Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/69031483-2980-4b10-88b2-0e6063064f79
Browse
7 results
Search Results
Item Features of the mesostructural organization of the leave and the anatomical structure of the tobacco stem under the action of growth stimulators(Біологія та екологія, 2021) Talalayeva, O.S.; Rohach, V.V.; Kuryata, V.G.; Rohach, T.I.Tobacco plants of Ternopil 14 variety were treated with growth stimulants 1-NAA, GA3 and 6-BAP in the budding phase. Under the influence of growth stimulants, tobacco leaf blades thickened due to the growth of chlorenchyma. The greatest increase in leaf thickness was found after the application of GA3. 1-NAA and GA3 increased the volume of columnar parenchyma cells. The size of the cells of the spongy parenchyma under the action of growth regulators did not change significantly. It was found that 1-NAA reduced the number of epidermal cells and the number of stomata per unit abaxial surface of the leaf, and under the action of 6-BAP, these indicators increased authentically. GA3 increased the number of epidermal cells and decreased the number of stomata. All growth stimulants reduced the area of the stomata. Growth stimulants thickened the collenchyma layer and increased or did not change the size of sclerenchymal fiber cells. The thickness of the shells of sclerenchyma cells increased significantly only with the use of 6-BAP. Under the action of other growth stimulants, this indicator had only a tendency to increase. 1-NAA and 6-BAP increased the thickness of the secondary layer and decreased the primary periderm. Under the action of GA3, the layers of the primary and secondary periderm became thinner. The drugs increased the thickness of the xylem and the diameter of the largest vessels.Item Особливостi формування мезоструктури та пiгментного комплексу листкiв ското- i фотоморфних проросткiв бобiв кiнських за дiї гiберелової кислоти та тебуконазолу(Фізіологія та генетика, 2022) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.Peculiarities of leaf mesostructure formation, synthesis of photosynthetic pigments under the impact of gibberellic acid and its antagonist tebuconazole in scoto- and photomorphic seedlings of horse beans were analyzed. It was established that gibberellins take an active part in the regulation of scoto- and photomorphogenesis. Gibberellic acid and tebuconazole (retardant) significantly affected the histogenesis in leaves of scoto- and photomorphic seedlings. Under the conditions of photomorphogenesis, leaves were formed thicker in comparison to seedlings that developed in the dark. At the same time, under the influence of tebuconazole the highest thickening of leaves was noted both in the dark and light. There was a decrease in leaf thickness in scotomorphic seedlings under gibberellin action. In the dark, the gibberellin effect caused the formation of thinner tissues complexes — chlorenchyma, abaxial and adaxial epidermis. The ratio between chlorophyll a and b in the control was 4.3, under the impact of tebuconazole — 4.5, and gibberellin — 3.7. Insofar as the content and ratio of chlorophylls a and b decreased under the action of gibberellin, and increased under the action of antigibberellic drug tebuconazole, this indicates the gibberellin influence on the formation of photosynthetic apparatus light-harvesting complexes. In scotomorphic seedlings, the process of conversion of unsaturated to saturated fatty acids (FA) was most inhibited by tebuconazole, and under the action of gibberellin the ratio was less. In photomorphic seedlings, this process was not inhibited either by exogenous gibberellin or by retardant, compared to control. Thus, light affects the processes of FA metabolism during the heterotrophic phase of development. Blocking the native gibberellin synthesis by tebuconazole in seedlings leads to a decrease in linolenic acid outflow from the cotyledons due to growth retardation and, consequently, the use of this fatty acid in chloroplastogenesis.Item Анатомо-фізіологічні зміни проростків квасолі під впливом гібереліну та тебуконазолу в умовах фото- та скотоморфогенезу(Фізіологія та генетика, 2021) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.Комбінування зовнішнього (світло/темрява) чинника, гіберелової кислоти та інгібітора синтезу гіберелінів тебуконазолу в період проростання насіння істотно змінювало характер донорно-акцепторних відносин у проростках кінських бобів. Застосування гібереліну за наявності світла приводить до посилення гідролізу резервного крохмалю проростаючого насіння кінських бобів. Відсутність світла виявилася для гідролізу крохмалю істотнішим чинником, ніж екзогенне застосування гібереліну та антигіберелінового препарату тебуконазолу. Вміст азотовмісних сполук та резервних жирів у сім’ядолях на перших етапах проростання істотно не змінювався, що свідчить про менш інтен¬сивне використання цих сполук на потреби морфогенезу в цей період. Проростання насіння на світлі за дії гібереліну супроводжувалося зменшенням, а за дії тебуконазолу — збільшенням діаметра кореня й епікотиля внаслідок особливостей гістогенезу. Під впливом гіберелової кислоти сумарна товщина епіблеми та первинної кори кореня на світлі, а в гіпокотиля — епідермісу та первинної кори на світлі і в темряві зменшувалася. Тебуконазол спричинював протилежну зміну — зростання товщини цього тканинного комплексу відбувалося як за умов фото-, так і скотоморфогенезу. Під впливом тебуконазолу в темряві зростала кількість судин ксилеми в судинно-волокнистих пучках кореня. В епікотилі зростання кількості судин у пучках за дії тебуконазолу відбувалося як на світлі, так і у темряві. Оскільки гістогенез контролюється фітогормонами, встановлені гістологічні зміни свідчать про істотну перебудову всього гормонального комплексу проростка.Item Використання запасних речовин насіння Zea mays L. під час проростання за комбінованої дії регуляторів росту та присутності або відсутності світла.(Biologіja, 2021) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Приседський, Ю.; Prysedsky, Yu.Досліджено функціональні зміни джерело-стокової системи проростків кукурудзи за поєднання зовнішніх (світло/темрява) і гормональних (гіберелінова кислота/ретардант) факторів під час проростання. Встановлено, що під дією фітогормонів істотно збільшуються колеоптиль, довжина коренів і проростків, маса сухої речовини органів як на світлі, так і в темряві. Тебуконазол викликав протилежний ефект завдяки ретардантній дії. Інактивація ендогенного фітогормону підтверджується менш інтенсивним використанням насіннєвих речовин, мінімальною сухою речовиною кореня та колеоптилю та нижчими показниками використання запасів під впливом тебуконазолу, зокрема в умовах фотоморфогенезу. Мінімальна маса сім’ядолей може свідчити про своєрідну оптимізацію використання резервів при обробці тебуконазолом. Гіберелін стимулював розщеплення крохмалю як на світлі, так і в темряві, але використання крохмалю було вищим у темряві. Зменшення вмісту цукру в насінні скотоморфних рослин у контролі та за дії гібереліну пояснювалося інтенсивним відтоком на потреби органогенезу. Гіберелін стимулював гідроліз резервного білка після інтенсивного гідролізу крохмалю в темряві. Виявлено специфічну гіберелінову регуляцію відтоку фосфору для процесів органогенезу в умовах фото- та скотоморфогенезу та відсутність регуляції калію в умовах фотоморфогенезу.Item Дія тебуконазолу на використання депонованих у насінині Vicia faba L. резервних речовин у гетеротрофну фазу розвитку за умов фото- і скотоморфогенезу(Фізіологія рослин і генетика, 2021) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Poprotska, I. V.; Попроцька, І.В.Комбінування зовнішнього (світло/темрява) чинника та інгібітора синтезу гіберелінів тебуконазолу в період проростання насіння істотно змінювало характер донорно-акцепторних відносин у проростках кінських бобів. За дії препарату достовірно зменшувались довжини епікотиля, кореня і проростка в цілому як на світлі, так і в темряві. Аналогічно зменшувалась і маса сухої речовини органів проростка. Інтенсивніше використовувалися запасні речовини насінини за умов скотоморфогенезу, про що свідчать мінімальна маса сухої речовини сім’ядолей у рослин цього варіанта та вищі коефіцієнти використання резервних речовин на потреби формування кореня й епікотиля в процесі проростання. Ретардант уповільнював відтік резервних речовин насінини на формування епікотиля та кореня. За умов скотоморфогенезу інтенсивність використання резервного крохмалю насінини була вищою. Застосування інгібітора біосинтезу гіберелінів тебуконазолу не впливало на швидкість гідролізу крохмалю сім’ядолей, що свідчить про достатнє забезпечення насіння зарезервованими формами гіберелінів. Вищий вміст цукрів у сім’ядолях скотоморфних рослин як у контролі, так і за дії тебуконазолу пов’язаний з уповільненням відтоку на потреби органогенезу — формування структур кореня та епікотиля. Кількісні зміни вмісту азоту в сім’ядолях скотоморфних і фотоморфних рослин у процесі проростання були значно меншими, ніж зміни вмісту крохмалю. Достовірного впливу тебуконазолу на реутилізацію азотовмісних сполук, елементів мінерального живлення — фосфору і калію, депонованих у насінині, на потреби органогенезу не встановлено.Item Вплив гіберелінової кислоти та тебуконазолу ретарданту на формування мезоструктури листка та пігментного апарату ското- та фотоморфних проростків кукурудзи (Zea mays L.)(Modern Phytomorphology, 2022) Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, О.О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.О.; Баюрко, Н.В.; Baiurko, N. V.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. A.Проаналізовано вплив гіберелінової кислоти та антигіберелінового препарату тебуконазолу на особливості мезоструктури листка, накопичення фотосинтетичних пігментів та активність хлорофілази в листках ското- та фотоморфних проростків кукурудзи. Товщина листків значно зменшувалася під дією гіберелінової кислоти та збільшувалася під дією тебуконазолу порівняно з контролем на світлі та в темряві. Ці зміни визначалися коливаннями товщини хлоренхіми та розмірів верхнього та нижнього епідермісу листків. Під дією тебуконазолу спостерігалося достовірне збільшення кількості продихів на одиницю площі абаксіальної поверхні листка при зменшенні їх лінійних розмірів. Під впливом тебуконазолу вміст хлорофілу а підвищувався порівняно з контролем. Спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, що, на нашу думку, свідчить про пригнічення препаратом процесу перетворення хлорофілу. Гіберелова кислота призводила до уповільнення синтезу хлорофілу а і зниження загального вмісту хлорофілу. Зниження вмісту хлорофілу відбувалося за рахунок підвищення активності хлорофілази. Зміни свідчать про пригнічення гібереліном утворення світлозбиральних комплексів фотосистем І та ІІ.Item Features of leaf photosynthetic apparatus of sugar beet under retardants treatment(Ukrainian Journal of Ecology, 2019) Shevchuk, O.A.; Tkachuk, O.O.; Kuryata, V.G.; Khodanitska, O.O.; Polyvanyi, S.V.We studied the influence of antigibberellin compounds with different mechanisms of action-Paclobutrazole (0.05%) and Dextrel (0.3%) on the formation of leaf surface, structure of photosynthetic apparatus and features of leaf functioning under retardants artificial growth control on sugar beet plants. We found that retardants treatment slowed the growth of total leaf surface of sugar beet. At the same time, application of Paclobutrazole (0.05%) caused a greater retardation effect on plant growth. The number of dead leaves of treated plants during vegetation season was unchanged compared to control. We established that decrease in the leaf area was accompanied by their thickening due to increase in the size of palisade and spongy parenchyma cells, decrease in the size of epidermal cells and increase in the number of stomatas per unit leaf area. Stomatal index which characterizes the ratio of number of stomata form to the total number of epidermal cells on the same leaf area was identical for all experimental variants, notably, the ratio of stomata and other epidermal cells not changed under retardants application. The rate of photosynthesis of retardants-treated leaves was lower than in a control, and the proportion of respiratory processes in their carbon dioxide gas exchange was greater. Dextrel and Paclobutrazole differently influenced on the ratio of leaf and mesophilic resistances of CO2 diffusion and concentration of carbon dioxide in intercellular spaces, that indicates about different regulation of assimilation apparatus activity with their participation. Retardants are a powerful means to regulate the assimilation apparatus activity, one of the donor-acceptor system component, and can be used for the targeted regulation of plastic substances redistribution in sugar beet.