Факультет педагогіки, психології і професійної освіти

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Item
    Сучасні освітні технології в цифровій реальності : монографія
    (Київ : Видавництво «Юрка Любченка», 2024) Гуревич, Р. С.; Кадемія, М. Ю.; Коношевський, Л. Л.; Кобися, В. М.; Кобися, А. П.; Опушко, Н. Р.; Візнюк, І. М.; Долинна, А. С.; Долинний, С. С.; Жовнич, О. В.; Любарська, Л. А.; Сабадош, Ю. Г.; Уманець, В. О.; Фрицюк, В. А.; Худа, О. В.; Шахіна, І. Ю.; Шевченко, Л. С.; Коношевський, О. Л.
    Монографія висвітлює проблеми сучасної освіти в цифрових реаліях. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології, цифрове обладнання, проведення занять з використанням електронних гаджетів, цифрових приладів буде корисне здобувачам освіти, які оволодівають освітньо-науковою програмою 015 (за спеціалізаціями), викладачам, які бажають дізнатися про нові напрями в педагогіці та методиці викладання тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Європейський досвід упровадження дуальної форми навчання.
    (2021) Кадемія, М. Ю.; Пархоменко, В. А.; Габрійчук, Л. Е.; Kademiia, M.; Parhomenko, V.; Gabriichuk, L.
    У статті проаналізовано європейський досвід упровадження дуальної форми навчання, висловлені пропозиції стосовно екстраполяції цього досвіду в практику професійної (професійно-технічної) та вищої освіти України. Акцентовано увагу на тому, що у сучасних умовах реформування вітчизняної системи освіти, увага урядовців спрямована на формування нормативно-законодавчої бази дуальної освіти. Автори здійснили аналіз упровадження дуальної форми навчання у провідних країнах Європейського союзу (Німеччина, Швеція, Швейцарія, Польща), встановили особливості професійної підготовки молоді в кожній із зазначених країн, виокремили переваги та недоліки дуальної форми навчання, визначили можливості використання зарубіжного досвіду в Україні.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інноваційні технології навчання у сучасній вищій освіті
    (Вінниця : Твори, 2020) Кадемія, М. Ю.; Опушко, Н. Р.
    У статті розглянуті інноваційні технології STEM-навчання, що використовуються у підготовці студентів. Проводиться аналіз практико-орієнтованого навчання (дуальне навчання) на прикладі Німеччини як однієї з найефективніших форм професійного навчання і наукового дослідження. Враховуючи, що дуальне навчання (нім. Duales Studium) – це система професійного навчання, за якої студенти одночасно одержують теоретичні знання в закладі освіти та професійні навички в компанії роботодавця. Дуальне навчання дає можливість збалансувати теорію і практику в підготовці майбутніх фахівців. Маючи значні переваги перед традиційним підходом щодо професійного навчання, упровадження дуальної освіти висуває низку проблем, що необхідно вирішувати на державному рівні, а також і на місцевому, в закладах освіти. Окрім цього, необхідно розв’язати питання підготовленості педагогічних працівників до такої форми навчання. Важливим є те, що в кожній країні має бути своя модель дуального навчання на основі вітчизняної професійної освіти. Розпочинати треба із залучення представників роботодавців до формування навчальної програми дуального навчання. Саме дуальне навчання має починатися з другого або третього року навчання у розрізі спеціальностей у співвідношенні 60% – ЗВО, 40% – на підприємстві (установі). Використання інтерактивних інноваційних технологій навчання, надає можливість кожному студенту за власним графіком опановувати знаннями, навичками практичної роботи. А сама дуальна форма здійснення професійного навчання є інноваційною і має постійно удосконалюватися.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання цифрових технологій у закладах вищої освіти
    (Вінниця : ВДПУ, 2020) Кадемія, М. Ю.; Кобися, В. М.; Опушко, Н. Р.
    У статті розглядаються питання цифровізації освіти та технологій її впровадження у ЗВО. У першу чергу, зазначимо, що основою освітнього процесу є оволодіння змістом навчання та на його основі впровадження освітніх технологій, методики навчання. Особливу роль у цьому процесі відіграють інноваційні технології навчання. Зокрема, здійснення змішаного навчання з використанням онлайн технологій. Важливу роль відіграє реалізація мотивації до навчання, тому що в основі її лежить самостійна робота здобувачів вищої освіти. Нині значного поширення набуло дуальне навчання, що здійснюється у ЗВО за певними моделями і технологіями. Прикладами такого навчання може служити дуальне навчання в Німеччині. Проте, кожна країна має певну специфіку його здійснення. Важливо, щоб студенти володіли технологіями реалізації практичної діяльності, навичками роботи в мережі, комунікативними навичками. Отже, в основі реалізації цифровізації освіти лежить використання ІКТ в освітньому процесі та використання інформаційно-освітнього середовища, його якісного наповнення онлайн-курсами. Це надає можливість кожному навчатись за бажанням, власним темпом, у будь-який час. Нині у світі є значна кількість масових відкри-тих онлайн-курсів, що робить процес навчання на них потребою кожного фахівця. Усе вищезазначене висуває проблему необхідності підготовки педагогічних працівників щодо такої діяльності, відбувається процес зміни парадигми підготовки викладачів, які будуть здатні працювати у цифровій освіті з використанням відкритого освітнього середовища та відповідних технологій навчання. Це і зумовлює потребу в сучасних умовах на ринку праці фахівців, які мають значний рівень інформованості та здатності опановувати нові знання, розв’язувати професійні задачі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифровізація вищої освіти в умовах пандемії: проблеми та перспективи розвитку
    (Вінниця : ВДПУ, 2020) Гуревич, Р. С.; Gurevych, R. S.; Пархоменко, В. А.; Parhomenko, V. A.; Кадемія, М. Ю.; Kademiia, M. Yu.; Опушко, Н. Р.; Opushko, N. R.
    У статті проаналізовано здобутки цифровізації вищої освіти в умовах пандемії COVID-2019, яка впродовж майже двох років не здає позиції в світі. Використовуючи методи аналізу, узагальнення та систематизації інформації стосовно цифрових процесів, що відбуваються у всіх сферах суспільного життя, в тому числі й у вищій освіті, з’ясовано низку проблем, що виникли у результаті екстреного переходу на дистанційну роботу та навчання, наприклад, відсутність відповідного ресурсного забезпечення, протести проти дистанційного навчання тощо. Окреслено першочергові завдання, що мають вирішити заклади вищої освіти в умовах дистанційного навчання; здійснено аналіз освітніх платформ, які найчастіше використовуються у закладах вищої освіти під час дистанційного навчання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Підготовка майбутніх учителів в інформаційному освітньому середовищі педагогічних закладів вищої освіти.
    (Вінниця : ТОВ «Друк плюс», 2020) Гуревич, Р. С.; Гордійчук, Г. Б.; Кадемія, М. Ю.; Кобися, В. М.; Коношевський, Л. Л.; Gurevych, R.S.; Gordiichuk, G.B.; Kademija, M.Yu.; Kobysia, V. M.
    У статті аналізуються шляхи використання інформаційного освітнього середовища закладу вищої освіти з метою підготовки майбутніх учителів і інженерів-педагогів та ефективного застосування інформаційно-комунікаційних і веб-технологій в їхній майбутній професійній діяльності. Зазначається, що у підготовці фахівців для закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної освіти) неабиякого значення набуває застосування хмарних сервісів, зокрема, для формування у студентів навичок роботи з веб-технологіями (google- і ментальними картами, спільними документами та іншими онлайн-ресурсами). Особлива увага приділяється аналізу використання у підготовці майбутніх фахівців електронних навчально-методичних комплексів. Розроблені з цією метою електронні навчально-методичні комплекси з дисциплін професійного циклу підготовки майбутніх учителів і педагогів професійного навчання («Комп’ютерно орієнтовані технології навчання», «Цифрові технології управління проектами», «Цифрові технології наукових досліджень», «Технології e-learning та діагностика компетентностей здобувачів освіти» тощо) мають певну структуру: інформаційно-методичний блок (загальні відомості про курс; навчальні і робочі програми тощо); змістовий блок; контрольно-комунікативна складова; корекційно-узагальнююча складова – результати педагогічного моніторингу освітнього процесу. Наводяться приклади використання інформаційно-комунікаційних технологій і веб-сервісів з метою формування у майбутніх учителів і педагогів професійного навчання здатності забезпечувати технологічні процеси в навчанні й користуватися різними автоматизованими системами й технологіями.