Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/66dcdcbd-ffae-44ea-ab22-66e30708f1b5

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Забезпечення біологічної безпеки: теоретико-правові аспекти
    (2024) Оверковська, Т. К.
    Стаття присвячена висвітленню деяких теоретико-правових аспектів забезпечення біологічної безпеки. Визначено, що серед проблем сьогодення є й залишається проблемою забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту населення в умовах появи нових ризиків і загроз біологічного характеру. Проаналізовано поняття біологічної безпеки на законодавчому та доктринальному рівнях. Встановлено, що біологічна безпека є складовою екологічної безпеки та складовою національної безпеки України. Установлено, що біологічний ризик виступає складовою екологічного ризику, виокремленні певні ознаки біологічного ризику. Звернута увага, що одними із аспектів гарантування біологічної безпеки є оцінка ризику біотехнологічної діяльності, що включає певні етапи проведення оцінки, та управління ризиками. Обґрунтовано, що управління ризиками має на меті попередження негативного впливу генетично модифікованих організмів на здоров’я людини, збереження і стале використання навколишнього природного середовища та його елементів. При цьому, результати оцінки ризиків використовуються компетентними органами для прийняття обґрунтованих рішень у сфері поводження з генетично модифікованими організмами. Встановлено умови отримання дозволу на проведення державної апробації генетично модифікованих організмів. Встановлено, що одним із основоположних прав громадян щодо біологічної безпеки слід вважати право вільного доступу до інформації про поводження з генетично модифікованими організмами. Обґрунтовано, що доступ та отримання належної інформації щодо поводження з генетично модифікованими організмами є гарантією забезпечення біологічної безпеки. Актуальним для вдосконалення системи біологічної безпеки та біологічного захисту є розробка порядку інформування населення з питань біологічної безпеки та біологічного захисту. За результатами проведеного дослідження у статті сформульовані висновки, які засновані на положеннях чинного законодавства України та правової доктрини у сфері правового забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правові засади охорони клімату в Україні
    (2022) Оверковська, Т. К.
    У статті розглянуто певні правові засади охорони клімату. Визначено, що системне реформування та вдосконалення галузей економіки зумовлює необхідність нормативно-правового забезпечення щодо запобігання зміни клімату та підтримання екологічної рівноваги. Визначено, що актуальність та терміновість здійснення заходів, спрямованих на запобігання зміни клімату, зумовлено невідкладністю розв’язання проблем у сфері зміни клімату. Проаналізовано основні правові акти світової спільноти в сфері охорони клімату, які мають за мету стабілізацію концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який би не допускав небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему. Встановлено принципові підходи Європейського Союзу до сфери зміни клімату. Визначено, що адаптація до зміни клімату є глобальним викликом, а підвищення ефективності діяльності з адаптації до зміни клімату має бути спрямована на мінімізацію поточних і очікуваних негативних наслідків та запровадження загальнодержавної системи управління ризиками. Проаналізовано доктринальне положення щодо поняття правової охорони клімату, визначено зміст. Встановлено, що зміст правової охорони клімату складає сукупність заходів, спрямованих на скорочення антропогенних викидів парникових газів із технічних джерел. Визначено необхідність державного регулювання та управління господарської діяльності, яка може негативно впливати на озоновий шар та рівень глобального потепління. Звернута увага на необхідність проведення оцінки впливу на довкілля як засобу запобігання негативного впливу на довкілля господарської діяльності через скорочення антропогенних викидів парникових газів. Встановлено, що освоєння альтернативних джерел енергії є дієвим фактором підвищення рівня енергетичної безпеки та вагомим чинником протидії глобальним змінам клімату. За результатами проведеного дослідження в статті сформульовані висновки, які засновані на положеннях чинного законодавства України та правової доктрини щодо правової охорони клімату та адаптації до його зміни в частині правової регламентації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правове забезпечення якості харчових продуктів
    (2023) Оверковська, Т. К.
    начено, що необхідність правового забезпечення якості харчових продуктів зумовлюється реалізацією права громадян на достатній життєвий рівень, що включає достатнє харчування. Проаналізовано законодавче та доктринальне розуміння «якість» харчових продуктів, виокремленні певні правові ознаки якості харчових продуктів на підставі аналізу положень чинного законодавства. Визначено, що юридичними критеріями якості харчових продуктів слід вважати показники якості. Установлено, що засоби забезпечення якості продуктів харчування можуть бути різноманітними. Обґрунтовано, що важливою складовою правового забезпечення якості продуктів харчування є інформування споживачів про властивості харчового продукту шляхом його маркування. При цьому, маркування можна розглядати як правову форму подання інформації про якість харчового продукту. Встановлено особливості маркування окремих видів харчових продуктів. Звернута увага на дієву складову правового забезпечення якості продуктів харчування рослинного і тваринного походження як еколого безпечний стан земельної ділянки та умови вирощування рослинної продукції. Обґрунтована необхідність забезпечення сталого землекористування, створення еколого безпечних умов для виробництва продуктів харчування. Встановлено, що невід’ємною складовою правового забезпечення якості продуктів харчування є здійснення державного контролю з метою перевірки дотримання законодавства про якість харчових продуктів, а також запобігання виробництву та обігу неякісних харчових продуктів для захисту інтересів споживачів. За результатами проведеного дослідження у статті сформульовані висновки, що засновані на положеннях чинного законодавства України та правової доктрини у сфері правового забезпечення якості харчових продуктів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правові засади відтворення природних ресурсів
    (2022) Оверковська, Т. К.
    У статті розглянуто певні правові засади відтворення природних ресурсів. Визначено, що актуальними стають питання забезпечення та відтворення чисельності видів природної флори та фауни, відновлення та збалансоване використання лісових ресурсів, водних ресурсів, а також відтворення родючості ґрунтів. Проаналізовано поняття «відтворення» природних ресурсів як на законодавчому, так і на науковому рівнях. Звернуто увагу на співвідношення понять «відтворення» та «відновлення» природних ресурсів. Встановлено, що відтворення природних ресурсів здійснюється відповідними способами, заходами, які регулюються нормативними актами. Визначено, що заходи та способи збереження, поновлення, відтворення природних ресурсів і природних об’єктів не повинні завдавати шкоди здоров’ю людини та довкіллю, а також не мають суперечити чинному законодавству. Встановлено, що сутність відтворення природних ресурсів становить юридично визначена діяльність спеціальних суб’єктів шляхом виконання робіт, спрямованих на поновлення кількісного стану або чисельності природних ресурсів. Зауважено на виникнення й існування правовідносин у сфері відтворення природних ресурсів. Визначено, що правовідносини щодо відтворення природних ресурсів є окремим видом екологічних відносин, мають комплексний характер, підставою їх виникнення є норми чинного законодавства. Суб’єкти цих правовідносин наділяються повноваженнями щодо забезпечення відтворення природних ресурсів, екологічної цінності їхніх природних і набутих якостей. Встановлено основні чинники правових засад відтворення природних ресурсів. За результатами проведеного дослідження у статті сформульовано висновки, засновані на положеннях правової доктрини та чинного законодавства України у сфері правової регламентації засад відтворення природних ресурсів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Забезпечення права на екологічну інформацію: теоретико-правові засади
    (2024) Оверковська, Т. К.
    Одним із прав громадян, що забезпечує реалізацію основоположного права громадян на екологічну безпеку, слід вважати право вільного доступу до екологічної інформації. Отже, на законодавчому рівні екологічною вважається інформація як про стан довкілля, так й про стан навколишнього природного середовища, тобто дані та/або відомості про екологічну безпеку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правові особливості відшкодування збитків, заподіяних довкіллю внаслідок збройної агресії.
    (2023) Оверковська, Т. К.; Голованчук, А. А.; Overkovska, T. K.; Golovanchuk, A. A.
    У статті розглянуто особливості відшкодування збитків, заподіяних довкіллю внаслідок збройної агресії. Визначено, що із початком повномасштабного військового вторгнення на територію України завдаються значні збитки довкіллю. Проаналізовані нормативні та доктринальні розуміння понять «збитки» та «шкода». Звернута увага, що слід розуміти під збитками в екологічних правовідносинах. Установлено, що відшкодування екологічної шкоди зводиться до відшкодування збитків. Проаналізовано деякі нормативно-правові акти щодо визначення розміру шкоди та збитків для окремих об’єктів навколишнього природного середовища, а також звернута увага на показники, що оцінюються при визначені шкоди, завданої окремим природним ресурсам. Встановлено обов’язковість належної фіксації збитків, збирання та аналіз документальних джерел, тобто документально підтвердженого негативного впливу на довкілля. Обґрунтовано, що визначення збитків у кожному випадку є самостійним завданням, що потребує відповідної інформаційної основи для обрахування розміру. Встановлено, що відшкодування збитків, заподіяних довкіллю, може відбуватися також у натуральній формі. Установлено, що процес відшкодування збитків, заподіяних довкіллю внаслідок збройної агресії, охоплює відповідні стадії: належну фіксацію шкоди, заподіяної довкіллю; обробку отриманої інформації та документально підтверджених фактів забруднення, засмічення, псування, знищення об’єктів природи, а також необхідність дослідження характеристики забруднення довкілля; обчислення суми збитків на підставі спеціальних методик та способів обрахування, включаючи неодержані прибутки; звернення до компетентних органів щодо відшкодування збитків. За результатами проведеного дослідження у статті сформульовані висновки, засновані на положеннях чинного законодавства та еколого-правової доктрини.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правові аспекти збереження лісів як складова забезпечення прав людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля
    (2022-12-09) Оверковська, Т. К.; Overkovska, T. K.
    Процеси, пов’язані із забрудненням довкілля через техногенне навантаження, нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу, недостатній рівень адаптаційних можливостей галузей економіки, підвищили пріоритетність збереження довкілля та забезпечення екологічної безпеки як гарантій реалізації права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, що закріплено ст. 50 Конституції України.