Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
8 results
Search Results
Item Підготовка майбутніх учителів до професійного саморозвитку в педагогічних закладах вищої освіти(Вінниця : Друк плюс, 2020) Гуревич, Роман Семенович; Gurevych, Roman Semenovych; Фрицюк, Валентина Анатоліївна; Frytsiuk, Valentina Anatoliivna; Костенко, Наталія Іванівна; Kostenko, Natalia IvanivnaУ статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів до професійного саморозвитку у педагогічних закладах вищої освіти. Проаналізовано низку навчальних закладів щодо досліджуваної проблеми та досвід, описаний в матеріалах конференції щодо професійного саморозвитку педагогічного працівника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та потенційних можливостей мережі Інтернет й інших загальноукраїнських наукових конференцій. Наголошено на тому, що юнацький вік є сенситивним періодом для формування готовності до особистісного й професійного саморозвитку. Готовність до професійного саморозвитку в цей період визначається розвитком «Я-концепції», формуванням професійної ідентичності, рівня домагань, ціннісних орієнтацій, мотивації професійного саморозвитку тощо. Доведено, що педагогічні дисципліни мають значний потенціал у формуванні готовності майбутніх учителів до безперервного професійного саморозвитку, який, однак, не завжди використовується повною мірою; всі вони є вузькоспеціальними і стосуються лише окремих аспектів майбутньої професійної діяльності. Узагальнений аналіз сучасних програм, нормативних навчальних дисциплін, курсів за вибором дає підстави відзначити їх певний потенціал для формування готовності майбутніх учителів до професійного саморозвитку. Втім, недостатня увага аналізованих навчальних програм і навчальних дисциплін до висвітлення цінності безперервного професійного саморозвитку для майбутньої фахової діяльності, практично-операційної підготовки студентів стосовно професійного саморозвитку та інших важливих для формування досліджуваного феномену питань зумовила прийняття рішення про доповнення змісту предметів інваріантної складової навчальних планів інформацією з проблеми підготовки студентів до безперервного професійного саморозвитку.Item Організація навчальної діяльності учнів основної школи в процесі вивчення математики під час дистанційного навчання(Вінниця : Друк плюс, 2020) Григорчук, Тетяна Вікторівна; Grigorchuk, Tetyana V.Стаття розкриває особливості підготовки майбутніх вчителів початкової освіти до формування і розвитку логічного мислення учнів в контексті ідей Нової української школи; описані завдання, за допомогою яких можна розвинути логічне мислення молодших школярів. Сучасні тенденції розвитку науки дають підстави розглядати мислення як вищу форму відображення дійсності в психіці, ідеальну діяльність, результатом якої є об'єктивна істина. Мислення виникає і розвивається разом із практичною діяльністю людини на основі чуттєвого пізнання. Воно дає можливість не лише дізнатися про певні факти і явища, а й зрозуміти причини їх існування, передбачити майбутні події. Мислення тісно пов'язане з мовленням і має суспільно-історичний характер. Навчання є провідною діяльністю у початкових класах, тому саме молодший шкільний вік має великі резерви формування мислення учнів. Зусилля науковців та практиків сьогодні спрямовані на пошуки нових організаційних і змістовних компонентів навчальної діяльності, за яких відбувається розвиток мислення молодших школярів та оптимізується навчально-виховний процес. Аналіз науковопсихологічної літератури свідчить, що розвиток мислення являє собою складне явище, яке характеризується цілою сукупністю рис і обумовлене рядом причин: змістом знань, методами (О.М.Кабанова–Меллер, Н.О.Менчинська); розвиток мислення дитини не можна розглядати у відриві від її психічного розвитку в цілому, від багатства інтересів дитини, її почуттів і всіх інших складових, які утворюють її духовний склад (З.І.Калмикова); розвиток мислення являє собою складну динамічну систему кількісних та якісних змін, які відбуваються у мисленнєвій діяльності людини у зв’язку з її віком і збагаченням життєвого досвіду (Б.Г.Ананьєв). Для вирішення проблеми оновлення змісту шкільної освіти передбачається створення таких навчальних курсів, що спираються на реальний досвід школярів та їх зону найближчого розвитку, сприяють інтегрованому пізнанню оточуючого середовища. Розкриття необхідності спеціальної організації навчальної діяльності для розвитку мислення учнів, вдосконалення розумових операцій, здібностей міркувати. Основа логіки – це усвідомлення структури математичної науки, її фундаментальних понять: аксіоми, доказу, теореми. При побудові теорії потрібно щоразу чітко усвідомлювати, які твердження прийняті за аксіоми, які умови й висновки тієї або іншої теореми. За усвідомленням структури математичної теореми повинно прийти розуміння методів її доказу. Ясність думки приводить до ясності викладення матеріалу. В процесі навчання в школі удосконалюється і здатність школярів формулювати думки і робити висновки. Уміння міркувати, обґрунтовувати, доводити те або інше положення більш менш упевнено і правильно теж проходить поступово і в результаті спеціальної організації навчальної діяльності. Розвиток мислення, вдосконалення розумових операцій, здібностей міркувати прямим образом залежить від методів навчання. Тому завданням сучасних учителів є розвиток логічного мислення учнів, що сприятиме формуванню у них логічних умінь. Логічне мислення не є вродженим, тож його можна і потрібно розвивати.Item Застосування інтерактивних технологій у процесі формування пізнавальної активності під час вивчення іноземної мови(Київ ; Вінниця : Планер, 2014) Мельник, Л. В.; Melnyk, L. V.Автор доводить, що використання інтерактивних технологій у навчальному процесі ВНЗ збагачує професійну компетенцію випускника та наближає її до європейських стандартів. У статті розглянуті напрями забезпечення якісного контролю умінь і навичок майбутнього вчителя під час навчальних занять у процесі застосування інтерактивних технологій.Item Інноваційна спрямованість навчального процесу як педагогічна умова використання інформаційних технологій у ВНЗ(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Подзигун, О. А.; Podzyhun, O. A.; Подзигун, Е. А.У статті висвітлюються шляхи забезпечення інноваційної спрямованості навчального процесу як педагогічної умови використання інформаційних технологій у процесі підготовки майбутній учителів. Встановлено, що чітка уява про мету та значення використання інформаційних технологій у професійної діяльності; діагностика пізнавальної мотивації та врахування її структури і розвитку; створення позитивної емоційної обстановки процесу навчання; стимулювання навчання через застосування інформаційних технологій та інших цікавих форм подачі навчального матеріалу; спрямованість навчання на розв’язання творчих завдань сприяють формуванню інноваційної спрямованості навчального процесу у вищому навчальному закладі.Item Вивчення рівня сформованості загальнопедагогічної компетентності студентів-майбутніх учителів(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Холковська, І. Л.; Холковская, И. Л.; Kholkovska, I. L.У статті розглядаються методи діагностування загальнопедагогічної компетентності майбутніх педагогів. У структурі загальнопедагогічної компетентності визначено чотири компоненти: когнітивний (інтелектуальні здібності, знання та вміння, професійна креативність); ціннісний (мотиви навчання, професійна спрямованість); операційно-діяльнісний і особистісний (формально-динамічні властивості індивідуальності, індивідуальний стиль педагогічної діяльності, професійно важливі якості). На основі узагальнення результатів дослідження визначено рівні сформованості загальнопедагогічної компетентності студентів педагогічного університету.Item Підготовка майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Фрицюк, В. А.; Frytsiuk, V. A.У статті здійснено аналіз понять «саморозвиток» та «професійний саморозвиток майбутнього вчителя». Простежено розуміння науковцями останнього поняття з філософської, психологічної, педагогічної точок зору. Це дало змогу уточнити сутність поняття «готовність майбутнього вчителя до професійного саморозвитку». У результаті аналізу літератури уточнено основні положення теорій професійного розвитку. Розглядається навчальна діяльність у контексті підготовки до професійної та її вплив на активізацію саморозвитку особистості. Визначено засоби професійного саморозвитку, з-поміж яких: самовиховання, самоосвіта й самовдосконалення в поєднанні з практичною професійною діяльністю.Item Підготовка майбутніх педагогів до професійного саморозвитку(Вінниця : ВДПУ, 2016) Фрицюк, В. А.; Frytsyuk, V.У статті здійснено аналіз сучасних психолого-педагогічних досліджень щодо понять «саморозвиток» та «професійний саморозвиток майбутнього вчителя». Простежено розуміння науковцями останнього поняття з філософської, психологічної, педагогічної точок зору. Це дало змогу уточнити сутність поняття «готовність майбутнього вчителя до професійного саморозвитку». У результаті аналізу літератури уточнено основні положення теорій професійного розвитку: психодинамічної, сценарної, теорії Д. С'юпера, теорії професійного вибору, теорії компромісу з реальністю. Розглядається навчальна діяльність у контексті підготовки до професійної та її вплив на активізацію саморозвитку особистості. Визначено засоби професійного саморозвитку, з-поміж яких: самовиховання, самоосвіта й самовдосконалення в поєднанні з практичною професійною діяльністю. Проаналізовано функції професійного саморозвиткувчителя. Акцентовано увагу на необхідності створення умов у ВНЗ для підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку. За результатами проведеного аналізу наукової літератури зроблено висновок стосовно впливу підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку на підвищення якості вищої педагогічної освіти.Item Формування елементів творчої активності в майбутніх учителів напряму підготовки «технологічна освіта»(Вінниця : ВДПУ, 2008) Ковальов, Ю. Г.; Kovalov, Y. H.У статті наголошується на важливості формування елементів творчої активності у майбутніх вчителів за напрямом підготовки «Технологічна освіта». Автор розглядає можливість використання в навчально-виховному процесі творчих завдань та елементів особистісно-орієнтованого навчання.