Кафедра біології
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/58a76a48-64cc-4edd-94da-b64a481a3f48
Browse
72 results
Search Results
Item Формування продуктивності кормових бобів залежно від прийомів вирощування(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження. Збірник наукових праць ВДПУ, 2023) Князюк, О. В.; Рекута, Т. С.; Кушнір, В. В.Проведені дослідження показали, що формування врожаю зерна кормових бобів залежить від гідротермічних умов регіону та оптимальних строків сівби як прийому технології. Для умов центрального Лісостепу ефективним є вирощування кормових бобів за строку сівби – 5.04.Item Застосування епіну з метою регуляції росту рослин(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження / Збірник наукових праць ВДПУ, 2021) Ткачук, О. О.Проаналізовано масштаби застосування регуляторів росту рослин, які є важливим компонентом сучасних технологій рослинництва. Розглянуто особливості дії регулятора росту епіну на сільськогосподарських культурах. Показано його вплив на процеси проростання насіння, приживлення розсади, збільшення урожайності, стимуляції плодоутворення, захисту від несприятливих умов довкілля.Item Вплив препаратів вимпелу та паслінію на ріст та урожайність томатів сорту Анастасія.(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.O.Вивчено вплив препаратів вимпелу та паслінію на ріст та урожайність рослин томатів сорту Анастасія. Встановлено, що за обробки рослин в період вегетації відбувалося інтенсивне наростання вегетативної маси томатів, що виражалося у збільшенні висоти та маси. За дії вимпелу та паслінію збільшувався вміст фотосинтетичного пігменту у листках дослідних рослин томатів сорту Анастасія. Препарати мали позитивний впливав на урожайність томатів, що виражалося у збільшенні як маси плодів, так їх кількості у кущі.Item Формування продуктивності рослин нуту за дії інокуляції штамом Mezoryzobium Cicery та хлормекватхлориду(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Голунова, Л.А.; Holynova, L.A.; Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.В статті представлено результати впливу штаму та інгібітора росту рослин хлормекватхлориду (застосованого у фазу бутонізації) на процес формування та функціонування азотфіксувального та фотосинтетичного апарату, анатомічні зміни листків у зв’язку з урожайністю нуту культурного. За обробки регуляторами росту (як штаму так і комбінованого використання препаратів) виявлено посилення нодуляційної активності, збільшення площі листкового апарату та накопичення фотосинтетичних пігментів (суми хлорофілів (а+b)). В мезоструктурі листків встановлено збільшенням об’єму палісадної й лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Внаслідок зазначених змін за дії препаратів зростала чиста продуктивність фотосинтезу. В структурі урожайності нуту відбувалося посилення обнасіненості рослин, зростання маси 1000 насінин та урожайності культури проти необробленого контролю.Item Вплив регулятора росту епіну на фізіологічні показники рослин квасолі сорту Присадибна(Вінниця, 2021, 2021) Ткачук, О. О.; Tkachuk, O. A.Розглянуто дію регулятора росту із адаптогенними властивостями епіну на рослини квасолі сорту Присадибна. Вивчено його вплив на ріст, формування листкового апарату та продуктивність рослин. Доведено, що за дії епіну відбувалося збільшення висоти рослин, кількості міжвузлів, вмісту хлорофілу та кількості клітин епідермісу листків, продихів та їх площі. Препарат впливав на урожайність рослин, сприяв формуванню більшої кількості бобів та насіння в них.Item Вплив хлормекватхлориду на рослини родини Хрестоцвіті(Вінниця, 2021, 2021) Поливаний, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Polyvana, A.S.; Поливана, А.С.; Гуменюк, І.; Humeniuk, I.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості, площі листкової поверхні рослин гірчиці білої. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.Item Продуктивність насіння полуниці садової за дії біостимулюючих препаратів(София : Бял ГРАД-БГ, 2021) Долішня, І. І.; Долишня, И. И.; Dolishnya, I. I.; Мотреску, М. Д.; Motrescu, M. D.; Андрушко, Р. В.; Андрушко, М. В.; Andrushko, R. V.; Осаволюк, О. І.; Осаволюк, О. И.; Osavolyuk, O. I.Встановлено, що застосовані регулятори росту рослин збільшували об’єм кореневої системи полуниці садової у всіх досліджуваних сортів. У рослин сорту Альбіон за дії Гетероауксину показник підвищувався на 12 %, за використання Епін-екстра – на 112 %; у сорту Флоренс – на 43 % (за дії Гетероауксину) та на 100 % (за обробки Епін-екстра); у сорту Полка – на 44 % (за дії Гетероауксину) та на 33 % (за обробки Епін-екстра). Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найбільш високорослими були рослини полуниці садової за використання препарату Епін-екстра. Схожість насіння полуниці садової підвищувалася у середньому на 29 %.Item Ріст, розвиток та продуктивність конюшини лучної залежно від просторового розміщення на площі(Sheffield : Science and education LTD, 2021) Глига, А. Д.; Глыга, А. Д.; Gliga, A. D.; Машталір, М. С.; Машталир, М. С.; Mashtalir, M. S.; Юрків, М. О.; Юркив, М. А.; Yurkiv, M. A.Сівба з міжряддям 70 см дозволяє конюшині лучній інтенсивніше формувати надземну частину (на 25–30 % більше), що сприятливо позначається на індивідуальній продуктивності рослин, зміну приростів головного пагона та кореневої системи.Item Physiological activity of plant growth stimulators(2021) Ходаніцька, О.; Ходаницкая, Е.; Khodanitska, O.; Шевчук, О.; Shevchuk, О.; Ткачук, О.; Tkachuk, O.; Матвійчук, О.; Матвийчук, О.; Matviichuk, O.У статті розглядається фізіологічна активність стимуляторів росту рослин на основі фітогормонів. Регулятори росту рослин за своєю природою є аналогами фітогормонів або модифікаторами їх дії. Отже, фізіологічний ефект стимуляторів росту визначається зміною балансу біологічно активних речовин в організмі рослини. Обґрунтовано використання стимуляторів розвитку, що містять сполуки ауксину, гібереліну, цитокініну та брассину. Екзогенна обробка сполук аналогами фітогормонів, їх антагоністами або регуляторами активності, інтенсивно впливає на метаболічні процеси та призводить до змін у процесах росту, дозволяє підвищення насіннєвої продуктивності рослин.Item Особливості ростових процесів озимої пшениці за використання ретарданту(Cognum Publishing House, London, United Kingdom, 2021-01-14) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.В статті представлені результати досліджень по вивченню ростових процесів та анатомічних показників культури озимої пшениці сорту Богдана залежно від обробки препаратом інгібіторного типу – тебуконазолом (0,5 % та 1 %) методами обприскування надземної частини та введенням через кореневу систему. Встановлено, що застосування тебуконазолу різних фізіологічно-активних концентрацій (1 % та 0,5 %) при різних методах введення їх у рослину (через корінь та через обприскування) призводило до уповільнення лінійного приросту та пригнічення росту кореневої системи рослин пшениці. Найбільш чіткий ефект спостерігався при застосування 1%-ного тебуконазолу методом введення препарату через корінь.