Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
11 results
Search Results
Item Становлення дуального навчання в німецькомовних країнах: ретроспективний аналіз(Вінниця: ВДПУ, 2022) Опушко, НадіяУ статті досліджено становлення дуального навчання в німецькомовних країнах. Використовуючи методи аналізу, систематизації та узагальнення матеріалу, а також, послуговуючись принципом історизму та об’єктивності, було здійснено ретроспективний аналіз історичних процесів, які сприяли розвитку дуального навчання в системі професійної освіти таких країн як Німеччина й Австрія. Установлено, що дуальна форма професійного навчання заснована на ремісничих професіях, а її розвиток розглядають у контексті практики виробничого підприємства; оцінено роль педагогічного колективу в освітньому процесі (майстер-ремісник), в учнівстві та майстер виробництва на підприємстві); зміст і методи навчання були безпосередньо пов’язані з реальними умовами виробництва і його потребами. Історичний аналіз розвитку дуального навчання в німецькомовних країнах дозволив виокремити основні етапи його становлення (середньовіччя, XVII-XVIII ст., ХІХ ст., 60-ті р. ХХ ст., нинішній час).Item Педагогічні умови формування креативності як складової соціокультурної компетентності фахівця.(2022) Московчук, О. С.; Столяренко, Олена Вікторівна; Столяренко, Оксана ВасилівнаНаш час характеризується нескінченним і потужним інформаційним потоком, що зумовлює інноваційні зміни в усіх сферах життя суспільства. У зв’язку зі складними процесами, що стосуються інформатизації та цифровізації суспільства, змінюються вимоги до компетенцій сучасних фахівців. У новому державному освітньому стандарті прописані компетенції, якими повинен володіти педагог. Крім основних, базових компетенцій, які передбачають загальні фахові знання, важливими для ефективної і продуктивної праці визнані інформаційна, комунікативна, правова, креативна, наукової літератури з метою визначення рівня дослідженості проблеми формування соціокультурної компетентності, зокрема креативності як її складової. У статті розглядається структура креативності фахівця, що здійснює професійну діяльність у межах освітніх програм закладу вищої освіти, акцентовано увагу на тих професійно важливих особистісних якостях, знаннях та вміннях, що забезпечують готовність до нестандартних підходів до вирішення складних педагогічних ситуацій, здатність до конструктивної адаптації класичних алгоритмів дій до актуальних викликів часу. З’ясовано, що креативність як здатність до творчості, продукування нових ідей, уміння відходити від традиційних схем модернізує зміст соціальної взаємодії, забезпечуючи можливість майбутньому вчителеві відповідати на запити сьогодення. Наголошено на тому, що креативність виступає базисною засадою проведення вчителем ефективної науково-дослідної роботи, систематичного вдосконалення змісту та методів навчання, накопичення наукової та навчальної інформації, налагодження продуктивної роботи в команді, спрямованої на вирішення актуальних педагогічних проблем. Креативна особистість прагне до подолання шаблону та формальності в стосунках з вихованцями, виявляє готовність до створення принципово нових ідей, пов’язаних з навчанням і вихованням підростаючого покоління.Item Формування конкурентоспроможного фахівця у процесі професійно-екологічної освіти.(2022) Совгіра, С.; Браславська, О.; Sovhira, S.; Braslavska, O.У статті розкрито проблему формування конкурентоспроможного фахівця у процесі професійноекологічної освіти. Визначено зміст, технології та умови діяльності сучасного фахівця, які визначаються конкретними соціальними умовами, пріоритетними цінностями, ідеологією конкретного суспільства, його соціокультурного простору. Розкрито характерні особливості професійної діяльності фахівця. Подано визначення конкурентоспроможного фахівця. Висвітлено основні погляди на проблему конкурентоспроможності випускника закладу професійної освіти. Узгоджено поняття «конкурентоспроможність» із «професійною компетентністю». Розкрито оцінні аспекти підготовки конкурентоспроможного фахівця. Доведено, що ці аспекти стосуються підготовки конкурентоспроможного фахівця за умов професійноекологічної освіти. Розкрито значимість екологічної освіти та проблеми професійно-екологічної освіти у процесі підготовки фахівця-еколога.Item Контекстний характер змісту занять майбутніх учителів.(2018) Губіна, С. І.; Hubina, S. I.Входження особистості в натовп веде до безликості, до того, що індивід втрачає свої особистісні якості. Він здатен перейматися настроями натовпу і діяти під його впливом, не виявляючи своєї індивідуальності. В натовпі почуття домінують над розумом, зникає почуття особистої відповідальності. Навчання повинно бути максимально індивідуалізованим. Індивідуалізація навчання передбачає орієнтацію на конкретні освітні потреби дорослого студента, його досвід, рівень підготовки, психофізіологічні і когнітивні особливості для створення індивідуальної програми навчання, а контекстність навчання передбачає врахування життєво важливих цілей студентів, спрямованих на виконання ними певних соціальних ролей, а також врахування професійних та соціальних умов. Включення у навчальний процес не тільки пізнавальної, але й почуттєвоособистісної сфери людини, її мотивів, переконань є основною тенденцією вибудови учіння на основі цілісного особистісного досвіду Надання змісту занять контекстного характеру означає, що навчання студента має бути тісно пов’язаним із його змістом, варто сприймати його як особистісно значуще, пропускати весь матеріал крізь призму свого «Я». Завдяки цьому буде ефективніше формуватись особистість майбутнього вчителя.Item Значення інтерактивних методів навчання у формуванні політичної культури майбутніх офіцерів в умовах вищих військових навчальних закладів(Вінниця : ВДПУ, 2019) Левко, М. І.У статті розкрито значення інтерактивних методів навчання у формуванні політичної культури майбутніх офіцерів в умовах вищих військових навчальних закладів. З-поміж традиційних методів навчання нами виокремлено найбільш ефективні методи стимулювання пізнавальної активності та самостійності курсантів. Зокрема, це такі: педагогічні ситуації взаємодії (ціннісно-смислового вибору, орієнтовні, аналітичні, критичного аналізу інформації, самопрезентації, оцінки, конструктивно-творчі, корекційно-моделюючі), інтерактивні для різних форм організації навчання (лекція-«парадокс», семінар-круглий стіл, тренінги), навчальні ігри (ділові, рольові, ситуаційні), інноваційні (синектика, «техніка акваріума», «мозковий штурм», «кейс-аналіз»), а також прийоми індивідуалізації впливу на процес формування політичної культури майбутніх офіцерів (створення ситуацій успіху, забезпечення рекомендаціями щодо особистісної саморегуляції під час професійної підготовки) та навчально-професійні завдання (аналітичні, конструктивні, операційні).Item Підготовка майбутніх учителів до професійного саморозвитку в педагогічних закладах вищої освіти(Вінниця : Друк плюс, 2020) Гуревич, Роман Семенович; Gurevych, Roman Semenovych; Фрицюк, Валентина Анатоліївна; Frytsiuk, Valentina Anatoliivna; Костенко, Наталія Іванівна; Kostenko, Natalia IvanivnaУ статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів до професійного саморозвитку у педагогічних закладах вищої освіти. Проаналізовано низку навчальних закладів щодо досліджуваної проблеми та досвід, описаний в матеріалах конференції щодо професійного саморозвитку педагогічного працівника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та потенційних можливостей мережі Інтернет й інших загальноукраїнських наукових конференцій. Наголошено на тому, що юнацький вік є сенситивним періодом для формування готовності до особистісного й професійного саморозвитку. Готовність до професійного саморозвитку в цей період визначається розвитком «Я-концепції», формуванням професійної ідентичності, рівня домагань, ціннісних орієнтацій, мотивації професійного саморозвитку тощо. Доведено, що педагогічні дисципліни мають значний потенціал у формуванні готовності майбутніх учителів до безперервного професійного саморозвитку, який, однак, не завжди використовується повною мірою; всі вони є вузькоспеціальними і стосуються лише окремих аспектів майбутньої професійної діяльності. Узагальнений аналіз сучасних програм, нормативних навчальних дисциплін, курсів за вибором дає підстави відзначити їх певний потенціал для формування готовності майбутніх учителів до професійного саморозвитку. Втім, недостатня увага аналізованих навчальних програм і навчальних дисциплін до висвітлення цінності безперервного професійного саморозвитку для майбутньої фахової діяльності, практично-операційної підготовки студентів стосовно професійного саморозвитку та інших важливих для формування досліджуваного феномену питань зумовила прийняття рішення про доповнення змісту предметів інваріантної складової навчальних планів інформацією з проблеми підготовки студентів до безперервного професійного саморозвитку.Item Формування комунікативних умінь у майбутнього соціального працівника засобами інформаційно-комунікаційних технологій(Вінниця : Друк плюс, 2020) Васянович, Григорій Петрович; Нагірняк, Михайло Ярославович; Боднар, Олена Сергіївна; Vasianovych, Hryhorii Petrovich; Nahirniak, Mykhailo Yaroslavovych; Bodnar, Olena SerhiivnaУ статті обґрунтовуються психолого-педагогічні ідеї, спрямовані на якісну підготовку майбутнього соціального працівника. Особлива увага у визначеному контексті приділяється дослідженню головних засад, що забезпечують цей процес. Серед значної їх кількості автори виокремлюють такі: гносеологічно-когнітивні; мотиваційно-потребнісні; рефлексивно-особистісні, що перебувають у тісній взаємодії і розвитку. Гносеологічно-когнітивні засади забезпечують процес пізнання майбутнім соціальним працівником законів, закономірностей, осмислення найбільш дієвих принципів, форм і методів щодо формування у нього комунікативних вмінь і навичок. Належне її опанування студентом у стінах закладу вищої освіти, дозволяє йому піднятися на рівень не лише душевно-духовного, психологічного стану майбутнього клієнта, а й до власного самопізнання. Мотиваційно-потребнісні засади уможливлюють пошук, з’ясування найбільш ефективних шляхів формування потреб, мотиваційної діяльності майбутнього фахівця соціальної сфери, необхідності творення взаємовідносин у системі «соціальний працівник – клієнт» на гуманістичних принципах, нормах. Рефлексивно-особистісні засади дозволяють майбутньому соціальному працівникові здійснювати самоаналіз своєї діяльності, виявляти її смисли і цінності. Доводиться, що рефлексивно особистісний компонент суттєво доповнюється інтернальністю. Це означає, що особистість активно виявляє себе у процесі здійснення відповідальних дій. Отже, індивід дотримується такої життєвої позиції, що б, і як я не робив, за все несу особисту відповідальність. Ні середовище, ні жодна ситуація не можуть виправдати мої хибні дії, вчинки. Доводиться, що надзвичайно важливу роль у формуванні комунікативних умінь майбутнього соціального працівника виконують інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), котрі все більше опановують і розвивають культурно-освітній простір.Item Етапи формування професійної етики майбутніх медичних сестер(Вінниця : Твори, 2019) Біліченко, О. В.; Биличенко, А. В.; Bilichenko, O. V.У статті розглядаються етапи формування професійної етики майбутніх медичних сестер: аналітико-діагностичний, мотиваційно-установочний, комунікативно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний. Охарактеризовано завдання кожного з етапів. Запропоновано огляд діагностичних методів, спрямованих на візуальне, вербальне, практичне вивчення студентів з погляду відповідності їх поведінки професійно-етичним вимогам. Висвітлено особливості використання мобілізаційно-спонукальних методів, що виявляють ефективність за умов формування професійно-етичного світогляду майбутніх медичних сестер у вигляді етичних поглядів, переконань, ідеалів, позицій та етичних оцінок. У статті розглядаються організаційні методи, що відповідають колективним та індивідуальним формам роботи в аудиторний і позааудиторний час і спрямовані на активізацію самореалізації студентів у різних соціально-професійних ролях у відповідності з професійно-етичними нормами. Охарактеризовано комунікативні методи, що забезпечують набуття вмінь полегшення процесу взаємодії суб'єктів лікувального процесу, вмінь об'єднання колег на основі загальних професійних інтересів і професійно-етичних цінностей, пов’язаних з відновленням здоров’я пацієнта. Висвітлено методичні вимоги до використання бесіди, дискусії, проблемних ситуацій, ділової гри, тренінгу, «театру читців» як методів формування професійної етики майбутніх медичних сестер. Визначено специфіку впровадження контрольно-аналітичних і оцінних методів, що дозволили перевірити хід і результати використання виховного потенціалу соціально-професійного середовища медичного коледжу у формуванні професійної етики майбутніх фахівців.Item Preparation of prospective teachers for professional self-developmen(Вінниця : ВДПУ, 2016) Фрицюк, В. А.; Frytsiuk, V. A.In the context of modernization of higher education, one of the factors in providing the state competitiveness on the global level is to improve specialists’ preparation quality, in particular, to form prospective teachers’ motivation to continuous professional education and professional self-development. Self-development of personality of prospective teacher is urgent to the modern educational process. Self-development – is mental or physical man’s development which he achieves by own unaided study, exercises. Self-development is carried out by own forces, without the influence or assistance of any external forces. Self-development is considered as person’s comprehension of individual qualities and their enrichment through inclusion in appropriate activities, including educational one. Analysis of contemporary psychological and educational research confirmed that in the scientific psychological and pedagogical literature the term “teacher’s self-development” has no clear consistent definition due to different methodological approaches to its consideration.Item Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутнього педагога до неперервного професійного саморозвитку(Вінниця : ВДПУ, 2017) Фрицюк, В. А.; Frytsiuk, V. A.У статті проаналізовано підходи науковців до визначення умов і факторів професійного саморозвитку особистості; окреслено зовнішні та внутрішні, об’єктивні й суб’єктивні бар’єри саморозвитку. Визначено авторські організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку. Обґрунтовано необхідність формування мотивації професійного саморозвитку майбутніх педагогів у творчому освітньому середовищі ВНЗ шляхом налагодження суб’єкт-суб’єктної взаємодії між студентами і викладачами.