Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/dcf3b7b2-d32d-4925-91fe-78042dbd78e0
Browse
7 results
Search Results
Item Проблема виховання музичного смаку учнів підліткового віку на засадах української естрадної пісні 70-х років ХХ ст(2019) Андросович, М.; Онофрійчук, Л. М.У статті розглядається значення української естрадної пісні 70-х років ХХ ст., творчих поглядів видатного українського композитора В. Івасюка у вихованні естетичного смаку учнів підліткового вікуItem Роль пісенної творчості Володимира Івасюка в естетичному вихованні учнів(2019) Онофрійчук, Л. М.; Конончук, М. А.У статті розглядаються роль пісні у вихованні естетичної компетенції учнів на основі творчої спадщини В. Івасюка (на прикладі пісні «Я піду в далекі гори»)Item Творчість Володимира Івасюка в контексті сучасної національної культури(2019) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв імені Валентини Волошиної; Кафедра вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти; Кушнір, К. В.Збірник склали науково-методичні статті викладачів, студентів та магістрантів у яких висвітлюються сучасні тенденції розвитку вітчизняної культури та мистецької освіти, роль вокального мистецтва у формуванні ціннісних орієнтацій особистості, життєвий шлях та творча спадщина Володимира Івасюка як одного із найяскравіших українських митців у розвитку національного виховання підростаючого покоління. Автори статей відповідають за достовірність і вірогідність викладеного матеріалу, за належність їм особисто поданого матеріалу, за відповідність цитування джерел та посилання на них. Думки авторів можуть не збігатися з позицією редколегіїItem Духовні піснеспіви для жіночого хору a cappella І. Алексійчук: особливості трактування канонічного тексту(Харків : ХНУМ, 2019) Якимчук, О. М.; Черкашина, О. В.; Утешева, Н. М.Матеріалом представленого в статті аналізу стали чотири піснеспіви відомої української композиторки І. Алексійчук («Царю Небесний», «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духо- ві», «Мій голос до Господа», «Свят, свят Господь Саваоф»), які об’єднані нею у цикл «Духовні піснеспіви для жіночого хору a cappella». Віднайдено алгоритм послідовності піснеспівів у циклі, а також відповідність музич- них засобів семантиці канонічного тексту. Зроблено висновок, що усі піс- неспіви виразно передають смисл та особливості обраних текстів. Музичні структури чітко співвідносяться з вербальними. Найбільшої кількості по- вторів у піснеспівах набувають стійкі формули канонічного тексту – «Гос- поди помилуй», «Алилуя», «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові», «Свят Господь». Семантичне значення канонічного тексту відтворено насиченою гармонією, змінним розміром, репетиційністю, широким діапазоном хо- рової партитури, наскрізним драматичним розвитком, політембровістю, контрастними зіставленнями всіх засобів виразності.Item Актуальні питання мистецької освіти та виховання(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018) Белінська, Т. В.; Белинская, Т. В.; Belinska, T. V.До збірника матеріалів науково-практичної конференції включено наукові статті викладачів і студентів у яких відображено результати актуальних досліджень теоретико-методологічних концепцій мистецької освіти та виховання.Item Специфіка вікового сприйняття музики школярами в аспекті взаємодії сторін художнього змісту(Бухарест, 2013) Верещагіна-Білявська, О. Є.; Верещагина-Билявская, Е. Е.; Vereshchahina-Biliavska, O. Ye.; Маринчук, Т. Т.; Marynchuk, T. T.Автори статті, спираючись на семіотичне вчення Ч. Пірса і теорію В. Холопової про музично-смислову тріаду, визначають залежність вікового сприйняття школярами барокової, класичної та романтичної музики від специфіки взаємодії трьох сторін музичного змісту.Item Просвітницько-педагогічна спрямованість творчої діяльності композиторів доглінкінської і глінкінської доби(Вінниця : ДП "ДКФ", 2010) Верещагіна-Білявська, О. Є.; Верещагина-Билявская, Е. Е.; Vereshchahina-Biliavska, O. Ye.; Шатковська, І. С.; Шатковская, И. С.; Shatkovska, I. S.На прикладі творчості російських композиторів XVIII – першої половини ХІХ ст. (Глінки, Фоміна, Пашкевича, Бортнянського, Кашина, Варламова, Гурильова, Аляб’єва, Верстовського, Сєрова та ін.) розглянуто концептуальні засади їх педагогічної діяльності.