Фізична культура, спорт та здоров'я нації : збірник наукових праць

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a90627b1-db0e-4018-a499-662adf1f7283

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив фізкультурних пауз у навчальний час на психофізичний стан студентів-медиків 1-го курсу
    (ТОВ «Планер», 2019) Лисак, Ірина; Lysak, Iryna; Зінченко, Наталія; Zinchenko, Nataliia; Кулібаба, Сергій; Kulibaba, Serhii
    Дієвою та доступною формою занять у виші є фізкультурна пауза в її комплексному застосуванні з самостійними заняттями фізичними вправами в позанавчальний час. На жаль, у закладах вищої освіти її практично перестали застосовувати, але саме фізкультурна пауза може стати додатковою формою рухової активності, також вона вирішує завдання активного відпочинку студентів і підвищення їх працездатності. Мета роботи - дослідити вплив фізкультурної паузи на процес адаптації першокурсників до навчання у виші, а також психофізичний стан студентів. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, анкетування, контрольне тестування (дослідження психічного стану студентів за шкалою Ч. Д. Спілберга; рівень розумової працездатності за таблицею Шульте; концентрацію уваги за методикою Мюнстерберга та методикою «10 слів»; дослідження працездатності нервової системи за допомогою «теппінг-тесту»), методи математичної статистики. Результати та висновки. В експериментальній групі зафіксована позитивна динаміка результатів контрольних тестів на самооцінку емоційного стану (знизилися рівні реактивної й особистісної тривожності); збільшилася концентрація уваги студентів; покращилася розумова працездатність. Запропоновані нами комплекси фізкультурних пауз сприятимуть вихованню потреби до здорового способу життя, фізичному розвитку студентів, набуттю ними необхідних умінь і навичок, орієнтації на свідоме зміцнення здоров’я за допомогою щоденних занять фізичними вправами. Таким чином, включення в режим дня додаткової рухової активності (в нашій роботі це фізкультурна пауза), яка спрямована на вдосконалення та тренування механізмів адаптації, поліпшення фізичного та психічного станів, дозволяє першокурсникам швидше адаптуватися до навчання у ЗВО.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оцінка рівня соматичного здоров'я школярів середніх класів
    (ТОВ «Планер», 2018) Лисак, Ірина; Lysak, Iryna; Іванова, Євгенія; Ivanova, Yevheniia; Лісчишин, Генадій; Lischyshyn, Henadii
    У статті проаналізовано сучасну літературу, публікації та дослідження де доказано, що більшість робіт виконано з використанням методики експрес-оцінювання рівня соматичного здоров’я за Г. Апанасенка. Саме він відзначає, що в процесі управління фізичним здоров’ям дітей необхідно враховувати особливості використання засобів, методів і форм організації занять в різні вікові періоди і індивідуальні особливості організму дітей, які можуть варіювати як в діапазоні одного вікового періоду, так і вказувати на ознаку іншої вікової групи. Було визначено протягом року рівень соматичного здоров’я школярів середніх класів в двох школах. Результати досліджень показали, що кількість дітей серед 7 класів в ЗОШ№16, які мали низький та нижчий за середній рівень фізичного здоров’я зменшився, а вищий за середній та високий рівень фізичного здоров’я збільшилась. У хлопців та дівчат 7 класів ЗОШ №4 зменшився в 2 рази відсоток дітей з низьким рівнем фізичного здоров’я та збільшився з середнім та вищим за середній рівень. Підтверджено, що рівень соматичного здоров’я школярів середніх класів виявився нижчим за середній та середнім в двох школах протягом року, а рівень фізичного здоров’я хлопців дещо вищий, ніж у дівчат. Визначили, що існує поступове зменшення частки дітей з низьким рівнем фізичного здоров’я у кінці навчального року, і збільшення кількості тих, хто має нижче середнього, середній і вище середнього рівні фізичного здоров’я. При цьому, чим старші за віком були діти, тим у більшої їх кількості був виявлений низький рівень фізичного здоров’я. Дослідження показало, що спостерігається зниження рухової активності школярів, через великі розумові навантаження, які погано та негативно відображаються на рівні їх здоров’я та фізичній підготовленості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування потреб та мотивів у здоровому способі життя школярів
    (ТОВ «Планер», 2018) Лисак, Надія; Lysak, Nadiia; Бенцак, Любов; Bentsak, Liubov; Лисак, Ірина; Lysak, Iryna
    В статті розглядається питання мотивів, інтересів і потреб до фізичної культури, а також прилучення школярів до здорового способу життя. Перспектива впровадження здорового способу життя серед школярів полягає у злитті елементів наявного досвіду у модель по формуванню здорового способу життя, а пропаганда повинна проводитись цілеспрямовано та систематично за різними напрямами життєдіяльності молодої людини. Науковцями встановлено, що стан здоров’я у великій мірі, залежить від способу життя людини. В зв’язку з цим, ведеться досить активна дискусія про визначення й обґрунтування такого способу життя, який би дав можливість максимально підвищити рівень здоров’я у дітей. Результати дослідження показують, що для школярів молодших класів спорт і фізична культура є лише навчальною дисципліною в школі; школярі-старшокласники починають оцінювати спорт і розуміти його моральні, емоційні аспекти, підвищується мотивація до занять фізичною культурою і спортом. Для більшості дівчат заняття спортом - це один із засобів, спрямованих на формування красивої фігури та правильної постави. Для юнаків більш характерне прагнення максимально удосконалюватися в обраному виді спорту для досягнення найвищих результатів. Вони більш схильні до наслідування видатних спортсменів з «великого» спорту. У більшості підлітків спостерігається деформація системи цінностей, норм і установок здоров'я і рухової активності, а також існують суперечності в їх свідомості. Аналіз літератури, а також вітчизняного законодавства з зазначеної проблеми дає підстави зробити узагальнення, що необхідно доопрацьовувати наявну законодавчу базу для комплексного забезпечення діяльності по впровадженню здорового способу життя таким чином, щоб став можливим еволюційний перехід до нових форм і методів реалізації державної політики в сфері охорони здоров'я