Кафедра германської філології, перекладу та зарубіжної літератури

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4b023bf2-96fc-4746-9e8e-35b68861a1cd

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Субжанри сучасної німецької та англійської прози
    (KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 2023) Анікіна, Інесса; Мельник, Тетяна
    The article attempts to classify the subgenres of contemporary German and English prose and provides their characteristics. It is noted that modern literary genres are a contamination of traditional genres and subgenres. In addition to general scientific research methods, the article uses the method of comparative analysis of the genre specificity of German and English prose. A comparative analysis of the modern subgenres of German and English prose has shown that they are identical, with most subgenres in German literature denoted by English terms. The authors of the article have established that the diversity of modern literary subgenres has become a problem for readers due to the discrepancy between the genre designation and the content of the work. It is proved that a characteristic feature of the literary process is genre instability, the crisis of traditional ideas and the transformation of almost all genre models.
  • Item
    Американська література епохи постмодернізму
    (Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2022) Анікіна, Інесса; Мельник, Тетяна; The article is devoted to American postmodernism, its iconic texts and the most interesting representatives from Jack Kerouac, William Burroughs, Richard Brautigan, William Gaddis, Donald Barthelme, John Hawkes to Joseph Heller, Kurt Vonnegut, Thomas Pynchon, David Foster Wallace. The article mentions experimental, intellectual, innovative texts of modern American literature, which fundamentally rethought old artistic conventions and established new rules of the genre game. It has been proven that postmodernism, as a general name for certain trends in art, emerged after modernism and avant-garde. It is considered as a whole, multi-meaning, dynamic, dependent on the social and national environment, a complex of artistic, philosophical scientific and theoretical ideas, distanced from classical and neoclassical literature, as a direction in art, which is characterized by a departure from the aesthetic criteria and traditions of classical art. The article attempts to prove that postmodernism did not appear instead of modernism, but as an addition to it or as a continuation of modernism. The authors prove that modernism, which arose from the denial of past foundations and created many new ones, eventually lost the potential for further development, because development without a connection with the past is impossible. The article proves that, in contrast to modernism, postmodernism is built on the combination and mixing of different styles. At the same time, postmodernism can also be considered a denial, for example, of monotony and monotony, which gradually began to manifest in modernism. However, the symbiosis and pluralism of cultures corresponded to the trends of the second half of the 20th century to a greater extent, and therefore developed. Among other main features of postmodernism, intertextuality, non-linear organization of the text, double code, lack of authorial position are considered.
    Стаття присвячена американському постмодернізму, його культовим текстам та найцікавішим представникам від Джека Керуака, Вільяма Барроуза, Річарда Бротігана, Вільяма Геддіса, Доналда Бартелмі, Джона Хоукса до Джозефа Геллера, Курта Воннегута, Томаса Пінчона, Девіда Фостера Воллеса. У статті згадуються експериментальні, інтелектуальні, новаторські тексти американської постмодерністської літератури, які переосмислили старі художні умовності та запропонували нові правила жанрової гри. У статті постмодернізм розглядається як загальна назва певних тенденцій у мистецтві, які виникли після модернізму. Постмодернізм трактується як цілісний, багатозначний, динамічний, залежний від соціального та національного середовища комплекс мистецьких, філософських науково-теоретичних уявлень, дистанційованих від класичної та неокласичної літератури, як напрям у мистецтві, якому притаманний відхід від естетичних критеріїв і традицій класичного мистецтва. Авторами статті зроблено спробу довести, що постмодернізм з’явився не замість модернізму, а як додаток до нього або як продовження модернізму. Доведено, що модернізм, що виник із заперечення минулих підвалин і створив багато нового, з часом втратив потенціал для подальшого розвитку, тому що розвиток без зв'язку з минулим неможливий. У статті пояснюється, що на противагу модернізму постмодернізм побудований на поєднанні та змішуванні різних стилів. При цьому постмодернізм також можна вважати запереченням, наприклад, монотонності та одноманітності, які почали поступово проявлятися у модернізмі. Проте симбіоз і плюралізм культур більшою мірою відповідав віянням другої половини 20 століття, і тому набув розвитку. З-поміж інших основних рис постмодернізму розглянуто інтертекстуальність, нелінійну організацію тексту, подвійний код, відсутність авторської позиції
  • Thumbnail Image
    Item
    Трансформация истории в романе-антиутопии О.Славниковой «2017»
    (К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018) Мельник, Т. Н.; Мельник, Т. М.; Melnik, T. N.
    В статье рассматривается роль жанра антиутопии в переосмыслении событий вековой давности, описанных в романе О. Славниковой «2017». Акцентируется внимание на художественных деталях, позволяющих пристально изучить существующую реальность, чтобы предостеречь человечество от социальных и исторических ошибок в будущем. Жанровая многоплановость произведения дает возможность автору сфокусироваться на проблемах нравственной деградации общества ХХІ века.
  • Thumbnail Image
    Item
    Влияние фольклора на жанрово-стилевую организацию романа В. Шукшина «Любавины»
    (Харків: ППВ «Нове слово», 2013) Мельник, Т. Н.; Мельник, Т. М.; Melnik, T. N.
    В. М. Шукшин творчески осваивает различные жанры устного народного творчества: песни, пословицы, поговорки, легенды и др. Фольклорные жанры (целиком или частично), а также их стилизации широко представлены в романе «Любавины». Они создают особую лирическую атмосферу, способствуют углублению психологических характеристик, содержат народные оценки. Интерес к фольклорным формам повлиял на жанровое мышление писателя, который выступил как новатор в жанре романа.
  • Thumbnail Image
    Item
    Речевая организация сказового повествования в произведениях В. Шукшина
    (Вінниця: ТОВ «фірма «Планер», 2012) Мельник, Т. Н.; Мельник, Т. М.; Melnik, T.N.
    В данной работе исследуется влияние фольклора на поэтическую речь В. Шукшина. Фольклорная коннотация языковых средств дает речевую и психологическую характеристику персонажам. Традиции устного народного творчества нашли отражение в лексике и синтаксисе произведений. Тема статьи связана с изучением процесса взаимодействия литературы и фольклора, который приобретает большого значения в эпоху ХХ века. Влияние фольклорных традиций на литературу наблюдается в творчестве писателей, пишущих о деревне. Подтверждением этому является проза В. Шукшина
  • Thumbnail Image
    Item
    К проблеме стилизации в литературе (роман В. Шукшина «Я пришел дать вам волю»)
    (Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016) Мельник, Т. Н.; Мельник, Т. М.; Melnyk, T. M.
    В статье рассматриваются стилизации фольклорных жанров в романе В. Шукшина «Я пришел дать вам волю». Писатель творчески осваивает разнообразные жанры устного народного творчества: песни, сказки, молитвы, заговоры, легенды и т.д. Фольклорные жанры (полностью или частично), а также их стилизации широко представлены в романе «Я пришел дать вам волю». Они создают особенную лирическую атмосферу, способствуют усилению психологических характеристик, содержат народные оценки. Заинтересованность фольклорными формами повлияла на жанровое мышление писателя, который выступил как новатор в жанре историко-философского романа