Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/6693376a-aa1f-4c13-b16a-060643ff81ad

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 43
  • Thumbnail Image
    Item
    Художньо-педагогічні технології навчання та виховання на шляху інтеграції та розвитку особистості
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Шадей, О. О.
    Художньо-педагогічні технології активізують пізнавальну діяльність дітей, розвивають художньо-образне мислення; збагачують почуттєву сферу, посилюють емоційність сприймання художньо-дидактичного матеріалу, загальну мотивацію навчання; стимулюють розвиток: творчих здібностей, уяви, фантазії; формують елементи художньо-естетичного і соціокультурного досвіду; сприяють релаксації, емоційній саморегуляції дошкільників.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль естетичного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва у творчому розвитку майбутнього вчителя початкових класів
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Старовойт, Л. В.
    Мета статті – розкрити роль естетичного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва у творчому розвитку студентської молоді. Розуміння естетичного потенціалу людської праці має гнучко вплестися у світогляд майбутнього вчителя і забезпечити з рештою належну аксіологічну культуру виховного процесу. Без усвідомлення духовно-ціннісного значення праці педагогічна діяльність ніколи не набуде ознак творчої діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психолого-педагогічні основи сприйняття творів декоративно-ужиткового мистецтва молодшими школярами
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Соснова, Г. О.
    Мета статті – розкрити психолого-педагогічні основи сприйняття творів декоративно-ужиткового мистецтва молодшими школярами. Естетичний розвиток особистості засобами мистецтва прийняте в педагогіці називати художнім вихованням. Звертаючись безпосередньо до творів мистецтва, воно потребує розвитку в людині вміння правильно сприймати явища краси. Виходячи з всього вище сказаного, можемо зауважити, що у роботі необхідно використовувати різні методи: метод спостереження, наочності, словесний, практичний, евристичний, частково-пошуковий, проблемно-мотиваційний, метод співтворчості, мотиваційний. Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва – зробити гарним речове середовище людини, її побут. Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності, у якій разом з конкретними елементами поєднуються й абстрактні стилізовані образи та форми, джерела походження яких іноді залишаються невизначеними. У декоративному мистецтві художник будує зображення за допомогою пластики форм та кольорових співвідношень, поєднує різні за місцем і часом події, образи та елементи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток творчих здібностей молодших школярів в процесі предметно-перетворювальної діяльності
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Смірнова, Д. Г.
    Мета статті – розкрити особливості формування творчих здібностей молодших школярів у процесі предметно-перетворювальної діяльності. молодший шкільний вік відзначається пробудженням у дитини багатьох видів діяльності. Творча діяльність молодшого школяра в цей період характеризується глибоким інтересом до засвоєння різних умінь та розвитком задатків і здібностей. Щоб ефективно розвивати творчі здібності, які є основою здійснення творчої діяльності, слід виявити задатки і створити атмосферу сприяння розквіту таланту.
  • Thumbnail Image
    Item
    Патріотичне виховання у творчій спадщині вітчизняних педагогів
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Сидорук, Г. В.
    Мета статті є обґрунтування та розкриття особливостей патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток творчих здібностей дошкільників у театрально-ігровій діяльності
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Свята, В. В.
    Метою статті є - підвищення фахового рівня педагогів з питань організації театралізованої діяльності дошкільників; - спрямування педагогів на широке використання театральної діяльності, як ефективного засобу розвитку та виховання дошкільників на засадах гуманізації освітнього процесу; - ознайомлення педагогів із новими формами та методами організації театралізованої діяльності; - розширення педагогічної компетентності батьків у питаннях використання театралізованої діяльності в домашніх умовах. Театралізована діяльність є ефективним засобом розвитку творчої особистості. У грі виховуються такі психологічні якості, які є передумовами фізичної і психічної готовності дитини до нормального переходу в наступний період життя. Вирішується безліч освітньо-виховних завдань, зокрема і проблема морального виховання дитини. Для того, щоб моральні норми виконувались дошкільником не тільки під впливом авторитету дорослого і використовувались як зовнішній аргумент у міжособистісних відносинах, а стали б внутрішніми мотивами поведінки, необхідно підготувати підґрунтя для їх засвоєння. Таке психологічне підґрунтя складається шляхом організації практики взаємовідносин дітей у процесі театралізованої гри.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості фізичного виховання дітей дошкільного віку у зарубіжних країнах
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Рачковська, Н. О.
    Метою статті є аналіз і систематизація даних літературних джерел щодо сучасного стану фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми у дошкільних закладах у зарубіжних країнах. Види фізичної активності, які використовуються на заняттях з фізичного виховання у дошкільний період, у багатьох країнах співпадають. В світі спостерігається інтеграція двох основних напрямків у фізичному вихованні - гімнастичного і спортивно-ігрового, що свідчить про значне уточнення класифікації фізичних вправ за їх приналежності до тих чи інших видів спорту, гімнастики, ігор та туризму. Обсяг занять фізичним вихованням у дошкільних закладах в різних країнах неоднаковий, в основному 3-4 годин на тиждень. Програма, як правило, не є єдиною, а складається з урахуванням можливостей і традицій певного дошкільного закладу. У дошкільному віці гра стає провідною діяльністю дитини. Фахівці підкреслюють, що гра є оптимальною основою для фізичного, розумового, соціального та емоційного розвитку. Значення гри визнано педагогами усіма світу. Як показують результати проведеного аналізу даних спеціальної літератури, програми з фізичного виховання дошкільників у всіх країнах включають рухливі ігри, які часто називають вільними. Завдання ж вихователя полягає в тому, щоб, ні в якій мірі не пригнічуючи ініціативу дітей, направити гру в потрібне русло. Таких поглядів дотримується більшість фахівців як у нас в країні, так і за кордоном. Якими б своєрідними, оригінальними не були національні системи освіти і виховання дітей дошкільного віку, всі вони мають у своїй основі універсальні засади і принципи, репрезентують єдину і цілісну систему дошкільного виховання і навчання як загально цивілізаційний феномен.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інформаційні освітні технології у музично-естетичному вихованні дітей
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Поплавська, Ю. О.
    Впровадження інноваційних технологій має відбутися, аби забезпечити прагнення до опанування різних видів музичної діяльності, зробити процес музично-естетичного виховання цікавим, актуальним для дитини, сприяти гармонійному розвитку особистості, усіх її сфер: когнітивної, афективної, мотиваційно-діяльнісної, соціальної. Метою статті є розкриття освітньо-виховного потенціалу інформаційних, зокрема, мультимедійних педагогічних технологій у музично-естетичному вихованні дітей, що передбачає докорінного оновлення змісту шкільного предмету «музичне мистецтво», ґрунтовні зміни у формах і методах музичного навчання та виховання школярів. Завдяки впровадженню в систему музичної освіти мультимедіа забезпечується ефективне педагогічне керівництво процесом формування системи мистецьких знань у молодших школярів, учитель музики може контролювати художній розпиток особистості учня. Навчально-виховний потенціал різноманітних варіантів стандартних комп’ютерних програм, навчально-розвивальних програм з музики, мультимедійних комп'ютерних презентацій PowerPoint, дидактичних ресурсів Інтернету тощо сприятиме активізації творчих здібностей школяра, їх вдосконаленню у процесі опанування сукупності спеціальних знань і умінь, допомагатиме оволодінню нотацією і основами музичної грамоти, включенню в цілеспрямовану музичну діяльність. Таким чином, інформаційні освітні технології, мультимедіа та їх продукти містять значні навчально-виховні та музично-методичні резерви, забезпечують ефективну динамічність опанування молодшими школярами шкільного курсу музичного мистецтва, стимулюють творчий пошук, розвивають уяву, сприяють творчому мисленню учнів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток пізнавальних інтересів учнів початкової школи як психолого-педагогічна проблема
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Педь, М. В.
    Мета статті – розкрити природу пізнавального інтересу молодших школярів як предмету психолого-педагогічних досліджень. Пізнавальний інтерес як мета виховання допомагає залученню до духовних цінностей суспільства. Він складає основу творчих здібностей особистості і сприяє оволодінню, присвоєнню, а також створенню нових духовних цінностей. Отже, пізнавальний інтерес – важливий компонент всебічного розвитку особистості, в якому виявляються ціннісні орієнтації. Неможливо розглядати завдання освіти та виховання поза зв’язком з розвитком пізнавальних інтересів, що сприяють більш ефективному оволодінню знаннями, накопичених людством.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз стану інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку в інклюзивне освітнє середовище
    (Вінниця : «Фірма «Планер», 2018) Олійниченко, Е. В.
    Мета статті дослідити позитивні сторони інклюзивних процесів, перешкоди і труднощі, які виникають у процесі впровадження інклюзивної освіти. Завдяки створенню інклюзивного освітнього простору, діти, чиї особливі потреби виходять за межи загальноприйнятої норми, мають можливість не тільки отримати гідну освіту, а й відчути себе повноцінними членами шкільного колективу, а згодом стати повноправними громадянами своєї країни, що мають однакові для всіх права і обов'язки незалежно від своїх можливостей.