Фізична культура, спорт та здоров'я нації : збірник наукових праць

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a90627b1-db0e-4018-a499-662adf1f7283

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Характеристика рівня психічного здоров’я студенток з урахуванням рівня мотивації до занять фізичною культурою і спортом
    (ТОВ «Планер», 2018) Ковтун, Алла; Kovtun, Alla
    Стаття присвячена дослідженню впливу занять фізичною культурою і спортом на стан психічного здоров’я студентів. Мета роботи полягає у вивченні нервово-психічної напруженості студентів з урахуванням їх мотивації до занять фізичною культурою і спортом. В дослідженні приймали участь 60 студенток І-ІІ курсу основного відділення Придніпровської державної академії будівництва і архітектури. Для визначення мотивації до занять фізичною культурою і спортом проводилось анкетування студенток. Для визначення рівня нервово-психічної напруженості студенток використовувався 8-кольоровий тест Люшера. Результати опитування показали, що основними цінностями у житті студенток були здоров’я (90%), друзі (80%), щасливе сімейне життя (80%), робота (76%), матеріальне благополуччя (73%), незалежність (73%) та визнання оточуючими (53%). Основними причинами, через які студентки недостатньо піклуються про своє здоров’я були відсутність часу (50%); відсутність сили волі (30%); відсутність компанії (23%); недостатність фінансів (23%), що вказувало на низьку мотивацію до збереження здоров’я. Встановлено, що для підтримання свого здоров’я студентки уникають шкідливих звичок (57%), займаються фізичними вправами та відвідують спортивні секції (54%), піклуються про режим (43%), слідкують за своєю вагою (43%), відповідально проходять диспансеризацію (33%). Фізичними вправами займається лише 54% студенток, що свідчить про неповне розуміння молоддю ролі рухової активності у здоровому способі життя. У кольоровому тесті Люшера студентки показали результат 4,43±1,07 бали, що можна трактувати як середній рівень нервово-психічної напруженості. За тестом Люшера нервово-психічна напруженість була відсутня у 3% студенток, її незначний рівень спостерігався у 10% студенток, середній рівень – 37% студенток, підвищений рівень – 37% студенток, виражений рівень – 13% студенток. При цьому ані високий рівень мотивації до занять фізичною культурою, ані власне використання фізичної культури у житті студенток суттєво не впливало на їх психоемоційний стан, що свідчить про можливу низьку кількість, якість і неправильну організацію рухової активності студенток.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості домінуючого психічного стану студентів технічного ВНЗ
    (Житомир : Вид-во ФОП Євенок О. О., 2016) Бейгул, Ігор; Бейгул, Игор; Beihul, Ihor; Шишкіна, Олена; Шишкина, Елена; Shyshkina, Olena
    Визначення домінуючого психічного стану студентів технічного вузу. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 44 студенти у віці 17–20 років. До експериментальної групи увійшли 22 студенти, які відвідували секцію футболу три рази на тиждень. Контрольну групу склали 22 студенти, які відвідували заняття з фізичного виховання в університеті двічі на тиждень. Для дослідження діагностики домінуючого психічного стану студентів застосовувалася методика, розроблена Л. В. Куліковим. Результати: одержані результати показників домінуючого психічного стану (ДС–8) в контрольній і експериментальній групах студентів дозволяє стверджувати, що в експериментальній групі порівняно з контрольною відбулися суттєві позитивні зміни всіх вимірюваних параметрів. Висновки: одержані дані, на наш погляд, є переконливими аргументами в уявленні про те, що студенти з підвищеною м’язовою діяльністю мають відмінні показники психічного здоров’я.