Історія та культура України на сторінках видань Українського історико-філологічного товариства у Празі (1939-1945)

Abstract

Мета статті – розкрити науково-історичну та видавничу діяльність українського історико-філологічного товариства у Празі (далі – УІФТ) в роки Другої світової війни. Дослідити тематику наукових видань та оцінити внесок українських істориків-емігрантів у розвиток історії та культури України. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів (проблемно-хронологічного, ретроспективного, логічного аналізу, класифікації та систематизації, узагальнення, порівняння) із принципами об’єктивності, історизму. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історичній науці детально вивчено та проаналізовано історичне наукове надбання членів Українського історико-філологічного товариства у Празі в період Другої світової війни (1939 – 1945). Висновки. У період Другої світової війни члени УІФТ, не зважаючи на труднощі буремного часу, продовжували науково-дослідну роботу на благо української історичної науки. Нові представники товариства, емігранти з радянської України, активно долучилися до праці та продовжили традиції товариства попередніх років. За нашими підрахунками було надруковано 24 наукові статті, зроблено 51 виступ на зібраннях товариства. Аналіз архівних документів, праць істориків – емігрантів періоду Другої світової війни переконує в тому, що їх видавнича діяльність – це вагомий внесок у розвиток історичної науки та української культури. Наукова новизна, дискусійність, оригінальність трактувань притаманні дослідженням членів товариства з проблем історії Київської Русі, різних періодів козаччини, історії України XVIII та ХІХ ст. тощо. Цікавою та перспективною нині є проблема вивчення української культури, допоміжних дисциплін та архівної справи. Значна кількість істориків – науковців, членів УІФТ, писали свої роботи на основі закордонних архівів, що давало змогу поглиблювати та відкривати нові сторінки української історії або ж спростовувати фальшиві твердження стосовно українства, які були поширені в Російській імперії та на теренах радянської України.Цель статьи – раскрыть научно-историческую и издательскую деятельность Украинского историко-филологического общества в Праге (далее – УИФО) в годы Второй мировой войны. Исследовать тематику научных изданий и оценить вклад украинских историков-эмигрантов в развитие истории и культуры Украины. Методология исследования основана на сочетании общенаучных методов (проблемно-хронологического, ретроспективного, логического анализа, классификации и систематизации, обобщения, сравнения) с принципами объективности, историзма. Научная новизна работы заключается в том, что впервые в отечественной исторической науке подробно изучены и проанализированы историческое научное достояние членов Украинского историко-филологического общества в Праге в период Второй мировой войны (1939-1945). Выводы. В период Второй мировой войны члены УИФО, несмотря на трудности бурного времени, продолжали научно-исследовательскую работу на благо украинской исторической науки. Новые представители общества, эмигранты из советской Украины, активно включились в работы и продолжили традиции общества предыдущих лет. По нашим подсчетам было напечатано 24 научные статьи, сделано 51 выступление на собраниях общества. Анализ архивных документов, работ историков-эмигрантов периода Второй мировой войны убеждает в том, что их издательская деятельность – это весомый вклад в развитие исторической науки и украинской культуры. Научная новизна, дискуссионность, оригинальность трактовок присущи исследованиям членов общества по проблемам истории Киевской Руси, различных периодов казачества, истории Украины XVIII и XIX в. Тому подобное. Интересной и перспективной в настоящее время является проблема изучения украинской культуры, вспомогательных дисциплин и архивного дела. Значительное количество историков-ученых, членов УИФО, писали свои работы на основе зарубежных архивов, что позволяло углублять и открывать новые страницы украинской истории или опровергать фальшивые утверждения относительно украинской истории, которые были распространены в Российской империи и на территории советской Украины.The purpose of the paper is to reveal the scientific-historical and publishing activity of the Ukrainian Historical and Philological Society in Prague (hereinafter – UHPS) during the World War II, research into the topics of scientific periodicals and assess the contribution of Ukrainian emigrant historians to the development of history and culture of Ukraine. The research methodologyis based on a combination of general scientific methods (problematic-chronological, retrospective, logical analysis, classification and systematization, generalization, comparison) with the principles ofobjectivity, historicism. The scientific novelty of the paper is that the historical scientific heritage ofthe members of the Ukrainian Historical and Philological Society in Prague during the Second World War (1939-1945) has been studied and analyzed in detail for the first time in the domestic historical science. Conclusions. During World War II, UHPS members, despite the difficulties of the turbulent times, continued their research work for the benefit of Ukrainian historical science. New representatives of the society, emigrants from Soviet Ukraine, actively joined the work and continuedthe traditions of the society of previous years. According to our estimates, 24 scientific papers were published, 51 speeches were made at the meetings of the society. The analysis of archival documents, papers of the emigrant historians of the Second World War convinces that their publishing activity was a significant contribution to the development of historical science and Ukrainian culture. Scientific novelty, debatability, originality of interpretations are inherent in the research of the members of the society on the issues of the history of Kyivan Rus, different periods of the Cossacks, the history of Ukraine in the XVIII and XIX centuries, etc. The issue of studying Ukrainian culture, auxiliary disciplines and archiving is interesting and promising nowadays. A large number of historians -scientists, members of the UHPS, wrote their works on the basis of foreign archives, which made it possible to deepen and open new pages of Ukrainian history or refute false allegations about Ukrainianness, which were widespread in the Russian Empire and on the territory of Soviet Ukraine.