Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
6 results
Search Results
Item Партнерство учителя початкової школи з батьками в організації дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами.(2022) Любчак, Л. В.; Демченко, О. П.; Комарівська, Н. О.У статті обґрунтовано важливість налагодження партнерської взаємодії між учителем початкової школи та батьками учнів з особливими освітніми потребами. Підкреслено, що в умовах дистанційного навчання до організації освітнього процесу мають бути залучені всі члени команди психолого-педагогічного супроводу дитини, які реалізують індивідуальну програму її розвитку. З’ясовано основні проблеми в забезпеченні інтерактивної взаємодії учнів з особливими освітніми проблемами на різних етапах навчання й самостійної роботи з матеріалами інформаційної мережі. Визначено роль сучасних електронних освітніх ресурсів у розв’язанні завдань освіти та соціалізації дітей з особливими освітніми потребами (ООП). З’ясовано принципи організації навчання дітей з ООП (інтерактивності, диференціації, пластичності, індивідуального підходу), які мають враховувати педагоги й батьки в процесі дистанційного навчання. Обґрунтовано умови успішної організації дистанційного навчання учнів з особливими освітніми потребами. Визначено роль учителя, асистента вчителя та батьків в організації дистанційного навчання учнів з ООП. Представлено практичні поради щодо організації спілкування вчителя початкової школи / асистента вчителя з батьками в розв’язанні конфліктних ситуацій з використанням партнерської моделі побудови взаємин. Наведено приклади розв’язання конфліктних ситуацій з використанням структури «Я-повідомлення». Для налагодження партнерської взаємодії педагога та батьків в організації освітнього процесу учнів з ООП в межах дистанційного навчання запропоновано форми онлайн комунікації. Презентовано досвід використання цифрових технологій, в якому інтегровано можливості онлайн сервісів та індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами.Item Підготовка студентів до використання театралізованої діяльності для розвитку у дітей Soft Skills: європейський контекст.(2022) Демченко, О. П.; Казьмірчук, Н. С.; Жовнич, О. В.; Стахова, І. А.У статті обґрунтовано важливість упровадження європейського досвіду в підготовку майбутніх педагогів в українських закладах вищої освіти. Розкрито особливості підготовки майбутніх учителів до реалізації театралізованої діяльності в роботі з дітьми, закцентовано увагу на соціально-виховній цінності театру для розвитку загальних і спеціальних здібностей дітей. Виокремлено функції, які реалізує театралізована діяльність у процесі розвитку soft skills дітей молодшого шкільного віку. У статті наголошено на різних формах і видах театралізованої діяльності та способах їхньої організації з дітьми (від створення театрального персонажа чи конкретного образу до його інтерпретації та показу на глядацькій сцені). Мета публікації полягає у презентації напрямів реалізації проєкту Erasmus+ Жан Моне модуль “EU experience of soft skills development of preschool and primary school age children by theater activities in teacher training” (620252-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-MODULE), спрямованого на вдосконалення підготовки майбутніх вчителів до розвитку soft skills дітей засобами театралізованої діяльності. У ході дослідження представлено результати діагностики вчителів початкової школи, щодо використання театралізованої діяльності у власній педагогічній практиці, а також результати моніторингу обізнаності майбутніх вчителів початкової школи з теоретико-методичними засадами використання театралізованої діяльності як засобу розвитку soft skills у дітей молодшого шкільного віку та їх рівня готовності до організації театралізованої діяльності з дітьми. Продемонстровано досвід викладачів українських педагогічних університетів з упровадження європейських інноваційних технологій і практик на лекційних і практичних заняттях. У статті розкрито зміст підготовки студентів до використання європейського досвіду організації театральної діяльності у вихованні дітей, запропоновано методичні рекомендації.Item Партнерство учителя початкової школи з батьками в організації дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами.(2022) Любчак, Л. В.; Демченко, О. П.; Комарівська, Н. О.У статті обґрунтовано важливість налагодження партнерської взаємодії між учителем початкової школи та батьками учнів з особливими освітніми потребами. Підкреслено, що в умовах дистанційного навчання до організації освітнього процесу мають бути залучені всі члени команди психолого-педагогічного супроводу дитини, які реалізують індивідуальну програму її розвитку. З’ясовано основні проблеми в забезпеченні інтерактивної взаємодії учнів з особливими освітніми проблемами на різних етапах навчання й самостійної роботи з матеріалами інформаційної мережі. Визначено роль сучасних електронних освітніх ресурсів у розв’язанні завдань освіти та соціалізації дітей з особливими освітніми потребами (ООП). З’ясовано принципи організації навчання дітей з ООП (інтерактивності, диференціації, пластичності, індивідуального підходу), які мають враховувати педагоги й батьки в процесі дистанційного навчання. Обґрунтовано умови успішної організації дистанційного навчання учнів з особливими освітніми потребами. Визначено роль учителя, асистента вчителя та батьків в організації дистанційного навчання учнів з ООП. Представлено практичні поради щодо організації спілкування вчителя початкової школи / асистента вчителя з батьками в розв’язанні конфліктних ситуацій з використанням партнерської моделі побудови взаємин. Наведено приклади розв’язання конфліктних ситуацій з використанням структури «Я-повідомлення». Для налагодження партнерської взаємодії педагога та батьків в організації освітнього процесу учнів з ООП в межах дистанційного навчання запропоновано форми онлайн комунікації. Презентовано досвід використання цифрових технологій, в якому інтегровано можливості онлайн сервісів та індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами.Item Підготовка майбутніх учителів початкових класів і мистецтва до формування soft skills дітей(Вінниця : Друк плюс, 2022) Барановська, Ірина Георгіївна; Демченко, Олена Петрівна; Граб, Оксана ДмитрівнаВ статті порушується важливе питання реформування системи вищої освіти, впровадження в освітній процес вищих педагогічних університетів інноваційних технологій навчання. Окреслено характерні тенденції у розвитку суспільства, з’ясовано важливі проблеми сьогодення, вивчено потреби ринку праці. Визначено напрями розв’язання проблеми формування soft skills учнів засобами театралізованої діяльності. Інноваційним інструментом підготовки майбутніх учителів до формування soft skills дітей засобами театралізованої діяльності визнано метод проєктів. З’ясовано, що професія вчителя початкових класів та мистецтва пов’язана з різного роду напруженими ситуаціями, що мають, як позитивно, так і негативне забарвлене підґрунтя. Педагогічну творчість визнано основою успіху вчителя. Визначено перелік soft skills майбутніх учителів: творче мислення, емоційний інтелект, ефективне використання ресурсів та ефективне спілкування, командна робота. Ці навички визнано життєво необхідними для учнів та студентів. Засобом формування soft skills навичок обрано театральне мистецтва. Дано визначення поняттю театралізована діяльність. Представлено результати опитування вчителів-практиків та учнів 3-4 класів, що допомогли визначити наявні в системі української освіти суперечності. Узагальнено і показано роботу з упровадження в освітній процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського проєкту Еразмус + (Модуль Jean Monnet) 620252-EPP-1-2020-1-UA- EPPJMO-MODULE «EU experience of soft skills development of preschool and primary school-age children by theatre activities in teacher training». Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Подальших досліджень потребує розробка інтегрованих освітніх програм, робота над створенням університету третього покоління.Item Моніторинг художньо-творчого потенціалу майбутніх учителів початкових класів у контексті усвідомлення ними аксіологічних домінант виховної діяльності(Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2017) Тарасенко, Галина Сергіївна; Тарасенко, Галина Сергеевна; Tarasenko, G.S.У статті розглянуто моніторинг як систему діагностувальних процедур, обумовлених цілепокладанням процесу фахової підготовки педагогів. Представлені результати моніторингу особливостей художньо-творчого осмислення майбутніми вчителями початкових класів ціннісних координат виховної діяльності. Обґрунтована роль художньо-творчої діяльності студентів у побудові виховних стратегій на основі провідних аксіологічних домінант. Художньо-творча діяльність має величезний розвивальний потенціал і є, по суті, педагогічним феноменом, який моделює ставлення вчителя до учнів і обумовлює специфічне прогнозування власної поведінки у тих чи інших педагогічних ситуа¬ціях. Різноманітна ху¬дожньо-творча діяльність (словесна, графічна, пластична, драматична та ін.) формує у студентів здатність до педагогічної інтерпретації необхідних умов для забезпечення екології дитинства. Обґрунтовується важливість створення педагогічної метафори на основі найвищих духовних цінностей. Творче “відчуття професії”, заздалегідь складене уявлення про цілі і засоби педагогічної праці, своєрідні передбачення, здогад, прогноз виховної діяльності якнайкраще можуть бути закарбовані у продуктах художньо-творчої діяльності студентів. Здійснений моніторинг обумовив моделювання шляхів формування рефлексивно-творчої активності особистості майбутнього педагога у процесі фахової освіти. Презентація системи художньо-творчих завдань передбачає висвітлення вірогідних шляхів підготовки студентів до усвідомлення аксіологічних основ педагогічної діяльності.Item Культурологічний підхід до організації педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Тарасенко, Г. С.; Tarasenko, H. S.У статті аналізується культурологічний підхід як практико-орієнтований інструмент комплексного осмислення ролі соціокультурного досвіду в професійній освіті педагога. Презентовані аксіологічні і технологічні механізми організації педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів у контексті завдань становлення культуротворчих функцій педагога.