Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
14 results
Search Results
Item Теоретичні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців туристичного профілю до міжкультурного спілкування(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Баглай, О. І.; Baglay, O.У статті проаналізовано теоретичні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму щодо набуття ними навиків міжкультурного спілкування. Автор виокремлює вимоги щодо цієї підготовки у вищих навчальних закладах. Встановлено, що провідна роль належить туристичним комунікаціям, здатним організувати щире, добровільне спілкування. Щоб результативність спілкування була продуктивною, потрібна власна зацікавленість у цьому, икладання вольових зусиль, вміння домовлятися, налаштовуватися на доброзичливі відносини. Зазначено, що правильно побудований діалог культур веде до порозуміння між особистостями, що репрезентують різні культурні групи. Наведено визначення терміну «міжкультурне спілкування». Успіх міжкультурного спілкування залежить від того, як люди різних культур досягають єдності у виконанні поставлених завдань, застосовуючи для цього інформацію. При підготовці навчальних програм професійної підготовки кадрів для сфери туризму необхідно брати до уваги культорологічний аспект їхнього змістового наповнення. Формування професійно важливих якостей і властивостей фахівця сфери туризму, спрямованих на реалізацію міжкультурного спілкування у майбутній професійній діяльності є вимогою сьогодення щодо професійної підготовки такого фахівця. Одним з напрямів вдосконалення туристичної освіти сфери є створення умов для подальшого розвитку педагогічної майстерності викладачів, представлення інтересів системи професійної туристичної освіти на загальнодержавному й міжнародному рівнях.Item Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя математики(Київ- ; Вінниця : Планер, 2016) Абрамчук, В. С.; Abramchuk, V.; Бабюк, Д. О.; Babyuk, D.; Абрамчук, І. В.; Abramchuk, I.В статті визначені основні якісні характеристики структури і змісту готовності майбутніх вчителів математики до професійного саморозвитку і самореалізації. Важливою задачею у підготовці сучасних учителів-математиків є їх орієнтація на розвиток творчої активності, здатних до творчих роз’яснень, переконань учнів, соціальних потреб запиту на вибір конкурентоспроможних на ринку праці професій. Професійна підготовка майбутніх фахівців у педагогічних ВНЗ визначає сукупність умов, направлених на підвищення її ефективності, на актуалізацію суб’єктивних основ готовності студентів до професійної діяльності. До таких основ можна віднести формування стійкості внутрішньої мотивації, когнітивних, технологічних, рефлексивних і соціальних аспектів готовності особистості до саморозвитку і самореалізації. Вплив соціально-економічних факторів на розвиток освіти не завжди є безпосереднім але обов’язково повинні бути створені суспільні умови для розвитку точних наук, на підняття престижу вчителів, на створення умов росту їх культурного і професійного рівня. У формуванні творчої особистості більше схиляємось до відмови від принципу передачі готових знань і перенесення акценту на ідеї педагогічної і професійної компетентності викладача, інноваціям і інноваційним технологіям, ознайомлення студентів з нерозв’язаними проблемами в природничих науках, новітніми досягненнями в математиці і суміжних дисциплінах. Отже, вчитель це «локальний центр культури в педагогічному та громадському колективі». Тому формування майбутнього вчителя-новатора, вчителя-мислителя повинна стати однією з найголовніших задач суспільства.Item Оптимізація підготовки молодших спеціалістів технічного профілю в коледжах(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Марцева, Л. А.; Martseva, L.У статті розглядається проблема підвищення якості підготовки молодших спеціалістів, яка потребує систематичного коригування мети, змісту, методів їхньої професійної підготовки, постійної роботи з підвищення психолого-педагогічної кваліфікації викладацьких кадрів, активізації пізнавальної діяльності студентів, вивчення, узагальнення та впровадження в навчальний процес кращого педагогічного досвіду та рекомендацій психолого-педагогічної науки. Професійна освіта має функціонувати на основі саморегуляції, яка забезпечить наступність та інтеграцію професійної підготовки в навчальних закладах різного типу з метою задоволення потреб ринку праці. Основним механізмом в системі професійної освіти, який дає змогу реалізувати випереджальний характер навчального процесу, є оперативне оновлення змісту підготовки з орієнтацією на розвиток інтелектуальних здібностей майбутніх фахівців, що передбачає: скерованість освіти на загальнолюдські цінності (суспільну мораль, гуманізм, релігію, національні та етнокультурні традиції тощо); співпрацю навчальних закладів з наукою і виробництвом з метою вдосконалення змісту освіти, упровадження сучасних технологій, підвищення кваліфікації педагогів, надання місця практики та працевлаштування випускників; колегіальне (скоординоване з роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами) розроблення стандартів професійної освіти, переліку напрямів підготовки (спеціальностей), визначення обов’язкового мінімуму змісту підготовки за фахом (сукупності компетенцій). Оптимізація професійної підготовки майбутніх фахівців потребує створення технологічно обґрунтованого інноваційного освітнього середовища, яке істотним чином детермінуватиме особистісний і професійний розвиток студентів і забезпечуватиме комфортну реалізацію психолого-педагогічних завдань.Item Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжах на засадах компетентнісного підходу(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Крижановський, А. І.; Kryzhanovsky, A.У статті проведено дефінітивний аналіз поняття «професійна компетентність учителя», визначено, що професійна компетентність є системною характеристикою вчителів, відображає теоретичний рівень їх професійної підготовки, освітню практику і особистісну гуманістичну позицію; формування професійної компетентності майбутніх учителів носить процесуальний і системний характер, основу якого складає рівень професійної освіти, в нашому дослідженні – у педагогічних коледжах. На основі аналізу літератури, узагальнених вимог роботодавців до професійних умінь учителів, освітньо-професійної програми й освітньо-кваліфікаційної характеристики вчителя початкових класів, схарактеризовано професійну компетентність майбутніх учителів початкової школи як сукупність ключових (комунікативна, інформаційно-комунікаційна), базових професійних (психолого-педагогічна, рефлексивна) і спеціальних (методична, предметна, дидактична) компетентностей. Обґрунтовано, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжах на засадах компетентнісного підходу має не тільки науковий, але і великий практичний інтерес, пов’язаний з неузгодженістю стандартів початкової школи та програм підготовки у коледжах і вищих педагогічних навчальних закладах , великою різноманітністю навчально-методичних комплексів, за якими ведеться навчання в початковій школі та активним упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес педагогічних коледжів.Item МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ(Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2017) Безлюдна, Віта Валеріївна; Безлюдная, Вита Валерьевна; Bezlyudna, VitaУ статті досліджуються методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Методологію дослідження представлено як систему, що включає загальний напрям дослідження, підходи, принципи і методи, які використовуються для його організації та проведення, аналізу отриманих результатів, що дає можливість розглядати розвиток професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов як складний, еволюційний процес, який характеризується постійними змінами його складових під впливом певних факторів в умовах конкретного історичного періоду. Запропоновані автором підходи, методи та принципи дозволяють здійснити об‘єктивний і комплексний аналіз теорії і практики такої підготовки в історико-педагогічному контексті – період 1948–2016 рр. й виявити і охарактеризувати основні напрямки, тенденції розвитку змісту професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у досліджуваний період, його сутнісні риси, інваріантні і варіативні складові, під впливом політичних, економічних, соціокультурних чинників, як об‘єктів ретроспективного аналізу.Item Формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх учителів технологій(Київ ; Вінниця : Планер, 2014) Федорук, Г. М.; Федорук, Г. Н.; Fedoruk, H. M.У статті проаналізовано етапи, методи й прийоми формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки.Item Використання веб-квестів у самостійній роботі майбутніх учителів технологій(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Федорук, Г. М.; Федорук, Г. Н.; Fedoruk, H. M.У статті проаналізовано особливості використання веб-квестів у формуванні інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки.Item Застосування сучасних педагогічних технологій та інноваційних методик у процесі навчання та виховання молодших спеціалістів на заняттях з психології(Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2014) Онуфрійчук, С. В.; Онофрийчук, С. В.; Onufriichuk, S. V.У статті розглянуто сучасні педагогічні технології та окремі інноваційні методи, які застосовують у процесі навчання та виховання молодих спеціалістів. Проаналізовано особливості інтерактивних технологій та їх значення у навчально-виховному процесі. Описано методику їх застосування на заняттях. Обґрунтоване значення сучасних педагогічних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Проведено аналіз окремих методів навчання. Детально описано тренінг як одну із своєрідних методик на заняттях з психологіїItem Підготовка майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Фрицюк, В. А.; Frytsiuk, V. A.У статті здійснено аналіз понять «саморозвиток» та «професійний саморозвиток майбутнього вчителя». Простежено розуміння науковцями останнього поняття з філософської, психологічної, педагогічної точок зору. Це дало змогу уточнити сутність поняття «готовність майбутнього вчителя до професійного саморозвитку». У результаті аналізу літератури уточнено основні положення теорій професійного розвитку. Розглядається навчальна діяльність у контексті підготовки до професійної та її вплив на активізацію саморозвитку особистості. Визначено засоби професійного саморозвитку, з-поміж яких: самовиховання, самоосвіта й самовдосконалення в поєднанні з практичною професійною діяльністю.Item Освітнє середовище у підвищенні якості педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізики і математики(Київ–Вінниця :ТОВ фірма «Планер», 2016) Демкова, В. О.; Demkova, V.; Заболотний, В. Ф.; Zabolotniy, V.У статті здійснено теоретичний аналіз різних наукових підходів до визначення поняття освітнього середовища вищого навчального закладу та обґрунтування даної категорії як однієї з педагогічних умов реалізації особистості студента, як фактору розвитку особистості майбутнього вчителя фізики і математики. Під поняттям освітнього середовища вищого навчального закладу розуміють професійно і особистісно-стимулююче середовище, яке є сукупністю матеріальних, педагогічних і психологічних факторів вузівської дійсності, що спонукають об’єктів освітнього процесу до професійно-особистісного розвитку і саморозвитку. Створення освітнього середовища у вищому навчальному закладі є важливою умовою, що стимулює результативність педагогічної підготовки у професійному становленні майбутнього вчителя фізики і математики. Суб’єкти освітнього процесу організують, створюють освітнє середовище, постійно впливають на нього в процесі функціонування. Розглянуто суть, основні структурні компоненти та фактори освітнього середовища як засобу опосередкованого педагогічного впливу на студентів у вищій школі. За однією з класифікацій до особистісних компонентів середовища відносять: соціальний, мотиваційний, креативний, рефлексивний, аксіологічний та інтегративний. Освітнє середовище з фізики включає в себе такі компоненти: ресурсно-суб’єктний, матеріально-технічний та ідейно-технологічний. До факторів освітнього середовища відносять сукупність явищ і процесів, які в предметно-рекреаційному, просторово-тимчасовому, інформаційному, комунікативно-діяльнісному, морально-психологічному або будь-яких інших аспектах пов'язані з освітнім процесом, виступають як його умова, передумова, предметна оболонка