Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/dcf3b7b2-d32d-4925-91fe-78042dbd78e0
Browse
3 results
Search Results
Item Соціокультурна діяльність представників польської культури на Вінниччині: історичний вимір(Вінниця, 2023) Москвічова, ЮліяУ статті досліджено розвиток культури й освіти на теренах Вінниччини протягом XVII - XIX ст. Розглянуто специфіку міжкультурної комунікації в регіоні та особливості україно-польських культурно-освітніх взаємовпливів. З’ясовано важливу роль представників польської нації у поглибленні зв’язків української культури із західноєвропейською, що в свою чергу сприяло подоланню провінційності культурних процесів. Виокремлено основні напрями діяльності польських організацій в період незалежності України.Item Народна хореографічна культура Вінниччини: збереження й трансформація регіональних традицій(Москвічова Ю., Сушицький М., Шинкаренко М. Народна хореографічна культура Вінниччини: збереження й трансформація регіональних традицій // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники: М. Пантюк, А. Душний, В. Ільницький, І. Зимомря]. Дрогобич : Гельветика, 2023. Вип. 59. Том 2. С. 85 - 92. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/59-2-12, 2023) Москвічова, Ю.; Сушицький, М.; Шинкаренко, М.У статті охарактеризовано специфіку регіональних хореографічних традицій Вінниччини. Дослідження динаміки культури регіонів України залишається актуальним напрямом сучасного мистецтвознавства. Становлення хореографічного мистецтва України відбувалось протягом віків і було тісно пов’язано із життям народу, його побутом і працею, народними традиціями. Метою статті стало визначення специфіки регіональних хореографічних, музичних та фольклорних традицій у творчій діяльності колективів народної хореографії Вінниччини. Головними художніми засадами Академічного ансамблю пісні і танцю «Поділля» Вінницької обласної філармонії ім. М.Д. Леонтовича визначено опору на подільський пісенно-обрядовий фольклор, підкреслення національ ного колориту шляхом використання народного музичного інструментарію. Ансамбль працює як регіональний колектив, популяризуючи народні пісні, зібрані подільськими фольклористами. Ансамбль танцю «Радість» проводить активну роботу, спрямовану на відродження та збагачення національного мистецтва, пропагує кращі зразки народної хореографії, пов’язаної з традиціями подільського регіону. Основу репертуару ансамблю складають українські танці: «Гопак», «Подільський передзвін», «Подільські вихиляси», «Ой, у полі, на роздоллі», «Плескач» та ін. Унікальність народного ансамблю танцю «Барвінок» – у створенні цілісної системи естетичного виховання дітей та юнацтва, де всі вихованці крім хореографії навчаються виконувати українські народні пісні, грають на кількох народних інструментах, вивчають декоративно-прикладне мистецтво. Народна хореографічна культура Вінниччини постає цілісним мистецьким соціокультурним феноменом, що характеризується регіональними стильовими особливостями, манерою виконання та різноманітністю жанрів і є невід’ємною складовою народної хореографічної культури України. Провідні колективи спрямовують свою діяльність на популяризацію подільського народного мистецтва, донесення до слухача кращих зразків української національної культури.Item Соціокультурна діяльність представників польської культури на Вінниччині: історичний вимір(2023) Москвічова, Ю.Багатовікова історія Вінниччини як складової Поділля, свідчить, що на цій території здавна існували різні національні спільноти. Крім українців, це поляки і росіяни, молдавани, білоруси, євреї та багато інших. Сьогодні Вінниччина так само поліетнічний край з домінуванням української нації, де толерантно співіснують різні етноси, а це майже 90 тисяч представників 133-х національностей і народностей. Серед такого етнічного розмаїття польська громада є найбільш активною. За даними перепису населення поляки на Вінниччині посідають друге місце за росіянами по кількості представників (3.7 тис. осіб) та перше місце за кількістю зареєстрованих національно-культурних товариств