Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
10 results
Search Results
Item Можливості штучного інтелекту як інноваційної педагогічної технології(2024) Коломієць, А. М.; Жовнич, О. В.У статті на основі аналізу найсучасніших наукових публікацій (2023 рік), що наявні у виданнях основних наукометричних баз з’ясовано можливості використання штучного інтелекту в системі освіти. Проаналізовано можливі переваги та недоліки найбільш популярної мовної моделі штучного інтелекту ChatGPT. Зроблено висновок, що за умови дотримання правил і спеціально розроблених алгоритмів ChatGPT можна рвикористовувати як ефективну педагогічну технологію в системі освіти. До переваг використання технології ChatGPT в освітньому процесі віднесено такі: є корисним у виборі цифрових інструментів для створення різноманітних освітніх ресурсів, у виготовленні методичних матеріалів для конкретного заняття; може бути ефективним консультантом і помічником для учня під час виконання ним різноманітних завдань; збагачує освітній процес за допомогою віртуальної реальності, що сприяє розвитку креативного мислення; є засобом розвитку критичного мислення здобувачів освіти; інструментом оптимізації часу і ресурсів; уможливлює адаптацію освітнього процесу до вимог часу.Item Використання засобів доповненої реальності у підготовці педагога на прикладі комплексного курсу «Створення програмного забезпечення AR»(2022) Уманець, В.. О.; Бойчук, В. М.; Павлюк, Б. В.; Ангелов, Я. С.; Umanets, V. O.; Boychuk, W. M.; Pavlyuk, B. V.; Angelov, Y. S.У статті представлено авторське бачення можливостей використання засобів доповненої реальності у підготовці педагога на основі аналізу досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, які розглядають AR як сучасний засіб навчання. Висвітлено проблеми впровадження засобів доповненої реальності в освітній процес підготовки педагога в закладах вищої освіти (ЗВО), зокрема, проблема підвищення ефективності мотивації та навчання здобувачів освіти через використання AR-додатків на мобільних пристроях; формування інформаційної культури засобами AR-технології, тощо. Також авторами окреслено перспективи використання в освітньому процесі закладів вищої освіти засобів доповненої реальності. У процесі дослідження даної проблеми охарактеризовано поняття, необхідні для однозначного розуміння представлених результатів: розширена реальність, змішана реальність, віртуальна реальність, доповнена реальність, віртуальний і доповнений метавсесвіт. Увагу дослідників зосереджено на використанні технологій доповненої реальності в освітньому процесі: ігрової діяльності, змішаної та розширеної реальності. Автори дослідження переконані, що застосування засобів AR у освітньому процесі ЗВО позитивно впливають на емоційно-вольову сферу здобувачів освіти, підвищують мотивацію до пізнання нового, активізують інтерес студентів до вивчення нових тем, розвивають емоційний інтелект і творче мислення, сприяють якісним змінам в організації освітнього процесу. У статті описується збільшення (доповнення) візуальних можливостей електронних (цифрових) підручників шляхом використання інтерактивних об’єктів доповненої реальності, що впливає на якість формування готовності майбутніх педагогів до використання та впровадження технологій та засобів AR. Досліджено програмне забезпечення для створення та використання освітнього цифрового контенту, зокрема й з елементами доповненої реальності для підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 014.09 Середня освіта (Інформатика).Item Освітні онлайн ресурси для підтримки освіти для демократичного громадянства та цифрового громадянства у європейських країнах у період пандемії COVID-19(Вінниця : Друк плюс, 2020) Овчарук, Оксана Василівна; Ovcharuk, Oksana Vasylivna; Гриценчук, Олена Олександрівна; Hrytsenchuk, Olena OleksandrivnaУ статті висвітлені питання організації навчання в умовах пандемії, спричиненої COVID-19. Особлива увага приділена інструментам та ресурсам для впровадження освіти для демократичного громадянства, громадянської освіти, які надають міжнародні організації: Рада Європи, ОЕСР та ін. Подано основні звернення цих організацій до урядів країн із закликом згуртувати зусилля для використання потенціалу цифрових технологій в організації навчання в школах та підтримці вчителів. Розглянуто досвід Нідерландів щодо забезпечення вчителів цифровими ресурсами для здійснення дистанційної освіти, підвищення фахового рівня та проведення досліджень у сфері цифрового громадянства. Подано результати опитування українських освітян щодо їхнього ставлення до використання цифрових засобів в умовах карантину та потреб у підвищенні фахового рівня з питань ІКТ. Подано рекомендації міжнародних організацій щодо першочергових пріоритетних дій країн у Європі та ін.. регіонах щодо координації зусиль всіх можливих установ, налагодження навчання вчителів використанню ІКТ та приділенню особливої уваги забезпеченню доступу до технічних засобів та мережі тим учням, які цього доступу досі не мають. Розглянуто низку інформаційних та навчальних матеріалів, онлайн курсів Ради Європи з питань протидії кібербулінгу, міжнародні документи, конвенції, хартії, дотичні до освіти для демократичного громадянства та дотримання прав людини, що можуть використати вчителі та методисти системи післядипломної освіти. Розкрито особливості використання цифрових ресурсів нідерландськими вчителями для організації дистанційного навчання та впровадження громадянської освіти у школах. Новизна поданого матеріалу полягає у висвітленні міжнародних підходів до підтримки використання педагогами цифрових ресурсів та інструментів для здійснення дистанційної освіти, зокрема у сфері освіти для демократичного громадянства на сучасному етапі.Item Гібридне навчання: переваги та недоліки(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Дідух, Л. І.; Didukh, L.У статті розглядається гібридне навчання, онлайн-навчання, їхня інтеграція, переваги та недоліки, а також перспективи його використання у ВНЗ у підготовці конкурентоздатних фахівців, зміна ролі викладача у цьому процесі. З метою одержання якісної освіти висвітлені і функціонують безкоштовні освітні ресурси, що допомагають одержувати необхідну навчальну інформацію в більшості на дистанційній основі. Зокрема, нові освітні технології дозволяють кожному не тільки навчатися, а й вчити інших, наприклад, Moodle, Google «Classroom», EduBrite та ін. При цьому особливого значення набуває моніторинг якості знань студентів у гібридному навчання. Сервіси Edutainme надають можливість для здійснення тестування в онлайн-навчанні. Гібридне навчання дозволяє усунути деякі проблеми в здійснення освітньої діяльності у ВНЗ.Item Сучасні підходи до використання методів проблемного навчання в математичній освіті(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Коломієць, А. М.; Коломиец, А. М.; Kolomiets, A. M.; Шмулян, Я. В.; Shmulian, Ya. V.У статті проблемне навчання розглядається як технологія розвиваючої освіти, спрямована на активне одержання учнями знань, формування прийомів дослідницької пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку творчості, виховання соціально значимих рис особистості. Матеріали даної статті присвячені визначенню форм та необхідних компонентів використання хмарних технологій та веб-квестів, також аналізуються теоретичні засади технології проблемного навчання в основній школі та розглядаються сучасні підходи до використання методів проблемного навчання в математичній освіті.Item Комунікація і освітнє середовище як засіб забезпечення неперервної освіти(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Кириленко, Н. М.; Kyrylenko, N. M.Метою статті є розкриття поняття неперервної освіти у контексті розвитку інформаційно- комунікаційних технологій та комунікації в освітніх мережевих середовищах. Розглядається поняття освітніх веб-ресурсів та їх роль для вільного виходу користувача у відкритий інформаційно-освітній простір за цільовим призначенням. У статті приділяється увага використанню глобальної мережі Інтернет, що відкриває можливості для неперервної освіти і має важливе значення для розвитку сучасної системи освіти в усьому світі, для співробітництва педагогів, закладів освіти та інших установ в Україні та за її межами.Item Сучасні методи активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів при вивченні математики(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Коломієць, А. М.; Коломиец, А. М.; Kolomiets, A. M.; Руда, О. Г.; Ruda, O. H.В статті визначено сучасні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів при вивченні математики та розроблено методичні рекомендації щодо організації навчального процесу при застосуванні педагогічних технологій, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій та інноваційних методик у навчальний процес. Сформульовано основні можливості сучасних комп’ютерних засобів, психолого-педагогічні характеристики навчання в комп’ютерному середовищі. Обґрунтована методична система організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів і студентів у процесі вивчення математики.Item Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Руда, О. Г.; Ruda, O.; Шмулян, Я. В.; Shmulyan, Ya.У статті подано теоретичний матеріал про інформаційні технології, як один із напрямків удосконалення навчального процесу на уроках математики, розглядаються проблеми впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес з метою активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів, унаочнення матеріалу, забезпечення індивідуалізації, диференціації, самостійності навчальної діяльності учнів, створення сприятливих умов для розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення математики. Актуальність дослідження обумовлена соціально- економічними процесами, які відбуваються в сучасному суспільстві під впливом інформатизації та вимагають від системи освіти інноваційного підходу в навчальному процесі. Розглянуті основні проблеми, недоліки впровадження та переваги від використання викладачем ІКТ на заняттях з математики. Результатом дослідження є визначення доцільності використання програмних засобів відповідно до освітніх рівнів вивчення математики. Визначаються форми та необхідні компоненти використання хмарних технологій і вебінарів, окреслені перспективи переходу у майбутньому до хмарної мережі та показані основні переваги і недоліки їх впровадження. Наведено аналіз останніх досліджень переходу освітніх установ на хмарний сервіс. Представлено методику проведення вебінару, визначено базове технічне забезпечення, здійснено аналіз існуючих платформ для їх проведення на заняттях з математики. Тоту вебінари, містять великий потенціал підвищення ефективності навчального процесу й вимагають чіткого визначення умов їх використання.Item Формування іншомовної комунікативної поведінки у студентів засобами ікт у інформаційному освітньому середовищі(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Кириленко, В. В.; Kirilenko, V.; Кириленко, Н. М.; Kirilenko, N.У статті розглядаються проблеми формування іншомовної комунікативної поведінки у студентів факультету іноземних мов. Розглядаються методи її формування засобами інформаційно-комунікаційних технологій, визначені їх функції в інформаційному освітньому середовищі вищого навчального закладу з метою розвитку у студентів міжкультурної комунікації. Створення інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу вирішує проблему функціонування сучасної моделі навчального процесу, що забезпечує підготовку студентів до засвоєння знань. У статті наголошується на ряд дидактичних завдань, необхідних для використання інформаційно-освітнього середовища – удосконалення навичок читання іншомовної літератури, розвиток навичок аудіювання на основі автентичних звукових текстів мережі Інтернет, удосконалення вміння монологічного і діалогічного висловлювання на основі проблемного обговорення матеріалів мережі, поповнення словникового запасу, ознайомлення студентів із культурою країни, мова якої вивчається. Комунікативна функція займає особливе місце серед інших функціональних компонентів лінгвокультури особистості. Запропоновані практичні підходи, спрямовані на розвиток у студентів уміння практично користуватися мовленням у різних комунікативних ситуаціях. У статті зазначаються також функції інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі: презентація навчального матеріалу, одержання лінгвокультурної інформації, створення текстів лінгвокраїнознавчого характеру, моделювання різноманітних форм комунікативної поведінки. Пропонуються принципи, спрямовані на досягнення високої ефективності засвоєння знань у процесі навчання та наводиться тлумачення феномену комунікативної поведінки.Item Розвиток ІТ-компетентності майбутніх керівників вищих навчальних закладів як проблема сучасної освіти(Вінниця :ВДПУ, 2016) Гузь, С. І.; Huz, S.; Кадемія, М. Ю.; Кадемия, М. Ю.; Kademiya, M.У статті розглядаються питання розвитку ІТ-компетентності майбутніх керівників ВНЗ, інформатизація навчально-виховного процесу, впровадження та ефективне застосування ІКТ в освіті, розвиток та вплив сучасних інформаційних технологій на освіту. Сучасні вимоги до навчання та викладання у ВНЗ потребують висококваліфікованих, ерудованих та обізнаних у своїй справі керівників, котрі вправно володіють та використовують у житті вищого навчального закладу сучасні інформаційні технології. Керівник зобов’язаний уміти організувати управлінський процес навчання таким чином, щоб студенти навчились аналізувати, осмислювати та використовувати отриману інформацію у навчальній діяльності та поза нею, пояснювати та узагальнювати її, застосовувати в конкретних умовах тощо. Інформаційне суспільство потребує керівників, здатних ефективно застосовувати ІКТ-технології у власній професійній діяльності, вирішувати проблеми у відповідній сфері, проводити перевірки щодо організації навчального процесу та керувати динамікою прогресу в сфері навчання, професійної самореалізації, розвитку кожного студента у напряму формування життєвого шляху. Постійна практика використання нових інформаційних технологій привчає до нового стилю роботи, а досвід використання соціальних сервісів спонукає до пошуку нових форм діяльності, налаштовує на нові педагогічні й організаційні рішення навчальних ситуацій. Проблема компетентності керівників вищих навчальних закладів у сфері використання інформаційних технологій досі є актуальною.