Академічні тексти здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/eaae1655-68c1-4dbe-ad9f-21e79bcbd47f
Browse
10 results
Search Results
Item Вплив трептолему на ріст та фізіолого-біохімічні показники рослин гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Драган, Ю. Ю.; Drahan, Yu. Yu.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту ріст стимулюючої дії трептолему на ріст та фізіолого-біохімічні показники рослин гірчиці білої. При обробці рослин стимуляторами росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. За дії застосованих препаратів відбувалося збільшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії трептолему збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом трептолему відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених трептолемом спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Вплив регопланту на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Олійник, М. Л.; Oliinyk, M.L.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту ріст стимулюючої дії регогпланту на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої. При обробці рослин стимуляторами росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. За дії застосованих препаратів відбувалося збільшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії регопланту збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом регопланту відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених регоплантом спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Вплив препаратів з ретардантною активністю на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Суржик, А.П.; Surzhyk, A.P.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин білої. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Анатомо-морфологічні зміни у рослин маку олійного за дії емістиму С(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Зварич, Я. О.; Zvarych, Ya.O.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рослин емістиму С на морфогенез рослин маку олійного. При обробці рослин стимулятором росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. Відмілося посилення росту рослин маку та потовщення їхнього стебла. За дії препаратів збільшувалася кількість литків та площа листкової поверхні на одній рослині рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом емістиму С відбувалося збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що під впливом регуляторів росту зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. За дії препаратів в листках маку збільшувався вміст суми хлорофілів у порівнянні з контрольним варіантом, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Вплив тебуконазолу та хлормекватхлориду на ріст та фізіолого-біохімічні показники маку олійного(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Суховій, Д.В.; Sukhovii, D. V.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин маку олійного. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість литків та площа листкової поверхні на одній рослині рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках маку, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Анатомічна будова стебла і листків агрусу під впливом фолікуру та гібереліну: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Нямцу, Федор ОлеговичВивчено вплив гібереліну та антигіберелінового препарату фолікулу на формування анатомічної будови стебла та мезоструктури листків. Обробка пагонів агрусу на ранніх етапах розвитку гібереліном і ретардантом фолікуром призводить до відповідного збільшення довжини та зменшення товщини (стимулятор), та до скорочення як довжини, так і товщини стебла агрусу (ретардант). Зменшення товщини пагона визначається більш низькою ативністю камбію, про що свідчить менша кількість рядів сформованої ксилеми. За дії гібереліну кількість судин у радіальному ряду ксилеми зменшувалася, а за дії фолікуру – збільшувалася. При цьому формувалися біль дрібні судини в деревині, але достовірно збільшувалася товщина клітинних стінок судин у порівнянні з контролем і варіантом з гібереліном . При зменшенні товщини стебла за дії гібереліну відмічалося зменшення товщини кори і деревини пагона. Ретардант фолікур (тебуконазол) призводив до протилежної дії-відбувалося потовщення цих комплексів тканин. При цьому не встановлено достовірних відмінностей у товщині шару серцевини по варіантах досліду. Не відрізнялися за розмірами клітини центральної частини серцевини і клітини пери медулярної зони. Зменшення активності камбію, посилене відкладання біополімерів клітинних оболонок і формування потужного шару деревини і кори за дії фолікуру свідчить про прискорення процесів диференціації основних тканин стебла та його визрівання під впливом ретардантів. Застосування гібереліну призводить до активації верхівкової меристеми і уповільнення процесів диференціації. І за дії фолікуру, і за дії гібереліну формувалася більш потужна хлоренхіма - основна асиміляційна тканина листка . При цьому не відбувалося достовірних змін об’єму клітин епідермісу, однак за дії препаратів збільшувався об’єм клітин стовпчастої та губчастої паренхіми в обох варіантах досліду, що є важливою передумовою формування продуктивності рослин.Item Анатомічні особливості стебла і листків томатів за дії етиленпродуценту есфону: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Масна, Тетяна ФедорівнаВивчали вплив етиленпродуцента есфону на формування анатомічної будови стебла та мпезоструктури листка рослин томатів сорту Солероссо. За дії препарату потовщується первинна покривна тканина - епідерміс, однак зменшується товщина шару гіподерми. Це свідчить про суттєвий вплив етиленпродуценту а активність верхівкової меристеми, зокрема про посилення активності дерматогену у порівнянні з активністю клітин корпусу. Встановлено, що коленхіма представлена кутовою фомою, шар коленхіми у рослин дослідного варіанту був більш вузьким. Разом з тим, розміри окремих коленхімних клітин практично не відрізнялися, однак за дії препарату зменшувалася товщина оболонок клітин коленхіми. На нашу думку це свідчить про те, що есфон в першу чергу зменшує інтенсивність поділу клітин, а не фази розтягування і диференціації. Наслідком такої дії фітогормону було зменшення товщини шару тканини. Не відмічалося суттєвих відмінностей в товщині шару кори стебла томатів у контролі і досліді, однак суттєво збільшувалася товщина шару деревини за дії есфону. При цьому за дії препарату достовірно зменшувався діаметр судин та зростала їхня кількість у шарі деревини. На наш погляд, це є свідченням того, що препарат посилював активність вторинної латеральної меристеми –камбію, завдяки чому відбувалося потовщення стебла. Отримані дані свідчать, що під впливом есфону розміри серцевини достовірно не змінювалися. Не відмічено достовірних відмінностей клітин центральної частини деревини, однак за дії препарату відбувалося збільшення розмірів клітин перимедулярної зони.Item Вплив гібереліну та есфону на ростові процеси і урожайність агрусу: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Кондратюк, Тетяна ОлегівнаВивчено вплив гібереліну та етиленпродуценту есфону на гістогенез та продуктивність рослин агрусу сорту Машенька. Під впливом гібереліну відбувалося відповідне видовження і потовщення стебла проти формування більш кортких і товстіших стебел за дії етиленпродуценту есфону, що свідчить про більш високу ативність камбію, внаслідок чого формувалася менша кількість рядів деревини ( ксилеми). За дії гібереліну кількість судин у радіальному ряду ксилеми зменшувалася, а за дії есфону – збільшувалася. При цьому формувалися більш дрібні судини в деревині, але достовірно збільшувалася товщина клітинних стінок судин у порівнянні з контролем і варіантом з гібереліном. Зменшення активності камбію, посилене відкладання біополімерів клітинних оболонок і формування потужного шару деревини і кори за дії есфону свідчить про прискорення процесів гістогенезу основних тканин стебла та його лігніфікацію під впливом етиленпродуценнту. Застосування гібереліну призводить до посилення активності верхівкової меристеми і посилення лінійного росту. При зменшенні товщини стебла за дії гібереліну відмічалося зменшення товщини кори і деревини пагона. Етиленпродуцент есфон призводив до протилежної дії - відбувалося потовщення цих комплексів тканин. Оскільки скрцевина стебла є первинною за походженням і формується на ранніх етапах розвитку, не виникає достовірних відмінностей у товщині шару серцевини по варіантах досліду. За дії обох препаратів формувалася більш потужна хлоренхіма - основна асиміляційна тканина листка .Item Гістологічні зміни в онтогенезі льону олійного під впливом рістрегулюючих препаратів з різним механізмом дії: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Гончарук, Сергій ВолодимировичВивчали вплив триазолпохідного препарату культар (діюча речовина паклобутразол) стимулятора росту трептолему та їхньої суміші на формування внутрішньогї будови стебла, мезоструктури та епідермісу листків льону олійного сорту Дебют. Встановлено, що застосування триазолпохідного препарату паклобутразолу (препарат культар), стимулятора на основі комплексу 2,6-диметилпіридину з бурштиновою кислотою трептолему та їх суміші є важливим засобом формування активності фотосинтетичного апарату рослин олійного льону та підвищення урожайності культури. Використання препаратів призводило до потовщення стебла, зростання кількості судин ксилеми в ряду, збільшення товщини клітинних стінок луб’яних волокон, що покращувало стійкість рослин льону до вилягання та забезпечувало технологічні переваги при зборі врожаю. При використанні регуляторів росту кількість луб’яних волокон в групі не змінювалася, проте зростав їх діаметр, підвищувалося число волокон з важким типом потовщення клітинних оболонок .Item Вплив синтетичного регулятора росту ауксинової дії на гістогенез томатів: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Голінкевич, Вікторія ОлександрівнаВивчали вплив нафтилоцтової кислоти на формування анатомічної будови стебла та листкового апарату рослимн томатів сорту Бобкат. Встановлено, що застосування синтетичного стимулятора росту з ауксиновим механізмом дії- 0,005%-ї нафтилоцтової кислоти призводить до суттєвих змін в органо- і гістогенезі рослин томатів, стимуляції фази поділу, стимуляції фази розтягування клітин і більш пізнього переходу до диференціації пагона, а також до формування більш потужного асиміляційного апарату, що є передумовою підвищення продуктивності рослин. Під впливом препарату відбувається достовірне збільшення листкової поверхні, кількості листків, їхньої сирої та сухої маси. Наслідком дії препарату є потовщення листків, формується більш потужний шар хлоренхіми-основної фотосинтетичної тканини листка. Отже, за дії препарату створюються передумови для підвищення фотосинтетичної продуктивності листків томатів. Застосування препарату призводило до достовірного потовщення стебла томатів і потовщення як верхнього, так і нижнього епідермісу. Це свідчить про активацію препаратом меристематичної зони туніки верхівкової меристеми, відповідальної за утворення епідермісу. За дії препарату товщина гіподерми також збільшується, що свідчить про позитивний вплив нафтилоцтової кислоти на інтенсивність поділу і посилення тривалості розтягування меристематичних клітин цієї зони. Отримані дані свідчать про значне збільшення розмірів клітин коленхіми за дії препарату, а також про суттєве потовщення клітинних стінок. Це дозволяє зробити висновок про стимуляцію росту клітин препаратом в період розтягування та про інтенсифікацію синтезу основного структурного полісахариду-целюлози.