Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування : науково-методичний журнал

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/c3ed6aab-f008-46d1-987f-1817d90ab93f

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 11

Характеристика рівня фізичної підготовленості учнів старших класів на початку навчального року
(ТОВ "ТВОРИ", 2021) Адамчук, Вадим; Дорофєєва, Анна; Шевчук, Микола; Шпатківська, Марія; Adamchuk, Vadym; Dorofeeva, Anna; Shevchuk, Mykola; Shpatkivska, Maria
Актуальність. За останні роки у зв’язку з інтенсифікацією навчального процесу в закладах загальної середньої освіти спостерігається тенденція до зниження фізичної підготовленості учнівської молоді. Постійне збільшення обсягу навчального матеріалу, який має засвоїти сучасний школяр, майже не залишає йому часу на достатню рухову активність. Особливо гостро ця проблема постає перед учнями старших класів, які поряд із перевантаженням шкільними предметами, мають готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. Тому проблема низького рівня фізичної підготовленості та незацікавленість учнів до виконання фізичних навантажень є досить актуальною. Метою дослідження є дослідження рівня фізичної підготовленості учнів старших класів на початку навчального року. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної і спеціальної літератури, педагогічний експеримент, тестування, методи математичної статистики. Результати. У роботі аналізуються показники фізичної підготовленості учнів 10-х класів в процесі занять на уроках фізичної культури. Проведений аналіз показників фізичної підготовленості дозволив встановити різницю показників відповідно до рівня компетентностей варіативного модулю «легка атлетика». Встановлено, що вихідний рівень фізичної підготовленості знаходиться на низькому та достатньому рівнях. Пошук нових засобів та методів підвищить зацікавленість учнів до виконання фізичних навантажень та сприятиме покращенню показників фізичної підготовленості. Висновки. Аналіз показників фізичної підготовленості учнів 10-х класів на початку експерименту дозволив нам встановити, що у більшості школярів показники тестових вправ не відповідають належним рівням фізичної підготовленості як в контрольній так і в експериментальній групах.
Дослідження рівня фізичної підготовленості курсантів льотних спеціальностей
(ТОВ "ТВОРИ", 2020) Гуменний, Віктор; Галата, Олег; Ложченко, Олександр; Бондаренко, Юрій; Гуменний, Виктор; Галата, Олег; Ложченко, Александр; Бондаренко, Юрий; Humennyi, Viktor; Halata, Oleh; Lozhchenko, Oleksandr; Bondarenko, Yurii
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що професійна підготовка пілотів є одним із тих компонентів авіаційної системи, в яких приховується велика кількість небезпечних факторів, своєчасне виявлення яких становить суть управління безпекою польотів через удосконалення процесу навчання. Рівень фізичної підготовки впливає на психофізичну підготовленість курсантів до майбутньої професійної діяльності. Надмірні розумові та нервово-емоціональні навантаження, не підкріплені достатнім рівнем фізичної підготовленості, спричиняють погіршення їх працездатності, зниження рівня розвитку рухових і льотних навичок. Проблема фізичної підготовленості майбутніх пілотів на різних етапах професійного становлення є недостатньо вивченою. Методи дослідження. Дослідження проводилося на базі Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ. Досліджено 28 курсантів спеціальності «272 Авіаційний транспорт». У дослідженні було використано такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової літератури, дослідження рівня фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Для визначення рівня фізичної підготовленості обрано такі тести: бігові – біг 100 м, біг 1000 м, човниковий біг 4х9 м; стрибкові – стрибок у довжину з місця; солові – підтягування на перекладині та вис на зігнутих руках. Результати і дискусія. Здійснено оцінку показників фізичної підготовленості курсантів на початку та в кінці курсу навчання. Визначено основні рухові якості, а також просторово-тимчасову точність рухів майбутніх пілотів. Встановлено достовірні зміни показників фізичної підготовленості та просторово-тимчасову точність рухів курсантів внаслідок упровадження у навчальний процес комплексу засобів. Висновок. Удосконалення процесу фізичного виховання полягає в педагогічному аналізі занять з фізичного виховання. Рівень фізичної підготовленості, розвиток фізичних якостей впливають на психофізичну підготовленість курсантів, що в свою чергу має позначитися на результатах
Самостійні заняття, як засіб підвищення фізичної підготовленості учнів 5-6 класів
(ТОВ «Планер», 2018) Чернишенко, Тамара; Chernyshenko, Tamara; Данчук, Петро; Danchuk, Petro; Бородій, Дмитро; Borodii, Dmytro; Дідик, Наталя; Didyk, Natalia
Проблема самостійної роботи завжди приковувала до себе увагу вчених і вчителів-практиків. Станом на сьогоднішній день, уроки фізичної культури у загальноосвітніх школах компенсують лише 20% необхідного добового обсягу рухів, що є недостатньо для забезпечення нормального розвитку і оптимальної рухової підготовленості учнів. Це вказує на доцільність впровадження в режим дня школярів додаткових нетрадиційних форм та методів фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, які відповідали б інтересам і запитам школярів. Метою дослідження є вивчення інтересу школярів до занять фізичними вправами та розробка експериментальної програми, яка включає різні форми самостійних занять для підвищення фізичної підготовленості учнів 5-6 класів. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування загальної фізичної підготовленості, метод опитування, методи математичної статистики. Результати дослідження. Для визначення інтересу школярів до занять фізичною культурою проводилось анкетування. Результати показали, що 70% та 60% хлопців 11-12 років бажають займатися 4 рази на тиждень фізичними вправами, що навпаки у дівчат отримані показники інші і складають відповідно 35% та 25%. Перевагу фізичним вправам підлітки надають ігровим - 40%, гімнастичним - 40% (хлопці), 30% (дівчата) і вправам легкої атлетики - 30% (хлопці), 35% (дівчата). Впровадження експериментальної програми дозволило зробити висновки, що відбулися зміни по всім тестовим вправам у хлопців і дівчат ЕК (крім показників бігу на 60м у хлопців і на 30м у дівчат 11-12 років). Висновки. Аналіз спеціальної літератури виявили обмежену кількість наукових робіт, що відображають рівень інтересу підлітків до самостійних занять фізичними вправами. Недостатньо використовуються форми і засоби фізичної культури і спорту в загальноосвітніх школах для ефективного стимулювання у підлітків мотивації до самостійних занять в школі, в домашніх умовах і на майданчиках за місцем проживання. Отже, формування інтересу в підлітків до фізичного виховання і спорту потребує цілеспрямованої та системної діяльності вчителя фізичної культури. Впровадження експериментальної програми в 5-6 класах (11-12 років) дозволило зробити висновок про позитивні зрушення в усіх тестових вправах. Показники КК як у хлопчиків, так і у дівчат статистично достовірно не змінились.
Оздоровительно-кондиционный макроцикл тренировочного шейпинг-процесса женщин 21-35 лет
(ТОВ «Планер», 2018) Скидан, Алина; Skydan, Alina; Врублевский, Евгений; Vrublevskyi, Yevhenii
Качественная и количественная характеристика тренировочного процесса женщин является одной из важнейших проблем современной оздоровительной физической культуры. Восстановление, сохранение и укрепление здоровья женщин разного периода зрелого возраста на сегодняшний день является приоритетным направлением деятельности в сфере оздоровительного фитнеса. Цель: экспериментально обосновать оздоровительно-кондиционный макроцикл тренировочного шейпинг-процесса женщин 21-35 лет. Методы: теоретический анализ и обобщение данных научно-методической литературы, анкетирование, антропометрический метод, методы функциональной диагностики, педагогическое тестирование, педагогическое наблюдение, педагогическое прогнозирование и проектирование, педагогический эксперимент, статистические методы обработки материалов. Результаты: разработана структура организации шейпинг процесса женщин 21-35 лет, с набором взаимосвязанных компонентов (мотивационный, диагностический, прогностический, проектировочный, организационный, результативный). Определены приоритетные мотивационные ориентиры женщин к занятиям шейпингом: коррекция телосложения, укрепление здоровья и улучшение настроения. Оценка исходного уровня физического развития, функциональной и физической подготовленности женщин 21-35 лет выявила отклонения от нормативных значений большинства показателей. Определена основная направленность оздоровительного процесса женщин исследуемого возраста. Разработан годовой план оздоровительно-кондиционного макроцикла тренировочного шейпинг-процесса с женщинами первого периода зрелого возраста. В результате годичного тренировочного цикла в рамках педагогического эксперимента анализ данных физического развития, функциональной и физической подготовленности женщин 21-35 лет выявил достоверные изменения всех показателей, в сравнении с исходными значениями. Выводы: эффективность оздоровительно-кондиционного макроцикла тренировочного шейпинг-процесса подтверждается благоприятной динамикой физического состояния, функциональной и физической подготовленности женщин 21-35 лет.
Застосування засобів і методів контролю фізичної підготовленості студентів-плавців
(ТОВ «Планер», 2018) Сіренко, Романа; Sirenko, Romana; Можаровська, Світлана; Mozharovska, Svitlana; Щепанський, Юрій; Shchepanskyi, Yurii
Особливості змагальної діяльності у плаванні ставлять високі вимоги до фізичної підготовленості спортсменів. Процес удосконалення фізичних якостей у студентів-плавців потребує обгрунтування системи методів, засобів і способів організації та проведення навчально-тренувального заняття. Це сприятиме підвищенню рівня їхньої фізичної підготовленості та позитивно вплине на спортивний результат. Мета дослідження – обґрунтувати дієві методи і засоби удосконалення фізичної підготовленості студентів-плавців та розробити практичні рекомендації щодо її контролю. Результати дослідження. У результаті проведеного дослідження обгрунтовано та визначено арсенал методів та засобів розвитку кожної з фізичних якостей плавця на суші і у воді. Акцентовано увагу на застосуванні дієвих методичних прийомів, які дозволяють раціональніше досягнути результату. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення процесу контролю, які дають змогу отримувати інформативні показники рівня фізичної підготовленості спортсменів-плавців та визначати їхню динаміку. Висновки. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури свідчать про недостатність застосування методів контролю за рівнем фізичної підготовленості плавців під час їхнього навчання у вищих закладах освіти. Нами розроблено програму підготовки для студентів, що займаються плавання у групі спортивного удосконалення. Програма окреслює методи, засоби та методичні прийоми управління підготовленістю плавця.
Удосконалення фізичної підготовленості борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки.
(ТОВ «Планер», 2018) Корольчук, Анатолій; Korolchuk, Anatolii; Гимбель, Віталій; Hymbel, Vitalii; Настрога, Віталій; Nastroha, Vitalii
Дане наукове дослідження присвячено пошуку шляхів удосконалення фізичної підготовленості юних борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки. Встановлено, що використання фізичних вправ на розвиток простих швидкісно-просторових реакцій та методу колового тренування швидкісної та силової спрямованості у борців 12-13 років, у підготовчому періоді, сприяють розвитку швидкісно-силових якостей та покращенню результатів змагальної діяльності.
Динаміка показників фізичної підготовленості студентів першого року навчання під впливом секційних занять з баскетболу
(ТОВ «Планер», 2018) Кашуба, Анатолій; Kashuba, Anatolii; Ковальський, Володимир; Kovalskyi, Volodymyr
У статті представлені дані оцінки фізичної підготовленості студентів-першокурсників, які впродовж навчального року відвідували секційні заняття з баскетболу. Здійснено порівняльний аналіз показників фізичної підготовленості та охарактеризована динаміка зміни під впливом позааудиторних занять з баскетболу. Проведені дослідження свідчать про те, що секційні заняття з баскетболу для студентів-першокурсників позитивно впливають на розвиток фізичних якостей, що в цілому підвищує їхню фізичну підготовленість. Визначено перспективні напрями подальших досліджень.
Вплив різних режимів тренувань з веслування на фізичну та функціональну підготовленість дівчат 14-15 років та їх здатність адаптуватися до несприятливої метеоситуації.
(ТОВ «Планер», 2018) Богуславська, Вікторія; Bohuslavska, Viktoria; Драчук, Сергій; Drachuk, Serhii
Робота присвячена вивченню ефективності впливу різних режимів тренувань з веслування на фізичну та функціональну підготовленість дівчат 14-15 років. Встановлено, що заняття з велування різного спрямування сприяють не лише підвищенню фізичної та функціональної підготовленості дівчат на етапі попередньої базової підготовки, але й покращенню їх адаптації до несприятливої метеоситуації. Разом з тим, у їх одноліток, фізична активність яких обмежувалася лише відвідуванням уроків фізичної культури в школі, за ІІІ (несприятливого) типу погоди зареєстровано зниження фізичної та функціональної підготовленості порівняно з І (сприятливим) типом погоди.
Рівень інтересу до занять фізичною культурою і спортом у підлітків, які навчаються у загальноосвітній школі.
(ТОВ «Планер», 2017) Чернишенко, Тамара; Chernyshenko, Tamara; Кириценко, Ірина; Kyrytsenko, Iryna
У статті методом анкетування досліджено сучасний стан школярів – підлітків з проблем інтересу до занять фізичною культурою. Визначено самооцінку учнів з фізичної культури та фізичної підготовленості, відношення до занять фізичними вправами, а також важливість предмету «Фізична культура» у школі.
Актуальні аспекти підвищення ефективності педагогічного контролю у навчальному процесі студентів вищого навчального закладу
(Вінниця: ТОВ "Планер", 2017) Самолюк, Анатолій; Samolyuk, Anatoliy; Самолюк, Анатолий
У статті висвітлені питання використання педагогічного контролю як фактору вдосконалення навчального процесу студентів вищого навчального закладу. Представлено показники фізичної підготовленості студентів, їх динаміку впродовж навчального року, що дозволило корегувати фізичне навантаження студентів у процесі занять.