Закарпатье в период Чехословацкой республики
    (Praha, 2023) Кравчук, О.
    У статті розглядається діяльність чехословацької влади в Закарпатті у міжвоєнний період у сфері охорони здоров’я, соціальної політики, підтримки розвитку фізкультурних і спортивних організацій. Чехословацька політика у регіоні здійснювалась у контексті програми гуманної демократії президента Т. Ґ. Масарика, яка у створенні європейської демократичної держави враховувала економічні та соціальні компоненти і у цьому була близька до концепції соціально орієнтованої ринкової економіки. З реалізацією цієї програми під час президентства Т. Ґ. Масарика, у 1919-1935 рр., в Закарпатті активізувались процеси модернізації. Не дивлячись на відкладання здійснення у повному об’ємі політичної форми модернізації – автономії, населення краю здобувало досвід життєдіяльності в умовах демократичної політичної культури. В економіці змістом модернізації було створення умов переходу від феодальних до ринкових відносин. Соціальній сфері краю Т. Ґ. Масарик і чехословацька влада приділяли значну увагу, зокрема, створенню нової системи освіти, розвитку охорони здоров’я (реорганізації управління у цій сфері, будівництву нових лікарень, боротьбі з епідеміями, покращенню медичного обслуговування населення), також здійснювались заходи щодо соціальної опіки, налагодження продовольчого забезпечення, підтримці розвитку фізкультури та спорту. Т. Ґ. Масарик надавав матеріальну допомогу навчальним закладам Закарпаття, студентам із регіону, не залишав без фінансової підтримки національно-культурні товариства. Значний внесок у соціальні заходи здійснювали гуманітарні організації, зокрема – Чехословацький Червоний Хрест. Одним із свідчень позитивного впливу цієї політики стало певне покращення демографічних показників в краї. Спрямовані на перспективу реформи поступово покращували в краї економічне, культурне становище, життєвий рівень населення, сприяли розвитку міст, інфраструктури регіону. Відзначені успіхи не призвели до подолання всіх проблем Закарпаття, яке залишалось аграрним регіоном. Причини цього полягали у важкому соціальному спадку, деструктивному впливові «Великої депресії», наслідках зовнішньополітичного диктату 1938-1939 рр., що не дозволило розв’язати багато проблем Закарпаття за короткий період, відпущений історією чехословацькій демократії. Не дивлячись на незавершений характер модернізації Закарпаття, період президентства Т. Ґ. Масарика відзначений багатьма досягненнями, значущими для регіону.
  • Thumbnail Image
    Item
    Політика чехословацького уряду в галузі освіти на Закарпатті (1919-1929 рр.).
    (2003) Кравчук, О. М.; Kravchuk, O.M.
    В статті досліджується політика чехословацького уряду в галузі освіти на Закарпатті (1919-1929 рр.). Автор підкреслює, що завдяки активній політиці чехословацького уряду в галузі освіти на Підкарпатській Русі була створена сучасна мережа європейського рівня навчальних закладів, вирішено проблему реорганізації національної структури шкіл, що дозволило усунути найбільш важкі наслідки дискримінації українських закладів освіти. Вперше в історії народної школи було запроваджено обов’язкове 8-річне навчання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Форми роботи українських євроклубів
    (Симферополь, 2008) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.
    В статті розглядаються форми роботи, що застосовуються євроклубами в Україні.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток публічної дипломатії та формування міжнародного іміджу України шляхом участі вітчизняних ВНЗ у програмі Жана Моне
    (Київ, 2018) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.; Гайдученко, І.; Гайдученко, И.; Gaiduchenko, I.; Голюк, Р.; Golyuk, R.
    У статті досліджені можливості використання участі українських університетів та науково-педагогічних працівників і студентів у міжнародних науково-освітніх програмах, на прикладі програми Жана Моне, як інструменту публічної дипломатії України. Ефективність даного методу публічної дипломатії є високою в академічних колах. У той же час, потрібно звернути увагу на порівняно вузьке поле його застосування, оскільки, можливості використання участі українських ВНЗ у програмі Жана Моне різко обмежені відсутністю необхідних компетенцій в науково-педагогічних працівників вітчизняних університетів. З метою підвищення ефективності застосування даного інструменту публічної дипломатії варто вжити ряд заходів на рівні Міністерства освіти і науки та Міністерства закордонних справ України.
  • Thumbnail Image
    Item
    Демотивація персоналу у сфері освіти
    (2007) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.
    Метою даної роботи є проаналізувати найбільш поширені причини демотивації освітянських кадрів в Україні і розглянути шляхи підвищення мотивації працівників у сфері освіти.
  • Item
    Підготовка менеджерів та активістів регіональних центрів євроатлантичної інтеграції до ефективного інформування населення
    (2010) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.
    В статті пропонується зміст та методи проведення тренінгу для менеджерів та активістів центрів євроатлантичної інтеграції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дискусії навколо «Реформи Говіна» в Польщі
    (Вінниця, 2019) Неприцька, Т. І.; Неприцкая, Т. И.; Neprytska, T. I.; Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, О. А.
    В статті розглядаються дискусії навколо Закону «Про вищу освіту і науку» у Польщі. Основні та найбільш аргументовані звинувачення на адресу «реформи Говіна» стосуються спроб правлячої партії «Право і Справедливість» централізувати владу та обмежити академічну свободу. Проте, сама необхідність реформування системи вищої освіти Польщі заперечень не викликає.
  • Thumbnail Image
    Item
    Освітній і національний брендінг Польщі на початку ХХІ століття
    (Житомир, 2014) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.
    Метою даної статті є висвітлення взаємозв’язків між освітнім і національним брендінгом польської держави.