Матеріали конференцій
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/f3d19316-7c8b-4d65-b827-aa8fd3e23f50
Browse
4 results
Search Results
Item Відмінності в окупаційній політиці німецьких та румунських загарбників на Поділлі в роки Другої світової війни(2023) Гальчак, СергійНімецькі та румунські загарбники, захопивши влітку 1941 року Поділля (королівській Румунії дісталися землі між Дністром і Південним Бугом, на Поділлі – південні райони Вінниччини), крім спільності інтересів та заходів із колонізації загарбаної території, котру офіційний Бухарест вважав своєю військовою здобиччю, румунська окупаційна адміністрація, з огляду на «вічність перебування» націй землі, намагалася в певній мірі здійснювати власну політику, відмінну від німецької. Ці розбіжності знайшли своє вираження, зокрема,в підходах до реалізації на теренах Поділля освітньої програми, ставлення до низки аспектів ідеологічної діяльності, вирішення «єврейського питання», використання «трофейної» робочої сили та інItem Бійці переднього краю – журналісти Мурованокуриловеччини у лихоліття Другої світової війни(2017) Гальчак, С.Бійці переднього краю. Саме так кажуть про журналістів – людей чесних і самовідданих, креативних і сміливих, неспокійного серця і твердої волі, одержимих творчістю і служінням суспільству, які принципово відстоюють громадянську позицію, інтереси держави, народу, непохитно стоять на варті демократії, правди, бо ж переконані, що засоби масової інформації покликані називати героїв – героями, подвиг – подвигом, зраду – зрадою, брехню – брехнею, злочин – злочином. Це – люди нелегкої професії, котра за рівнем небезпеки поступається хіба що праці шахтаря. Трагічні події на Євромайдані, у зоні АТО зайвий раз підтверджують цеItem Румунська зона окупації на Вінниччині у роки другої світової війни в монографії С. Гальчака «Поділля в роки другої світової війни (1939-1945)»(2022) Бабій, ЛюдмилаУ статті аналізується особливості висвітлення подій румунської зони окупації на Вінниччині у роки Другої світової війни в монографії професора Сергія Гальчака «Поділля в роки Другої світової війни (1939-1945), представлено його погляд на дослідження вказаної проблеми.Item Історія та культура України на сторінках видань Українського історико-філологічного товариства у Празі (1939-1945)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Ворон, Наталія; Ворон, Наталия; Voron, Nataliia P.Мета статті – розкрити науково-історичну та видавничу діяльність українського історико-філологічного товариства у Празі (далі – УІФТ) в роки Другої світової війни. Дослідити тематику наукових видань та оцінити внесок українських істориків-емігрантів у розвиток історії та культури України. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів (проблемно-хронологічного, ретроспективного, логічного аналізу, класифікації та систематизації, узагальнення, порівняння) із принципами об’єктивності, історизму. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історичній науці детально вивчено та проаналізовано історичне наукове надбання членів Українського історико-філологічного товариства у Празі в період Другої світової війни (1939 – 1945). Висновки. У період Другої світової війни члени УІФТ, не зважаючи на труднощі буремного часу, продовжували науково-дослідну роботу на благо української історичної науки. Нові представники товариства, емігранти з радянської України, активно долучилися до праці та продовжили традиції товариства попередніх років. За нашими підрахунками було надруковано 24 наукові статті, зроблено 51 виступ на зібраннях товариства. Аналіз архівних документів, праць істориків – емігрантів періоду Другої світової війни переконує в тому, що їх видавнича діяльність – це вагомий внесок у розвиток історичної науки та української культури. Наукова новизна, дискусійність, оригінальність трактувань притаманні дослідженням членів товариства з проблем історії Київської Русі, різних періодів козаччини, історії України XVIII та ХІХ ст. тощо. Цікавою та перспективною нині є проблема вивчення української культури, допоміжних дисциплін та архівної справи. Значна кількість істориків – науковців, членів УІФТ, писали свої роботи на основі закордонних архівів, що давало змогу поглиблювати та відкривати нові сторінки української історії або ж спростовувати фальшиві твердження стосовно українства, які були поширені в Російській імперії та на теренах радянської України.