Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
14 results
Search Results
Item Тенденції розвитку електронних підручників в системі освіти України(Вінниця : Друк плюс, 2022) Семенов, Євгеній КостянтиновичСучасні цифрові технології змінюють світосприйняття і впливають на широке впровадження різноманітних гаджетів, що є запорукою стрімкого поширення інформації у цифровому вигляді. Постійно зростаючий темп накопичення інформації, у тому числі професійної, призводить до того, що знання та навички, які надаються студентам в перші роки навчання, після завершення навчання в закладі освіти вже можуть бути застарілими. Це, в першу чергу, стосується тих навчальних дисциплін, які тісно пов’язані з застосуванням в професійній діяльності цифрових технологій. Для багатьох навчальних дисциплін підручник у класичній формі, віддрукований на папері, вже не може у повному об’ємі бути джерелом актуальної інформації. Виникає потреба у підручниках, які можна оперативно редагувати та доповнювати. Дану проблематику вирішують електронні підручники. Створення таких засобів навчання дозволяє швидко змінювати навчальний контент в залежності від впровадження нових технологій у різних галузях життєдіяльності людини, а особливо у галузі цифрових технологій. У статті проаналізовано поняття «електронний підручник», виділено перспективні напрями розвитку електронного підручника з трансформацією у глобальну онлайн систему освіти в цілому. Запропонована класифікація користувачів електронних підручників в залежності від потреб та типів сприйняття інформації. Перспективною є можливість створення загальнодоступної сукупності електронних підручників з можливістю коментування їх змісту, використання інтерактивного змісту, роботи в режимі редагування і доповнення інформації, перетворення електронного підручника на платформу для спілкування автора з читачами. Запропоновані методики роботи з електронними підручниками в режимі спільного доступу р реалізацією розділених прав для різних типів користувачів.Item Психологічні особливості дистанційного навчання у закладах вищої освіти: практичний досвід(Вінниця : Друк плюс, 2022) Кириленко, Валерій Вадимович; Кириленко, Неля Михайлівна; Крижановський, Андрій Іванович; Ромащук, Ольга ІгорівнаУ статті розглядаються психолого-педагогічні аспекти дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Зокрема, формування психологічної готовності студентів до дистанційного навчання, психологічний аналіз навчальної технології дистанційного навчання та специфіка його психологічних механізмів. Застосування комп’ютерних навчальних систем в умовах дистанційного навчання створює сприятливі умови для врахування запропонованого нами психологічного механізму при побудові навчального процесу. Це виявляється в тому, що за цих умов з’являється можливість передавати студентам усі функції управління навчальною діяльністю, включаючи вибір завдань за рівнями складності, а також вибір послідовності вивчення навчального матеріалу. А завдяки врахуванню індивідуальних психологічних особливостей студентів можливо досить точно визначити, які саме функції управління доцільно передавати студентам на певному етапі навчання, адже врахування специфіки психологічних механізмів дистанційного навчання є важливою передумовою його ефективності. У статті представлено педагогічний досвід організації дистанційного навчання у КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» на базі багатофункціональної платформи LMS Collaborator, визначено цифрові інструменти з метою забезпечення дистанційного навчання, окреслено пункти, що забезпечує досліджувана нами система: управління користувачами, ролями та правами доступу, імпорт та інтеграцію з кадровими системами, контроль доступу та дій; організацію навчання та контроль успішності студентів, доступ та дії, повну автоматизацію освітнього процесу; зручність оцінювання академічної успішності здобувачів освіти, ведення електронних журналів успішності та активності студентів в системі; можливість адміністратора співпрацювати з розробниками системи, повідомляти про неточності в роботі, консультуватися з приводу коректного налаштування роботи тих чи інших модулів; мобільність і комфорт. У статті також окреслені перспективи вдосконалення системи дистанційного навчання в коледжі.Item Дуальна форма професійної підготовки майбутніх педагогів(Вінниця : Друк плюс, 2020) Кадемія, Майя Юхимівна; Kademia, Maya Yukhimivna; Опушко, Надія Романівна; Opushko, Nadiia RomanivnaУ статті наводиться характеристика досвіду Німеччини в організації дуальної професійної підготовки у закладах вищої освіти, виокремлені переваги практико-орієнтованого навчання (дуального навчання), виявлені переваги дуальної підготовки професійних кадрів у Німеччині. Встановлено, що важливим є наявність розвинутої системи профорієнтаційної роботи в школі, наявність нормативно-правового забезпечення дуальної системи, продумана взаємодія навчальних закладів загальної середньої освіти із закладами вищої освіти, установами, виробничими підприємствами, розробка освітніх програм. Особлива увага приділена взаємодії навчальних закладів з роботодавцями, які залучаються до розробки контрольно-вимірювальних матеріалів і незалежної оцінки якості професійної підготовки випускників. Зауважимо, що навчання за дуальною системою носить мережевий характер з чітким розподілом обов’язків і варіативністю рішень. Воно складається з договорів кожного студента, учня, індивідуального плану практичного навчання, теоретичного навчання, контролює індивідуальні досягнення студентів за програмою, підсумки атестації. За кількістю договорів у навчальному закладі формуються групи та кількість тих, хто навчається на кожному курсі та є основою щодо державної субсидії навчальному закладу. Практичне навчання на підприємстві (установі) здійснюється індивідуально. Зазначено, що в освітньому просторі дуальна система має тенденції швидкого і ефективного розвитку, що спонукає до розв’язання існуючих проблем, а це в свою чергу дозволить реалізувати якісну професійну освіту у закладах вищої освіти. Важливим у цьому процесі є розв’язання проблеми безробіття серед молоді, а також мобільності випускників закладів вищої освіти.Item Організація навчальної діяльності учнів основної школи в процесі вивчення математики під час дистанційного навчання(Вінниця : Друк плюс, 2020) Швець, Галина Романівна; Shvets, Halyna R; Кульчицька, Наталія Володимирівна; Kulchytska, Natalia V.У роботі розглянуто проблему активізації пізнавальної діяльності учнів загальноосвітньої школи на уроках математики, досліджено які цілі та методи навчання необхідно застосовувати викладачу і які методи застосовувала я у своїй діяльності під час дистанційного навчання. При організації дистанційного навчання математики в основній школі доцільно послуговуватися платформами для дистанційного навчання, засобами телефонії, меседжерами, електронною поштою, скайп-зв’язком, соціальними мережами. Вимушене упровадження дистанційного навчання в освітній процес загалом і при вивченні математики в основній школі зокрема спровокувало ряд проблем, пов’язаних із безперебійним забезпеченням доступу суб’єктів освітнього процесу до мережі Інтернет, набуттю і використанню ними навичок роботи з сучасними інформаційними технологіями, етичним поводженням в межах дистанційного процесу навчання, здійсненням контролю та досягненням об’єктивності оцінювання знань, умінь і навичок з математики. Але разом з тим дистанційне навчання на уроках математики відкрило можливості для застосування нетрадиційних форм організації освітньої діяльності, створило умови для всебічного розвитку учнів через включення їх у пошукову, дослідницьку, проєктну та інші види діяльності, спонукало здобувачів освіти знаходити приклади у реальному житті, які підтверджують значимість шкільної математичної підготовки. Упровадження дистанційного навчання спричинило виникнення проблем і водночас актуалізувало такі перспективи вивчення математики: розширення можливостей для реалізації творчих, проєктних завдань математичного спрямування, що максимально відображають зв’язком математики з життям, її практичне застосування у діяльності та побуті; залучення учнів до поповнення й оновлення дидактичного і методичного інструментарію викладання математики в основній школі; удосконалення ІКТ-компетентності усіх суб’єктів освітнього процесу через необхідність постійного використання інформаційних технологій; реалізація інтеграції вивчення математики та інформатики; поглиблення здобувачами освіти розуміння й усвідомлення фундаментальної значимості знань, умінь і навичок з математики й інформатики.Item Концептуальні підходи до використання засобів доповненої реальності в освітньому процесі(Вінниця : Друк плюс, 2020) Литвинова, Світлана Григорівна; Lytvynova, Svitlana Hryhorivna; Буров, Олександр Юрійович; Burov, Oleksandr Yu.; Семеріков, Сергій Олексійович; Semerikov, Serhii OleksiiovychУ статті проаналізовано закордонний досвід, зокрема стан використання доповненої реальності (AR) в Сполучених штатах Америки, стан розвитку теми дослідження у вітчизняних закладах освіти та встановлено, що AR підвищує ефективність навчання, сприяє розвитку пізнавальної активності, підвищує якість засвоєння знань, провокує інтерес до навчання, сприяє розвитку дослідницьких навичок та предметних компетентностей здобувачів освіти; виокремлено проблеми використання засобів доповненої реальної в освітньому процесі й наголошено на дефіциті фахівців з підготовки освітніх проєктів. Розкрито історичний шлях розвитку технології AR та акцентовано увагу на розширенні можливостей застосування цієї технології для потреб суспільства. Обґрунтовано концептуальну модель використання AR в освітньому процесі та визначено чотири її складові (техніко-технологічна, освітньо-наукова, формувально-розвивальна та якість навчання). Встановлено, що для впровадження технології AR в освіті необхідно забезпечити освітнє середовище технічними засобами, засоби відтворення, дібрати операційні системи та програмне забезпечення, а для використання AR здобувачами освіти мають бути розроблені новітні підручники, посібники, картки, робочі зошити, інструкції тощо. Автори обґрунтували принципи (доцільності, доступності, пізнання, цілісності, навчальної спрямованості, мобільності) і підходи (когнітивний, системний, діяльнісний, диференційований, особистісно орієнтований, інноваційний), описано педагогічні умови та уточнено переваги й недоліки використання AR-технології в освітньому процесі. Встановлено, що здобувачі освіти вже активно використовують AR для розваг, а педагоги потребують додаткової дієвої підтримки (навчання). Виокремлено основні види технології AR для розроблення навчальних, дидактичних та методичних матеріалів. Концептуальні підходи дадуть можливість розробити новітнє навчально-методичне забезпечення для здобувачів освіти, що сприятиме підвищенню її якості.Item Сучасні педагогічні технології навчання іноземних мов(Київ ; Вінниця : Планер, 2014) Подзигун, О. А.; Подзигун, Е. А.; Podzyhun, O. A.У статті відображені деякі особливості застосування інформаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу, а також визначені критерії ефективного їх використання для активізації пізнавальної діяльності студентів.Item Інноваційна спрямованість навчального процесу як педагогічна умова використання інформаційних технологій у ВНЗ(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Подзигун, О. А.; Podzyhun, O. A.; Подзигун, Е. А.У статті висвітлюються шляхи забезпечення інноваційної спрямованості навчального процесу як педагогічної умови використання інформаційних технологій у процесі підготовки майбутній учителів. Встановлено, що чітка уява про мету та значення використання інформаційних технологій у професійної діяльності; діагностика пізнавальної мотивації та врахування її структури і розвитку; створення позитивної емоційної обстановки процесу навчання; стимулювання навчання через застосування інформаційних технологій та інших цікавих форм подачі навчального матеріалу; спрямованість навчання на розв’язання творчих завдань сприяють формуванню інноваційної спрямованості навчального процесу у вищому навчальному закладі.Item Самостійне навчання студентів та його якісне забезпечення(Київ ; Вінниця : Планер, 2014) Кізім, С. С.; Кизим, С. С.; Kizim, S. S.; Люльчак, С. Ю; Liulchak, S. Yu.Розглянуто шляхи організації здійснення самостійної роботи студентів в умовах функціонування інформаційного освітнього середовища та його складових, що забезпечує якісну професійну підготовку майбутніх фахівцівItem Педагогічні умови формування професійної самосвідомості майбутніх інженерів(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Корсун, Ю. О.; Korsun, Yu. O.У статті розглядаються педагогічні умови формування професійної самосвідомості майбутніх інженерів, професійне спрямування загальноосвітніх предметів в освітньому процесі технічного навчального закладу на основі посилення міжпредметних зв’язків, забезпечення максимального наближення змісту загальноосвітньої підготовки майбутніх фахівців до умов реальної виробничої практики, усвідомлення ціннісного ставлення до обраної професії.Item Освітнє середовище у підвищенні якості педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізики і математики(Київ–Вінниця :ТОВ фірма «Планер», 2016) Демкова, В. О.; Demkova, V.; Заболотний, В. Ф.; Zabolotniy, V.У статті здійснено теоретичний аналіз різних наукових підходів до визначення поняття освітнього середовища вищого навчального закладу та обґрунтування даної категорії як однієї з педагогічних умов реалізації особистості студента, як фактору розвитку особистості майбутнього вчителя фізики і математики. Під поняттям освітнього середовища вищого навчального закладу розуміють професійно і особистісно-стимулююче середовище, яке є сукупністю матеріальних, педагогічних і психологічних факторів вузівської дійсності, що спонукають об’єктів освітнього процесу до професійно-особистісного розвитку і саморозвитку. Створення освітнього середовища у вищому навчальному закладі є важливою умовою, що стимулює результативність педагогічної підготовки у професійному становленні майбутнього вчителя фізики і математики. Суб’єкти освітнього процесу організують, створюють освітнє середовище, постійно впливають на нього в процесі функціонування. Розглянуто суть, основні структурні компоненти та фактори освітнього середовища як засобу опосередкованого педагогічного впливу на студентів у вищій школі. За однією з класифікацій до особистісних компонентів середовища відносять: соціальний, мотиваційний, креативний, рефлексивний, аксіологічний та інтегративний. Освітнє середовище з фізики включає в себе такі компоненти: ресурсно-суб’єктний, матеріально-технічний та ідейно-технологічний. До факторів освітнього середовища відносять сукупність явищ і процесів, які в предметно-рекреаційному, просторово-тимчасовому, інформаційному, комунікативно-діяльнісному, морально-психологічному або будь-яких інших аспектах пов'язані з освітнім процесом, виступають як його умова, передумова, предметна оболонка