Кафедра публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ab697823-070d-4773-9f3b-56d32c45cc49
Browse
17 results
Search Results
Item Ціннісно-нормативні уявлення в системі "митець – публіка"(Вінниця, 2016) Гриб, В. І.Художнє життя це система діяльності і відносин, які в сукупності забезпечують функціонування художньої культури. Відносини в художньому житті не можуть бути зведені лише до ціннісно-нормативних орієнтацій, бо суспільне буття включає поряд з ними широкий спектр організаційних, економічних, правових, технічних відносин (як внутрішніх для художнього життя, так і зовнішніх), які забезпечують його взаємодію з іншими сферами суспільного життя. Але важливо зазначити, що в межах художнього життя колективні та індивідуальні суб'єкти, соціальні інститути завжди є носіями художньої свідомості, а їхні відносини є відносинами з приводу художніх цінностей і норм. Цінності й норми, спільні для соціальних суб'єктів і відтворені у їхній діяльності, створюють предметний та змістовний бік художнього життя і художньої культури.Item Філософські ідеї Фрідріха Ніцше та їх суперечливий вплив на громадську думку(Вінниця, 2012) Бевза, В. Ю.; Гриб, В. І.Філософія Ніцше несе на собі відбиток, з одного боку, західно-європейської раціоналістичної класики, з другого, у дусі свого часу – другої половини ХІХ століття, тяжіє до ірраціоналістичного напрямку думки.Item Трагічне, піднесене і комічне в ментальності українського народу(Вінниця, 2015) Гриб, В. І.Українська ментальність як наслідок специфічної історично зумовленої духовно-психологічної орієнтації українців ставить на перший план людські переживання, бажання, потреби, розуміє їх як первинні, бо всі вони виходять з «серця», почуття. Тому, коли ми звертаємось до художньої спадщини нації, то бачимо, що поняття комічного в українському мистецтві за виключенням деяких творів не виходять за межі гумору та іронії. Такі види комічного як сатира та сарказм майже не присутні в українському мистецтві, бо вони повʼязані з оцінкою комічного, головним чином, на інтелектуально-розумовому рівні, що не є суттєвою рисою світосприйняття українців. Бачення світу через «серце» знаходить своє відображення в понятті трагічного буття. Розуміння трагічного в українському мистецтві як трагедії душі, трагедії почуттів більш поширено, ніж соціальний аспект трагічного. Поняття піднесеного частіше виглядає як радість з приводу спілкування з «ненькою-землею», радість кохання, аніж як соціально-героїчний пафос.Item Структурно-функціональний підхід в соціології мистецтва(Одеса, 2018) Гриб, В. І.В статті розглядається інституціональний підхід в соціології мистецтва ХХ ст. як приклад застосування загально-соціологічної методології структурно-фунціонального аналізу до вивчення мистецтва. «Інституціональний підхід» досліджується як напрям, що історично продовжує тенденції розвитку соціології мистецтва; його зв’язок з іншими течіями в соціології мистецтва: «соціологічним редукціонізмом» та «емпіричною соціологією»; вказується на суперечливий характер поєднання філософсько-естетичної, соціологічної та мистецтвознавчої методології. Резюмується, що сучасна ситуація в соціології мистецтва це результат нагальної потреби подолати наповнене ілюзіями уявлення про те, що соціологічні проблеми можуть бути розв’язані лишень шляхом вдосконалення формальних та аналітичних процедур, а теоретичні пошуки соціологів, мистецтвознавців та філософів зумовлені об’єктивною потребою дати відповідь на актуальні запитання, які ставить перед ними практика художнього життя сучасного суспільства.Item Соціально-когнітологічний аспект досліджень інформаційного суспільства(Вінниця : ВНТУ, 2020) Гриб, В. І.; Мельник, Е. А.Світова спільнота висуває в якості основного завдання XXI століття побудову глобального інформаційного суспільства. На рівні модельних уявлень з'ясовується суперечливий характер майбутнього інформаційного суспільства. Поряд з поняттям «інформаційне суспільство» використовують поняття «суспільство знань» або «когнітивне суспільство», підкреслюючи роль теоретичного знання в житті сучасного суспільства. Інформаційне суспільство характеризується не тільки ширшими можливостями нагромадження й переробки інформації, а й новими формами комунікації. Сьогодні теоретики інформаційного суспільства фактично ототожнюють процеси комунікації з процесами розвитку соціальних структур. Футурологічні теорії дають нам багатоваріантну картину можливого майбутнього соціального устрою. Виходячи з цього, можна стверджувати, що становлення інформаційного суспільства є одним з основних напрямків сучасного історичного процесу. Інформаційне суспільство - це лише один з можливих та найбільш бажаних і стійких станів соціуму, якого можна досягнути завдяки спільним зусиллям представників більшості держав планети. Отже, в процесі розвитку соціуму неминучі катастрофи і біфуркації. Антиентропійними факторами соціуму є наука, освіта, культура. Перед техногенною цивілізацією постає проблема пошуку обмежень і засобів стримування, які допоможуть пом'якшити руйнівні наслідки біфуркацій на певних фазах еволюції. Багато дослідників в світі вважають, що саме інформаційне суспільство, яке йде на зміну техногенній цивілізації, покликане вирішити цю проблему. Повноцінне інформаційне суспільство не може утвердитися саме по собі, без цілеспрямованого впливу людей, без затвердження нових наукових парадигм і нового світогляду, які народжуються в результаті обговорення і вирішення розглянутих проблем.Item Соціальне зближення та культурна багатоманітність в умовах глобалізаційних викликів(Вінниця : Друк, 2021) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.Сьогодні рівень взаємозв’язку і взаємозалежності людей є вищим, ніж будь-коли раніше. Багатоманітність психологічних проблем у сучасних умовах не зменшується, а швидше навпаки, але спільність у даному випадку досягається не за рахунок втрати багатоманітності. Дійсність пред’являє психіці людини вимоги, загальний характер яких проявляється у трьох основних аспектах. По-перше, інтеграційні процеси, що визначають сьогодні аксіологічний вектор розвитку суспільства, тягнуть за собою не уніфікацію діяльності, а швидше уніфікацію вимог, що пред’являються до праці людини. По-друге, глобалізація економіки, інтеграція наукових і технологічних потенціалів різних країн і міжнародних співтовариств є могутніми факторами, що впливають на науково-технічний прогрес. По-третє, дійсність пред’являє вимоги не лише до окремих психологічних якостей людини, а й до її особистості в цілому. Завдяки інтеграційним процесам у суспільстві та культурі, професіоналізм стає нормою в будь-якому виді діяльності – нормою, що забезпечує ефективність зростаючої кооперації, ефективність діяльнісного обміну на всіх його етапах. Таким чином, у сучасних умовах, коли у сукупному суспільному виробництві доля інформаційного продукту вже перебільшила долю продукту матеріального, посилюється тенденція до нового використання людської праці – до використання творчих здібностей і можливостей людини.Item Орієнтація на соціальну державу як ідеальна модель публічної служби для України(Київ : ДУІТ, 2020) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.; Юзвак, А. Д.Система публічного управління в країнах «старої Європи» забезпечує якісне виконання державних функцій, сприяє підняттю авторитету та престижу влади, росту легітимності управління. Наявність публічної служби в європейських державах дає можливість максимально враховувати інтереси населення, дозволяє краще контролювати надання соціальних послуг населенню. Це дійсно дає підставу, щоб називати ці країни правовими та соціальними.Item Моральні цінності в процесі правового виховання(Львів : Гельветика, 2021) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.; Мельник, Е. А.У статті проаналізовано проблему співвідношення права та моралі на рівні аксіологічного аспекту взаємодії ціннісного фактору виховання особистості. Аксіологічні чинники орієнтації в світі завжди мають значення для будь-якої людини, вони є тими дороговказами, що вкорінені в самому її єстві та прагненні до щастя як шляху до певної мети. Метою даного дослідження є простір співвідношення права і справедливості, їх взаємозв’язок, представлений крізь призму особистісного світосприйняття, а також, актуалізація цього взаємозв’язку в контексті проблеми виховання особистості. З’ясовано, що в процесі правового виховання моральні цінності акцентуються в правовому ракурсі, тобто витлумачуються в контексті правової системи суспільства, конкретизуються по відношенню до правових ситуацій, а засвоєння особистістю правових цінностей перш за все залежить від ієрархії її ж моральних цінностей. Наприклад, коли йдеться про етико-правові конструкції прав людини, мораль та право в ціннісному вимірі поєднуються. Це ж саме можна спостерігати в ототожненні правових та моральних норм, якщо йдеться про особливо важливі цінності, які потрібно захищати разом (цінності життя, свободи, власності). В усіх цих випадках мається на увазі, що мораль та право взаємодоповнюють одне одного саме як цінності. Найважливішим результатом правового виховання повинно стати розширення участі громадян в політиці та управлінні, усвідомлення ними, що їх особиста позиція впливає на прийняття рішень, а це формує відповідне ставлення як до діючого права, так і до новостворюваних норм. В контексті правового виховання необхідно означити проблему взаємозв’язку об’єктивного і суб’єктивного права, впливу моральних відносин в суспільстві, моральної свідомості суб’єктів на формування норм права і проблеми морально-правового вибору лінії поведінки особистості. Важливо, щоб моральні норми та принципи виступали провідним критерієм права, основним мірилом змісту закону й усієї практики реалізації права. Ця вимога є цілком закономірною, бо зміст правової норми випливає, передусім, з моральних основ суспільства, історії народу, традицій та моральних принципів його життя.Item Душа и дух в природе человека(Одеса : Одеська юридична академія, 2017) Гриб, В. І.В философии понятие «душа» имеет два измерения - космологическое и антропологическое. Предмет данной статьи есть второе, присущее природе человека. Единичность, простота и неделимость как общие атрибутивные свойства души. Самосознание, самоопределение, самочувствие как положительные свойства человеческой души. Душа человека и душа животного – жизнь духовная и жизнь организменная. В человеке душа и тело образуют единство противоположностей, две противоположные природы соединенные в одно бытие. Временной характер развития явлений души в отличие от пространственности физиологических процессов. Различие явлений души и тела по критериям духовных и органических законов. Следует отличать, что свойственно душе по ее природе от того, что она представляет по своей зависимости от тела. Два периода жизни души человека: первая половина жизни занята собиранием материалов и обращена наружу, а вторая более занята их внутренней переработкой. Идея неисчезаемости всего, что приобретено и сосредоточено в душе человека. Содержание и отношение понятия «духа» к природе человеческой души. Дух как высшая степень развития души человека и деятельное начало, которое создает и оценивает свою жизнь следуя идеям истины, добра и красоты.Item До питання щодо обов’язковості вивчення філософії(Кам'янське, 2021) Гриб, В. І.; Одобецька, І. С.Стрижневим завданням сучасної гуманітарної освіти у новій ситуації для нашої держави є підготовка особистості до мобільності в умовах невизначеності, за формування якої відповідають дисципліни соціально-гуманітарного циклу, у якому чільне місце належить саме філософії.