Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/739f2613-f06f-4db9-b214-95f749254d4e
Browse
2 results
Search Results
Item Прогнозування змін ґрунтів Вінниччини в умовах потепління клімату.(2015) Дєдов, О.В.; Dedov, O. V.; The article shows that due to the global warming average annual air temperature in Vinnitsia region arose from 7,5 to 8° for the last 25 years. It became 2° warmer in January and 1,2° in march, the temperature became higher in 1,3° in june and 0,9° in august. There were no significant changes in the amount of precipitations (with the mean yearly rainfall 440-590 mm) on the territory of Vinnitsia region. As a result, it has led to moisture of plants and soil decrease, soil and physiological process irregulation, and, what’s more, it has influenced the agricultural production negatively. The research is relevant due to the identification of climate changes in the region to predict its tendency and influence on the soil in order to avoid the process of humification caused by warming. The aim of the article is to characterize the current state of the soil in Vinnitsia region and to predict its changes under the influence of warming and moisture decrease. The research was conducted with the help of system analysis, logical generalization and forecasting. It was determined that climate warming can activate soil humification process and disturb microbiological processes, decrease the capacity of nutrients of plants, deteriorate absorbing capacity and other features. In recent years the soil of Vinnitsia region is losing 0,36-0,53 tons of humus per hectare and its capacity reduced from 2,81 to 2,77% in the period of 1996-2013, and the negative balance of nitrogen reached the point of 47,3 kilograms per hectare, phosphorus is at the point of 29,4 kilograms per hectare and potassium is 95,3 kilograms per hectare. The article shows that in order to predict progressing destructive soil changes in the region there is a necessity to introduce a wide usage of water saving methods of soil cultivation, outlinear-meliorative organization of the territory, increase the crops of permanent grasses, winter and spring cereal crops and the crops with essentially lower index of transpiration.Показано, що на фоні глобального потепління клімату середньорічна температура повітря у Вінницькій області за останні 25 років підвищилася з 7,5 до 8,0°С. При цьому на 2,0оС стало тепліше в січні, 1,5° у лютому, 1,2° в березні, 1,3° у липні та на 0,9° в серпні. Істотних змін у кількості опадів (при середній багаторічній нормі 440-590 мм) в області не спостерігалося. Це привело до зниження вологозабезпечення ґрунтів та рослин, порушення протікання у них ґрунтових і фізіологічних процесів тощо, а також негативно вплинуло на сільськогосподарське виробництво. Актуальність дослідження полягає у встановленні сучасних змін клімату в межах регіону для передбачення їх тенденцій та впливу на ґрунти і прийняття рішень з попередження зумовлених потеплінням процесів їх дегуміфікації. Метою статті є висвітлення сучасного стану ґрунтів у Вінницької області та можливих їх змін в умовах потепління і зменшення вологозабезпечення. Дослідження проводилося з використанням методів системного аналізу, структурно-логічного узагальнення та прогнозування. Встановлено, що потепління клімату активізує процес дегуміфікації ґрунтів, у них порушується хід мікробіологічних процесів, зменшуються запаси живильних для рослин речовин, погіршуються вбирна здатність, водні та інші властивості. Упродовж останніх років ґрунти регіону втрачають щорічно 0,36-0,53 т/га гумусу, а їх гумусованість знизилася за період 1996-2013 рр. з 2,81 до 2,77 %, від’ємний баланс у них нітрогену (N) досяг 47,3 кг/га, фосфору (P) 29,4 кг/га, калію (К) – 95,3 кг/га. Показано, що для попередження прогресуючих в умовах потепління деструктивних змін ґрунтів у регіоні необхідно ширше впроваджувати вологозберігаючі способи обробітку ґрунту (мінімальний, нульовий), контурно-меліоративну організацію території, збільшувати посіви багаторічних трав, озимих, ранніх ярих культур та гібридів і сортів сільськогосподарських рослин з істотно нижчими, порівняно з традиційними, коефіцієнтами транспірації тощо.Item Особливості ґрунтово-археологічного підходу у дослідженні природного середовища минулих епох.(2015) Пархоменко, О.Г.; Parkhomenko, O.Проаналізовано публікації з інтерпретації даних щодо похованих ґрунтів у зв’язку з історією землеробства, антропогенним навантаженням на природні комплекси, еволюцією природного середовища у голоцені. Наведено особливості дослідження палеоґрунтів за допомогою ґрунтовоархеологічних підходів з метою реконструкції обстановок минулого. Досліджено поховані під валами, курганами та фонові (сучасні) повнопрофільні голоценові ґрунти. Наведено особливості формування та приклади моно- та полігенетичних ліній розвитку ґрунтів. Встановлено, що проблема дослідження включає декілька аспектів, зокрема: загальні і теоретичні питання еволюції ґрунтів; методичні і експериментальні дослідження еволюції ґрунтів; природну та антропогенну еволюції ґрунтів; археологічне ґрунтознавство.