Факультет педагогіки, психології і професійної освіти

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблеми реалізації дуальної освіти в навчальних закладах Австрії
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Опушко, Надія
    Сучасна система професійної освіти і навчання зорієнтована на підготовку фахівців, які володіють не лише теорією, а й відповідними практичними навичками з обраного фаху. Дуальна освіта – це вдале поєднання теорії і практики, що дозволяє підготувати висококваліфікованих фахівців, які повністю готові до виконання професійної діяльності. У статті представлені результати дослідження становлення та розвитку професійної освіти і навчання (ПОН) в Австрії, визначено особливості навчання за дуальною формою в різних типах професійних закладів освіти, встановлено особливості функціонування ПОН, які залежать від соціально-економічних, політичних і суспільних факторів. На основі аналізу науково-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних науковців, вивченні експертних оцінок з проблеми реалізації ПОН в австрійській системі освіти авторкою визначені умови здобуття професійної освіти за дуальною формою навчання в закладах освіти та на підприємствах, а також окреслені спільні та відмінні риси австрійської практики впровадження дуальної ПОН з країнами Європейського Союзу як загального освітнього простору.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифрове освітнє середовище в закладах освіти
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Гуревич, Роман; Гордійчук, Галина; Кобися, Володимир; Коношевський, Леонід; Коношевський, Олег
    Основні напрями цифровізації освітнього середовища (ЦОС) закладу освіти пов’язані з розвитком ресурсів і матеріально-технічної бази закладу освіти, формуванням кадрового забезпечення, підготовкою програмних і навчально-методичних матеріалів. Освітні наслідки ЦОС закладу освіти орієнтовані на підвищення мотивації здобувачів до навчання, формування їхньої цифрової грамотності та розвиток цифрових компетентностей викладача. У статті визначено перспективи ЦОС закладу освіти, виявлено наявні проблеми та способи їх розв’язання, обґрунтовано потенціал цифрового освітнього середовища закладу освіти у формуванні цифрової грамотності здобувачів освіти. У процесі дослідження ЦОС закладу освіти як основи формування цифрової грамотності здобувачів, автори використовували системний та средовищний підходи, які дозволяють розглядати розвиток технічного, інформаційного, комунікативного, соціального, ціннісного, правового, когнітивного й інших аспектів цифрової грамотності в єдиному просторово-часовому аспекті.. На основі аналізу позитивного і негативного досвіду створення ЦОС закладу освіти та характеристики його функціоналу визначені основні проблеми цифровізації освіти та можливі способи їх вирішення; діагностовані потенційні ризики та загрози реалізації освітнього процесу в ЦОС. Визначена роль ЦОС у формуванні цифрової грамотності здобувачів освіти. Цифрове освітнє середовище позиціонується неодмінним атрибутом формування цифрової грамотності здобувачів освіти, середовищем їхньої цифрової соціалізації. Уточнена роль ЦОС закладу освіти в організації особистісно орієнтованої освіти з метою підвищення якості освіти, соціальної затребуваності та професійної успішності здобувачів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Модернізація професійної підготовки майбутніх керівників закладів освіти
    (Вінниця : Друк плюс, 2022) Кузьмінський, Анатолій Іванович; Орос, Ільдіка Імріївна; Кучай, Тетяна Петрівна; Шовш, Катерина Степанівна; Силадій, Іван Михайлович; Біда, Олена Анатоліївна
    У статті констатовано ідеї перших теорій наукового управління, автори яких, спираючись на власний досвід і спостереження, виділяли якості, котрими, на їх думку, повинен володіти керівник, щоб його діяльність була ефективною. Виокремлено ідеї сучасних концепцій, що виходять з того, що один стиль керівництва не може бути найефективнішим у всіх випадках. Керівництво має бути ситуативним, гнучким. Процес формування педагогічної команди розкрито як створення єдиного, цілісного колективу викладачів, який здатний ефективно досягати цілей конкретного проекту. Контекст командоутворення складається з багатьох питань, які умовно поділяють на три групи, що складають основні напрями роботи щодо командоутворення які представлено у статті. Показано шляхи вирішення проблеми формування конфліктологічної компетентності майбутніх менеджерів освіти, специфіка причин та соціально-педагогічні умови створення безконфліктного освітнього середовища в закладах освіти. Приділено увагу організації контрольно-діагностичної діяльності, адже за цієї діяльності приймаються управлінські рішення для регулювання об’єкта, який контролювався. В основі контрольно-діагностичної діяльності керівника закладу освіти, що займає провідне місце, лежать два види управлінської діяльності (перцептивний, комунікативний), що обґрунтовані у статті. Надзвичайно важливими для контролю управління є функції, що мають між собою тісний зв’язок та реалізуються його суб’єктами: інформаційна (створює масив інформації щодо якості освіти в закладі освіти); діагностична (фіксує реальний стан якості освіти у закладі освіти); оцінювальна (дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу у закладі освіти на основі певного набору критеріїв та показників); коригувальна (мінімізує вплив негативних факторів в освітньому процесі); прогностична (формує стратегію і тактику розвитку освіти у закладі освіти); управлінська (відстежує ефективність та результати прийняти рішень, розроблених програм); превентивна (виявляє небажані відхилення та запобігання негативним наслідкам); комунікаційна (уможливлює зворотній зв’язок, забезпечує надання інформації для виконання діагностичної функції).
  • Thumbnail Image
    Item
    Педагогічна етика й культура вчителя кінця ХІХ – початку ХХ століття.
    (2022) Марчук, О.; Шкабаріна, М.; Мельничук, Л.; Дем’янчук, А.; Marchuk, O.; Shkabarina, M.; Melnichuk, L.; Demianchuk, A.
    У статті досліджено особливості педагогічної етики та педагогічної культури вчителів, які працювали в навчальних закладах освіти України в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Розкрито особливості професіограми тогочасних учителів, визначено вимоги до їхніх професійно-особистісних якостей. Охарактеризовано критерії та показники педагогічної етики вчителів. Виокремлено шляхи творчого впровадження педагогічного досвіду минулого в освітній процес сучасних закладів освіти.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дуальна освіта в Німеччині: досвід, перспективи, можливості.
    (2022) Гуревич, Р.; Кадемія, М.; Опушко, Н.; Gurevych, R.; Kademia, M.; Opushko, N.
    У статті розглянуті питання організації, функціонування та перспективи модернізації дуальної освіти в країнах Євросоюзу на прикладі ФРН. Дуальна освіта або Duales Studium у Німеччині для багатьох науковців, здобувачів освіти, абітурієнтів, батьків – маловідомий напрямок. Міністерство освіти і науки України також запроваджує цю систему підготовки фахівців у нашій країні. Серед багатьох перспективних напрямів цієї діяльності дуальна освіта має багато позитивних якостей. Насамперед, це чудова перспектива для працевлаштування випускників закладів освіти: вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної). В умовах необхідності розбудови країни, відбудови підприємств, організацій, установ вивчення дуальної системи освіти має безцінне значення для України.
  • Thumbnail Image
    Item
    Реалізація основних принципів навчання школярів у закладах освіти Волинської губернії
    (Вінниця : Твори, 2020) Марчук, О. О.
    У статті визначено та проаналізовано основні принципи навчання, які використовували вчителі навчальних закладів Волинської губернії. Пояснено, що в сучасній освіті змінилися принципи та підходи до навчання, однак традиційні принципи не втратили своєї актуальності. Зазначено, що питання навчання дітей у закладах освіти Волинської губернії проаналізовано в наукових працях Г. Агафонової, Н. Бєлих, Д. Бовуа, С. Бричок, Є. Веденського, Є. Деєва, Т. Джаман. Подано визначення терміну «принцип навчання». Аналіз освітнього процесу навчання в закладах освіти Волинської губернії дозволив виокремити такі принципи: науковість, релігійність, доступність, послідовність, індивідуалізація навчання, принцип виховання здорової дитини.