Факультет педагогіки, психології і професійної освіти

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 36
  • Item
    Формування морально-етичної культури майбутніх учителів в освітньому процесі закладу вищої освіти: кваліфікаційна робота
    (2024) Скакун, Сергій Олександрович
    Морально-етична культура має велике значення для розвитку особистості, адже вона сприяє формуванню моральних цінностей та норм поведінки, які є важливими у житті кожної людини. До основних критеріїв та показників морально-етичної культури майбутніх педагогів можна віднести: когнітивний, дієво-операційний та мотиваційно-ціннісний. Аналіз сучасної практики засвідчив, що педагогічні умови, які запроваджені у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, є ефективними у формуванні морально-етичної культури майбутніх вчителів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Value determination of personal self-fulfillment of gifted youth students at a teaching university
    (ВДПУ, 2023) Akimova, O.; Sapogov, M.; Koval, M.; Акімова, О.; Сапогов, М.; Коваль, М.
    The study of the problem of personal self-realizationof gifted youth is recognizedas one of the priority directions in the conditions of European integration of higher education, as is proven in the article. Supporting gifted students becomes an important task for society. The value determination of the process of personal self-realizationof gifted students is recognizedas a priority way of solving this problem in the article. It is noted that this problem acquires special significance when it comes to the future teacher, who must acquire the appropriate skills for raising gifted children during the period of study in institutions of higher education. The concept of «giftedness» will be interpreted in the article as favorableprerequisites for the development, personal attitude, and orientation of a developing young person. At the same time, it is also an individual peculiarity of a person's abilities, thanks to which he achieves success in the chosen field of activity. The article also presents other interpretations of giftedness: as general abilities that determine a person's capabilities for certain activities; as a system of endowments, which are natural prerequisites for abilities; as individual characteristics of cognitive abilities; as the appropriate level of development of abilities that allow the individual to achieve success in various fields of activity; as a peculiar system of abilities in a person, the unity that they form and, in sum, contribute to high achievements. The authors single out the following types of giftedness: artistic giftedness in the fields of art, authorship, music, literature, and sculpture; leadership talent (high intelligence; ability to make decisions and plan for the future; flexibility; sense of responsibility; persistence and enthusiasm; self-confidence; ability to express oneself clearly); creative talent; and academic and intellectual giftedness (observation; sharp thinking; special memory; problem-solving abilities).
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування резильєнтності майбутніх учителів як предмет досліджень у зарубіжній психології
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Галузяк, Василь; Бойко, Вероніка
    У статті на основі аналізу зарубіжних джерел розкрито сутність резильєнтості як чинника психологічної стійкості вчителів, визначено фактори, від яких вона залежить, і методичні шляхи її цілеспрямованого формування на етапі професійної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Визначено три підходи до розуміння сутності резильєнтності: диспозиційний, процесуальний і результативний. Диспозиційний підхід полягає в розумінні резильєнтності як відносно стабільної здатності індивіда протистояти негараздам і адаптуватися до них. За процесуального підходу резильєнтність розуміється як динамічний процес: способи і стратегії поведінки, які використовуються індивідом для подолання труднощів, адаптації та відновлення після невдач. Результативний підхід полягає в оцінці резильєнтності на основі фактичних наслідків або результатів, досягнутих індивідом після подолання стресу. З’ясовано, що у відповідності з вказаними підходами резильєнтність у контексті підготовки майбутніх учителів розглядається як здатність, процес і результат: здатність використовувати особистісні та зовнішні ресурси для подолання труднощів; процес, в якому вчитель взаємодіє з професійним контекстом, використовуючи різні стратегії копінг-поведінки; результат, що виявляється у зміцненні професійної спрямованості, зростанні, самовдосконаленні, підвищенні самоефективності, ентузіазму, задоволення від професійної діяльності, досягненні психологічного благополуччя. Зарубіжні дослідники звертають увагу на розвиток у майбутніх учителів резильєнтності як індивідуальної здатності – комплексу особистих ресурсів (мотивації, соціальної компетентності, емоційного інтелекту, оптимізму, внутрішнього локусу контролю), ознайомлення студентів з різними способами мобілізації й використання ресурсів середовища (мереж соціальної підтримки, референтних осіб) та вироблення адаптивних стратегій копінг-поведінки (вирішення проблем, управління часом, підтримання балансу між роботою та особистим життям) для конструктивного подолання проблем і досягнення позитивних результатів (психологічного благополуччя, задоволення від роботи, відданості професії, відчуття власної значущості, професійної заангажованості).
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль самовиховання у зміцненні фізичного здоров’я майбутніх учителів.
    (2008) Кошолап, А. С.
    Мета даної статті полягає в з’ясуванні ролі самовиховання у зміцненні фізичного здоров’я майбутніх учителів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування компетентнісного підходу до визначення критеріїв та показників рівня готовності майбутніх вчителів до дидактичної взаємодії з учнями
    (2008) Шролик, А.П.
    У багатьох європейських країнах сьогодні переглянуто та внесено зміни до навчальних програм задля того, щоб основні результати навчання базувались на досягненні учнями необхідних компетентностей. Більшість науковців говорять про необхідність визначити, відібрати та ґрунтовно ідентифікувати обмежений набір компетентностей, які є найважливішими, інтегрованими, ключовими. Такий підхід дав підстави зарубіжним науковцям зробити висновок про те, що ключові (найвагоміші та найбільш інтегровані) компетентності сприяють досягненню успіхів у житті, сприяють підвищенню якості суспільних інститутів, відповідають багатоманітним сферам життя.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інформаційні та комунікаційні технології як засоби підвищення навчальної активності майбутніх учителів української мови.
    (2022) Лукіянчук, І.; Lukiianchuk, I.
    У статті досліджено інформаційні та комунікаційні технології як засоби підвищення навчальної активності майбутніх учителів української мови. Розкрито процеси інформатизації суспільства, під впливом яких відбуваються кардинальні зміни в усіх сферах життя та професійної діяльності людей: в економіці, науці, освіті, культурі, охороні здоров᾿я, побутовій сфері. Висвітлено значення інформаційного підходу як фундаментального методу наукового пізнання та зростання значення інформації у житті суспільства. Виокремлено поняття «навчальна активність майбутніх учителів української мови». Виділено чотири напрями інформатизації освіти, різні за своїми завданнями, а також за роллю комп᾿ютера та засобів комунікації в навчальному процесі. Показано характерні ознаки інформаційних технологій, реалізація яких здійснюється за допомогою засобів мікропроцесорної, обчислювальної («комп᾿ютерної») техніки. Виокремлено основні завдання інформаційних технологій навчання. Розкрито особливість більшості інформаційних та комунікаційних технологій в освіті. Виділено положення щодо вибору та використання технологій у навчальному процесі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особистісно-професійне становлення педагога в контексті інтеграції України в європейський освітній простір: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м. Вінниця, 29-30 листопада 2022 р.). Частина 2.
    (Вінниця : «Твори», 2022) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Vinnytsia State Mykhaylo Kotsybynskiy Pedagogical University
    Збірник містить матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Особистісно-професійне становлення педагога в контексті інтеграції України в європейський освітній простір», яка відбулася 29-30 листопада 2022 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Тематичні напрями конференції: актуальні проблеми педагогіки в контексті формування Європейського освітнього простору; сучасні підходи до особистісно-професійної підготовки майбутнього вчителя; розвиток особистісного потенціалу студентів педагогічних ЗВО; розвиток педагогічного мислення майбутніх учителів; формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх учителів; педагогічна практика як чинник особистісно-професійного становлення майбутнього вчителя; інновації у вищій педагогічній освіті; сучасні технології навчання і професійної підготовки вчителя; зміст і методичне забезпечення особистісно-професійної підготовки майбутніх учителів; особистісно-професійний розвиток учителя в історико-педагогічному вимірі; підготовка майбутніх учителів у зарубіжних країнах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особистісно-професійне становлення педагога в контексті інтеграції України в європейський освітній простір: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м. Вінниця, 29-30 листопада 2022 р.). Частина 1.
    (Вінниця : «Твори», 2022) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Vinnytsia State Mykhaylo Kotsybynskiy Pedagogical University
    Збірник містить матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Особистісно-професійне становлення педагога в контексті інтеграції України в європейський освітній простір», яка відбулася 29-30 листопада 2022 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Тематичні напрями конференції: актуальні проблеми педагогіки в контексті формування Європейського освітнього простору; сучасні підходи до особистісно-професійної підготовки майбутнього вчителя; розвиток особистісного потенціалу студентів педагогічних ЗВО; розвиток педагогічного мислення майбутніх учителів; формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх учителів; педагогічна практика як чинник особистісно-професійного становлення майбутнього вчителя; інновації у вищій педагогічній освіті; сучасні технології навчання і професійної підготовки вчителя; зміст і методичне забезпечення особистісно-професійної підготовки майбутніх учителів; особистісно-професійний розвиток учителя в історико-педагогічному вимірі; підготовка майбутніх учителів у зарубіжних країнах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування соціальної компетентності майбутніх учителів засобами тренінгу.
    (2021) Московчук, О.; Пєхота, О.; Moskovchuk, O.; Piekhota, O.
    У статті розкрито актуальність проблеми розвитку соціальної компетентності студентів членів студентського самоврядування. Наголошено на тому, що суспільство потребує компетентних та активних фахівців, здатних самостійно приймати рішення, здатних запропонувати нестандартні ідеї та вести оточуючих за собою. Соціальна компетентність є важливим компонентом у структурі лідерської позиції молодих людей. Розглянуто можливість розвитку соціальної компетентності членів студентського самоврядування за допомогою соціально-психологічного тренінгу. З’ясовано, що тренінги соціальної компетентності спрямовані на: набуття стратегій конструктивної поведінки (тренінг упевненості в собі); розвиток умінь самовиховання; формування вмінь самоконтролю; вироблення навичок позитивної поведінки; підвищення стресостійкості та зміцнення психічного здоров'я.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування організаторських здібностей майбутніх учителів.
    (2016) Бровчак, Л.С.; Brovchak, L.S.
    У статті теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку організаторських здібностей майбутніх учителів у процесі діяльності студентського самоврядування: поетапне включення студентів у різні види позааудиторної виховної діяльності; залучення студентів до організаторської діяльності за програмою «Школа молодого лідера», що сприяє набуттю професійно спрямованого індивідуального досвіду організаторської роботи; стимулювання самовдосконалення майбутніх учителів у процесі діяльності органів студентського самоврядування.