Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
7 results
Search Results
Item Зміст та особливості викладання навчальної дисципліни «Педагогіка творчості»(Вінниця: ВДПУ, 2022) Каплінський, Василь; Фрицюк, ВалентинаВ статті здійснено аналіз змісту та особливостей вивчення навчальної дисципліни «Педагогіка творчості», метою викладання якої є формування у студентів теоретичних знань, практичних умінь, навичок і компетенцій, що забезпечують формування творчої особистості, розвитку та саморозвитку творчих можливостей в процесі освіти та навчання, створення психолого-педагогічних умов для прояву креативності особистості в суспільно корисних і індивідуально значущих для неї видах життєдіяльності. Розкрито завдання вивчення дисципліни, що полягають у засвоєнні студентами ключових положень і проблематики сучасної педагогіки творчості, засвоєнні законів та закономірностей педагогіки творчості як галузі педагогічного знання про творчий розвиток особистості, набутті умінь діагностування креативності, аналізу отриманих результатів, створенні умов для творчого саморозвитку особистості педагога. Конкретизовано зміст двох розділів навчальної дисципліни: «Загальні основи педагогіки творчості» та «Формування і розвиток творчої особистості».Item Формування креативності у майбутнього вчителя початкових класів у контексті нової освітньої парадигми.(2022) Ковальчук, О. В.Стаття розглядає проблему формування креативності у майбутнього вчителя початкових класів як могутній потенціал для особистісного та професійного зростання. Здійснено аналіз понять «креативність», «творчість» у розрізі філософської, педагогічної та психологічної думки. Розкрито параметри креативності, до яких відносяться оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптивна гнучкість, семантична спонтанна гнучкість. Визначено, що творчий потенціал особистості характеризується як інтегруюча якість особистості, що дозволяє вирішувати нові завдання у сфері своєї діяльності, ставити перед собою цілі. Проаналізовано підходи та шляхи її формування. Викладачам необхідно: творчо підходити до організації освітнього процесу; використовувати методи розвиваючого характеру, які спрямовані на вирішення проблем та нестандартних шляхів їх вирішення; розвивати рефлексивні, педагогічні уміння; досягати творчої свободи, організовувати пошукову діяльність, яка потребує сильно вираженого евристичного елементу, що включає здогадки, інтуїцію, «інсайт». Зосереджена увага на розвитку креативності під час навчальної діяльності. Зокрема, студентський вік вважається періодом соціалізації людини, формування фахівця в конкретних соціальних умовах. Виокремлено професійні риси вчителя, необхідні для здійснення творчої педагогічної діяльності, а саме здатність до творчості, готовності до самореалізації навчально-творчої діяльності, активність при розв'язанні навчально-творчих завдань. Розкрито чинники формування креативності у майбутніх вчителів початкових класів та подано методи її формування. Виявлено, що активна творча діяльність майбутнього учителя початкових класів дає позитивний результат у тому випадку, коли буде базуватися на двох основах: розвитку творчої активності студентів та подальшій організації творчого пошуку вчителя в школі. Тому одним із завдань вузівської підготовки майбутніх учителів є розвиток їхніх творчих здібностей, нестандартного мислення, формування вмінь та навичок здійснювати в майбутньому освітній процес на творчому рівні.Item Педагогічний потенціал комплексу мистецтв у процесі формування естетичного сприймання у молодших школярів(Вінниця : ВДПУ, 2019) Тодосієнко, Н. Л.У статті висвітлено актуальні проблеми естетичного виховання особистості молодшого школяра, пошук нових підходів до формування естетичного сприймання у дітей молодшого шкільного віку та впровадження їх у освітній процес сучасної школи, максимальне використання творчого потенціалу учнів. Для досягнення мети було здійснено підбір, розробку й апробацію комплексу методів та методики активізації, дослідження рівня розвитку естетичного сприймання в дітей молодшого шкільного віку, педагогічного потенціалу використання комплексу мистецтв у контексті формування творчої, високодуховної особистості дитини, культури естетичного сприймання молодших школярів та оволодіння цілісною системою знань про мистецтво в позакласних формах виховної роботи.Item Творчий потенціал як інтегральна характеристика особистості(Вінниця : Твори, 2020) Воронецька, В. В.У статті проаналізовані теоретичні підходи до трактування поняття «творчий потенціал». Акцентовано увагу на тому, що компонентами структури творчого потенціалу школяра виступають групи особистісних якостей, що забезпечують його здатність виступати в ролі суб'єкта продуктивної діяльності: інтелектуальні, пізнавальні здібності; креативні здібності; здатність до співпраці, колективної організації, взаємодії; ціннісно-мотиваційна сфера; працездатність. Зазначено, що психологічною базою творчого потенціалу особистості виступають її мотиваційні, інтелектуальні та психофізіологічні резерви розвитку. Проаналізовано здібності особистості, що забезпечують підвищену творчу чутливість, творчу ініціативу, самостійність і продуктивність розумової діяльності, гнучкість (нестереотипність) розуму, його евристичність, оригінальність, здатність швидко застосовувати прийоми дій відповідно до нових умов діяльності.Item Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу учнів гуманітарної гімназії у процесі позакласної роботи(Вінниця : Твори, 2020) Воронецька, В. В.У статті на основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовуються особливості та засади життєдіяльності співтовариств дітей і дорослих у сучасній школі. Визначено ціннісні орієнтації, цілі та завдання загальношкільного, навчально-пізнавального, наукового співтовариств, співтовариства класних друзів Розглядаються позитивні аспекти життєдіяльності таких співтовариств як для особистості, так і для колективу. Особлива увага звертається на спрямованість діяльності таких співтовариств на розкриття творчого потенціалу особистості школяра. Запропонована модель розвитку творчого потенціалу особистості у вигляді «спіралі», витками якої виступають такі напрями діяльності школярів: «Я роздумую про Світ і про Себе», «Я творю Світ», «Я розумію Себе й Інших», «Я творю Себе сам». Визначено педагогічні умови реалізації запропонованої моделі розвитку творчого потенціалу школярів.Item Гуманістично-особистісний підхід до розвитку творчого потенціалу майбутнього соціального педагога.(Вінниця : Планер, 2011) Голюк, О. А.; Голюк, А. А.; Holyuk, O. A.У статті визначено структурні компоненти творчого потенціалу соціального педагога, виокремлено педагогічні умови його розвитку в сучасному ВНЗ у контексті гуманістично-особистісного підходу.Item Розвиток творчого потенціалу учнів гуманітарної гімназії в процесі позакласної роботи : методичні рекомендації(Вінниця : Твори, 2020) Воронецька, В. В.; Воронецкая, В. В.; Voronetska, V. V.Методичні рекомендації містять матеріали щодо розвитку творчого потенціалу учнів гуманітарної гімназії в процесі позакласної роботи. Запропоновані методи і форми роботи забезпечують формування в учнів креативності, гнучкості і самостійності мислення, досвіду творчої діяльності, допитливості, прагнення до самореалізації у творчості.