Кафедра біології

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/58a76a48-64cc-4edd-94da-b64a481a3f48

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 57
  • Thumbnail Image
    Item
    Продуктивність салату за використання препарату Вимпел 2
    (Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021–2022 н.р., 2022) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O.A.
    Передпосівна обробка насіння рослин листкового салату комплексним природно- синтетичним препаратом контактно-системної дії Вимпел 2 (0,5 %) призводила до підвищення інтенсивності проростання і схожості культури. Встановлено, що в умовах лабораторного досліду за дії препарату збільшувалася довжина кореневої системи на 3-ту добу на 50 %, відносно контролю. Довжина проростків за використання препарату була максимальною на 10-ту добу. Проросток подовжувався на 57 %. Регулятор росту викликав збільшення кореневої системи рослин салату. Підвищення маси кореневої системи супроводжувалося збільшенням її довжини. Довжина кореневої системи за обробки рослин салату препаратом збільшувалася на 4 %, а маса кореневої системи – на 35 %. У рослин салату збільшувались кількість листків на рослині, площа листків з однієї рослини (на 9 %) та підвищувався вміст хлорофілу в листках рослин на 11%, що свідчить про збільшення урожайності даної культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дія ретардантів на морфогенез і продуктивність редису
    (2020) Долішня, І.І.; Андрушко, Р.В.; Осаволюк, І.О.; Шевчук, О.А.; Долишня, И.И.; Андрушко, Р.В.; Осаволюк, И.А.; Шевчук, О.А.; Dolishnya, I.I.; Andrushko, R.V.; Osavolyuk, I.A.; Shevchuk, O.A.
    Застосування ретардантів есфону (0,25 %) та хлормекватхлориду (0,25 %) на культурі редису сорту Зоря зумовлювало гальмування ростових процесів. Препарати призводили до збільшення кількості та маси листків, подовжували довжину головного кореня та підвищували продуктивність культури (збільшували площу листків та масу коренеплодів).
  • Thumbnail Image
    Item
    Фотоситетична продуктивність одновидових та сумісних посівів цукрового сорго із соєю
    (2020) Липовий, В.Г.; Шевчук, О.А.; Князюк, О.В.; Липовый, В.Г.; Шевчук, О.А.; Князюк, О.В.; Lipovy, V.G.; Shevchuk, O.A.; Knyazyuk, O.V.
    У статті наведено результати досліджень з оцінки впливу технологічних прийомів на продуктивність одновидових та сумісних посівів цукрового сорго із соєю, а зокрема способи їх сівби та удобрення. Листок є основним органом рослини, що має найвищу інтенсивність фотосинтезу та поглинає найбільше енергії сонця. Застосування мінеральних добрив позитивно впливало на загальну величину листкової поверхні. В роки досліджень при вивчаючих способах сівби і строках визначення площі листків на ділянках, де вносились мінеральні добрива вона була більшою ніж на ділянках без добрив. Так, в середньому за 2018-2019 рр. в фазі викидання волотей на ділянках, де сорго цукрове висівали сумісно із соєю за схемою один рядок сорго + один рядок сої при внесенні N120P90K120 площа листкової поверхні склала 30,1 тис.м2/га на ділянках без добрив – 21,0 тис. м2/га. Встановлено, що найбільша площа асиміляційної поверхні листків в середньому за два роки (41,3 тис.м2/га ) була в фазі молочної стиглості зерна при сівбі два рядка сорго + один рядок сої і внесенні N120P90K120. Для ефективного використання сонячної енергії велике значення має не тільки розмір площі поверхні листків , але й тривалість її активної роботи. Для характеристики фотосинтетичної роботи посіву за період вегетації використовують показник – фотосинтетичний потенціал. Максимальна ж величина фотосинтетичного потенціалу рослин сорго в середньому за роки досліджень одержана в кінці вегетації (2,81 млн.м2дн./га) на ділянках де його висівали сумісно із соєю при способі сівби два рядка сорго + один рядок сої та внесенні доз N120P90K120.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості ростових процесів та продуктивність рослин редису за використання ретардантів
    (2020) Шевчук., О.А.; Ходаніцька, О.О.; Ватаманюк, О.В.; Вергеліс, В.І.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.; Ватаманюк, О.В.; Вергелис, В.И.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Vatamanyuk, О.V.; Vergelis, V.I.
    Одним з перспективних напрямків в овочівництві є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів росту з одночасним збільшенням продуктивності. Метою роботи було висвітлення результатів досліджень регуляції ростових процесів та продуктивності рослин редису під впливом препаратів ретардантної дії Хлормекватхлориду та Етефону. Дослідження проводили на рослинах редису сорту Зоря. Проведено обробку рослин редису у фазі формування двох листків 0,25 %-им розчином Етефону та 0,25 %-им розчином Хлормекватхлориду до повного змочування листків, а контрольні рослини – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено морфометричні показники рослин, площу листкової поверхні, урожайність та вміст хлорофілу у листках рослин. Застосування ретардантів Етефону (0,25 %) та Хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Обробка рослин етиленпродуцентом Етефоном (0,25 %) гальмувала висоту рослин на 19 %, а застосування онієвого ретарданту Хлормекватхлориду (0,25 %) пригнічувало ріст на 4 %. Досліджено, що за використання ретардантів збільшувалась кількість та маса листків у досліджуваних рослин редису у порівняні з контрольним варіантом: за дії Етефону (0,25 %) на 14% та 5 % відповідно, а за обробки Хлормекватхлоридом (0,25 %) – на 14 % та 22 % відповідно. Встановлено, що ретарданти підвищували показники площі листкової поверхні рослин редису. За обробки Хлормекватхлоридом площа листкової поверхні підвищувалася на 22 % у порівняні з контролем. Застосування Етефону було менш ефективним, оскільки даний показник підвищувався лише на 11%. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання Етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %.
  • Thumbnail Image
    Item
    Селекційне вивчення обліпихи крушиноподібної (HIPPOPHAE RHAMNOIDES L.) в інституті садівництва НААН України
    (2020) Москалець, В.В.; Москалець, Т.З.; Гриник, І.В.; Шевчук, О.А.; Ходаніцька, О.О.; Moskalets, V.V.; Moskalets, T.Z.; Grynyk, I.V.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Москалец, В.В.; Москалец, Т.З.; Грынык, И.В.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.
    Подано результати селекції обліпихи крушиноподібної в Інституті садівництва НААН України. Проаналізовано етапи виконання роботи – від вивчення і добору вихідного матеріалу в умовах поліського, полісько-лісостепового та лісостепового екотопів (2012-2016 рр.), до успішної адресної інтродукції у північну частину Лісостепу (2017-2019 рр.), та охарактеризовано нові форми обліпихи за господарсько цінними ознаками та молекулярно-генетичними маркерами. Показано, що нові форми досліджуваної культури з огляду на високі показники продуктивності, резистентності до несприятливих абіотичних і біотичних чинників довкілля та споживчої якості плодів для перероблення і виготовлення функціональних продуктів, офіційно занесені до Генофонду рослин України, що підтверджено свідоцтвами про авторство та розробленими генетичними паспортами. Кращі форми обліпихи крушиноподібної Адаптивна (№ свідоцтва 190899) і Особлива (№ свідоцтва 190900) були включено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а сорти універсального призначення Надійна (№ заявки 18299010), Оляна (№ заявки 18299009) і Морквяна (№ заявки 20299001) та сорт-запилювач Обрій (№ заявки 18299008) перебувають на Державному сортовипробуванні. В матеріалах статті акцентовано увагу на перспективні напрямки використання нових генотипів обліпихи для пріоритетних селекційно-генетичних досліджень в Інституті садівництва НААН та його мережі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вміст азоту у органах цукрового буряка за використання хлормекватхлориду
    (Stockholm, Sweden, 2020-04-27) Дашківська, М. О.; Дашковская, М. А.; Dashkivska, M. O.; Сітнікова, Є. О.; Ситникова, Е. А.; Sitnikova, E. A.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.
    Дані проведених досліджень свідчать про те, що обробка хлормекватхлоридом суттєво впливає на вміст та перерозподіл азоту у рослин цукрового буряка. В коренеплодах рослин цукрового буряка під впливом препарату відмічалося зниження вмісту загального азоту, що зумовлено зменшенням вмісту небілкового азоту. Отже, застосування ретарданту створює передумови для кращого дозрівання рослин цукрового буряка.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поширення видів родини Rosaceae у лісовому фітоценозі Вінниччини
    (Stockholm, Sweden, 2020-04-27) Сітнікова, Є. О.; Ситникова, Е. А.; Sitnikova, E. A.; Дашківська, М. О.; Дашковская, М. А.; Dashkivska, M. O; Шевчук, О.А.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.
    У дубово-грабовому лісі с. Агрономічне, що належить до ВОКТ «Вінницяоблагроліс», можна виділити 4 яруси, три з яких, у свою чергу, диференціюються на: перший деревостан – на 2 під'яруси, другий підліску – на 2 під'яруси і третій трав'янистий – на 3 під'яруси. Встановлено, що життєвість видів родини Rosaceae, які зростають у І та ІІ деревному ярусі дослідного лісового фітоценозу, можна віднести до категорій 3а і 3б. Види чагарничково-трав’янистого ярусу Rubus caesius L., Potentilla anserina L., Potentilla erecta (L.) Raeusch, Fragaria vesca L. та Fragaria viridis Duch. проходять повний цикл розвитку і нормально ростуть, розвиваються, вегетують, цвітуть і плодоносять, висівають і поширюють насіння, тобто відносяться до найвищої категорії життєвості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дія препарату Грейнактив-С на якісні характеристики насіння цукрового буряка
    (Stockholm, Sweden, 2020) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.
    Обробка насіння рослин цукрового буряка гібриду Брітні препаратом Грейнактив–С значно підвищує схожість насіння усіх фракцій. Найбільший вплив даного препарату спостерігається на насінні фракції 3,75-4,5 мм. Підвищення енергії проростання насіння цукрового буряка при обробці його препаратом пов’язане зі стимулюючим впливом даного препарату на укорінення насіння. Результати досліджень свідчать, що насіння більш крупних фракцій (3,5 – 3,75 мм та 3,75 – 4,5 мм), оброблене препаратом має значно вищу схожість порівняно з дрібною фракцією 2,5-3,5 мм.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив циркону на проростання насіння салату сорту Азарт
    (Stockholm, Sweden, 2020-04-27) Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Ткачук, О.О.; Шевчук, О.А.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.
    За дії препарату циркону відбувалося збільшення інтенсивності проростання насіння салату сорту Азарт та збільшувалася маса надземної частини, відбувалися позитивні зміни у формуванні листкової пластинки. Активність формування листкового апарату пов’язане із проходженням фотосинтетичних процесів та формуванням структур листка. Дослідження нами нижнього епідермісу листків салату свідчить про зміни у його формуванні за дії циркону. Відбувалося збільшення кількості клітин епідермісу у 1,5 рази порівняно із контролем та кількості продихів у 1,8 рази.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості проростання насіння бобів кормових за дії регуляторів росту рослин
    (Liverpool, United Kingdom, 2020) Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.
    За дії регуляторів росту – Гетероауксину (0,2 г/л), Реастиму (1 г/л) та бурштинової кислоти (1 г/л) зменшувалася довжина гіпокотелей у проростків бобів кормових на 40 %, 60 % та 30 % відповідно. Збільшення довжини гіпокотелей на 10 % відмічене у досліді із застосуванням Епіну (1 мл/л). Регулятори росту рослин по-різному впливали на товщину кореневої шийки у проростків бобів кормових: за обробки Гетероауксином (0,2 г/л) та бурштиновою кислотою (1 г/л) довжина гіпокотелей зменшувалася на 2,6 % та 7,9 % відповідно, тоді як застосування Епіну (1 мл/л) та Реастиму (1 г/л) призводило до збільшення довжини гіпокотелей на 7,9 % та 2,6 % відповідно. Застосування всіх регуляторів росту достовірно зменшувало довжину головного кореня у проростків насіння бобів кормових.