Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
8 results
Search Results
Item Контекстний характер змісту занять майбутніх учителів.(2018) Губіна, С. І.; Hubina, S. I.Входження особистості в натовп веде до безликості, до того, що індивід втрачає свої особистісні якості. Він здатен перейматися настроями натовпу і діяти під його впливом, не виявляючи своєї індивідуальності. В натовпі почуття домінують над розумом, зникає почуття особистої відповідальності. Навчання повинно бути максимально індивідуалізованим. Індивідуалізація навчання передбачає орієнтацію на конкретні освітні потреби дорослого студента, його досвід, рівень підготовки, психофізіологічні і когнітивні особливості для створення індивідуальної програми навчання, а контекстність навчання передбачає врахування життєво важливих цілей студентів, спрямованих на виконання ними певних соціальних ролей, а також врахування професійних та соціальних умов. Включення у навчальний процес не тільки пізнавальної, але й почуттєвоособистісної сфери людини, її мотивів, переконань є основною тенденцією вибудови учіння на основі цілісного особистісного досвіду Надання змісту занять контекстного характеру означає, що навчання студента має бути тісно пов’язаним із його змістом, варто сприймати його як особистісно значуще, пропускати весь матеріал крізь призму свого «Я». Завдяки цьому буде ефективніше формуватись особистість майбутнього вчителя.Item Соціокультурний компонент іншомовної комунікативної компетентності(Вінниця : Твори, 2019) Стахова, М. О.У статті представлені різні погляди на тлумачення поняття «іншомовна комунікативна компетенція». Розглянуто питання про її змістовну структуру. Вивчення іноземної мови передбачає формування в учнів іншомовної комунікативної компетентності. Поняття комунікативної компетентності визначається як знання психологічних, країнознавчих, соціальних факторів, які визначають використання мови відповідно до соціальними нормами поведінки. Відповідно до одного з концептуальних положень комунікативного підходу в навчання іноземної мови, мову, будучи феноменом певної цивілізації, повинен вивчатися з культурою країни досліджуваного мови. Дане положення знаходить відображення в соціолінгвістичному та соціокультурному компонентах комунікативної компетенції, досягнення якої є метою навчання іншомовного спілкування. Вивчення іноземної мови на основі ознайомлення учнів з культурою іншої країни є в даний час одним з базових принципів навчання предмету. Залучення до культури іншого народу не тільки робить процес навчання іноземної мови більш привабливим для учнів, а й сприяє повноцінної комунікації, більш точному і адекватному розумінню носіїв даної культури, сприяє формуванню вміння представляти свою країну в умовах міжкультурного спілкування. Зміст освіти має забезпечувати адекватний світовому рівень загальної та професійної культури суспільства, формування в учнів адекватної сучасному рівню знань і рівня освітньої програми картини світу, інтеграцію особистості в національну та світову культуру. Предмет «іноземна мова» не лише знайомить з культурою країн досліджуваного мови, але шляхом порівняння відтіняє особливості своєї національної культури, знайомить з загальнолюдськими цінностями. Іншими словами, сприяє вихованню в контексті «діалогу культур».Item Професійні компетентності педагога нової української школи(Вінниця : Твори, 2020) Любчак, Л. В.У статті розкривається проблема створення професійного профілю сучасного педагога в контексті роботи проекту «Нова українська школа – новий учитель». На основі аналізу національного досвіду освітніх стандартів розкривається зміст ключових компетентностей. Подаються результати фокус-групового опитування заступників директорів закладів загальної середньої освіти з освітньої діяльності щодо визначення рівня сформованості ключових компетентностей сучасних учителів. Виокремлюються профілі базових компетентностей педагога, серед яких: продуктивна, комунікативна, інформаційна, соціальна, психологічна, автономізаційна, моральна, полікультурна.Item Сутність педагогічних умінь у компетентнісному вимірі(Гордієнко Т. В. Сутність педагогічних умінь у компетентнісному вимірі / Т. В. Гордієнко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : збірник наукових праць. – Київ ; Вінниця : Планер, 2016. – Випуск 45. – С. 177-180, 2016) Гордієнко, Т. В.; Hordiyenko, T.За час навчання у ВНЗ студенти мають оволодіти системою найважливіших психолого-педагогічних і предметних знань, умінь і навичок, які б забезпечили кваліфіковане виконання професійної діяльності. У статті подається розмаїття визначень професійних умінь через призму компетентнісного підходу. Професійна компетентність оцінюється рівнем сформованості професійно-педагогічних умінь. Це свідчить про те, що професійна підготовка вчителя спрямовується на якісно інший характер результатів навчання. Педагогічні уміння вчителя розглядаються як важливий компонент педагогічної діяльності, а їх формування як основну частину системи професійно-педагогічної підготовки. У зв’язку з цим виправданий є підвищений інтерес дослідників до проблеми формування професійно-педагогічних умінь. У педагогiчнiй психології, загальній дидактиці i методиках окремих дисциплін багато уваги приділяється проблемам формування у студентів умінь i навичок. Поняття «уміння» визначаємо як синтетичну властивість особистості володіти гнучкою системою усвідомлених, цілеспрямованих, узагальнених, взаємопов’язаних розумових і практичних дій, що ґрунтуються на здібностях, знаннях і навичках, і дозволяють успішно виконувати діяльність у змінних умовах. Відповідно поняття «педагогічне уміння» визначаємо як володіння гнучкою системою усвідомлених, цілеспрямованих, взаємопов’язаних розумових і практичних дій, які дозволяють учителю успішно виконувати навчально-виховні функції в умовах, що змінюються.Item Моделювання системи професійної іншомовної підготовки фахівців цивільного захисту(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Вовчаста, Н. Я.; Vovchasta, N.У статті обґрунтовані основних положень моделювання системи професійної іншомовної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту. Виявлено специфіку гуманітарної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту та показано доцільність використання інтегративного, системного, синергетичного та інших методологічних підходів. Визначено мету іншомовної підготовки майбутнього фахівця як формування особистості, здатної до співіснування з представниками інших мов і культур, прагнучої до саморозвитку і самореалізації, підвищення рівня освіченості й розширення кругозору, з розвиненими комунікативними навичками, що дозволяють їй вільно спілкуватися з партнерами з інших країн. Обгрунтовано принципи (гуманізації, природовідповідності, культуровідповідності, індивідуалізації та ін.), компоненти готовності до іншомовного спілкування майбутніх фахівців цивільного захисту (мотиваційно-цільовий, знаннєво-інформаційний, діяльнісно-операційний та особистісно-ціннісний) та педагогічні умови: урахування особливостей професійної діяльності фахівців цивільного захисту. Представлено графічне зображення запронованої моделі.Item Термінологічні аспекти формування професійної компетентності майбутнього фахівця(Київ ; Вінниця :Планер, 2014) Король, В. П.; Korol, V. P.; Марущак, О. В.; Marushchak, O. V.У статті представлено термінологічні аспекти дослідження проблеми формування професійної компетентності майбутнього фахівця; здійснено системний аналіз понять «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність»; визначено співвідношення розглядуваних понять; обґрунтовано основні характеристики компетенцій та компетентностей; виокремлено три підходи до визначення співвідношення цих понять, у яких відбувається значна поляризація позицій; визначено структурні компоненти компетентності.Item Розвиток соціокультурної компетентності(Вінниця : ВДПУ, 2016) Тарнауз, O. І.; Tarnauz, O.У статті розглянуто розвиток та формування соціокультурної компетентності,а також введення соціокультурного компоненту в викладання іноземної мови. Мета статті полягає в тому,щоб бути професійно педагогічно компетентним, мати багатокомпонентний склад інтеграційних професійних знань і вмінь, що забезпечує усвідомлення вольових рішень, виконання творчих дій з конструювання процесу навчання й моделювання комунікативних зв'язків. З цього випливає,що соціокультурна компетентність дозволяє тим, хто спілкується іноземною мовою, відчувати себе практично рівними з носіями мови (по відношенню до культури), що є суттєвим кроком на шляху до оволодіння іноземною мовою. Фінальним етапом соціокультурної компетенції буде здатність студента оперувати необхідними знаннями-концептами та скоригувати свою поведінку ближче до поведінки, адекватної чи близької носіям мови. Соціокультурна компетенція (sociocultural competence) – це знання, уміння використовувати у спілкуванні та пізнаннііншомовні соціокультурні реалії. Виходячи з цього можна зробити висновок,що на формування соціокультурної компетенції впливає низка чинників загальний розвиток, навчання, спілкування, взаємовідношення культури та мови, взаєморозуміння, культура спілкування, соціальне середовище, історія, культурна спадщина, пам’ятки архітектури, світогляд, самооцінка, спрямованість.Item Аналіз можливостей використання технологій Веб – 2.0 у процесі підготовки педагогів(2016) Lyulchak, S.; Люльчак, С. Ю.Розглянуто аналіз можливостей використання сервісів Веб 2.0 в навчальному процесі. З’ясовано, що сервіси Веб 2.0 можуть використовуватись як джерело навчальних матеріалів, як сховища посилань на веб-ресурси, як платформи для організації спільної діяльності студентів; як зручний спосіб оприлюднення та демонстрації результатів роботи. Наведено приклади застосування у навчанні студентів ресурсів, створених за технологією Веб 2.0. У статті увага акцентується на проблемі ефективності засвоєння студентами навчального матеріалу в сучасному освітньому просторі. Розкрито асоціативний метод застосування карт розуму в підготовці майбутніх педагогів. Обґрунтовано використання карт розуму, які допомагають розвивати креативне і критичне мислення, пам'ять і увагу студентів, а також зробити процес навчання цікавішими і езультативнішими. Визначено очевидні переваги інтелект-карт порівняно зі стандартним конспектуванням. Гнучкість інтелект-карт дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, карти знань ідеально підходять для використання в процесі пофесійної підготовки педагогів, оскільки можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, що активізують творче мислення студентів. Можливості застосування інтелект-карт в педагогічній практиці дозволяє: поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова і образи; генерувати ідеї; демонструвати концепції діаграми; аналізувати результати або події; структурувати навчальні завдання; підсумовувати інформацію; організувати взаємодію студентів в груповій роботі чи рольових іграх.