Кафедра біології
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/58a76a48-64cc-4edd-94da-b64a481a3f48
Browse
52 results
Search Results
Item Вплив хлормекватхлориду та паклобутразолу на ростові процеси бобів кормових(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження / Збірник наукових праць ВДПУ, 2021) Фалатюк, Л. Ю.; Рисневич, К. Ю.; Шевчук, О. А.Ретарданти призводили до значних у морфогенезі культури бобів кормових, що супроводжувалося підвищенням показника сирої маси листків, вкороченням міжвузлів та потовщенням стебла в середній його частині.Item Проростання насіння льону за дії регуляторів росту(Вінниця, 2021, 2021) Ходаніцька, О. О.; Khodanitska, O.O.Ходаніцька О.О. Проростання насіння льону за дії регуляторів росту / О.О. Ходаніцька // Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2020-2021 н.р. – Вінниця, 2021. – 169 с. – С. 4-10.Item Продуктивність редису за дії різнонаправлених регнуляторів росту рослин(Вінниця, 2021, 2021) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.; Мотреску, М.Д.; Motrescu, M.D.; Зубчук, К.А.; Zubchuk, K.A.; Самородова, С.О.; Samorodovaya, S.A.Застосування ретардантів етефону (0,25 %) та хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %. Застосування різних за механізмом дії стимуляторів росту рослин (бурштинова кислота та реастим) та ретардантів (хлормекватхлорид та етефон) підвищувалась схожість насіння редису у порівнянні з контрольним варіантом.Item Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфологічні показники рослин сої(2021) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О. О.; Ткачук, О. А.; Tkachuk, О. О.; Шевчук, В. В.; Shevchuk, V. V.; Федорук, І. В.; Федорук, И. В.; Fedoruk, I. V.Специфіка дії антигіберелінових препаратів полягає у тому, що вони здатні впливати на процеси та інтенсивність, які неможливо скорегувати за допомогою агротехнічних заходів вирощування. Мета роботи полягала в науковому обґрунтуванні використання інгібіторів росту рослин з антигібереліновим типом дії, як елемента технології вирощування сої, виявлення їх дії на ріст, розвиток та продуктивність. Дослідження проводили на культурі сої сорту Тріада. Проведено обробку по висоті пагонів 10–15 см водними розчинами: 0,5 % тебуконазолу, 0,2 % етефону і 0,5 % хлормекватхлориду, а контрольний варіант – водою до повного змочування листків. У процесі досліджень визначено морфологічні показники, площу листкової поверхні, масу органів. Встановлено, що застосування інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії етиленпродуцента есфону (0,2 %), триазолпохідного ретарданта тебуконазолу (0,5 %) і онієвого препарату хлормекватхлориду (0,5 %) на рослинах сої призводило до морфолого-анатомічних змін: зменшення мас листків і стебел, збільшення товщини стебла та кореневої шийки. Препарати зменшували довжину міжвузлів рослин сої, що створювало передумови стійкості рослин до вилягання. Інгібітори росту рослин по-різному впливали на площу листкової поверхні сої. За використання хлормекватхлориду відмічено збільшення показника на 24 %, а обробка есфоном і тебуконазолом призвело до зменшення – на 26 % і 23 %, відповідно. Різний вплив препаратів виявлено і на довжину головного кореня. За дії есфону довжина головного кореня зменшувалася на 20 %, при застосуванні хлормекватхлориду і тебуконазолу показник збільшувався на 43 % та 37 % відповідно. Актуальним залишається питання виявлення впливу сучасних регуляторів росту рослин з іншим механізмом дії на продуктивність різних сортів бобових культур.Item Features of sheet apparatus of sugar beet under retardants treatment(2021) Шевчук, О.; Shevchuk, O.; Шевчук, В.; Shevchuk, V.Досліджено вплив препаратів ангиберелінового типу з різним механізмом дії – паклобутразол (0,05%) і декстрел (0,3%) на формування листкової поверхні, структури фотосинтетичного апарату та особливостей функціонування листка рослин цукрового буряка при штучній регуляції росту за допомогою ретардантів. Встановлено, що у рослин цукрового буряка за дії ретардантів спостерігалося уповільнення наростання сумарної листкової поверхні. При цьому більш рістгальмуючий ефект був виявлений під час застосування паклобутразолу (0,05%). У оброблених препаратами рослин кількість листків, що відмерли за весь період вегетації була незмінною в порівнянні з контролем. Встановлено, що зменшення площі листків супроводжувалося їх потовщенням за рахунок збільшення розмірів клітин стовпчастої та губчастої паренхіми, зменшенням розмірів клітин епідермісу і зростанням кількості продихів на одиницю площі листка. При цьому значення продихового показника, який характеризує відношення кількості продихів до загальної кількості всіх клітин епідермісу на одній і тій же площі, по всіх варіантах досліду було однаковим, тобто співвідношення продихів і інших клітин епідермісу під впливом ретардантів не змінювалося. Ретарданти є потужним засобом регуляції активності асиміляційного апарату – однієї із складових донорно-акцепторної системи рослин, і можуть бути застосовані для цілеспрямованої регуляції перерозподілу пластичних речовин у цукрового буряка.Item Особливості ростових процесів та продуктивність рослин редису за використання ретардантів(2020) Шевчук., О.А.; Ходаніцька, О.О.; Ватаманюк, О.В.; Вергеліс, В.І.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.; Ватаманюк, О.В.; Вергелис, В.И.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Vatamanyuk, О.V.; Vergelis, V.I.Одним з перспективних напрямків в овочівництві є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів росту з одночасним збільшенням продуктивності. Метою роботи було висвітлення результатів досліджень регуляції ростових процесів та продуктивності рослин редису під впливом препаратів ретардантної дії Хлормекватхлориду та Етефону. Дослідження проводили на рослинах редису сорту Зоря. Проведено обробку рослин редису у фазі формування двох листків 0,25 %-им розчином Етефону та 0,25 %-им розчином Хлормекватхлориду до повного змочування листків, а контрольні рослини – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено морфометричні показники рослин, площу листкової поверхні, урожайність та вміст хлорофілу у листках рослин. Застосування ретардантів Етефону (0,25 %) та Хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Обробка рослин етиленпродуцентом Етефоном (0,25 %) гальмувала висоту рослин на 19 %, а застосування онієвого ретарданту Хлормекватхлориду (0,25 %) пригнічувало ріст на 4 %. Досліджено, що за використання ретардантів збільшувалась кількість та маса листків у досліджуваних рослин редису у порівняні з контрольним варіантом: за дії Етефону (0,25 %) на 14% та 5 % відповідно, а за обробки Хлормекватхлоридом (0,25 %) – на 14 % та 22 % відповідно. Встановлено, що ретарданти підвищували показники площі листкової поверхні рослин редису. За обробки Хлормекватхлоридом площа листкової поверхні підвищувалася на 22 % у порівняні з контролем. Застосування Етефону було менш ефективним, оскільки даний показник підвищувався лише на 11%. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання Етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %.Item Зміна анатомо-морфологічних показників бобів кормових за використання препаратів інгібіторного типу(Publishing, Munich, Germany, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.Встановлено, що синтетичні регулятори росту рослин інгібіторного типу – 0,25 %-ий хлормекватхлорид (ХМХ-750) та 0,25 %-ий есфон – призводили до значних у морфогенезі культури бобів кормових сорту Білун, що супроводжувалося підвищенням показника сирої маси листків, вкороченням міжвузлів та потовщенням стебла в середній його частині. Виявлено, що препарати по-різному впливали на довжину головного кореня культури бобів кормових. За дії 0,25%-го есфону показник зменшувався на 8%, тоді як використання 0,25%-го хлормекватхлориду призводило до підвищення цього показника на 17%. Проте обидва застосовані ретарданти сприяли кращому відростанню бічних коренів. Ретарданти викликали зменшення площі листкової поверхні у рослин бобів кормових в середньому на 36 %.Item Physiological bases of growth regulation and morphogenesis of tomatoes under gibberellin and retardants treatment(Noisiel, France, 2020) Kravets, O.O.; Kuryata, V. G.In the monograph it was studied the features of growth processes, morphogenesis and functioning of donor-acceptor system of tomatoes (Solanum lycopersicum L.) under the influence of gibberellin (gibberellic acid, GA3) and its antagonists – triazole derivative tebuconazole and ethylene releasing compound esphon in the formation of crop productivity. Gibberellic acid (GA3) and retardants caused a clear growth regulating effect on the intensity of plant growth, accompanied by changes in relative proportion of vegetative organs weight. Application of tebuconazole resulted on the formation of a more powerful donor sphere, where relative proportion of leaf weight in the total vegetative weight of plant was higher during whole vegetation stage. The mesostructure measurement of leaves was optimized under gibberellin and tebuconazole treatment: thickness of leave increased by enhancement of linear dimention of spongy parenchyma cells and volume of palisade parenchyma cells. Leaves of tebuconazole and gibberellin treated tomatoes were characterized by the highest measurements of leaf area density value, chlorophyll content and net photosynthetic productivity which created the prerequisites to enhance a gross photosynthetic crop production. The stems and roots are characterized by intensive depositing possibilities of nonstructural carbohydrates that remobilized to carpogenesis needs (fruit formation and growth). Reducing of sucrose content in leaves of treated plants with a simultaneous increase of reducing sugars content at the fruitification stage (brown ripeness) indicated that transport of sugar from leaves to fruits ceased earlier than from root and stem. Preparations treatment significantly influenced on the reutilization of nitrogen, phosphorus and potassium from stem and leaves. This process was more intensive under gibberellin and triazole derivative compound tebuconazole. The most effective in the field condition was the application of 0,025 % tebuconazole. The maximum value of this indicator was under gibberellin in the greenhouse growing condition which indicates the dependence of the growth stimulator on sufficient water supply. Application of ethylene releasing compound esphon at the stage of 25 % fruit ripeness significantly accelerated the rate of fruit ripening, that led to a reduction in the number of harvests and an increase in the share of early crop production. The maturation of tomato fruit was largely determined by the intensity of maceration of fruit tissues, which is based on the processes of hydrolysis of cell wall polysaccharide components – hemicelluloses and pectins.Item Вплив гібереліну та ретардантів на вміст елементів мінерального живлення рослин аґрусу(Вінниця, 2019, 2019) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Изучено влияние гиббереллина и ретардантов на накопление и перезподил основных элементов минерального питания в вегетативных органах и плодах растений крыжовника сорта Машенька в связи с производительностью культуры. Установлено, что за действия препаратов происходило более интенсивное накопление азота, фосфора и калия в вегетативных органах крыжовника в фазу цветения с последующим использованием этих элементов на нужды карпогенезу; The influence of gibberellin and retardants on the accumulation and redistribution of the main elements of mineral nutrition in the vegetative organs and fruits of gooseberry plants of the variety Mashenka in connection with crop productivity has been studied. It was found that under the action of drugs there was a more intensive accumulation of nitrogen, phosphorus and potassium in the vegetative organs of gooseberries in the flowering phase, followed by the use of these elements for the needs of carpogenesisВивчено вплив гібереліну та ретардантів на накопичення і перезподіл основних елементів мінерального живлення у вегетативних органах та плодах рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури. Встановлено, що за дії препаратів відбувалося більш інтенсивне накопичення азоту, фосфору та калію у вегетативних органах аґрусу в фазу цвітіння з наступним використанням цих елементів на потреби карпогенезу.Item Фізіологічні основи регуляції росту та морфогенезу томатів за дії гібереліну і ретардантів(Вінниця, 2020, 2020) Кравець, O.O.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.У монографії представлено результати вивчення особливостей ростових процесів, морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів (Solanum lycopersicum L.) за дії гібереліну та його антагоністів – триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону у зв’язку з продуктивністю культури. Гіберелова кислота (ГК3) та ретарданти проявляють чітку рістрегулюючу дію на інтенсивність росту рослин, що супроводжується змінами співвідношення мас органів рослини. Найбільша донорна сфера формувалася у варіанті з тебуконазолом, де відносна частка листків від загальної маси рослини була найбільшою протягом усього періоду вегетації. За дії гібереліну та тебуконазолу відбувалася оптимізація мезоструктури листків: збільшувалася товщина листка за рахунок збільшення лінійних розмірів губчастої та об’єму клітин стовпчастої паренхіми. У варіанті із застосуванням тебуконазолу та гібереліну листки томатів характеризувалися найбільш високим значенням показника питомої маси листка (ПМЛ), вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), що створює передумови для підвищення валової фотосинтетичної продуктивності культури. Стебла та корені характеризуються інтенсивним депонуванням неструктурних вуглеводів, які реутилізуються на потреби карпогенезу (формування і росту плодів). Зменшення вмісту сахарози у листках дослідних рослин з одночасним зростанням вмісту відновлюючих цукрів на стадії бурого ступеня стиглості плоду свідчить про те, що транспорт цукрів з листків до плодів припиняється раніше, ніж з кореня і стебла. Обробка рослин препаратами суттєво впливала на реутилізацію азоту, фосфору та калію із стебла та листків рослини, при цьому у варіанті з гібереліном та триазолпохідним препаратом тебуконазолом цей процес відбувався інтенсивніше. Найбільш ефективним для підвищення продуктивності насаджень томатів у польових умовах виявився триазолпохідний препарат тебуконазол. За оптимального водного режиму, в умовах вегетаційного досліду максимальне значення цього показника було за дії гібереліну. Використання етиленпродуценту есфону на етапі 25 %-ї стиглості плодів суттєво прискорювало швидкість їх дозрівання, що призводило до скорочення кількості зборів та збільшення частки ранньої продукції у структурі врожаю. Дозрівання плодів томатів значною мірою визначалося інтенсивністю мацерації тканин плоду, в основі якої знаходяться процеси гідролізу полісахаридних компонентів клітинної стінки – геміцелюлоз і пектинів.